Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕТМ_т_студ / ЕТМ_реф2012_зразок.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
204.29 Кб
Скачать

Таврійський державний агротехнологічний університет

Енергетичний факультет

Кафедра «Електропостачання сільського господарства»

Шифр _______

Допустити до захисту:

Керівник _______ ______________

« ____ » _______________ 2011 р.

ТЕМА: «ДІЕЛЕКТРИЧНІ МАТЕРІАЛИ.

ВЛАСТИВОСТІ ДІЕЛЕКТРИКІВ»

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Електротехнічні матеріали»

З В І Т

Студент ____ групи _______ ___________________________

Службові примітки:

_____________________________

_____________________________

_____________________________

Роботу захищено

з оцінкою ___________________

Підпис викладача

_____________________________

Мелітополь

2011 Р. Зміст

ВСТУП 3

1 ЕЛЕКТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДІЕЛЕКТРИКІВ 4

1.1 Поляризація діелектриків 4

1.2 Електропровідність діелектриків 10

1.3 Діелектричні втрати 14

2 ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДІЕЛЕКТРИКІВ 17

3 ТЕПЛОВІ ВЛАСТИВОСТІ ДІЕЛЕКТРИКІВ 19

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 20

ВСТУП

Будь-який апарат в процесі виготовлення, монтажу та експлуатації вимагає цілий ряд матеріалів, різних за своїми властивостями та призначенням.

Наприклад, лампа розжарювання складається із наступних частин і матеріалів:

– колба та арматура, на якій закріплене тіло розжарення виготовлені із скла (електроізоляційний матеріал);

– тіло розжарення виконане у вигляді спіралі із вольфрамового дроту (провідниковий матеріал);

– цоколь, контакти та провідники, що підводять струм до спіралі виготовлені із заліза, алюмінію та міді (це провідникові матеріали);

– колба заповнена криптоном або галогенними газами, або там створюється вакуум (ізоляційні газоподібні матеріали).

Із вищенаведеного прикладу видно, що електротехнічні матеріали характеризуються різноманітними властивостями, завдяки яким їх застосовують в електротехнічних виробах. Від цих властивостей залежать процеси, що протікають в електротехнічних виробах, такі як генерація, передача, розподілення та перетворення електричної енергії.

Діелектричні (електроізоляційні) матеріали складають найбільш численну групу електротехнічних матеріалів як за різноманітністю та властивостями, так і за їх застосуванням.

Для оцінки експлуатаційних властивостей діелектриків та можливих областей їх застосування необхідно вивчити фізичні явища, які відбуваються в матеріалах під час впливу на них електромагнітного поля, та визначити основні електричні, фізико-хімічні, теплові та механічні властивості.

Властивості електроізоляційних матеріалів залежать від: їх агрегатного стану та структури; температури, вологості, тиску навколишнього середовища та його хімічного складу; прикладеної напруги та її частоти; від забрудненості матеріалу та ін.

1 Електричні властивості діелектриків

1.1 Поляризація діелектриків

В робочому режимі електрообладнання електроізоляційні матеріали є середовищем електричного поля. У найпростішому вигляді діелектрик поміж двома струмопровідними частинами являє собою конденсатор. Під дією електричного поля діелектрик поляризується.

Рисунок 1.1 – Схема розташування зарядів в поляризованому діелектрику [1]

Поляризація – це процес при якому зв’язані заряди в атомах, іонах або молекулах матеріалу обмежено зміщуються або орієнтуються під впливом електричного поля. Позитивні заряди зміщуються в напрямку негативного електроду, а негативні – в напрямку позитивного електроду (рисунок 1.1).

Під час поляризації в матеріалі утворюються електричні диполі, які мають електричний момент. Зміщення зарядів, і як наслідок, поява електричного струму виникає у напрямі поля і слідує за кожною зміною прикладеної напруги.

Спроможність діелектрика поляризуватися у електричному полі є його основною властивістю. В залежності від агрегатного стану і структури діелектрика розрізняють два види поляризації:

  • поляризація, що не викликає діелектричних втрат;

  • поляризація, яка пов’язана з появою діелектричних втрат.

Поляризація першого виду – це поляризація діелектрика під впливом електричного поля, яка протікає майже миттєво, без виділення теплоти і називається ще пружною поляризацією. До цього виду відносяться електронна та іонна поляризація діелектриків.

Поляризація другого виду протікає сповільнено і супроводжується розсіюванням енергії в діелектрику, тобто його нагрівом, називається не пружною, або релаксаційною. До цього виду відносяться: дипольна, іонно-релаксаційна, електронно-релаксаційна, міграційна, спонтанна та ін.

Електронна поляризація– це пружне зміщення і деформація електронних оболонок (орбіт) атомів відносно позитивно зарядженого ядра під дією зовнішнього електричного поля.

При електронній поляризації кожен атом перетворюється в пружний електричний диполь, так як між центрами позитивного та негативного зарядів з’являється деяка відстань l(рисунок 1.2). Поляризована частка буде мати елементарний електричний момент [2]:

(1.1)

де - елементарний електричний заряд, Кл.

а б

Рисунок 1.2 – Атом водню: а – до поляризації;б– в момент поляризації.

Утворення таких диполів відбувається майже миттєво (10-15... 10-14с) і зникає після зняття напруги. Утворені електричним полем диполі в діелектрику розташовуються у вигляді ланцюгів (рисунок 1.1). Електронна поляризація спостерігається в усіх видів діелектриків незалежно від їх фізичного стану та структури. Ця поляризація є достатньо пружною і не супроводжується втратою енергії.

Іонна поляризація– це зміщення один відносно одного різнойменно заряджених іонів у сумішах з іонними зв’язками. На рисунку 1.3 показано поляризацію елементарної частки кристалу типу NaCl . Центри позитивних та негативних зарядівqіонів частки, що співпадають до прикладення електричного поля, під дією поля розходяться на деяку відстаньl– як результат зміщення різнойменно заряджених іонів в протилежних напрямках. Внаслідок цього елементарна частка набуває індукований електричний момент.

аб

Рисунок 1.3 – Елементарна частка іонного кристалу NaCl:

а– до поляризації;б– в момент поляризації.

Іонна поляризація встановлюється за дуже короткий час – 10-14...10-13с, вона створює суто реактивний електричний струм, що доповнює струм електронної поляризації. Це призводить до збільшення поляризованості діелектрика і збільшення ємнісного струму та відповідно до збільшення діелектричної проникності, тобто до збільшення ємності.

Дипольна поляризаціяполягає в повороті (орієнтації) дипольних молекул в напрямку зовнішнього електричного поля і належить до другого виду поляризації. На відміну від розглянутих електронної та іонної поляризації вона пов’язана з тепловим рухом часток, що приводить до розсіювання (втрати) енергії.

У багатьох діелектриків у різних агрегатних станах (газоподібний, рідкий, твердий) – молекули, якщо вони мають несиметричну структуру, володіють електричним дипольним моментом при відсутності зовнішнього електричного поля. У таких молекул центри позитивних та негативних зарядів зміщені один відносно одного на деяку відстань. Молекули у складі яких присутні такі диполі називаються дипольними або полярними, а молекули, що не мають диполів називаються нейтральними. Відповідно до цього і діелектрики можуть бути полярними, або не полярними.

Полярні молекули поляризовані спонтанно, без впливу електричного поля. Такі молекули находяться у хаотичному тепловому русі і частково орієнтуються під впливом електричного поля – що і є причиною поляризації. Дипольна поляризація можлива, якщо молекулярні сили не заважають молекулам орієнтуватися вздовж електричного поля.

Дипольна поляризація діелектриків в значній мірі залежить від температури діелектрика і від частоти прикладеної напруги.

Із підвищенням температури молекулярні сили слабнуть, що повинно підсилювати дипольну поляризацію, але в цей же час зростає енергія теплового руху. Коли тепловий рух стає інтенсивнішим – ступінь дипольної поляризації із ростом температури починає зменшуватися.

Поворот диполів в напрямку поля потребує певного часу навіть при газоподібному стані речовини. Тому при швидко перемінних полях диполі не встигають орієнтуватися і дипольна поляризація зменшується із підвищенням частоти прикладеної напруги. Також, час дипольної поляризації визначається розміром молекули – він тим більший, чим більша молекула.

Дипольна поляризація супроводжується розсіюванням енергії.

Спонтанна поляризаціяіснує у сегнетодіелектриків (сегнетова сіль, титанат барію, титанат свинцю та ін.). Речовини із спонтанною поляризацією мають окремі області (домени), які мають електричний момент (поляризовані) при відсутності зовнішнього електричного поля. Накладення зовнішнього поля сприяє орієнтації електричних моментів доменів у напрямку поля, що дає ефект сильної поляризації.

В змінних електричних полях матеріали із спонтанною поляризацією характеризуються значним розсіюванням енергії.

Міграційна поляризаціяобумовлена наявністю в діелектриках провідникових та напівпровідникових домішок. При внесенні неоднорідних матеріалів в електричне поле утворюються поляризовані області.

Процес міграційної поляризації може тривати від секунд до годин. Ця поляризація можлива лише при низьких частотах і пов’язана із втратами енергії.

Процеси міграційної поляризації є самими повільними (10-3…1 с).

Іонно-релаксаційна поляризація обумовлена зсувом слабо зв’язаних іонів під впливом зовнішнього електричного поля на відстань, яка перевищує постійну кристалічної решітки. Із підвищенням температури іонно-релаксаційна поляризація значно підвищується. Характерна для неорганічних кристалічних діелектриків з іонною структурою та із нещільною упаковкою іонів (натрієво-силікатне скло, фарфор).

Електронно-релаксаційна поляризаціявиникає в матеріалах які мають дефекти в електронній будові внаслідок збудження тепловою енергією надлишкових електронів або дірок. Характерна для діелектриків з високим показником заломлення, великим внутрішнім полем і електронною електропровідністю (кераміка із вмістом титану).

Ступінь поляризованості діелектрика оцінюється діелектричною проникністю чим вище значення тим сильніше поляризується діелектрик.

Діелектрична проникність кількісно характеризує процес поляризації. Вона являється основною характеристикою діелектриків.

Будь-яка електрична ізоляція має електричну ємність. Ізоляція розташована поміж двома струмоведучими частинами, що знаходяться під різними електричними потенціалами утворює електричний конденсатор. Ємність конденсаторів залежить від їх геометричних розмірів і від матеріалу діелектрика, що знаходиться між обкладками.

Ємність плоского конденсатора із будь-яким діелектриком між обкладками визначається із виразу [3]:

(1.2)

де S – площа електродів, що знаходяться в контакті із зразком, м2;

e0– діелектрична проникність вакууму (e0= 8,86 10-12Ф/м);

e – відносна діелектрична проникність діелектрика;

h– товщина діелектрика, м.

Діелектрична проникність повітря приймається рівною e0.

Ємність вакуумного плоского конденсатора дорівнює [3]:

, (1.3)

Отже відноснадіелектрична проникність – це відношення ємності конденсатораСіз заданим діелектриком до ємності вакуумного конденсатораС0,якщоSіhу них однакові [3]:

(1.4)

Відносна діелектрична проникність e вказує у скільки разів збільшується ємність вакуумного конденсатора, якщо не змінюючи його розмірів і форми, між електродами помістити даний діелектрик.

Так ємність слюдяного конденсатора з тими ж значеннями S та hбуде у 6 разів більша ніж у вакуумного конденсатора, тому що у слюдиe = 6.

Поляризація газоподібних речовин внаслідок великих відстаней між молекулами незначна, і їх діелектрична проникність близька до одиниці. Діелектрична проникність газів пропорційна тиску і обернено пропорційна абсолютній температурі, так як вона визначається зміною числа молекул в одиниці об’єму.

Для рідких діелектриків діелектрична проникність тим більша чим більше значення електричного моменту диполів та чим більше число молекул в одиниці об’єму. Діелектрична проникність нейтральних рідких діелектриків не перевищує 2,5 (бензол, толуол). Діелектрична проникність полярних рідких діелектриків більш висока і дорівнює 3…4,5.

Діелектрична проникність твердих тіл може приймати різні значення, в залежності від різноманітності структурних особливостей твердих діелектриків. Найменші значення діелектричної проникності мають нейтральні тверді діелектрики, які мають лише електронну поляризацію. Сюди можна віднести наприклад парафін ( e = 1,9 ... 2,2). Із підвищенням температури таких діелектриків їх діелектрична проникність зростає майже лінійно за рахунок зростання поляризованості іонів, незважаючи на зменшення щільності речовини.

Діелектрична проникність таких матеріалів, як скло може знаходитись в межах від 4 до 20. Діелектрична проникність деяких видів кераміки (конденсаторна кераміка, ультрафарфор) e може досягати декількох сотень.

Соседние файлы в папке ЕТМ_т_студ