Міністерство освіти і науки україни

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

нормативної навчальної дисципліни

циклу гуманітарної підготовки

ФІЛОСОФІЯ

для студентів

усіх галузей знань, напрямів підготовки

і спеціальностей

очної і заочної форм навчання

Донецьк, 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

нормативної навчальної дисципліни

циклу гуманітарної підготовки

ФІЛОСОФІЯ

для студентів

усіх галузей знань і напрямів підготовки

очної і заочної форм навчання

Розглянуто

на засіданні кафедри

«Філософія»

Протокол №___ від «___» «____________» 20__ р.

Затверджено

на засіданні

Навчально-видавничої

ради ДонНТУ

Протокол №___ від «___» «____________» 20__ р.

Донецьк, 2013

УДК 1(072)

Конспект лекцій з нормативної навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Філософія» розроблено для студентів усіх галузей знань і напрямів підготовки очної і заочної форм навчання / Укладачі: Л. О. Алексєєва, Д. Є. Муза, В. І. Пашков та ін. – Донецьк : ДонНТУ, 2013. – 143 с.

У Конспекті лекцій представлений матеріал нормативного навчального курсу «Філософія», що читається студентам у Донецькому національному технічному університеті. Конспект укладений відповідно до навчальної програми і містить теми, що орієнтують студентів на сучасне розуміння філософських проблем з урахуванням профілю технічного вузу.

Конспект розрахований на студентів, які вивчають філософію окремою дисципліною, а також у рамках модульних курсів «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)», «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка, етика, естетика)».

Конспект лекцій укладений відповідно до вимог освітньо-професійної програми.

Укладачі:

Л. О. Алексєєва, к.філос.н., доцент

Д. Є. Муза, д.філос.н., професор

В. І. Пашков, к.філос.н., доцент

Рецензенти:

Г. В. Гребеньков, д.філос.н., професор

(Донецький юридичний інститут МВС України)

С. В. Дрожжина, д.філос.н., професор

(Донецький національній університет економіки і торгівлі

ім. М. Туган-Барановського)

	ЗМІСТ
	ВСТУП ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ	6 7
Тема І	Філософія, її предмет і роль у суспільстві	8
	1. Світогляд, його сутність і структура. Історичні типи світогляду	8
	2. Специфіка філософського знання. Предмет, основні проблеми і структура філософії	11
	3. Функції філософії, її роль у формуванні світоглядної культури особистості	13
Тема ІІ	Виникнення і основні етапи розвитку філософії	16
	1. Ґенеза філософії. Філософія Стародавнього світу	16
	2. Філософські ідеї Середніх віків і епохи Відродження	19
	3. Новоєвропейська філософія	21
	4. Основні напрямки і тенденції розвитку сучасної філософії	25
	5. Російська філософія ХІХ – першої половини ХХ століття	30
Тема ІІІ	Розвиток філософської думки в Україні	34
	1. Світогляд Київської Русі. Докласичний період української філософії	34
	2. Класичний період розвитку української філософії. Києво-Могилянська Академія. Г.С.Сковорода	37
	3. Розвиток філософської думки в Україні в ХІХ – ХХ століттях	40
Тема IV	Філософія буття	43
	1. Поняття буття. Становлення проблеми буття в історії філософії	43
	2. Філософське розуміння структури буття	46
	3. Проблема субстанції. Матерія і дух, їх атрибутивні характеристики. Проблема єдності світу	48
Тема V	Діалектика як теорія розвитку	52
	1. Історичні форми і види діалектики	52
	2. Поняття зв'язку і розвитку. Принципи і закони діалектики	54
	3. Категорії діалектики	56
	4. Діалектика як метод. Альтернативи діалектики	61
Тема VI	Філософія суспільства	63
	1. Суспільство як проблема філософії. Основні філософські концепції суспільного життя	63
	2. Поняття суспільних відносин, їх сутність і структура	67
	3. Суспільне виробництво. Матеріальне і духовне виробництво. Спосіб виробництва	69
Тема VII	Філософія історії	72
	1. Філософське розуміння історії	72
	2. Поняття суб'єкта історичного процесу	73
	3. Проблема єдності і багатоманіття всесвітньої історії	75
	4. Спрямованість історії. Проблема прогресу і його критерії	80
	5. Історіософія про сенс історичного процесу. «Кінець історії»	83
ТемаVIII	Філософське розуміння свідомості	85
	1. Поняття і структура свідомості	85
	2. Походження і сутність свідомості	89
	3. Свідомість і мова. Проблема штучного інтелекту	91
Тема IX	Суспільна свідомість і її структура	93
	1. Суспільне буття і суспільна свідомість. Закономірності розвитку суспільної свідомості	93
	2. Структура суспільної свідомості, її основні елементи. Суспільна й індивідуальна свідомість	96
	3. Основні форми суспільної свідомості	99
Тема X	Пізнання. Наукове пізнання	111
	1. Пізнання як філософська проблема	111
	2. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у пізнанні	113
	3. Вчення про істину. Проблема критерію істини	115
	4. Поняття науки. Форми і методи наукового пізнання	117
Тема XI	Філософія людини	122
	1. Специфіка філософського розуміння людини. Проблема сутності людини в історії філософії	122
	2. Єдність природного, соціального і духовного в людині. Проблема антропосоціоґенезу	126
	3. Поняття «індивід», «особистість», «індивідуальність». Особистість і суспільство	129
	4. Проблема сенсу життя в духовному досвіді людства	131
Тема XII	Глобальні проблеми і перспективи сучасної цивілізації	133
	1. Поняття глобальних проблем, їх класифікація і динаміка	133
	2. Передумови і шляхи вирішення глобальних проблем. Необхідність єдиної планетарної свідомості	136
	3. Людство в пошуках алгоритму діалогу і згоди	137
	4. Майбутнє як філософська проблема. Сучасна футурологія про моделі майбутнього ЛІТЕРАТУРА	139 141

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Філософія» у технічному університеті є найважливішим компонентом формування світоглядної, методологічної і загальної культури майбутніх фахівців. Знайомство з темами історико-філософського вступу і систематичного курсу дозволить студентам отримати уявлення про багатовікову драму становлення філософських ідей і вчень, їх багатий інтелектуальний і моральний зміст, основні інтенції сучасних філософських шукань.

У структурному відношенні теми посібника відповідають навчальній програмі навчального курсу, підготовленого й апробованого протягом останніх років кафедрою філософії Донецького національного технічного університету. При написанні посібника авторський колектив виходив з необхідності, з одного боку, врахувати специфіку і профіль вузу, а з іншого – посилити гуманістичну складову професійної підготовки.

Оскільки філософія – знання, що ціннісно орієнтує, то автори виражають надію, що знайомство і повноцінне засвоєння цього знання допоможе студентам вибудувати адекватне світовідношення, знайти своє місце в житті, осмислити власне людське призначення, послужить теоретичним стимулом для пошуку відповідей на комплекс смисложиттєвих питань.

Авторський колектив:

Тема I – к.філос.н., доц. О. І. Блащишин; тема II – ст. викл. О. М. Іщенко; тема III – к.філос.н. Т. Б. Нечепоренко; тема IV – к.філос.н., доц. Л. О. Алексєєва, д.філос.н., проф. Д. Є. Муза; тема V – к.філос.н., доц. М. В. Фоменко; тема VI – к.філос.н., доц. В. І. Пашков; тема VII – д.філос.н., проф. Д. Є. Муза; тема VIII – к.філос.н., доц. Л. О. Алексєєва; тема IX – к.філос.н., доц. Л. О. Алексєєва, ст. викл. І. М. Тоцький, асист. А. С. Федосов; тема X – д.філос.н., проф. Д. Є. Муза; тема XI – к.філос. н., доц. Т. Б. Нечепоренко; тема XII – д.філос.н., проф. Д. Є. Муза, ст. викл. В. К. Трофімюк.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія» є формування світоглядної культури студента, який би вмів бачити сутність природних і суспільних явищ, а також знаходити форму їх теоретичного вираження; міг відшукати принципові можливості практичного впровадження теоретичних висновків; був здатний не лише передбачати найближчі та віддалені наслідки, до яких можуть привести ці висновки, але й знайти певну позицію, яка йде з внутрішніх спонукань; прагне до заснованих на моральних підвалинах об’єктивно-вірних вирішень проблем, що виникають у житті.

Завданнями вивчення дисципліни є:

• подати та пояснити розділи філософії, предмет який нею вивчається, зміст і функції, а також її місце і роль у системі вищої освіти й розвитку суспільства взагалі;

• розкрити специфіку філософського знання та дати зрозуміти не тільки його альтернативність, а й неоднозначність історичного процесу, що ставить кожну людину і людство у цілому перед вибором і відповідальністю за його здійснення;

• впровадити діалогові форми навчання, зорієнтовані на значиму для особистості педагогіку партнерства, що приводить до розуміння філософії як загальної мови людей, яка усуває перешкоди для комунікації, що породжені вузькістю спеціалізації;

• привити студентам вміння щодо оволодіння філософськими знаннями та навчити їх логічно й науково-обґрунтовано викладати ці знання;

• підвести студентів до розуміння необхідності засвоєння філософського знання як умови їх власного розвитку.