Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
gravi / 6.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
453.12 Кб
Скачать

6. Збагачення у важких середовищах

Мета розділу: вивчення закономірностей процесу, машин і апаратів для збагачення у важких середовищах.

6.1. Характеристика процесу

Процес збагачення у важких середовищах полягає в розділенні корисних копалин за густиною в гравітаційному або відцентровому полі в середовищі, густина якого є проміжною між густинами розділюваних компонентів. Збагачення у важких середовищах – найбільш простий і ефективний гравітаційний процес, що дозволяє досягти чіткого розділення корисної копалини за заданою густиною.

При статичній сепарації основною силою розділення мінеральних частинок є гравітаційна, а протидіючою – гідродинамічного опору. Процес розділення у статичних умовах відбувається за законом Архімеда – при зануренні корисної копалини у важке середовище зерна, густина яких менше густини середовища спливають, а зерна більшої густини тонуть.

При динамічній сепарації сили розділення значно більше, ніж при статичній. В важкосередовищному циклоні відцентрова сила, що діє на частинку на вході, в 20 разів більше гравітаційної сили в нерухомому середовищі, а біля піскової насадки вона ще на порядок вища. При цьому відцентрова сила діє не тільки на збагачений матеріал, але й на середовище, тому густина середовища, що видаляється з піскової насадки значно вища, ніж на вході. Навпаки, густина середовища біля зливного патрубка значно нижче, ніж на вході.

Один з основних компонентів процесу важкосередовищного збагачення - це саме середовище. Правильний вибір середовища є однією з умов ефективності процесу. Як важкі середовища можуть бути використані розчини неорганічних солей, органічні рідини і важкі суспензії. Розчини неорганічних солей (найчастіше розчини CaCl2 і ZnCl2 з максимальною густиною до 2000 кг/м3) застосовують для контролю технологічного процесу і при дослідженнях збагачуваності корисних копалин (напр., вугілля). Органічні рідини (тетраброметан з густиною 2900 кг/м3, рідина Сушина-Рорбаха з густиною 3650 кг/м3, рідина Клерічі з густиною 4200 кг/м3 і ін.) як правило застосовуються при вивченні фракційного складу корисних копалин і при дослідженнях збагачуваності корисних копалин. У виробничих умовах використовують важкі мінеральні суспензії, що являють собою зависі тонкоподрібненої твердої речовини (обважнювача) у воді (дисперсійне середовище).

Обважнювачі, застосовувані для приготування суспензій (табл. 6.1), повинні відповідати визначеним вимогам: мати досить високу густину, не створювати шламів, легко регенеруватися, бути недорогими і недефіцитними, не містити шкідливих компонентів, що погіршують якість концентратів. Як обважнювачі застосовуються тонкоподрібнені мінерали (магнетит, пірит, ґаленіт, кварц та ін.), а також деякі речовини (феросиліцій, колошниковий пил, залізна окалина та ін.).

Таблиця 6.1 – Характеристика обважнювачів

Обважнювач

Хімічна

формула

Густина, кг/м3

Твердість

за шкалою

Мооса

обважнювача

суспензії

(максимальна)

Барит

Пірит

Магнетит

Арсенопірит

Феросиліцій

Галеніт

BaSO4

FeS2

Fe3O4

FeAsS

85 % Fe, 15 % Si

PbS

4400

5000

5000

6000

7000

7500

2200

2500

2500

2800

3800

3300

3,0 – 3,5

6,0 – 6,5

5,5 – 6,5

5,5 – 6,0

7,0 – 7,6

2,0 – 3,0

У практиці гравітаційного збагачення для приготування суспензій на вуглезбагачувальних фабриках використовують магнетитовий концентрат густиною 4400 – 4700 кг/м3, на рудозбагачувальних фабриках – гранульований або подрібнений феросиліцій густиною 6800 – 7200 кг/м3, а також суміші магнетитового концентрату з феросиліцієм. Гранулометричний склад магнетитового концентрату і феросиліцію, що використовуються для приготування важких суспензій при збагаченні корисних копалин, наведено в табл. 6.2.

Соседние файлы в папке gravi