12

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ И НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Методичні вказівки

по курсовому проектуванню

(для студентів спеціальності 7.070701 „Геологічна зйомка, пошуки і розвідка”)

Розглянуто на засіданні кафедри «Корисні копалини і екологічна геологія»

Протокол № 6 від 03.03.09р

Завідувач кафедрою проф., д.г.н.

__________________________________Т.П.Волкова

Затверджено на засіданні учбово-видавничої ради ДонНТУ

Протокол №3

від 24.06.2009р.

2009

УДК 622.24

Методичні вказівки по курсовому проектуванню (для студентів спеціальності 7.070701 – „Геологічна зйомка, пошуки і розвідка”). Укл. Т.П.Волкова, О.О.Кущ. -Донецьк: ДонНТУ. 2009.-24с.

Методичні вказівки містять практичні рекомендації по виконанню курсового проекту з дисципліни «Методика пошуків та розвідки родовищ корисних копалин». Цей проект є завершальним етапом по вивченню кожним студентом курсів загальної та структурної геології, гідрогеології, геофізики, буріння, родовищ корисних копалин, гірничої справи, методики пошуків та розвідки родовищ корисних копалин, організації і виконання робіт на різних стадіях геологорозвідувального процесу.

Укладачі: О.О.Кущ, проф.

Рецензенти: А.А.Каракозов, доц.

В.О.Корчемагін, проф..

Відп. за випуск Т.П.Волкова, проф.

І. ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ, ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

До виконання курсового проекту допускаються студенти, що успішно закінчили курс вивчення геологічних дисциплін, методики пошуків та розвідки родовищ корисних копалин, пройшли передкурсову практику і мають позитивні відгуки її керівників.

Проект виконується студентом самостійно з допомогою керівника, призначеного кафедрою.

Головною ціллю виконання проекту є закріплення теоретичних і виробничих знань та навиків,що отримані студентом під час навчання в інституті та праці на виробництві. Під час виконання проекту студент повинен продемонструвати знання головних чинників та засад методики геологорозвідувального процесу, та вміння застосовувати їх у практичній діяльності. Крім того, продемонструвати вміння аналізувати та оцінювати наявний геологічний матеріал (за результатами попередніх робіт), визначати його інформативність, виявляти що підлягає уточненню і вивченню, та що треба зробити за ради досягнення необхідних результатів (тобто визначитися з переліком та обсягами робіт, які треба виконати), щодо подальшого геологічного вивчення ділянки , або припинення робіт.

Основою для виконання курсового проекту є матеріали, зібрані студентом під час практики.

Перш ніж приступити до проектування, студент повинен чітко усвідомити – для чого він планує проводити ті чи інші етапи геологорозвідувального процесу і які він сподівається отримати результати. Тобто студент повинен визначити, яку геологічну базу він має, оцінити її детальність та достовірність, а також чи є надія на позитивний результат при подальшому проведенні робіт. При цьому треба пам’ятати, що одним з головних чинників оптимізації геологорозвідувального процесу є метод послідовних наближень, що реалізується в стадійності геологорозвідувальних робіт. Відповідно до „Положення про стадії геологорозвідувальних робі і на тверді корисні копалини” [13], виділяються наступні етапи:

Стадія I. Регіональні геолого-геофізичні дослідження України.

Підстадія 1-1. Регіональні геолого-геофізичні дослідження масштабу 1:1000000–1:500000.

Підстадія 1-2. Регіональні геолого-знімальні, геофізичні і геолого-прогнозні роботи масштабу 1:200000–1:100000.

Підстадія 1-3. Геолого-знімальні і геолого-прогнозні роботи масштабу 1:50000, 1:25000.

Стадія II.Пошук і пошукова оцінка родовищ корисних копалин.

Підстадія 2-1. Пошукові роботи.

Підстадія 2-2. Пошуково-оцінні роботи.

Стадія III. Розвідка родовищ корисних копалин.

Кожна з цих стадій має свої завдання і особливості виконання.

На першій стадії створюються умови для виконання геолого-геофізичних, геохімічних та прогнозних карт відповідного мірила.

На другій виявляються накопичення корисних копалин та оцінюється їх промислова вартість, тобто з’ясовується, чи маємо справу з родовищем, чи проявленням корисних копалин.

На третій стадії родовище готується до промислового використання.

З’ясувати, на якій стадії геологорозвідувального процесу знаходиться об’єкт, та які потрібно планувати подальші дії по отриманню необхідної геологічної інформації – є головним завданням студента.

Таким чином, виконуючи курсовий проект, студент вперше виконує завдання по самостійному створюванню моделі геологічного вивчення об’єкту, і демонструє своє вміння застосовувати у роботі свої теоретичні і практичні знання.

Студент є автор проекту, тому прийняті їм (з урахуванням порад керівника) рішення повинні викладатися і захищатися їм самостійно.

ІІ. СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ ТА ВИМОГИ ДО ЙОГО ОФОРМЛЕННЯ

Проект повинен відображати загальну теоретичну підготовку студента, достатні знання умов роботи виробничих геологорозвідувальних організацій і уміння вирішувати задачі інженера-геолога. У зв'язку з цим за структурою й обсягом курсовий проект повинен відповідати реальним умовам, в яких студент проходив практику, включаючи геологічні та технічні розрахунки і рішення.

Вихідними даними для виконання проекту служать матеріали, зібрані студентом під час виробничої практики: виписки з фондового матеріалу, геологічна графіка, інструктивні положення, щоденники, замальовки, фотографії і кам'яний матеріал. У процесі проектування студент користується науковою і навчальною літературою, нормативними довідниками.

Тема курсового проекту намічається в залежності від конкретних умов і задач, що виконувалися у геологорозвідувальній організації, де студент проходив практику. Частіше йому пропонується скласти проект пошукових або геологорозвідувальних робіт родовища (шахтного поля), проект геологічної зйомки, проведення гірничорозвідувальної виробки і таке інше.

Проект включає:

• текстову частину (пояснювальна записка);

• графічні додатки.

Текстова частина складається з наступних елементів і глав:

• титульний лист ;

• реферат;

• протокол технічної наради організації, що затвердила проект (тільки для проектів, що затверджені на виробництві);

• геологічне завдання;

• зміст;

• основні розділи проекту;

• висновки та очікуванні результати;

• перелік посилань;

• додатки до тексту – цей розділ виконується студентом при необхідності за узгодженням з керівником проекту. Сюди включають рішення директивних організацій, проектних організацій, що обґрунтовують необхідність проведення робіт, витяги з ГЕО, проекту кондицій і подібні необхідні документи;

• список графічних додатків.

Обсяг графічних додатків визначається студентом, виходячи з необхідності проілюструвати основні, геологічні, методичні та виробничі аспекти проекту, що виконується.

Зразковий набір графічних додатків наводиться нижче :

– оглядова карта масштабу 1:500000, 1:25000, що характеризує геологічну будову району, 1-2 геологічних розрізи що відповідають їй і нормальна стратиграфічна колонка (частіше ця графіка надається у текстовій частині).

В залежності від стадії наводиться геологічна карта, або гіпсометричний план родовища(мірило 1:1000–1:10000) з усією отриманою на попередніх етапах розвідки геологічною інформацією, крім того, за узгодженням з керівником проекту, наводяться два типові геологічні розрізи (відповідного мірила), що відображають геолого-структурні особливості родовища, розташування раніше виконаних та проектних виробок, межи ділянки,що вивчається орієнтація сторін світу, масштаб. На карті або гіпсометричному плані повинні бути виділені межи ділянки, що вивчається, лінії розрізів, орієнтація сторін світу, усі розвідницькі виробки (створені на попередніх стадіях та проектні), відповідна геологічна інформація, щодо якості корисної копалини, проектні данні для підрахунку запасів і проектні підрахункові блоки, а при необхідності, повинна бути надана нормальна стратиграфічна колонка родовища (яка відображає історію формування та розвитку родовища), умовні позначення і таке інше.

Обсяг графічних додатків рекомендується в кількості не менше 2^х аркушів формату А-1, які виконані відповідно до умовних позначень топографічного,геологічного та маркшейдерського креслення.

Орієнтований обсяг розділів текстової частини наступний.

Вступ – (1-2с).

1. Геологічна частина (10-15с).

2. Методична частина (20-30с.).

3. Висновки або очікувані результати (1-2с.).

4. Перелік посилань (список використаної літератури).

Курсовий проект друкується на одній стороні листа стандартного білого паперу, в лівій частині якого залишається вільне поле – 2,5 см. Вступу повинні передувати 4 листа – титульний, резюме, зміст та геологічне завдання.

Першим кроком студента повинно бути складання (разом з керівником) геологічного завдання. Додаток № 1.