DF_11 / Бюджетний менеджмент Збірник ситуацій 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна фінансова академія

БЮДЖЕТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Збірник виробничих ситуацій та ситуаційних вправ

Дніпропетровськ – 2012

Індекс ББК

Д 27 Гордієнко В.О.

Бюджетний менеджмент: Збірник виробничих ситуацій та ситуаційних вправ для студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» за галуззю знань – 0305 ―Економіка та підприємництво‖ за спеціальністю 7.03050801 ―Фінанси і кредит‖ – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2012. – 39 с.

Збірник ситуаційних завдань та виробничих ситуацій з навчальної дисципліни ― Бюджетний менеджмент ‖ розроблений відповідно до навчального плану і програми навчальної дисципліни та призначений для студентів денної форми навчання.

Метою видання є формування у студентів необхідних професійних знань, умінь та навичок шляхом розробки та впровадження у навчальний процес ситуаційних завдань та виробничих ситуацій з окремих тем дисципліни ― Бюджетний менеджмент‖, як інноваційного методу навчання.

Видання містить передмову, методичні рекомендації, виробничі ситуації та ситуаційні вправи з тем курсу, список рекомендованої літератури.

Автор-укладач:	В.О. Гордієнко	– к.е.н.,		доцент	кафедри фінансів та
			державного управління Дніпропетровської
			державної фінансової академії
Рецензенти:	Л.Ф. Новікова	–	к.е.н., доцент кафедри фінансів і кредиту
			Академії митної служби України
	М.В. Тимошенко –		к.т.н., доцент кафедри фінансів та
			державного управління Дніпропетровської
			державної фінансової академії
Відповідальний	Л.В. Лисяк	–	д.е.н, професор, завідувач кафедри
за випуск:			фінансів	та	державного	управління
			Дніпропетровської державної			фінансової
			академії

Розглянуто та схвалено Вченою радою фінансового факультету Протокол № 8 від 22.06.2012 р.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри фінансів та державного управління

Протокол № 14 від 11.06.2012 р.

2

ЗМІСТ
Передмова	4
1. Теоретичні основи бюджетного планування	5

2.Методичні вказівки з ситуаційних завдань, що 6 вирішуються методом екстраполяції (трендів)

3.Методичні вказівки з ситуаційних завдань, що 9 вирішуються методом кореляційно – регресійного аналізу

4.Методичні вказівки з ситуаційних завдань, що 16 вирішуються за допомогою програмно – цільового методу

5. Список рекомендованої літератури

35

3

ПЕРЕДМОВА

Сучасний етап суспільного та економічного розвитку України потребує чіткого управління процесами трансформування національної економіки з боку органів державного управління. В умовах запровадження ринкових відносин важливо оптимально поєднати притаманні ринку регулятори економіки з усвідомленим належно організованим управлінням державним господарством. Адже реформування економічних відносин у напрямку ринкових перетворень в Україні охоплює тією чи іншою мірою всі сфери діяльності суспільства. За умов загального занепаду та розбалансованості економіки, росту тіньового капіталу в усіх сферах діяльності, неефективного та безвідповідального витрачання коштів бюджетів усіх рівнів та коштів централізованих державних цільових фондів актуального значення набуває фінансовий контроль з боку органів державної влади та управління.

З метою адаптації навчального процесу до реальної професійної діяльності розробляються та впроваджуються нові форми і методи активного навчання, які сприяють цілеспрямованому розвитку здібностей та навиків у студентів щодо засвоєння знань і вмінь, допомагають формувати фахові компетенції та особистість у цілому. Тобто це означає, що ситуаційні завдання , як метод активного навчання, допомагають у теоретичному та практичному аспекті навчання.

Ситуаційний метод навчання дає можливість «відчути» ту чи іншу наведену ситуацію, вивчити її в дії. Застосування ситуаційних завдань в навчальному процесі дасть можливість активізувати процес навчання з підготовки спеціалістів за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» за спеціальністю 7.03050801 «Фінанси і кредит», а також зв’язати його з майбутньою фаховою діяльністю. Призначення « Бюджетного менеджменту» полягає у сприянні успішної реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів в усіх ланках фінансової системи. У процесі вивчення дисципліни «Бюджетний менеджмент» у студентів, як у майбутніх державних службовців, передбачається формування комплексу теоретичних знань і практичних вмінь щодо технології підготовки, прийняття і оцінки ефективності управлінських рішень з управління та організації бюджетним процесом у державі.. Адже від якості прийнятих рішень залежатиме ефективність системи керування бюджетною системою в цілому. Ситуаційні завдання навчальної дисципліни складені у відповідності з чинними законодавчими актами та роботою бюджетних установ.

Запровадження в навчальний процес ситуаційних завдань з дисципліни «Бюджетний менеджмент» дає можливість моделювати, проектувати різноманітні засоби дієвого управління фінансами в умовах запропонованих моделей, що є на сьогодні одним із оновлених методів навчання, який забезпечує максимальне наближення до реальної і практичної діяльності майбутніх спеціалістів шляхом розгляду конкретних ситуацій. Студенти при вирішені ситуаційних завдань можуть не тільки поглибити знання, та приймати

4

правильне управлінське рішення, а і експериментувати , що також дає можливість моделювання ситуацій за реальною діяльністю майбутнього спеціаліста.

Навички вирішення ситуаційних завдань та виробничих ситуацій, конфліктних ситуацій, які виникають у реальному житті допомагають студентам правильно їх вирішувати.

Запровадження ситуаційних завдань у навчальний процес збільшують його результативність за рахунок глибини і швидкості засвоєння інформації, дозволяють значно коротший термін опанувати методи прийняття управлінських рішень

Основними цілями запровадження в навчальний процес ситуаційних завдань є:

навчити вирішувати конкретне ситуаційне завдання;

навчити аналізу правильності прийняття управлінських рішень;

підвищити рівень підготовки студентів за спеціальністю;

Теоретичні основи бюджетного планування

Студенти повинні розуміти, що бюджетне планування(англ. budgetary planning) є стрижневою основою фінансового планування, яке дозволяє встановити обсяги, джерела та цілеспрямованість використання бюджетних ресурсів на усіх рівнях управління: державному, регіональному, муніципальному, районному, сільскому, селищному. Бюджетне планування повинно показати реальні допустимі витрати і встановити стратегію рішення пріоритетних галузевих, регіональних і муніципальних задач. Бюджетне планування включає: встановлення загального обсягу і джерел бюджетних ресурсів державних і місцевих бюджетів. Формування бюджетних витрат повинно забезпечити виконання планів-прогнозів соціально-економічного розвитку держави і регіонів та забезпечити економію матеріальних, трудових и фінансових ресурсів. Бюджетне планування пов’язує макроекономічні прогнози про бюджетних доходах з витратами.

Потрібно підкреслити що бюджетне планування в цілому як складання фінансового плану ґрунтується на збалансуванні доходів і видатків. Бюджет не може бути незбалансованим. Дефіцит бюджету аж ніяк не означає його незбалансованості, оскільки встановлюються джерела фінансування цього дефіциту, якими є державні позики чи емісія грошей. При цьому вибір стратегії збалансування бюджету є надзвичайно важливим елементом бюджетного планування.

Слід підкреслити, що є три варіанти збалансування бюджету у разі нестачі коштів. Перші два - скорочення видатків або збільшення податкових чи неподаткових надходжень — пов'язані із недопущенням дефіциту, третій полягає у встановленні джерел покриття дефіциту бюджету. Кожний із варіантів передбачає безліч варіацій і може використовуватись як окремо, так і в комплексі з іншими. При цьому дуже важливо, якій фінансовій стратегії віддається перевага - «податковим» чи «позичковим» фінансам.

5

Бюджетне планування вимагає від управлінців не тільки певних знань і навичок, а й широти кругозору, вміння швидко і правильно реагувати на всі зміни в суспільстві й економіці, тобто потребує дуже високої кваліфікації. Бюджетне планування — серцевина всієї системи державного регулювання ринкових відносин, і від того, як воно налагоджено, багато в чому залежить рівень розвитку країни.

Прогнозування як елемент бюджетної стратегії - важлива передумова для планування бюджету держави. Прогнозування має стати невід'ємною частиною процесу бюджетного планування, що дасть змогу проаналізувати тенденції формування ресурсів бюджету та їхнє використання, виявити чинники, які необхідно враховувати у розрахунках бюджетних показників, визначити їх взаємозв'язки, а також можливі засоби впливу на ці показники. Призначення бюджетного прогнозування полягає в оцінці різних і найвирогідніших варіантів формування ресурсів бюджету і напрямів використання цих ресурсів. Аналіз таких варіантів створює основу для вибору стратегічних цілей, які є орієнтиром при розробленні бюджету.

Головна функція прогнозу - наукове передбачення. Як наукове передбачення прогнозування дає змогу, по-перше, одержати картину майбутнього стану будьякої системи( бюджету: державного, або місцевого) і, по-друге, обґрунтувати шляхи переходу від сьогоднішнього стану до майбутнього. Наукове прогнозування аналізує сукупність тенденцій соціально-економічного розвитку суспільства та оцінює стан економіки, що склався.

До основних методів прогнозування відносяться : евристичні і економіко – математичні. До останніх слід віднести наступні: екстраполяції і кореляційно – регресійного аналізу.

При плануванні видатків особливе місце займає програмно-цільовий метод( ПЦМ). В основі ПЦМ - формування (в окремих випадках - затвердження) бюджетних цілей та основних показників на кілька років вперед, а не лише безпосередньо на наступний рік.

Необхідно звернути увагу на те, що багаторічне планування є лише інструментом бюджетного управління, а не асигнування бюджетних коштів на кілька років. Його слід розглядати як прогноз доходів та витрат бюджету на наступні роки, який періодично уточнюється. Це дає змогу привести річний бюджет у відповідність з стратегічними цілями розвитку економіки і забезпечити плинність планування для реалізації стратегії.

1. Методичні вказівки з ситуаційних завдань, що вирішуються методом екстраполяції (трендів)

Метод екстраполяції (трендів). Студенти повинні засвоїти, що метод ґрунтується на визначенні бюджетних показників на основі встановлення стійкої динаміки їх розвитку. Розрахунок бюджетних показників цим методом здійснюється на основі досягнутого в попередньому періоді рівня розвитку і його коригування на відносно стабільний розвиток країни.

6

У процесі щорічного бюджетного планування екстраполяцію використовують як допоміжний засіб для попередніх розрахунків, оскільки цей метод має значні недоліки. По-перше, він не дає змоги врахувати можливості значного збільшення чи зменшення бюджетних доходів, залежних від різних обставин у плановому році, різке зростання чи скорочення виробничих показників, зміни у податковому законодавстві, роботі податкових та інших контролюючих органів тощо, оскільки вважається, що умови попереднього періоду зберігаються незмінними в плановому році. По-друге, він негативно впливає на економне використання бюджетних коштів, оскільки їх планування здійснюється виходячи з досягнутого в попередньому році рівня.

Для побудови прогнозу за допомогою методу екстраполяції потрібно зібрати попередні статистичні данні показників, прогноз яких потрібно зробити. Їх джерелом можуть бути статистичні збірники облстату, держстату, інформація з наукових та науково - практичних періодичних видань, статистична інформація наведена на сайтах МФУ, ДКУ, Рахункової палати в Інтернеті. Досліднику потрібно зібрати статистичну динаміку прогнозного показника за декілька років. Чим більше динамічний ряд, тим точніший прогноз (потрібно зібрати данні не менш ніж за п’ять років). Зібрані данні потрібно розташувати у вигляді таблиці у табличному процесорі Excel

Встановивши курсор у правому куту таблиці, тягнемо перехрестя вправо. В таблиці виникають прогнозні показники. В меню, натиснувши клавішу «майстер діаграм» вибираємо вид діаграми (краще вибирати гістограму). Потім, натиснувши в верхній строчці меню клітину «діаграма», вибираємо лінію тренду і встановлюємо якісні показники прогнозу (рівняння і коефіцієнт детермінації)[11].

Приклад. Зробити прогноз доходів Ленінського району м. Дніпропетровська на 2017 рік. Зібрані данні розташуємо у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1.

«Доходи бюджету Ленінського району»

Рік	Доходи, тис. грн.
2006 рік	15667,7
2007 рік	17286,2
2008 рік	20772,2
2009 рік	28706,3
2010 рік	32192,3

За допомогою курсору маніпулятора миші виділяємо значення доходів і далі тягнемо вниз до відмітки 2017 рік. Програма Microsoft Excel автоматично висвітить дані і таблиця 1 матиме вид:

7

Прогноз доходів бюджету Ленінського району на 2017рік.

Таблиця 2

Рік		Доходи, тис. грн.
1		2
2006	рік	15667,7
2007	рік	17286,2
2008	рік	20772,2
2009	рік	28706,3
2010	рік	32192,3
2012	рік	58500,31
2013	рік	62947,31
2014	рік	67394,24
2015	рік	71841,17
2016	рік	76288,10

		2017 рік		80735,03
Згідно таблиці 2 побудуємо діаграму розсіювання (рис. 1)
	90000
	80000
	70000
	60000
.	50000
тис.грн
	40000
	30000
	20000
	10000
	0
	1995	2000	2005	2010	2015	2020
				рік
	Рис. 1. Діаграма розсіювання доходів бюджету Ленінського району за
2006– 2017 роки.

8

Таким чином ми отримуємо прогноз: обсяг доходів бюджету Ленінського району в 2017 році складе 80735,03 тис. грн.

Ситуаційні завдання:

1.Зробіть прогноз доходів Кіровського району м. Дніпропетровська на

2015 рік.

2.Зробіть прогноз доходів Самарського району м. Дніпропетровська на

2015 рік.

3.Зробіть прогноз доходів м. Дніпропетровська на 2015 рік .

4.Зробіть прогноз доходів м. Нікополя на 2015 рік.

5.Зробіть прогноз доходів м. Дніпродзержинська на 2015 рік.

6.Зробіть прогноз доходів Дніпропетровської області на 2015 рік.

7.Зробіть прогноз видатків на освіту Дніпропетровської області на 2015

рік.

8.Зробіть прогноз видатків Дніпропетровської області на 2015 рік.

9.Зробіть прогноз інвестицій у Дніпропетровську область на 2015 рік.

10.Зробіть прогноз іноземних інвестицій у Дніпропетровську область на

2015 рік.

2. Методичні вказівки з ситуаційних завдань, що вирішуються методом кореляційно – регресійного аналізу( КРА )[11].

Для побудови ЕСМ потрібно зібрати попередні статистичні данні взаємозалежних показників. Їх джерелом можуть бути статистичні збірники облстату, держстату, інформація з наукових та науково - практичних періодичних видань, статистична інформація наведена на сайтах МФУ, ДКУ, Рахункової палати в Інтернеті. Досліднику потрібно зібрати статистичну динаміку взаємозалежних показників за декілька років. Чим більше динамічний ряд, тим точніший прогноз (потрібно зібрати данні не менш ніж за п’ять років. Зібрані данні потрібно розташувати у вигляді (табл. 8).

9

								Таблиця 8
			Статистичні данні
	Рік	2007	2008	2009		2010	2011	n
	Показник	y1	y2	y3		…	yi	yn
	(функція)
	Показник	x1	x2	x3		…	xi	xn
	(аргумент)
	Просторові ряди, на відміну від динамічних, дають можливість вивчати
не розвиток процесу в динаміці, а кількісний					вплив фактора X на показник Y.

Якщо данні спостережень вимірюються в грошових одиницях, їх доцільно зводити за допомогою індексів дефляторів до одного періоду часу (базового року). Це забезпечить оцінку показників в постійних вартісних цінах.

Складаючи прогноз, необхідно брати до уваги фактичні динамічні ряди показників за минулі роки. У разі необхідності їх можна коригувати, враховуючи конкретні економічні особливості того чи іншого періоду розвитку держави. В умовах нестійкого характеру економічних процесів, які відбуваються в економіці, найімовірнішим є прогноз, складений на найближчу перспективу. Слід також наголосити, що прогнози повинні будуватися на основі процесів і тенденцій, які мають стійкий характер.

Табличний процесор Excel пропонує функцію, яка знаходить значення оцінок параметрів залежності за методом найменших квадратів. Вибір залежності (функції) слід проводити із таких міркувань: достатніх аргументів для використання нелінійних залежностей і таких, які мають оптимальне значення факторів (наприклад: експотенційна, степенева, зворотна тощо) при прогнозуванні доходів і видатків бюджету не мають економічного сенсу. Так і у країн з дуже розвинутою і динамічно зростаючою економікою, ці показники зростають на 10-15%, що можливо якісно прогнозувати лінійними

залежностями. Крім того,	отримані оцінки дають можливість використовувати
найбільш прості і добре	дослідженні лінійні моделі, тим більше що у

діалоговому режимі доцільно в більшій мірі дослідити якісний вплив факторів на доходи і видатки бюджету. Наведені аргументи доказують, що використання інших залежностей не має ніякого сенсу. Процес побудови моделі складається з наступних етапів: постановка задачі; розробка її формальної схеми; формалізація задачі; побудова моделі статистичного, лінійного зв’язку між показником у та фактором х; у= 0+ 1х1, де 0 і 1 невідомі параметри регресії, що мають бути оцінені.

Правильність і ступінь відповідності постановки завдання реальному процесу або явищу визначають успіх на всіх послідуючих етапах моделювання А. Ейнштейн відзначав, що формулювання завдання в багатьох випадках є набагато більш важливою, чим її рішення, у якому головну роль може грати просто математика або мистецтво експериментатора. Постановка завдання є першою

10