Статистичні графіки. [8, 12, 16, 17, 20] Для побудови стовпчикової діаграми ознаку розташовують за віссю абсцис, а її кількісне вираження – за віссю ординат для побудови стрічкової діаграми – навпаки: ознаку розташовують за віссю ординат, а її кількісне вираження – за віссю абсцис. При цьому графік зображується у вигляді смужки певної довжини, що розташовується вертикально – стовпчикова діаграма (див. рис. 5.2) або горизонтально – стрічкова діаграма (див. рис. 5.3). На цих видах діаграм окремі смужки можуть розташовуватися з певними проміжками, як правило, рівними або без проміжків. У цьому разі стовпчикова діаграма набуває вигляду гістограми.
Рис. 5.2. Кількість злочинів за їх видами у регіоні за рік:
1 – злочини проти життя та здоров’я особи 2 – злочини проти власності 3 – злочини у сфері господарської діяльності 4 – злочини проти громадської безпеки 5 – злочини у сфері службової діяльності.
Рис. 5.3. Кількість злочинів за їх видами у регіоні за рік:
1 – злочини проти життя та здоров’я особи 2 – злочини проти власності 3 – злочини у сфері господарської діяльності 4 – злочини проти громадської безпеки 5 – злочини у сфері службової діяльності.
Якщо ознаку та її кількісне вираження зобразити у вигляді крапок, що послідовно поєднані лініями, отримуємо лінійну діаграму (див. рис. 5.4). При цьому розташування ознаки та її кількісного вираження обирається довільно за певним логічним міркуванням.
За допомогою стовпчикової, стрічкової чи лінійної діаграм можна зобразити співвідношення різних явищ, тобто ці види діаграм використовуються для порівняння абсолютних, відносних або середніх величин.
Рис. 5.4. Кількість злочинів за їх видами у регіоні за рік:
1 – злочини проти життя та здоров’я особи 2 – злочини проти власності 3 – злочини у сфері господарської діяльності 4 – злочини проти громадської безпеки 5 – злочини у сфері службової діяльності.
Графічне зображення структури явищ і структурних зрушень
Для статистичного дослідження складу сукупності використовують структурні діаграми. Структурні діаграми – це діаграми питомих ваг, що характеризують відношення окремих частин сукупності в їх загальному обсязі. Зрозуміло, що сума складових ваг дорівнюватиме одиниці у разі визначення відносних величин структури як коефіцієнти, або 100 % у разі визначення відносних величин структури у відсотках.
Кругові (секторні) діаграми (див. рис. 5.5), що відображають структуру того чи іншого явища, набули найбільш широкого застосування. При цьому дуги секторів пропорційні значенням відповідних часток. Секторні діаграми зображуються у вигляді кола, яке поділене на відповідні сектори. На полі сектора позначається частка у відсотках. Якщо число не вміщується на полі сектора, його проставляють поруч за межами кола. Поле сектора заштриховується або фарбується різними кольорами. Під час побудови секторних діаграм існують певні правила: найбільший за величиною сектор має найсвітліший колір або зовсім лишається чистим (не заштрихованим), а найменший сектор має найщільніше штрихування чи найтемніший колір. Поруч з колом мають бути наведені клітинки з відповідними позначеннями, які розташовуються в певній логічній послідовності (в порядку зростання або зменшення ознаки).
Секторні діаграми зберігають наочність і простоту сприймання в тих випадках, коли сукупність має не більше 5 – 6 складових частин, чисельність яких помітно відрізняється.
Обсяг і структуру явища можна зобразити також стовпчиковою або стрічковою діаграмою. При цьому, наприклад, стовпчик розбивають на частини відповідно до структури сукупності. Кожна частина відповідно заштриховується або замальовується окремим кольором. Іноді для характеристики структури сукупності використовують кругові і квадратні діаграми.
Рис. 5.5. Структура злочинів за їх видами у регіоні В за перше півріччя
Графіки порівняння статистичних величин
Для порівняння статистичних даних можна використовувати стовпчикові та стрічкові діаграми, коли порівнювальні величини відрізняються не дуже суттєво одна від одної.
Коли порівнювальні показники відрізняються один від одного в багато разів, застосування стовпчикових або стрічкових діаграм стає недоречним. У такому разі використовуються площинні діаграми, до яких належать квадратні (див. рис. 5.6) або кругові (див. рис. 5.7). У цьому випадку площа фігур, що застосовуються в діаграмах, має бути пропорційною відображуваним величинам.
1057,2
25,7
Китай Канада
Рис. 5.6. Чисельність населення Китаю й Канади за 1982 рік, млн. чол.
25,7
Китай Канада
Рис. 5.7. Чисельність населення Китаю й Канади за 1982 рік, млн. чол.
Квадратні й кругові діаграми менш наочні, ніж стовпчикові та стрічкові, що пов’язано з трудністю візуальної оцінки співвідношення площин. Тому в середині квадратів та кіл (або поруч з ними) треба подавати величини зображуваних показників.
Для визначення сторони квадрату потрібно добути корінь квадратний із абсолютної величини явища, що зображується на графіку, оскільки площа квадрата обчислюється за формулою:
S = a 2,
де а – сторона квадрата.
Радіус кругової діаграми розраховується, виходячи зі співвідношення:
,
де S – площа круга;
=
3,14 – постійна величина;
R – радіус круга.
Звідси радіус кругової діаграми обчислюється за формулою:
.
Прямокутні діаграми, які ще називають знаками Варзара на честь російського статистика В.Е. Варзара, який вперше запропонував цей вид діаграм, застосовують в тих випадках, коли потрібно порівняти три взаємопов’язані показники, один з яких дорівнює добутку двох інших та показати роль кожного з них у формуванні першої величини.
Під час побудови прямокутних діаграм встановлюють два масштаби: один для множника, який беруть за основу, а другий – для множника, який беруть за висоту (див. рис. 5.8).
70 90 60
4000 грн. 3000 грн. 2000 грн.
Фірма І Фірма ІІ Фірма ІІІ
5.8. Порівняння трьох фірм міста Д за грудень 2006 року за обсягом фонду заробітної плати, середньою заробітною платою та кількістю працюючих (дані умовні).
В наведеному прикладі основою прямокутника є середня заробітна плата працівників фірми, висотою – кількість працюючих, площа прямокутників – відповідний фонд заробітної плати.