Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
15
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
162.3 Кб
Скачать

35

Тема: Управлінська інформаційна система: сутність, зміст, особливості

Зміст

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти інформаційних систем в управлінні 5

Розділ 2. Ефективність використання управлінських інформаційних систем 12

Розділ 3. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності 17

Вступ

Актуальність теми. Широка інформатизація всіх сфер діяльності нашого суспільства принципово зміцнює роль інформації та інформаційних технологій. Особливо актуальні ці питання для економічних об'єктів: виробничих підприємств, фірм, компаній, фінансових, банківських, податкових, інвестиційних організацій, торгівлі, маркетингу, державних та інформаційних органів управління.

Управління названими об'єктами – постійний процес переробки значних обсягів різнобічної інформації, для якого характерно:

  • зростаюча потреба в інформації, яка являється основою для прийняття рішень в управлінні;

  • значний обсяг інформації та складні інформаційні зв'язки між показниками, динамізм даних, які використовуються в управлінні;

  • велика кількість обчислювальних та логічних операцій, які виконує управлінський персонал;

  • можливість формалізації переважної більшості задач як в типових ситуаціях, так і при рішенні проблем в слабо структурованих або неструктурованих проблемах.

  • якість управління та прийняття рішень в економіці тісно пов'язана з використанням сучасних засобів комп'ютерної техніки та інформаційних технологій. Основним підходом до їх використання являється створення та застосування інформаційних систем (ІС) у менеджменті.

Мета роботиполягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з’ясувати основні риси управлінських інформаційних систем.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

  • визначити поняття інформаційна система;

  • охарактеризувати фактори, що обумовлюють впровадження інформаційних систем;

  • дослідити історичні етапи розвитку інформаційних систем;

  • проаналізувати ефективність використання управлінських інформаційних систем;

  • охарактеризувати сучасний стан розвитку інформаційних систем;

  • здійснити аналіз причин неефективної роботи інформаційних систем;

  • виявити роль інформаційного забезпечення бізнесу.

Об’єктом дослідженняє основи та загальні риси інформаційних систем.

Предметом дослідженнявиступають особливості управлінських інформаційних систем

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти інформаційних систем в управлінні

1.1. Поняття про інформаційні системи

Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої - з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію. Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю. Інформаційна система може існувати і без застосування комп’ютерної техніки – це питання економічної необхідності. В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:

- задачі оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);

- задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);

- задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні).

Автоматизована інформаційна система – це взаємозв’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації у відповідності з вимогами, які випливають з цілей організації. Сьогодні, у вік інформації, практично кожна інформаційна система використовує комп’ютерні технології, і тому надалі під інформаційними системами надалі будемо підрозумівати саме автоматизовані.

Інформацію у сфері менеджменту часто образно порівнюють з нервовою системою, що забезпечує функціонування живого організму. Завдяки обміну інформацією між цими системами, якою управляють, інформацію про стан заданих параметріввиробляє команда управління і знову передає їх до системи, якою управляють, для виконання (прямий зв'язок). Надходження інформа­ції про результати управління прийнято називати зворотним зв'язком.

До інформації належать усі види відомостей, повідомлень (усні, письмові, графічні тощо) і знань, потрібних для реалізації функцій менеджменту.

Будь-яка за змістом інформація існує у формі різних її матеріальних носіїв (у вигляді електричних імпульсів, усної мови, магнітного запису, показань лічильників, письмових документів, перфокарт та ін.) Для управління найбільше значення маєінформація, зафіксована на постійних носіях, насамперед у вигляді різних паперових документів, магнітних стрічок, барабанів, перфо­карт і перфострічок.

Інформацію передають організовано (формально) і стихійно (неформально). Так, періодичні звіти за визначеною формою становлять організований зворотний зв'язок, а стихійне поширен­ня чуток - неформальні канали зв'язку між людьми[13, c. 201-203].

Теорія інформації, основи якої були сформовані К. Шеноном, застосовується для визначення швидкості, з якою можна переда­вати інформацію каналами зв'язку. На швидкість передачі інформації впливають джерело сигналу (дискретний або без­перервний сигнал), характеристики каналу зв'язку (його пропуск­на здатність) і шуму.

Практика свідчить, що в сучасних умовах ефективність управління значною мірою залежить від інформаційного забезпе­чення, від повноти інформації.

Підвищення вимог до організації служби інформації в системі менеджменту обумовлено високим динамізмом сучасного вироб­ництва, частковою зміною параметрів основних факторів вироб­ництва і вимог до одержуваної продукції (послуг). Тільки системати­зована інформація дає змогу менеджеру визначати ефективність організаційно-економічних, агротехнічних, соціальних та еколо­гічних заходів і залежно від умов, що складаються, змінюватинамічену програму. Чим краще інформований менеджер, тим оперативніші, вищі за своєю якістю його рішення.

Для того щоб прийняти правильне рішення, необхідно мати певну кількість інформації. Проте обсяг інформації не може визначатися тільки кількістю документів, сторінок, показників. Можна збирати і обробляти величезні масиви відомостей, які або будуть не потрібні для прийняття рішень, або їх не можна буде засвоїти і використати. Інколи короткі документи можуть бути більш змістовними, ніж великі доповіді й довідки.

Правильне визначення кількості інформації дає змогу уникнути перевантаження керівників і спеціалістів, оскільки існує показник межі інформації, яку може переробити людина за певний період. На практиці здебільшого спостерігається перевантаження інформацією виробничого персоналу приблизно у 3-4 рази порівняно з нормами.

Інформаційні системи включають в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу:

• засоби фіксації і збору інформації;

• засоби передачі відповідних даних та повідомлень;

• засоби збереження інформації;

• засоби аналізу, обробки і представлення інформації.

Різноманітність інформаційних систем з кожним роком все зростає. В залежності від функціонального призначення можна виділити такі системи: управляючі (АСУТП, АСУВ), проектуючі (САПР), наукового пошуку (АСНД, експертні системи), діагностичні, моделюючі, систем підготовки прийняття рішення (СППР), а в залежності від сфери використання – на адміністративні, економічні, виробничі, медичні, навчальні, екологічні, криміналістичні, військові та інші[11, c. 45-47].