цаль №1 / 12 _ 13 п_ч
.docxЗавдання 12
Менеджери першого рівня - низової ланки управління (супервайзери) - не керують роботою інших менеджерів, в основному здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань (надання медичних послуг), відповідають за безпосереднє використання матеріальних ресурсів (лікарські засоби, товари медичного призначення). Менеджери низової ланки управління несуть безпосередню відповідальність за виробництво товарів та послуг, займаючи посади лінійних менеджерів, операційних менеджерів, офіс-менеджерів, адміністраторів. Вони зобов’язані виконувати встановлені правила і процедури, забезпечуючи ефективність виробництва, надавати технічну допомогу, мотивувати підлеглих, приділяти основну увагу виконанню повсякденних задач.
Керівник нижчої ланки втілює в життя політику вищого керівництва організації, виконує розпорядження,накази керівництва середньоїі вищої ланки; представляє інтереси безпосередніх працівників перед керівниками, вносить пропозиції щодо поліпшення умов праці підлеглих (пропозиції можуть стосуватися і діяльності організації в цілому), діяльності очолюваного колективу, керує безпосередньо працівниками.
Загалом працівники на нашу думку повинні: підвищувати свою кваліфікацію;відкрито висловлювати свою думку; інформувати керівника про свою діяльність; продумувати можливість покращення своєї діяльності; приймати самостійні рішення в межах своєї компетенції;координувати свою діяльність з іншими співробітниками; повідомляти начальника, якщо рішення виходять за межі компетенції тощо.
Розглянувши сутність менеджера низової ланки ми тепер можемо перейти до розгляду його посадової інструкції. В якій вказуються, які обов’язки покладені на нього, наприклад: пошук та організування пошуку нових співробітників компанії; управління, яке включає процес планування, організації, мотивації та контролю; розробляє рекламну стратегію пов’язану з подальшим розвитком підприємницької або комерційної діяльності; бере участь в розробці інноваційної та інвестиційної діяльності; бере участь в організації системи збору необхідної інформації для розширення внутрішніх зв’язків та обміну опитом;організовує зв’язки з діловими партнерами; забезпечує підвищення ефективності праці; забезпечує ріст конкурентоздатності, прибутковості, і якості товарів та послуг; виконує аналіз попиту на випущену продукцію чи послуги; виконує контроль за розробкою та реалізацією бізнес-планів та комерційних умов зіставлених договорів та контрактів, оцінює ступінь можливого ризику.
Також в даній посадовій інструкції вказується, повинен знати менеджер низової ланки, наприклад: методи обробки інформації з використанням сучасних технічних засобів; порядок розробки бізнес-планів та комерційних умов договорів, контрактів;підприємництво та ведення бізнесу; основи законодавства про працю;теорію і практику роботи з персоналом; етику ділового спілкування; основи технології виробництва; правила і норми охорони праці;форми і ведення рекламних компаній;ринкову економіку та ін..
Їз вище сказаного ми знаємо, які обов’язки має менеджер низової ланки, що він повинен знати, тепер ми можемо розглянути і його права: діяти від імені відділу, представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами підприємства, організаціями й органами державної влади; здійснювати взаємодії з керівниками (співробітниками) усіх (окремих) структурних підрозділів підприємства; знайомитися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються діяльності очоленого ним структурного підрозділу; вносити на розгляд керівництва пропозиції по поліпшенню діяльності підприємства і очоленого ним структурного підрозділу зокрема; брати участь у підготовці проектів наказів, інструкцій, указівок, а також кошторисів, договорів і інших документів, зв'язаних з діяльністю структурного підрозділу; у межах своєї компетенції підписувати і візувати документи; самостійно вести листування зі структурними підрозділами підприємства, а також іншими організаціями з питань, що входять у його компетенцію.
Завдання 13
Комунікаційним називають процес, у ході якого дві чи більше особи обмінюються і осмислюють отриману інформацію, мета якої полягає в мотивуванні певної поведінки чи впливу на неї. Отже, елементами комунікаційного процесу в першу чергу є особи, що обмінюються інформацією – відправник та отримувач. Комунікації є невід'ємним атрибутом процесу управління.
А) Між директором і працівником.
Між директором і працівником виникають низхідні та висхідні комунікації, низхідні комунікації – це передавання інформації з вищих рівнів управління на нижчі, а висхідні – це передавання інформації з нижчих рівнів управління на вищі. Ці відносини є елементом по горизонтальній схемі, але часто їх виділяють окремо, оскільки вони складають більшу частину комунікативної діяльності керівника. Досліди показали, що 2/3 комунікативної діяльності реалізується між тими, хто управляє, й тими, ким управляють.
Комунікаційний процес між директором і працівником представлений в основному комунікаціями знизу-догори у вигляді щомісячних звітів про виконану роботу, раціоналізаторських пропозицій та заяв.
Б) Між начальником служби маркетингу і фінансовим директором.
Начальник служби маркетингу і фінансовий директор можуть зустрічатись для обговорення спільних проблем, стратегій збуту й обміну інформацією . Комунікація в організації між начальником служби маркетингу і фінансовим директором, вони можуть спілкування між собою з приводу визначення цілей, розподілу завдань, обговорення способів виконання роботи, розв'язання проблем, коригування дій, призначення винагород тощо. Також, якщо вони працюють над однією і тією ж проблемою, вони можуть обмінюватися думками, що може сприяти всебічному вивченню даної проблеми, прийняттю обґрунтованого рішення і узгодженню дій, необхідних для реалізації даного рішення.