7

Лекція 1.

Поняття, мета і завдання

управлінського консалтингу

1. Поняття управлінського консультування.

2. Термінологія.

3. Мета та завдання управлінського консультування.

4.  Роль і місце управлінського консультування у розвитку сільськогос-подарського виробництва.

Питання для самостійного вивчення:

1. Принципи управлінського консалтингу.

2. Основним завданнями консалтингу

3. Типологія управлінського консультування

4. Типи консультаційних організацій

Питання для самостійного вивчення:

1. Принципи управлінського консультування

Консультанти будують свою діяльність на певних принципах, які слід враховувати, консультуючи організацію:

1. научність – неприпустимо здійснювати процес консультування, спираючись тільки на досвід, який далеко не завжди відповідає положенням управлінської науки та теорії УК; консультант може спиратися на наукову істину, що доповнена особистим досвідом, а результати консультування самі покажуть наукову істинність або хибність його рекомендацій;

2. гнучкість – багатогранність інструментів УК, здійснення постійного мониторинга дозволяють швидко змінювати схему консультування, обумовлюють широкий діапазон застосування УК в різних системах управління і в різномонітних конкретних ситуаціях;

3. прогресивність – означає динамічність управлінських систем у відповідності до постійного ускладення змісту і форм господарської діяльності та зміною правових норм, вимагаючих перманентного розвитку і удосконалення теорії і практики УК;

4. спадковість (преемственность)- постійно розвиваючись та удосконалюючись УК зберігає найбільш ефективні прийоми та методи консультантів різних поколінь і вносить новації, що зростають на ґрунті нового досвіду та традицій;

5. зберігання системи – вплив консультанта на клієнтну організацію в процесі консультування до етапа освоєння результатів УК не повинно порушувати якісних параметрів та режима функціонування організації;

6. зміна системи – реалізація результатів УК в клієнтній організації на етапі освоєння результатів консультування повинна значно змінити її якісні параметри та режим функціонування;

7. конкретність – ефект консультування обумовлюється в більшості своєчасністю його проведення та відповідності умовам середи господарювання; щоб відповідати вимогам практики, УК повинно чітко і конкретно прогнозувати господарську ситуацію, в якій будуть здійснені рекомендації консультантів, і ступінь її зміни;

8. гласність – практична реалізація рекомендацій консультантів в більшості залежить від відношення до них трудових колективів, тому робота консультантів на всіх етапах УК повинна бути на виду, а члени колектива повинні приймати безпосередню участь в розробці та освоєні інновацій;

9. компетентність – рішення по проведенню управлінського консультування клієнтної організації приймаються тільки при наявності компетентних консультантів-професіоналів по конкретним проблемам організації;

10. динамічність – процес консультування повинен вносити в життєдіяльність клієнтної організації необхідну динаміку, яка зберігається в ній і після завершення консультування;

11. наукова перспектива – в процесі УК можливе з’явлення нових наукових ідей, тому консультанти не тільки реалізують нові знання в господарській діяльності, але й визначають перспективні спрямування розвитку теорії УК;

12. креативність – для УК неприйнятні раз і назавжди встановлені правила, заходи, методи; консультаційний процес потребує постійної творчості, пошуку нестандартних рішень і нестандартних підходів; в різних управлінських ситуаціях, особливо в таких, що здаються тупіковими, консультанти використовують унікальні, винайдені ними методи та заходи;

13. ефективність – умови діяльності консультантів по управлінню такови, що вони постійно шукають шляхи підвищення ефективності УК, тому що замовник постійно тримає руку “на пульсі” й оцнює якість послуги; стимулом до підвищення ефективності УК служить існуюча ієрархія консультантів, збудована у відповідності до кваліфікації та відповідною оплатою.