- •Перевидання конспекту лекцій присвячується
- •Андрій Петрович осітнянко
- •Основні праці професора Андрія Петровича осітнянка.
- •Розділ 1. Методи аналізу й прогнозування економічного розвитку міста
- •1.1. Концепції аналізу економіки міста й регіону
- •1.2. Теорія економічних циклів.
- •1.3. Контрольні питання
- •Розділ 2. Теорія економічної бази
- •2.1 Концепції Економічної бази
- •2.1.1 Історія
- •2.1.2 Сучасні походження
- •2.2 Структура макроекономічних моделей
- •2.3. Експортно – базова модель
- •2.4 Типова модель економічної бази
- •2.5 Методи для обчислення значень множника
- •2.5.1 Порівняння відносин планувальника й моделі економіста
- •2.5.2 Метод звіту
- •2.5.3 Спеціальний підхід припущення
- •2.5.4 Коефіцієнти місцевості
- •2.5.5 Мінімальні потреби
- •2.5.6 “Диференціальні” множники: багаторазовий аналіз регресу
- •2.6. Модель зрушень і часток
- •2.7. Критичний аналіз: переваги, незручності, похвала, критика
- •2.8. Контрольні питання
- •Дані й обчислення
- •Розділ 3. Таблиці витрати — випуск і регіональні рахунки доходу
- •3.1. Вступ
- •3.2 Міська таблиця трансакцій
- •3.3 Доходи і рахунки виробництва
- •3.4 Резюме
- •3.5 Контрольні питання
- •3.6. Виміри регіонального добробуту
- •3.6.1 Проблема з оцінками впр
- •3.7.2 Використання персональних оцінок доходу
- •Розділ 4. Логіка моделей “витрати — випуск”
- •4.1 Вступ
- •4.2 Пояснення моделі: аналіз через опис
- •4.3 Підготовка таблиці трансакцій: економіка закрита щодо домашніх господарств
- •4.4 Економічна модель
- •4.4.1 Тотожності: таблиця трансакцій
- •4.4.2 Технічні умови: таблиця безпосередніх потреб
- •4.4.3 Умова рівноваги: пропозиція дорівнює попиту
- •4.4.4 Рішення системи: таблиця повних потреб
- •4.5. Економічні зміни в моделях “витрати-випуск”
- •4.5.1. Причини і наслідки змін
- •4.5.2. Структурні зміни
- •4.5.3. Зміни в кінцевому попиті
- •4.6. Контрольні питання
- •Розділ 5. Регіональні множники “витрати-випуск”
- •5.1 Вступ
- •5.2. Концепція множника
- •5.2.1. Інтуїтивне пояснення
- •5.2.2. Ітеративний підхід
- •5.3. Перетворення Множника
- •5.3.1. Множники Випусків
- •5.3.2. Множники Зайнятості
- •5.3.3. Множники Доходів
- •5.3.4. Множники урядових доходів
- •5.4. Контрольні Питання
- •Маніпуляції з моделлю “витрати-випуск”. Розробка й рішення
- •Літературадо конспекту лекцій.
- •1.1. Концепції аналізу економіки міста й регіону 13
- •Навчально-методичне видання
- •03151, М.Київ-151, вул. Волинська, 60
4.4.2 Технічні умови: таблиця безпосередніх потреб
Тепер, відзначимо, що вектор кінцевого попиту (y)є позасистемний, значенняy' вільні змінюватися поза зоною нашого впливу. Ми бажаємо знати результати такої зміни в економіці, як вираження змін у випуску. Очевидно, що небагато додаткової інформації можуть підбиратися з таблиці трансакцій. Ми маємо шість рівнянь і 48 перемінних, із яких тільки шестиy'-амтепер дали значення. Мінімальна потреба для рішення цієї системи — те, щоб число рівнянь дорівнювало числу невідомих; тому ми повинні зменшити число невідомих перемінних на 42.
Щоб робити це, ми представляємо набір технічних умов. Припустимо, що модель закупівель, ідентифікованих у базисному році, стійка. Ми можемо тепер визначати набір значень, називаних “ безпосередні потреби” чи “ коефіцієнти виробництва”:
aij = xij /qj
Таблиця 4.2 представляє записи цих aijкоефіцієнтів для гіпотетичної моделі. Ми просто розділили кожне значення в стовпці на повні витрати (випуск) виробництва, що представлені в стовпці. Ці числа показують розміри, у яких організації кожного виробництва об'єднують товари й послуги, що вони купують, щоб зробити власні продукти.
Тепер ми можемо визначати xij(продажі виробництвомiвиробництвуj) іншим способом. Це може бути записане якxij = aij*qj.Тобто, якщо виробничий сектор купить 6.1 відсотків своїх витрат від сектора послуг (a53), то при проведенні закупівель у загальній кількості 14,162 мільйонів грн. (q3), його закупівлі від сектора послуг повинні були б скласти 0.862 мільйонів грн. або 6.1 відсотка від 14,162 мільйонів грн. Якщо розміри витрат галузей виробництва залишаються розумно стійкими через якийсь час, то ми можемо визначати закупівлі виробництвомiвід виробництваjу майбутньому якxij = aij*qj', оскільки ми будемо бачити, що це просте припущення вирішує нашу проблему.
Друге припущення сховане в межах визначення xij, у якому це уже визначено як закупівлі від місцевого виробництваiмісцевим виробництвомj. Це більш зрозуміло якщо подивитися на походження регіональних коефіцієнтів виробництваaij. Кожен регіональний коефіцієнт виробництва — продукт “технічного коефіцієнта виробництва”pij, що показує співвідношення витрат, куплених від виробництваiвиробництвомjбез відношення до місця розташування промисловостіiі “регіонального торгового коефіцієнта”rij, що показує співвідношення закупівель, зроблених у регіоні. Символічно, регіональний коефіцієнт виробництва записується:
aij = pij *rij
aij = (txij/qj)*(txij — mij)/txij
Тут, txij— закупівлі від виробництваiвиробництвомj без відношення до місця розташування виробництваiіmijє імпортом продуктів виробництваiвиробництвомj. Цей пункт розширений і в резюме, включеному в Ілюстрацію 4.1, і в нижчевикладеному розділі щодо економічної зміни.
4.4.3 Умова рівноваги: пропозиція дорівнює попиту
Помітьте, що по шляху ми неявно заявили умову рівноваги. Це умова — потреби на майбутній період дорівнює пропозиції або, що продажі виробництва дорівнюють його валовому продукту:
qj = zj
для всіх галузей виробництва. Протягом будь-якого тривалого періоду часу в ринковій економіці, ірраціонально робити більше, ніж використовується, і непрактично споживати більше, чим зроблено. При нормальних умовах, економіка реагує на зміни в попиті, змінюючи пропозицію. Коли чекання виконані, економіка знаходиться в стані рівноваги.