- •Перевидання конспекту лекцій присвячується
- •Андрій Петрович осітнянко
- •Основні праці професора Андрія Петровича осітнянка.
- •Розділ 1. Методи аналізу й прогнозування економічного розвитку міста
- •1.1. Концепції аналізу економіки міста й регіону
- •1.2. Теорія економічних циклів.
- •1.3. Контрольні питання
- •Розділ 2. Теорія економічної бази
- •2.1 Концепції Економічної бази
- •2.1.1 Історія
- •2.1.2 Сучасні походження
- •2.2 Структура макроекономічних моделей
- •2.3. Експортно – базова модель
- •2.4 Типова модель економічної бази
- •2.5 Методи для обчислення значень множника
- •2.5.1 Порівняння відносин планувальника й моделі економіста
- •2.5.2 Метод звіту
- •2.5.3 Спеціальний підхід припущення
- •2.5.4 Коефіцієнти місцевості
- •2.5.5 Мінімальні потреби
- •2.5.6 “Диференціальні” множники: багаторазовий аналіз регресу
- •2.6. Модель зрушень і часток
- •2.7. Критичний аналіз: переваги, незручності, похвала, критика
- •2.8. Контрольні питання
- •Дані й обчислення
- •Розділ 3. Таблиці витрати — випуск і регіональні рахунки доходу
- •3.1. Вступ
- •3.2 Міська таблиця трансакцій
- •3.3 Доходи і рахунки виробництва
- •3.4 Резюме
- •3.5 Контрольні питання
- •3.6. Виміри регіонального добробуту
- •3.6.1 Проблема з оцінками впр
- •3.7.2 Використання персональних оцінок доходу
- •Розділ 4. Логіка моделей “витрати — випуск”
- •4.1 Вступ
- •4.2 Пояснення моделі: аналіз через опис
- •4.3 Підготовка таблиці трансакцій: економіка закрита щодо домашніх господарств
- •4.4 Економічна модель
- •4.4.1 Тотожності: таблиця трансакцій
- •4.4.2 Технічні умови: таблиця безпосередніх потреб
- •4.4.3 Умова рівноваги: пропозиція дорівнює попиту
- •4.4.4 Рішення системи: таблиця повних потреб
- •4.5. Економічні зміни в моделях “витрати-випуск”
- •4.5.1. Причини і наслідки змін
- •4.5.2. Структурні зміни
- •4.5.3. Зміни в кінцевому попиті
- •4.6. Контрольні питання
- •Розділ 5. Регіональні множники “витрати-випуск”
- •5.1 Вступ
- •5.2. Концепція множника
- •5.2.1. Інтуїтивне пояснення
- •5.2.2. Ітеративний підхід
- •5.3. Перетворення Множника
- •5.3.1. Множники Випусків
- •5.3.2. Множники Зайнятості
- •5.3.3. Множники Доходів
- •5.3.4. Множники урядових доходів
- •5.4. Контрольні Питання
- •Маніпуляції з моделлю “витрати-випуск”. Розробка й рішення
- •Літературадо конспекту лекцій.
- •1.1. Концепції аналізу економіки міста й регіону 13
- •Навчально-методичне видання
- •03151, М.Київ-151, вул. Волинська, 60
5.3.3. Множники Доходів
Перехід від термінів випуску до індексів доходу подібний. Тут, прямий множник доходів — просте відношення доходу домашнього господарства до випуску і прийнятий безпосередньо від ряду домашніх господарств прямої матриці потреб. Множник сукупних доходів зроблений перетворенням повних змін у випуску до повних змін у доході, використовуючи ці відношення.
Символічно, множник доходів домашнього господарства написаний майже ідентично множнику зайнятості:
HMULTj = i (hi /qi)* INVij
Тут, hiпредставляє доход домашнього господарства виробництваi.
Множники Доходів більш корисні в порівнянні з множниками випусків. Множники Випусків використовують подвійні трансакції. Одна з проблем множників економічної бази — цей подвійний розрахунок, що приводив наївних глядачів до думки, що ми могли чарівно одержувати більшу кількість матеріалу з економіки, чим ми поміщаємо в неї. Множники Доходів повідомляють про гроші, що потрапляють як доход у руки власників ресурсів.
5.3.4. Множники урядових доходів
Той же самий процес може застосовуватися до урядових доходів, просто, заміняючи “доход домашнього господарства” на “доход місцевих органів влади” чи “урядовий доход”, у формулі перетворення. Отримані множники — відносно малі, тому що невеликі значення відношень доход/випуск.
Множники урядових доходів страждають від інтерпретації, тому що, у той час, як ми розглядаємо уряди, як власників ресурсів, і звертаємося з ними, як із домашніми господарствами, вони фактично організовані, як підприємство, а ми сподіваємося, що вони роблять випуски у відповідь на свої доходи. Ця аномалія означає, що вони повинні інтерпретуватися як суб'єкт, що видає надлишок доходу в деякому короткочасному періоді (у який, цей надлишок, використовується для будівництва й експлуатації вулиць, оборону, для підприємств комунального обслуговування, і т. д.), але, у кінцевому рахунку, праця пожежника повинна бути оплачена, і нова можливість повинна фінансуватися.
5.4. Контрольні Питання
1. Обговорити множники як “трансформатори”, що передають енергію від однієї форми до іншої.
2. Чому множники випусків роблять “подвійний рахунок”, у той час як множники зайнятості не роблять?
3. Як множники можуть використовуватися в розробці стратегії розвитку міста й регіону? Обговорити.
4. Обговорити моделювання міського й регіонального розвитку за допомогою моделі “витрати-випуск”.
5. Можете продемонструвати, що маленькі регіональні коефіцієнти ведуть до швидкої збіжності в ітеративному рішенні моделі “витрати-випуск”, а великі коефіцієнти ведуть до повільної збіжності. Поясніть чому.
6. Виразити обчислення множників доходів цілком апаратом матричної алгебри.
Маніпуляції з моделлю “витрати-випуск”. Розробка й рішення
Розглянете наступну міжгалузеву матрицю трансакцій (X) і вектор загальних випусків (Z) для економіки з двома секторами.
Які два елементи у векторі кінцевого попиту (fd)?
Покажіть ваші обчислення.
Розглянути наступну міжгалузеву матрицю трансакцій (X) і вектор загальних випусків (Z) для економіки з двома секторами.
Які два елементи у векторі повних витрат (q) і у векторі остаточних платежів (fp)?
Покажіть ваші обчислення. Що нагадує тепер повна таблиця трансакцій?
Розглянути знову наступну міжгалузеву матрицю трансакцій (X) і вектором повних витрат (q) для економіки з двома секторами.
Яке алгебраїчне представлення A матриці, де aij = xij/qj?
Обчислите числові значення для A матриці і для (I-A):
A =
(I — A) =
Використовуйте персональний комп'ютер для підрахунку матриці Леонтьева.
З цієї A матрицею і наступним новим вектором кінцевого попиту (тепер y), обчислите перші 3 цикли витрат, що відбулися б при визначенні нових випусків для задоволення нового кінцевого попиту.
Які рівняння для цих “циклів витрат” рішення моделі?
Цикл 0:
Цикл 1:
Цикл 2:
Яке було би рішення, якщо використовувати інверсію? Порівняєте з методом використання циклів витрат, як у вищенаведеному прикладі.