1.3. Контрольні питання

1. Наведіть типи ділових циклів розвитку економіки.

2. Які причини циклічності розвитку економіки?

3. Охарактеризуйте фази економічних циклів.

4. Які цикли, перш за все, характерні для розвитку економіки міста?

5. На які питання щодо розвитку міста Ви можете відповісти, використовуючи теорію економічних циклів?

6. Які економічні фактори окремих галузей народногосподарського комплексу міста визначають параметри ділових циклів?

7. Кому потрібна інформація щодо аналізу та прогнозу розвитку економіки міста? Охарактеризуйте цю інформацію.

8. Які показники апарату математичної статистики Ви використовуєте при аналізі розвитку міста? Наведіть приклади.

Розділ 2. Теорія економічної бази

2.1 Концепції Економічної бази

Концепції Економічної бази, породжена потребою передбачати результати нової економічної діяльності в містах і регіонах. Новий завод розташовують у нашому місті. Це безпосередньо наймає деяке число людей. У ринковій економіці ці службовці залежать від інших, що забезпечують продовольство, житло, одяг, освіту, захист і інші потреби життя. Питання, на які міські планувальники й економісти повинні відповідати, “що є побічними результатами цієї нової діяльності щодо зайнятості й доході в місті й регіоні?” З цими оцінками можемо працювати при плануванні соціально-демографічної інфраструктури, необхідної, щоб підтримати всіх цих людей, при розробці планів екологічного захисту, територіального розвитку міста.

Моделі економічної бази зосереджуються на стороні попиту економіки. Вони ігнорують сторону пропозиції, чи продуктивну природу інвестиції, і в такий спосіб короткочасні в підході. У їхній сучасній формі, вони знаходяться в традиції Кейнсіанської макроекономіки. В економічній теорії міст і регіонів планувальники мають справу з відкритою економікою з високо еластичною пропозицією робочої сили.

Відповідно, почнемо цей розділ спочатку з погляду на місце теорії економічної бази в історії економічної думки і потім з огляду простий Кейнсіанської моделі і первинних моделей економічної бази. Ми будемо після розглядати методи оцінки значень множників (мультиплікаторів).

2.1.1 Історія

Звичайно, поділяють економіку на дві частини. У дії, це — ми проти них; у примітивному житті, це — мисливці й збирачі; в аналізі, це буде первинне проти вторинного, продуктивне й непродуктивне, базисний і небазисний, експорт і імпорт, експлуатаційники й будівельники, продуктивні й обслуговуючі робочі, необхідна і надлишкова робоча сила, і т. д. Наступні примітки просліджують історичні погляди.

Меркантилісти — головний приклад. Протягом періоду, у якому меркантилісти були домінуючі, від 1500 до 1776 року, етнічні держави Європи використовували свою владу й силу, щоб захищатися чи завойовувати інші держави. Автори, що документували ті часи, наслідували філософію, що мало чим відрізняється від філософії сучасного торговця.

Меркантилісти підкреслювали необхідність акумулювати засоби пропозиції золота, щоб переслідувати національні політичні і військові цілі. Економічна база нації включила сектора, що створювали сприятливий торговий баланс. Товари вироблялись на експорт, незважаючи на потреби бідного населення, експорт неопрацьованих матеріалів був заборонений і колонії експлуатувалися як джерело сировини.

Фізіократи, на чолі із Франсуа Кене, що керували економікою Франції у другій половині 18-ого сторіччя до французької революції, відповідали меркантилістам за декількома пунктами, важливими для пізніших думок. Вони розглянули суспільство підлеглим до природних прав і були проти урядового втручання окрім захисту життя, власності, і волі вступати в договір. Вони виступали проти всього феодального, меркантилістів, і урядових обмежень. “Laissez faire, laissez passer (Дозволяйте робити, дозволяйте передавати)” – класична фраза для системи вільного підприємництва, яку ввели фізіократи. Вони протиставили предмети розкоші нагромадженню капіталу.

Але, з точки зору наших цілей, вони були попередниками теорії економічної бази, бо мали дві важливі думки. По-перше, вони були важливі у своїй обробці джерел цінності. Для фізіократів тільки сільське господарство було продуктивно. Ґрунт видавав усі цінності; виробництво, торгівля й обслуговування просто передають цінності споживачам. Це сортування продуктивних і обслуговуючих дій подібні базисному й обслуговуючому секторам у дослідженнях економічної бази. І, по-друге, фізіократи визначили нову функцію грошей, що течуть через економічну систему майже таким самим способом як потоки крові через живе тіло. Таблиця Кене економіки була попередником діаграм із циклічним потоком, що популяризують у Кейнсіанській макроекономіці.

Адам Сміт, що писав в 1776, і знаходився під впливом цих французьких авторів, взяв меншу кількість екстремуму, але використав сильні положення фізіократів. Він підкреслив виробництво матеріальних товарів і розглянув обслуговування й уряд як непродуктивний сектор економіки.

Карл Маркс, у “das Kapital”, також розділив економіку на дві частини. У Маркса необхідна робоча сила була джерелом багатства і була оплачена заробітною платою, тільки достатньою для задоволення первинних потреб робочого і його сім`ї. Надлишкова робоча сила також забезпечувалася робітниками, але його значення використовувалося капіталістами у формі прибавочної (доданої) вартості. Робітники повинні були зробити не тільки те, що вони використовували, але також і надлишок для капіталіста. Службовці, землевласники, церква, і комерційні дії були непродуктивні — вони не додавали нічого до повної вартості.

Інші вчені дев'ятнадцятого сторіччя в цьому були більш щедрі. Дж. Сей у своїй праці “Трактат щодо політичної економіки” (1803), що популяризувала Адама Сміта у Франції, наводить фразу, що “пропозиція створює свій власний попит”. Він вимагав, щоб уся робота була врахована як продуктивна, що всі дають компенсацію, діяльність створює корисність. Однак, можемо бачити сильну лінію думки, що розділяє економічні дії у двох частинах, і ми можемо бачити концепції економічної бази як результат розвитку старих моделей.