Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Новая папкаЦПО / Лекція№1

.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
45.06 Кб
Скачать

Тема №1 Інновації: становлення та сучасні тенденції розвитку

План

  1. Основні тенденції розвитку економіки.

  2. Становлення та розвиток теорії інновацій.

  3. Місце та роль інновацій у системі господарювання України.

  1. Основні тенденції розвитку економіки.

Глобалізація – зростаюча взаємозалежність економік різних країн через зростання транскордонних переміщень товарів, послуг і капіталу, а також інтенсивного обміну інформацією й технологіями.

У світі зростає кількість міжнародних корпорацій. Одна з найбільших світових корпорацій «Exxon Mobil» має більший капітал , ніж 180 держав разом узятих.

Уповільнення темпів економічного зростання призвело до гальмування темпів глобалізаційних процесів. Потоки інвестицій, товарів, ресурсів, наукових інновацій локалізуються у вузькому колі найбільш розвинених країн. Це зменшує економічні вигоди, що одержують від глобалізації менш розвинені країни і як наслідок зростання безробіття, низькі доходи населення.

До ключових глобальних економічних небезпек відносяться такі.

  1. Залежність світової економіки від рішень, що приймаються урядом США.30 % світового ВВП належить США. 55% всіх випущених акцій у світі належить юридичним та фізичним особам США.

  2. Світовий характер монополій. Це виключає конкуренцію і призводить до глобальної кризи.

  3. Міграції фахівців у галузі економіки глобальних монополій призводить до втрати творчого духу, зниження ефективності.

  4. Розвиток інформаційних технологій може призвести до того, що випадкова смерть інтелектуального лідера глобальної монополії завдасть удару по корпорації , а це відобразиться і на світовому ринку в цілому.

  5. Поширення технологій, пов’язаних із формуванням свідомості. Це призводить до коригування свідомості, а не зміни реального світу.

  6. Розробка вірусу, спрямованого на знищення комп’ютерної мережі.

  7. Поширення «закриваючих» технологій, використання яких призведе до закриття поширених виробництв. Такі технології сконцентровані і в Україні.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку економіки – монополізація технології формування свідомості і метатехнології.

Метатехнологія – якісно новий тип технологій, що виключає можливість конкуренції. Наприклад, мережний комп’ютер, сучасні технології зв’язку, різні організаційні технології.

Безпосередньою основою глобалізації – є формування світового ринку товарів, послуг, технологій, капіталу і робочої сили, що надає кожній фірмі можливість знайти вигідних постачальників і покупців, організувати кооперування на базі оцінки конкурентних переваг усіх регіонів планети. Базову інфраструктуру глобалізації утворює всесвітня інформаційна мережа INTERNET.

Україна повинна проводити активну промислову політику направлену на переорієнтацію підприємств на використання нових технологій.

Найважливішим елементом глобалізації є поглиблення міжнародного поділу праці.

США, Великобританія, Німеччина розвивають НДДКР, що забезпечують стабільну рентабельність.

Країни Південно – Східної Азії, Латинської Америки, Центральної Європи спеціалізуються на інженерних вдосконаленнях, на масовому випуску комплектуючих та готових виробів.

Всі інші країни – постачальники сировини, ринки збуту дешевих товарів, виконавці трудомістких і забруднюючих навколишнє середовище операцій.

Соціальні наслідки глобалізації:

    1. інформатизація і зміна ціннісних орієнтацій призвели до зниження народжуваності;

    2. зростання масштабів міграції, скорочення частки корінного населення;

    3. зрушення у структурі зайнятості: скорочення частки робітників, зростання питомої ваги жінок;

    4. зміна змісту праці у зв’язку з автоматизацією та комп’ютерізацією ; збільшення питомої ваги нестандартних рішень , що вимагає розвитку особистості;

    5. вкладення в освіту та НДДКР стають найбільш ефективним напрямком інвестицій. Дистанційне навчання одержало значний розвиток у промислово розвинених країнах.

Для підвищення рівня економіки добробуту Україні необхідно:

  1. розробити державну екологічну політику;

  2. адаптувати вищу освіту до міжнародних стандартів;

  3. забезпечити якість корпоративного управління;

  4. вибрати напрямки міжнародного науково – технічного та інноваційного співробітництва країни (можливості науки в Україні використовуються на 5 %);

  5. брати участь у міжнародній патентно – ліцензійній діяльності.

  1. Становлення та розвиток теорії інновацій.

Зародження інноваційної теорії відноситься до початку 20 – ст. і відображене в працях західноєвропейських учених.

Еволюція інноваційної теорії:

1.А. Сміт (1723 - 1790) пов’язував НТП з характером розвитку і потребами виробництва.

  1. К Маркс (1818 - 1883) вважав розвиток продуктивних сил базисом, науково – технічний прогрес надбудовою, тобто наслідком, а не причиною розвитку виробництва.

  2. Неокласична школа (1870 - 1930), яка представлена В. Джевонсом, А. Маршаллом, Л. Вальрасом, розглядала НТП як заданний чинник при дослідженні ринкової економічної системи.

  3. Кейнсіанська теорія у 30 – 50 р.р. розглядала економічні процеси у короткостроковому періоді, тому вивченню НТП не приділялося достатньої уваги. Хоча вивчалися процеси регулювання інфляції, безробіття, цикли ділової активності.

  4. У другій половині 50 – х років представники неокласичного ренесансу – М.Абрамовиц, Р.Солоу. Е.Денісон довели, що НТП є основним чинником економічного розвитку 20 сторіччя.

Р. Солоу (1957) підрахував, що збільшення удвічі валової продукції на одну людино – годину в США за період 1909 – 1949 р.р. відбулося на 12,5 % за рахунок капіталоозброєності праці і на 87,5 % за рахунок технологічних змін За цю роботу у 1987 році Р. Солоу отримав Нобелівську премію.

6. Період після війни став часом НТР та її впливу на економічний розвиток країн.

Дослідження показали, що в Західній Європі та Південній Америці темп технологічних змін до 1780 року майже не перевищував 10 % протягом цілого сторіччя. Цей процес прискорився з середини нинішнього віку, коли розпочалась науково - технічна революція (НТР).

Відомий дослідник проблеми економічного зростання, лауреат Нобелівської премії С. Кузнець назвав період НТР окремою економічною епохою і окреслив її характерні риси:

  1. значне прискорення зростання виробництва на душу населення порівняно з попередніми періодами, особливо у розвинених країнах;

  2. значне прискорення зростання продуктивності як живої праці, так і всіх факторів виробництва;

  3. швидкі структурні зрушення на користь несільськогосподарського сектора, а в розвинених країнах – перерозподіл діяльності від промисловості до сектора послуг;

  4. швидкий темп модернізації життя, зокрема в процесах урбанізації;

  5. розвиток процесів міжнародної інтеграції національних економік;

  6. розрив рівнів доходів між багатими і бідними країнами.

Таким чином, існували об’єктивні передумови, які сприяли вивченню закономірностей НТП, саме в 50 – их р.р. 20 сторіччя.

Головною постаттю серед фундаторів інноваційних теорій економічного розвитку – є австрійський економіст Йозеф Шумпетер (1883 - 1950). Ще в 30 – их роках він ввів поняття «інновацій», трактуючи його, як зміну з метою впровадження і використання нових видів споживчих товарів,нових виробничих і транспортних засобів, ринків і форм організації промисловості. Економічні категорії «інновація», «інноваційний процес» Й. Шумпетер поєднав з теорією довгострокових циклічних коливань – теорією «довгих хвиль» М. Д. Кондратьєва.

Для обґрунтування своєї теорії М. Кондратьєв здійснив аналіз статистичних даних 4 капіталістичних країн – Великобританії, Франції, США, Німеччини. Була досліджена динаміка цін, відсоток на капітал, зарплата, обсяги зовнішньої торгівлі, виробництво основних видів продукції промисловості. Вивчення цих даних дало Кондратьєву підстави для висновку, що існують цикли економічної кон’юнктури – «довгі хвилі» з середньою тривалістю 54 роки.

Відомо 5 технологічних хвиль (укладів):

1 хвиля (1785 - 1835) – механізація праці у ткацтві;

2 хвиля (1830 - 1890) – вуглевидобуток та використання парового двигуна;

3 хвиля