Міжнародні Ділові та

Агентство США з

Технічні консультанти, Інк.

Міжнародного Розвитку

Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

ПОСІБНИК

З БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВАМИ УКРАЇНИ

(За національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку)

Видання третє, перероблене та доповнене

Київ – 2002

Посібник з бухгалтерського обліку

Авторський колектив:

С. Я. Зубілевич, І. Ю. Кравченко, О. О. Прокопенко, Д. Г. Школьніков, Н. С. Юревич

Посібник підготовлено з метою надання допомоги фахівцям підприємств у практичному застосуванні положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Плану рахунків, затверджених Міністерством фінансів України. У даному виданні детально пояснюються методологічні засади формування інформації в бухгалтерському обліку, а також наведені конкретні приклади бухгалтерського обліку господарських операцій підприємств та їх відображення у фінансовій звітності. Посібник не розглядає порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності суб‟єктами малого підприємництва та представництвами іноземних суб‟єктів господарської діяльності, для яких встановлена спрощена система обліку та звітності.

До Посібника додається Приклад зі складання фінансової звітності за рік.

Посібник підготовлено у рамках Проекту реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні, який здійснюється Агентством США з Міжнародного Розвитку за технічної підтримки компанії IBTCI.

Рецензент: В. М. Пархоменко, заслужений економіст України, начальник управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України, академік АЕН України

Проект Агентства США з Міжнародного Розвитку “Реформа бухгалтерського обліку та аудиту в Україні”

01133 Київ, бульв. Лесі Українки, 26, офіс 411

Тел./факс: (044) 249-39-60

Електронна пошта: office@ibtci-arp.kiev.ua Сторінка в Інтернеті: www.ibtci-arp.kiev.ua

1. НОРМАТИВНА БАЗА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

1. НОРМАТИВНА БАЗА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Нормативна база бухгалтерського обліку в Україні

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”1 від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, а також на представництва іноземних суб‟єктів господарської діяльності, які зобов‟язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюють Міністерство фінансів, Національний банк, Державне казначейство, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою:

-створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов‟язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

-для удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Закон про бухгалтерський облік визначає, що національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку є основним нормативно-правовим документом у системі регулювання бухгалтерського обліку, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

З набранням чинності Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні повинні бути приведені у відповідність інші закони та нормативно-правові акти, що випливають з цього Закону, а також переглянуті та скасовані нормативноправові акти, які йому суперечать. Починаючи з 01.01.2000 р. були внесені зміни до таких законів України:

-“Про господарську діяльність”, стаття 18;

-“Про підприємства в Україні”, стаття 29, пп.1, 4;

-“Про підприємництво”, стаття 8;

-“Кодекс України про адміністративні правопорушення”, стаття 164.

Всі зміни були пов‟язані з погодженням вимог щодо подання фінансової звітності.

З метою приведення у відповідність до чинного законодавства питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) та дооцінки

1 Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000 р. №1707-III, від 08.06.2000 р. №1807-III, від 22.06.2000 р. №1829-III.

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

5

1.НОРМАТИВНА БАЗА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

утравні 2002 року постановою Кабінету Міністрів України № 630 та постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України № 669 були визнані такими, що втратили чинність такі нормативно-правові акти:

1)постанова Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1996 р. №186 “Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт”;

2)постанова Кабінету Міністрів України від 18 березня 1996 р. №334 “Про затвердження Типового положення про склад витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в торгівельній діяльності”;

3)постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. №452 “Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств”;

4)постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 р. №473 “Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості”;

5)постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. №830 “Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських робіт”;

6)постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1999 р. №244 “Про затвердження положення про особливості планування, обліку та калькулювання собівартості геологорозвідувальних робіт”;

7)пункт 3 змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. №450 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України у зв‟язку з прийняттям Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

8)постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 квітня 1993 р. №279 “Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття”;

9)постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13 березня 1995 р. №173 “Про переоцінку залишків сільськогосподарської продукції, молодняка худоби і птиці, тварин на відгодівлі та незавершеного виробництва”.

Питання бухгалтерського обліку, які не охоплені чинними ПБО регулюються чинними на сьогодні нормативно-правовими актами в частині, що не суперечить затвердженим ПБО.

На сьогодні затверджені та набрали чинності 25 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (див. табл. 1).

6

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

1. НОРМАТИВНА БАЗА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Таблиця 1

Перелік запроваджених положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Положення (стандарт) бухгалтерського

Дата набрання чинності

обліку

2000 р.

2001 р.

2002 р.

ПБО 1 “Загальні вимоги до фінансової

01.01.2000

 

 

звітності”

 

 

 

ПБО 2 “Баланс”

01.01.2000

 

 

ПБО 3 “Звіт про фінансові результати”

01.01.2000

 

 

ПБО 4 “Звіт про рух грошових коштів”

01.01.2000

 

 

ПБО 5 “Звіт про власний капітал”

01.01.2000

 

 

ПБО 6 “Виправлення помилок і зміни у

01.01.2000

 

 

фінансових звітах”

 

 

 

ПБО 7 “Основні засоби”

01.07.2000

 

 

ПБО 8 “Нематеріальні активи”

01.01.2000

 

 

ПБО 9 “Запаси”

01.01.2000

 

 

ПБО 10 “Дебіторська заборгованість”

01.01.2000

 

 

ПБО 11 “Зобов‟язання”

01.07.2000

 

 

ПБО 12 “Фінансові інвестиції”

01.07.2000

 

 

ПБО 13 “Фінансові інструменти”

 

 

01.01.2002

ПБО 14 “Оренда”

01.10.2000

 

 

ПБО 15 “Дохід”

01.01.2000

 

 

ПБО 16 “Витрати”

01.01.2000

 

 

ПБО 17 “Податок на прибуток”

 

01.01.2001

 

ПБО 18 “Будівельні контракти”

 

 

01.01.2002

ПБО 19 “Об‟єднання підприємств”

01.01.2000

 

 

ПБО 20 “Консолідована фінансова звітність”

01.01.2000

 

 

ПБО 21 “Вплив змін валютних курсів”

 

01.01.2001

 

ПБО 22 “Вплив інфляції”

 

 

29.03.2002

ПБО 23 “Розкриття інформації щодо

 

01.07.2001

 

пов‟язаних сторін”

 

 

 

ПБО 24 “Прибуток на акцію”

 

01.10.2001

 

ПБО 25 “Фінансовий звіт суб‟єкта малого

01.04.2000

 

 

підприємництва”

 

 

 

При веденні бухгалтерського обліку згідно з ПБО необхідно також враховувати вимоги інших нормативних документів Міністерства фінансів України:

“План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов‟язань і господарських операцій підприємств і організацій” та “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов‟язань і господарських операцій підприємств і організацій”, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.11.99р. №291;

Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.2000р. №302 “Про примітки до річної фінансової звітності”;

“Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку”, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. №356;

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

7

1. НОРМАТИВНА БАЗА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2001р. №143 “Про кореспонденцію рахунків” та інші (див. Додаток 5.1).

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419, згідно з якою строк подання квартальної фінансової звітності (крім зведеної та консолідованої) встановлено на 25 число місяця, наступного за звітним кварталом, а річного – 20 лютого.

Річна фінансова звітність підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб‟єктів господарської діяльності та суб‟єктів малого підприємництва) включає:

1.Баланс;

2.Звіт про фінансові результати;

3.Звіт про рух грошових коштів;

4.Звіт про власний капітал;

5.Примітки до звітів.

Квартальна фінансова звітність є проміжною і об‟єктивно не може містити у собі деякі важливі відомості та характеристики річного фінансового звіту. Квартальна фінансова звітність подається користувачам лише у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

Організація бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно:

-обирає форму організації бухгалтерського обліку (бухгалтерська служба, послуги спеціаліста з бухгалтерського обліку, централізована бухгалтерія або аудиторська фірма, ведення бухгалтерського обліку власником або керівником);

-визначає облікову політику;

-обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

-розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

-затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

8

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

1. НОРМАТИВНА БАЗА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

-може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші підрозділи, які зобов‟язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Головний бухгалтер підприємства відповідає за:

-дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

-організацію контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

-забезпечення перевірки стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства,

атакож бере участь в оформленні матеріалів, пов‟язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов‟язані проводити інвентаризацію активів і зобов‟язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об‟єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов‟язковим згідно з законодавством.

Концептуальні основи бухгалтерського обліку Концептуальні основи бухгалтерського обліку охоплюють такі основні питання:

1.Мета бухгалтерського обліку та фінансових звітів.

2.Якісні характеристики, які визначають корисність інформації, наведеної у фінансових звітах.

3.Основні принципи бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності.

4.Визначення та основні підходи до визнання елементів фінансових звітів.

Всі ці питання визначені в Законі України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність” та у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.

Метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є

надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Користувачі фінансової звітності – фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

ПБО 1 визначає такі якісні характеристики фінансової звітності:

дохідливість – інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути зрозуміла і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

9

1. НОРМАТИВНА БАЗА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

доречність – фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені в минулому;

достовірність – інформація, наведена у фінансових звітах, достовірна, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності;

порівнянність – фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди або фінансові звіти різних підприємств. Тому фінансова звітність має містити інформацію за аналогічний період попереднього року та розкриття інформації про облікову політику і її зміни.

Для річної фінансової звітності порівняною буде інформація за попередній рік. Для проміжної фінансової звітності порівняною інформацією буде:

-у Балансі – дані на кінець попереднього звітного року з урахуванням організаційно-структурних змін станом на 1 січня звітного року та коригувань показників звітності згідно з вимогами ПБО 6 (виправлення помилок, зміни облікової політики);

-у Звіті про фінансові результати – дані за аналогічний період попереднього звітного року.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від її власників, у зв‟язку з чим особисте майно та зобов‟язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів та зобов‟язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

нарахування та відповідність доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

10

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

1. НОРМАТИВНА БАЗА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов„язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

превалювання сутності над формою, за яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Визначення та основні підходи до визнання елементів фінансових звітів

Фінансова звітність складається з: Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до звітів.

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).

Стаття – елемент фінансового звіту. Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

-існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов‟язаних з цією статтею;

-оцінка статті може бути достовірно визначена.

Всі елементи фінансових звітів можуть бути об‟єднані у п‟ять основних груп:

Активи – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов‟язань.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов„язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов‟язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Підходи до оцінки окремих елементів фінансових звітів розглянуті у відповідних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

11