2.8.ОБЛІК КАПІТАЛУ

2.8.ОБЛІК КАПІТАЛУ

Визнання капіталу

ПБО 1 “Фінансова звітність” та ПБО 2 “Баланс” наводять визначення власного капіталу підприємства, виходячи з “залишкового” підходу:

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Таке визначення не відповідає на питання, які критерії мають застосовуватися для визнання окремих елементів власного капіталу. Відповідь на це питання дає більш розгорнуте визначення власного капіталу, яке відображає його економічний зміст.

Власний капітал – це сума власних коштів підприємства, що є результатом його діяльності чи отримана від власників або учасників підприємства у вигляді внесків, придбаних акцій, паїв тощо.

Капітал втілює в собі ту частину активів підприємства, яку без будь-яких умов та обмежень можна визнати власністю підприємства. Від власного капіталу слід відрізняти суми зобов’язань та ті кошти, які утримуються підприємством для виконання певних цілей (програм), тобто від майбутніх, відкладених витрат (див. класифікацію зобов’язань у розділі 2.7).

Класифікація капіталу

Залежно від джерела формування власний капітал підприємства можна поділити на дві групи:

1.Вкладений капітал – це капітал, сформований за рахунок внесків власників підприємства, а також унаслідок конвертування боргових зобов’язань підприємства в акції або частки (паї).

2.Накопичений капітал – це капітал, сформований внаслідок господарської діяльності підприємства.

Класифікація власного капіталу за джерелами формування є дуже важливою при визнанні його елементів. Капітал підприємства не може бути сформований іншими шляхами ніж вказані вище. Тому, якщо ми не бачимо у тому чи іншому елементі капіталу, наведених у Балансі підприємства, ознак 1 чи 2 групи елементів капіталу, слід з’ясувати, чи були підстави визнавати їх такими.

Вкладений капітал включає такі елементи:

-зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);

-додатково вкладений капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд).

До накопиченого капіталу відносяться такі елементи:

-нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

-резервний капітал;

-інший додатковий капітал.

Головною ознакою елементів капіталу першої групи є наявність реальних активів, що передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливість брати участь в управлінні та розподілі прибутків, майна підприємства. Із такого підходу до визначення випливає заборона на збільшення власного капіталу за рахунок

198

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

2.8. ОБЛІК КАПІТАЛУ

внесення фіктивних активів, штучного збільшення дебіторської заборгованості і т.ін.

Вирішення протиріччя між юридичним оформленням внесків до капіталу та необхідністю виконувати це правило полягає у застосуванні в системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності коригуючих показників:

-неоплачений капітал;

-вилучений капітал.

Ці показники відображають рух власного капіталу у процесі його формування та управління ним. Вони є технічними, регулюючими стосовно суми сплаченого капіталу:

Сплачений капітал

=

статутний капітал

+

додатково вкладений капітал

-

неоплачений капітал

-

вилучений капітал

Неоплачений капітал – це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал – дорівнює фактичній собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Зареєстрований капітал – юридично оформлена, офіційно об’явлена і належним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства. У тому числі виділяють:

-статутний капітал – зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства;

-пайовий капітал – сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності, а саме: суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житловобудівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Законом України “Про господарські товариства” встановлено мінімальний розмір статутного капіталу різних видів товариств:

-для акціонерного товариства – сума, еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства (стаття 24);

-для товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю – сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства.

Додатково вкладений капітал – це сума внесків засновників понад зареєстровану частину. У складі додатково вкладеного капіталу виділяють:

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

199

2.8.ОБЛІК КАПІТАЛУ

-емісійний дохід, який пов’язаний з придбанням акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість, у акціонерних товариствах та

-інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд, які вносяться без рішень про зміну розміру статутного капіталу.

Друга група елементів капіталу так чи інакше формується внаслідок діяльності підприємства – це накопичений (зароблений) капітал, головні елементи якого:

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – частина чистого прибутку,

що не була розподілена між власниками.

Резервний капітал – сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Законом України “Про господарські товариства” (стаття 14) встановлено мінімальний розмір:

-резервного фонду – 25 відсотків від статутного фонду,

-щорічних відрахувань до резервного фонду – 5 відсотків від суми чистого прибутку.

Фактичний розмір резервного фонду та щорічних відрахувань до нього встановлюється в установчих документах, але він не може бути меншим за встановлений законом мінімум.

Інший додатковий капітал включає такі види додаткового капіталу:

-капітал від дооцінки необоротних активів – капітал, сформований внаслідок дооцінки активів, яка здійснюється відповідно до ПБО;

-дарчий капітал – вартість активів, безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

По суті, перша позиція – це накопичений за всю історію підприємства результат його діяльності. А дві інші є модифікованими формами такого результату.

Резервний фонд є тою часткою нерозподіленого прибутку, яка відрізняється практично тільки забороною його використання на розподіл дивідендів за простими акціями.

Інший додатковий капітал є “майбутнім нерозподіленим прибутком під сумнівом”, оскільки відповідні їм суми активів мають пройти перевірку часом для остаточного підтвердження достовірності їх оцінки. У процесі використання необоротних активів пов’язані з ними суми іншого додаткового капіталу кінець кінцем приєднуються до результатів діяльності підприємства, або списуються (коригуються), якщо вони не підтвердилися.

Розглянемо приклади визнання капіталу.

Приклад 1

У статуті ВАТ “ФАУНА” передбачено, що 10% акцій його засновники придбають в обмін на нематеріальний актив – комп’ютерну програму, оцінку вартості якої мають здійснити самі засновники. У 2001 році засновниками було підписано акт про введення в експлуатацію зазначеної комп’ютерної програми і ними ж були отримані 10% акцій в обмін на цей нематеріальний актив. Фактично комп’ютерна програма не використовувалась. У аудитора ВАТ “ФАУНА” при здійсненні перевірки з метою підтвердження фінансової звітності за 2001 рік виникли

200

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

2.8. ОБЛІК КАПІТАЛУ

сумніви відносно того, що комп’ютерна програма, яку передали засновники, має якусь користь і він вимагає її незалежної експертизи. Чи має аудитор підстави для такої

вимоги?

Так, вимога провести незалежну експертизу є обґрунтованою. Сумніви в корисності програми ставлять під сумнів можливість її визнання як активу, з одного боку, і визнання відповідної дуже суттєвої (10%) суми оплаченого капіталу. У випадку невизнання нематеріального активу незалежними експертами ВАТ “ФАУНА” не може згідно з ПБО приєднувати відповідну суму до свого оплаченого капіталу у фінансовій звітності за 2001 рік (принцип – превалювання сутності над формою).

Приклад 2

Акціонер Р. мав придбати в 2001 році у ВАТ “ЧУДО” 10 000 його акцій по передплаті за номіналом 1 грн. Р. сплатив у 2001 році лише 5 000 грн. за акції, але отримав всі 10 000 акцій у власність. У фінансовій звітності за 2001 рік ВАТ “ЧУДО” відобразило повністю оплачений статутний капітал та показало 5 000 грн. заборгованості акціонера Р. у складі іншої дебіторської заборгованості. Чи не

припустилось ВАТ “ЧУДО” помилки при складанні фінансової звітності?

ВАТ “ЧУДО” припустилось дуже серйозної помилки, яка полягає у завищенні суми оплаченого статутного капіталу та одночасному фіктивному збільшенні дебіторської заборгованості. Тут порушено важливе правило бухгалтерського обліку –

самі по собі зміни у власному капіталі підприємства ніколи не приводять до виникнення активів або зобов’язань. У бухгалтерському обліку діє протилежний зв’язок – збільшення активів та зменшення зобов’язань може привести за певних умов до збільшення власного капіталу підприємства.

Для накопичення інформації про власний капітал підприємства та відображення операцій з капіталом у Плані рахунків передбачено четвертий клас рахунків “Власний капітал та забезпечення зобов’язань”. Рахунки цього класу відповідають основним елементам капіталу, які були розглянуті вище і які відображаються у Балансі за встановленою ПБО 2 формою (табл. 1).

Таблиця 1

Взаємозв’язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей Балансу, за яким відображається власний капітал

Статті Балансу

 

 

 

Рахунки Плану рахунків

I. Власний капітал

 

 

 

 

Статутний капітал

300

40

“Статутний капітал”

Пайовий капітал

310

41

“Пайовий капітал”

Додатковий вкладений капітал

320

421

“Емісійний дохід”

 

 

422

“Інший вкладений капітал”

Інший додатковий капітал

330

423

“Дооцінка активів”

 

 

424

“Безоплатно одержані необоротні активи”

 

 

425

“Інший додатковий капітал”

Резервний капітал

340

43

“Резервний капітал”

Нерозподілений прибуток (непокритий

350

44

“Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”

збиток)

 

 

 

 

Неоплачений капітал

360

46

“Неоплачений капітал”

Вилучений капітал

370

45

“Вилучений капітал”

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

201

2.8. ОБЛІК КАПІТАЛУ

Оцінка капіталу

Оцінка елементів капіталу повинна дорівнювати оцінці тих активів, з якими вони пов’язані.

Це базове правило оцінки елементів капіталу модифікується по окремих позиціях капіталу.

 

 

Таблиця 2

 

Правила оцінки елементів капіталу

 

 

 

Елементи капіталу

 

Оцінка

Оплачений (вкладений)

 

Дорівнює оцінці вкладених в обмін на корпоративні права активів, за

капітал

 

вирахуванням облікової вартості активів, витрачених на викуп

 

 

корпоративних прав самим підприємством

У тому числі складові оплаченого капіталу:

Статутний (пайовий)

 

Дорівнює номінальній сумі зареєстрованого статутного (пайового)

капітал

 

капіталу

Додатково вкладений

 

Різниця між оцінкою вкладеного капіталу та номінальною вартістю

капітал

 

статутного капіталу

Неоплачений капітал

 

Дорівнює вартості неоплаченого статутного капіталу

Вилучений капітал

 

Дорівнює собівартості викуплених самим товариством акцій (часток,

 

 

паїв), тобто фактичній вартості їх придбання

Інший додатковий капітал

 

Дорівнює обліковій оцінці елементів, що з ним пов’язані

Нерозподілений прибуток

 

Визначається наростаючим підсумком за весь період існування

(непокритий збиток)

 

підприємства і дорівнює оцінці результату його діяльності за

 

 

вирахуванням:

 

 

- суми оцінки всіх активів, що розподілялись між власниками

 

 

(акціонерами, учасниками) як дохід від корпоративних прав

 

 

(дивіденди та інші вилучення прибутку);

 

 

- сум, на які накладена заборона щодо розподілу між власниками

Резервний капітал

 

Розмір резервного капіталу передбачено статутом або законодавством

Приклад 3

ВАТ “СВІТ” у 2001 році було об’явлено додаткову емісію 100 000 акцій. Перша емісія (100 000 акцій) розмішена за номіналом. Акції обох емісій випущені номіналом 1 грн. Засновники ВАТ “СВІТ” мають придбати 30 000 акцій другої емісії в обмін на облігації. Інші акціонери викупають акції за грошові кошти по ціні 1,5 грн. за акцію.

Результати розміщення емісії на 31.12.2001 р.:

Засновники викупили 30 000 акцій в обмін на облігації, ринкова вартість яких 32 000 грн. Здійснена підписка на 70 000 акцій за ціною 1,5 грн. та умовою внесення на момент підписки 30% вартості акцій. 50 000 акцій були сплачені повністю, за 20 000 акцій було сплачено 30% їх вартості.

Крім того, ВАТ “СВІТ” здійснила викуп 10 000 власних акцій по ціні 1,2 грн. через фінансового посередника, за послуги якого заплатило 5 000 грн.

Станом на 31.12.2001 р. оцінка елементів капіталу у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності повинна становити:

Статутний капітал = кількість випущених акцій х номінал = (100 000 шт. + + 100 000 шт.) х 1грн. = 200 000 грн.

202

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

2.8. ОБЛІК КАПІТАЛУ

Додатково вкладений капітал (емісійний дохід) = різниця між ринковою вартістю облігацій та номінальною вартістю 30 000 акцій + (70 000 акцій х різницю між вартістю розміщення та номінальною вартістю акцій = (32 000 грн. – 30 000 грн.) + + 70 000 х (1,5 грн. – 1 грн.) = 2 000 грн. + 35 000 грн. = 37 000 грн.

Неоплачений капітал = кількість акцій другої емісії, які оплачені частково, х вартість розміщення х (1 - процент оплати) = 20 000 акцій х 1,5 грн. х (1 - 0,3) =

= 21 000 грн.

Вилучений капітал = сума, сплачена акціонерам за викуп 10 000 акцій + вартість послуг фінансового посередника = 10 000 х 1,2 грн. + 5 000 грн. = 17 000 грн.

Оплачений капітал = сума грошових коштів, сплачених за акції першої емісії + оцінка облігацій + сума грошових коштів, сплачених за акції другої емісії – вартість активів, витрачених на викуп акцій першої емісії = 100 000 грн. + 32 000 грн. + (50 000х

х 1,5 грн.) + (20 000 х 1,5 грн. х 0,3) – 17 000 = 199 000 грн.

Або оплачений капітал = статутний капітал + додатково вкладений капітал – неоплачений капітал – вилучений капітал = 200 000 грн. + 37 000 грн. – 21 000 грн. – –17 000 грн. = 199 000 грн.

Приклад 4

Підприємство безоплатно отримало у власність автомобіль. Справедлива вартість автомобіля 100 тис. грн. Інший додатковий капітал підприємства (в частині безоплатно отриманих активів) у такому випадку збільшується на суму, яка дорівнює справедливій вартості отриманого автомобіля – на 100 тис. грн.

Через рік той самий автомобіль дооцінили на 20 тис. грн. внаслідок зростання його справедливої вартості.

Інший додатковий капітал (дооцінка активів) зросте відповідно на 20 тис. грн.

Приклад 5

Фінансові результати та використання прибутку ЗАТ “УСПІХ” протягом трьох років з початку свого утворення характеризувалося такими даними:

 

 

 

Вилучення з прибутку

Рік

Фінансовий результат

 

відрахування у

сплата дивідендів

 

 

 

резервний капітал

 

 

 

 

1-й рік

Збиток 30 тис. грн.

 

0

0

2-й рік

Прибуток 50 тис. грн.

 

5 тис. грн.

0

3-й рік

Прибуток 100 тис. грн.

 

0

40 тис. грн.

Нерозподілений прибуток за результатами

діяльності ЗАТ “УСПІХ” за 3 роки =

= (- 30 000 + 50 000 + 100 000) – 5 000 – 40 000 = 75 000 грн.

 

Приклад 6

Статутом ВАТ “ОРЕЛ” передбачено, що відрахування до резервного капіталу здійснюються щорічно в сумі 5% від чистого прибутку до досягнення загальної суми 25% від статутного капіталу. Статутний капітал ВАТ “ОРЕЛ” становить 60 тис. грн. Прибуток у перший рік діяльності становив 400 тис. грн.

Резервний капітал = Min (0,25 х 60 000; 0,05 х 400 000) = 15 000 грн.

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

203

2.8. ОБЛІК КАПІТАЛУ

Відображення операцій з капіталом у бухгалтерському обліку

Відображення у бухгалтерському обліку операцій з капіталом повинно здійснюватись лише після ретельного аналізу суті операцій, що призводять до змін в елементах капіталу. Перш за все, слід приділяти увагу господарським операціям з отримання або передачі активів, зміни оцінки необоротних активів та визначенню фінансових результатів. Саме такі операції найчастіше призводять до змін у власному капіталі. Від характеру діючої на підприємстві облікової політики стосовно визнання доходів та витрат, оцінки активів значною мірою буде залежати, наскільки адекватно буде оцінений власний капітал підприємства.

Як було зазначено вище, для обліку капіталу підприємства, створення різних резервів та отримання фінансування використовуються рахунки класу 4 Плану рахунків.

За кредитом рахунків капіталу відображається збільшення відповідних його елементів, а за дебетом – зменшення.

Деякі рахунки та субрахунки класу 4 не мають самостійного значення для визначення елементів капіталу, а саме:

-45 “Вилучений капітал”,

-46 “Неоплачений капітал” та

-443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”.

Рахунки 45 “Вилучений капітал” та 46 “Неоплачений капітал можуть мати лише дебетовий залишок і регулюють суму оплаченого капіталу шляхом вирахування залишків за цими рахунками із сум, що накопичені за кредитом рахунків 40 “Статутний капітал” або 41 “Пайовий капітал” та 42 “Додатковий капітал”.

Сальдо субрахунків 441 “Прибуток нерозподілений” та 442 “Непокриті збитки” формується при розрахунку фінансових результатів діяльності щомісяця, або наприкінці року залежно від обраної облікової політики.

На субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” відображається розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів); виплати за облігаціями; відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. В кінці року цей субрахунок закривається на субрахунок 441 “Прибуток нерозподілений” або на дебет субрахунку 442 “Непокриті збитки” при від’ємних результатах діяльності.

Слід мати на увазі, що рахунки 40 “Статутний капітал”, 41 “Пайовий капітал”, 421 “Емісійний дохід”, 422 “Інший вкладений капітал”, 423 “Дооцінка активів”, 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”, 425 “Інший додатковий капітал”, 43 “Резервний капітал”, 441 “Прибуток нерозподілений” можуть мати лише кредитове сальдо, а рахунки 442 “Непокриті збитки”, 45 “Вилучений капітал”, 46 “Неоплачений капітал” лише дебетове сальдо.

Для відображення специфічних аспектів діяльності, а також з метою деталізації облікової інформації для складання фінансової звітності і приміток, важливим моментом є доповнення номенклатури рахунків тими додатковими субрахунками, які прямо не передбачені Інструкцією. Так, доцільним є облік на окремих субрахунках:

-ефектів зміни облікової політики (наприклад, субрахунки 441.1, 442.1);

-дооцінки різних видів необоротних активів (наприклад, субрахунки

423.1“Дооцінка основних засобів та малоцінних необоротних активів”,

423.2“Дооцінка незавершеного будівництва”,

423.3“Дооцінка нематеріальних активів”).

204

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

2.8. ОБЛІК КАПІТАЛУ

На зміни в капіталі впливають багато факторів, які виникають у процесі господарської діяльності підприємства, таких як: отримання чистого прибутку (збитку) за звітний період, розподіл прибутку, виправлення помилок і змін в обліковій політиці підприємства, переоцінка необоротних активів, внески учасників, вилучення капіталу та інші події, які безпосередньо призводять до збільшення або зменшення власних коштів підприємства, його чистих активів (загальна сума активів - зобов’язання = капітал).

Нижче розглянемо приклади основних господарських операцій і кореспонденцію рахунків, які впливають на зміну суми капіталу.

Приклад 7. Зміна облікової політики

На початку 2002 року підприємство вирішило змінити метод оцінки при вибутті запасів з методу ЛІФО на метод ФІФО. При перерахунку минулого звітного періоду на метод ФІФО визначили, що внаслідок зміни методу обліку за розрахунком залишки запасів на дату звітності необхідно збільшити на 2 500 грн. Таке коригування здійснюється згідно ПБО 6 з відображенням суми збільшення на відповідному рахунку активів (Запаси) та рахунку “Нерозподілений прибуток”:

Дебет відповідного рахунку класу 2 “Запаси”

2 500

Кредит 441 “Нерозподілений прибуток”

2 500

Приклад 8. Виправлення помилки минулого періоду

У 2001 році помилково були списані на витрати матеріали, що призвело до заниження прибутку. У 2002 році помилку необхідно виправити шляхом коригування суми нерозподіленого прибутку на 1 000 грн. (ПБО 6):

Дебет відповідного рахунку класу 2 “Запаси”

1 000

Кредит 441 “Нерозподілений прибуток”

1 000

Приклад 9. Переоцінка необоротних активів

Дооцінка необоротних активів, які раніше не уцінювалися, відображається записом:

Дебет відповідного рахунку класу 1 “Необоротні активи” (10, 11, 12, 15)

Кредит 423 “Дооцінка активів”

Кредит 13 “Знос необоротних активів”

Сума дооцінки первісної вартості активу

Сума дооцінки до справедливої вартості залишкової вартості об’єкта Сума дооцінки накопиченого зносу

Уцінка необоротних активів, які раніше не дооцінювалися, відображається записом:

Дебет 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”

Дебет 13 “Знос необоротних активів” Кредит відповідного рахунку класу 1

“Необоротні активи” (10, 11, 12, 15)

Сума уцінки залишкової вартості активу

Сума уцінки накопиченого зносу

Сума уцінки первісної вартості активу

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

205

2.8. ОБЛІК КАПІТАЛУ

Результати уцінки необоротних активів, раніше дооцінених, відображаються за такою схемою:

Дебет 423 “Дооцінка активів”

Дебет 13 “Знос необоротних активів”

Дебет 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”

Кредит відповідного рахунку класу 1 “Необоротні активи” (10, 11, 12,

15)

Сума уцінки залишкової вартості необоротного активу до справедливої вартості, що не перевищує суму попередніх дооцінок

Сума уцінки накопиченого зносу

Сума уцінки залишкової вартості необоротного активу до справедливої вартості, що перевищує суму попередніх дооцінок

Сума уцінки первісної вартості активів

Більш детально питання переоцінки були розглянуті у розділах 2.1. Облік основних засобів і 2.2. Облік нематеріальних активів.

Приклад 10. Безоплатне одержання необоротних активів

Справедлива вартість безоплатно одержаних необоротних активів становить 4 000 грн. (це можуть бути благодійні внески, отримання необоротних активів тощо). В бухгалтерському обліку дана операція відображається за дебетом відповідного рахунку активів та кредитом додаткового капіталу:

Дебет відповідного рахунку класу 1 “Необоротні активи” 4 000

 

(10, 11, 12, 15)

 

Кредит 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”

4 000

При нарахуванні амортизації по безоплатно одержаних активах одночасно відбувається визнання доходів на суму, пропорційну сумі нарахованої амортизації. Якщо первісна вартість безоплатно одержаного активу дорівнює його справедливій вартості, то сума визнаного доходу буде дорівнювати сумі нарахованої амортизації. Наприклад, первісна вартість активу дорівнює його справедливій вартості (тобто, не було додаткових витрат на транспортування, монтаж та інших витрат для доведення активу до стану придатного до використання); нарахована амортизація за місяць складає 1 000 грн. В кінці місяця будуть зроблені записи:

Дебет відповідного рахунку класу 9 “Витрати діяльності”

1 000

 

Кредит 13 “Знос необоротних активів”

 

1 000

Дебет 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”

1 000

 

Кредит 745 “Дохід від безоплатно одержаних активів”

1 000

Приклад 11. Списання сум дооцінки необоротних активів при їх вибутті

Вибуває об’єкт основних засобів, сума залишку дооцінки якого 1 100 грн.:

 

Дебет 423 “Дооцінка активів”

1 100

 

 

Кредит 441 “Нерозподілений прибуток”

1 100

 

 

Приклад 12. Відображення результату господарської діяльності

Підприємство отримало у поточному році:

206

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

2.8.ОБЛІК КАПІТАЛУ

-прибуток від основної діяльності – 10 000 грн.

Дебет 791 “Результат основної діяльності”

10 000

Кредит 441 “Нерозподілений прибуток”

10 000

-прибуток від фінансової діяльності – 1 000 грн.

Дебет 792 “Результат фінансових операцій”

1 000

Кредит 441 “Нерозподілений прибуток”

1 000

-прибуток від іншої діяльності – 2 000 грн.

Дебет 793 “Результат іншої звичайної діяльності”

2 000

Кредит 441 “Нерозподілений прибуток”

2 000

-прибуток від надзвичайних подій – 1 200 грн.

Дебет 794 “Результат від надзвичайних подій”

1 200

Кредит 441 “Нерозподілений прибуток”

1 200

Приклад 13. Нарахування дивідендів на акції

На загальних зборах акціонерів відкритого акціонерного товариства, які відбулися у березні 2002 р., прийнято рішення сплатити дивіденди за 2001 рік в сумі 300 000 грн. Дивіденди будуть сплачені власними акціями підприємства.

В такому випадку у березні 2002 р. повинен бути здійснений бухгалтерський запис:

Дебет 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”

300 000

Кредит 671 “Розрахунки по нарахованих дивідендах”

300 000

У разі, якщо виплату дивідендів планується здійснювати грошовими коштами, то нарахування дивідендів здійснюється у сумі, що підлягає сплаті акціонерам (тобто за мінусом податку на дивіденди)1. Якщо податок на дивіденди складає 30% нарахованої суми буде здійснений бухгалтерський запис:

Дебет 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”

210 000

Кредит 671 “Розрахунки по нарахованих дивідендах”

 

210 000

Сума перерахованого до бюджету податку на дивіденди відображається

бухгалтерським записом:

 

 

Дебет 641 “Розрахунки за податками”

90 000

Кредит 311 “Поточні рахунки у національній валюті”

 

90 000

Зменшення нарахованого податку на прибуток на суму сплаченого податку на

дивіденди відображається записом:

 

 

Дебет 641 “Розрахунки за податками” (податок на прибуток)

 

90 000

Кредит 641 “Розрахунки за податками” (податок на дивіденди)

90 000

Згідно з п. 7.8.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” податок на дивіденди вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

1 Такий порядок відображення записів у бухгалтерському обліку обумовлений п. 7.8.3. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з яким емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму внесеного до бюджету податку на дивіденди, запровадженого підпунктом 7.8.2 цієї статті. Крім того, при нарахуванні та сплаті дивідендів необхідно враховувати вимоги п.7.8.5 та 13.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

USAID/IBTCI Проект реформи бухгалтерського обліку та аудиту в Україні

207