Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
19
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
284.8 Кб
Скачать

Мiнiстерство освiти україни

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНIЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

Iмені Юрія КОНДРАТЮКА

Методичні рекомендації

до вивчення IСТОРIї УКРАЇНИ

в ЗАПИТАННЯх I ВIДПОВIДях

для студентів всіх спеціальностей

Випуск III

Полтава - 1997

Укладачі:

В.I.Горбань, завiдуючий кафедрою iсторичних дисциплiн i права Полтавського державного технiчного унiверситету iмені Юрія Кондратюка, кандидат iсторичних наук, доцент (запитання VI, VII, XI, XII);

М.М.Полiщук, кандидат iсторичних наук, доцент (запитання I, II, III, IV);

I.I. Дерев'янко, кандидат iсторичних наук, доцент (запитання Х, ХI);

Г.М.Аванесян (запитання IX);

С.Б.Iващенко (запитання VIII);

С.М.Яковенко (запитання V).

Відповідальний за випуск Горбань В.І., канд. іст. наук.

Рецензент:

кандидат історичних наук, доцент, зав. кафедрою украї­но­знавства та гуманітарної підготовки Полтавсь­кого державного технiчного унiверситету iмені Юрія Кондратюка Н.К.Кочерга

I. Хто такі "готи"?

В iсторiї Пiвденної i Схiдної Європи, а також пiвнiчного Причорномор'я так званi "готи" вiдiграли важливу роль.Традицiйно в iсторичнiй науцi "готiв" вважають народом нiмецького кореня, який прийшов з Пiвночi Європи, пiдкорив мiсцеве слов'янське населення i створив могутню державу у II-IV ст.ст. н.е. Проте деякi сучаснi iсторики вважають це твердження помилкою. Так, О. Знойко, С.Лєсной та iн. переконанi у фракiйському походженнi готів. Це плем'я, на їх думку, iснувало на Балканах на захiдному й пiвнiчному узбережжi Чорного моря пiд iменем "гетiв". Пiд такою назвою воно зустрiчається вже у Геродота, а Фукiдiд писав про гетів як про дуже багаточисельне плем'я.

Гетiв починають називати "готами" лише з кiнця IV ст.н.е. Коли точно i чому це трапилось, - ще не з'ясовано. Iсторик "готiв" Йордан, сам "гот" за походженням, вживав у серединi VI ст. обидвi цi назви як синонiми. Те ж саме робили iншi автори епохи переселення "готiв". Окремi iсторики висловлюють думку, що це почалося з моменту розгрому iмператором Траяном дако-гетської держави в кiнцi II ст.н.е. i, як результат руху готiв на схiд. Пiшли на схiд "гети", а через два столiття повернулися "готи".

Не варто забувати, що сам Йордан гетiв (готiв) за германцiв не вважав, а, навпаки, протиставляв германцям, називаючи, як i багато iнших давнiх авторiв, "скiфським племенем". Мiж тим, ми знаємо, що "скiфами" германцiв у давнину не називали. Говорячи про запозичення iмен рiзними народами, Йордан писав:" Римляни запозичують у маке­дон­цiв, греки у римлян, сармати у германцiв, готи часто у гунiв". Тут германцi i готи фiгурують не тiльки як окремi племена, але як представ­ники цiлком рiзних груп народiв, що, очевидно, й було насправдi.

В iсторiї готiв, написанiй Йорданом, гети ще iнколи називаються "малi готи". Цiлком можливо, що готи i гети не були народом одного кореня, а об'єдналися в ходi воєн та переселень, iснують навiть припу­щен­ня, що "малi готи" були слов'янами.

З кiнця IV ст.н.е. гети (готи) пiд ударами гунiв вiдходять iз Криму i пiвнiчно-захiдного узбережжя Чорного моря, переходять Дунай, поселяються тимчасово на Балканах. Потiм вони зриваються з мiсця, захоплюють Рим, Iталiю i через декiлька рокiв розпочинають своє пересування по Європi в Iспанiю i пiвнiчну Африку, де врештi-решт асимілюються серед мiсцевого населення.

Оригінальну версію тюркської етнічної приналежності готів сфор­му­лювали сучасні російські дослідники Г.Носовський і А.Фоменко. Їх аргументація спирається на письмові ототожнення готів з татарами і половцями в угорських літописців ХІІІ ст., німецького посла в Москві у XVI ст. Герберштейна та лінгвістичне ототожнення готів з татарською назвою кочових татар "джете" на відміну від осілих татар.

Отже, готи i їх державнiсть, що на початку нової ери суттєво впли­нули на етнополiтичний розвиток схiдних слов'ян, є народом науково недостатньо вивченого походження, але його германська етнiчнiсть бiльш сумнiвна, нiж фракiйська.

& РАДИМО ПРОЧИТАТИ:

Василенко Г.К. Велика Скiфiя.- К.,1991.

Пiвторак Г. Українцi: звiдки ми i наша мова.- К.,1993.

Лесной С. Откуда ты, Русь ?- Ростов-на-Дону, 1995.

Носовский Г.В., Фоменко А.Т. Новая хронология Руси.- М., 1997.

Соседние файлы в папке історія України