- •Міністерство освіти і науки України
- •Плани семінарських занять
- •Модуль 1 Змістовий модуль 1. Філософське осягнення світу. Категоріальне моделювання онтологічної проблематики.
- •Тема 1. Філософія, коло її проблем та роль в суспільстві
- •Тема 2. Типологія філософських систем
- •Тема 3. Філософське розуміння світу.
- •Тема 4. Проблема людини у філософії.
- •Тема 5. Свідомість як проблема філософії.
- •Тема 6. Зміст пізнавальної діяльності
- •Тема 7. Соціальне буття та його специфіка
- •Інтернет-посилання
Міністерство освіти і науки України
Тернопільський Національний технічний університет
ім. І. Пулюя
кафедра українознавства та філософії
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
з дисципліни «Філософія»
для студентів денної форми навчання ТНТУ
напряму підготовки:
6.030102 «Психологія»
Тернопіль
2014
Методичні рекомендації та завдання для семінарських занять і самостійної роботи з дисципліни «ФІЛОСОФІЯ» для студентів денної форми навчання напрямку підготовки: 6.030102 «Психологія» / Чоп Т.О – Тернопіль: ТНТУ, 2011. – 40 с.
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………..…………....…3
Мета і завдання викладання дисципліни………….…………….……….3
Структура навчальної дисципліни…………………………………..…....4
Методичні рекомендації до виконання семінарських занять……..……4
Розподіл балів, що присвоюються студентам………………………...….5
Шкала оцінювання в КМСОНП та ECST………………….……...........….5
Плани семінарських занять………………………………………........…...5
Перелік запропонованих тем рефератів та контрольних робіт ……...…15
Перелік питань для складання іспиту з курсу «Філософія»……………..16
Рекомендована навчально-методична література…………………….…17
ВСТУП
Мета курсу
Метою вивчення курсу філософії є розвиток у студентів інтересу до фундаментальних знань, стимулювання потреби до філософської оцінки історичних подій і фактів дійсності, засвоєння ідеї єдності світового історико-культурного процесу при одночасному визнанні різноманіття його форм. А також, набуття світоглядних установок, власних смиложиттєвих позицій, здатності орієнтуватися в сучасному світі, підвищенні загального інтелектуального рівня культури .
Завдання курсу
Основне завдання - сприяти створенню у студентів цілісного системного уявлення про світ і місце людини в ньому, а також формування і розвиток філософського світогляду та світовідчуття.
Освоєння курсу філософії має сприяти:
розширення спектру науково-філософських знань за рахунок знайомства з історичною філософською спадщиною;
набуття здібностей до абстрактного, системного, діалектичного мислення;
розвитку вміння логічно формулювати, висловлювати і аргументовано відстоювати власне бачення аналізованих проблем;
оволодіння прийомами ведення дискусії, полеміки, діалогу;
Методичні вказівки з освоєння загального курсу «філософія»
Курс філософії складається з двох частин: історичної та теоретичної. В ході освоєння історико-філософського розділу студенти знайомляться з процесом зміни типів пізнання в історії людства, обумовлених специфікою культури окремих регіонів, країн та історичних епох, їх закономірностями і перспективами. Теоретичний розділ курсу включає в себе основні проблеми різних форм буття і пізнання, що розглядаються як на рефлексивному, так і на ціннісному рівнях.
За оволодінні курсом студент зможе:
а) мати уявлення про своєрідність філософії, її місце в культурі, наукові, філософські і релігійні картини світобудови, сутність, призначення і сенс життя людини;
б) розуміти сенс взаємозв’язку духовного і тілесного, біологічного і соціального начал в людині, відношення людини до природи та сучасних протиріч існування людини в ній; в) розуміти умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури; усвідомлювати роль ненасильства в історії і людській поведінці, моральних обов'язків людини по відношенню до інших і самої себе;
г) мати уявлення про розмаїття форм людського знання, співвідношенні істини і хиби, знання і віри, раціонального та ірраціонального в людській життєдіяльності, особливості функціонування знання в сучасному суспільстві, духовних цінностей, їх значення в творчості та повсякденному житті;
д) розуміти роль науки в розвитку цивілізації, у взаємодії науки і техніки, мати уявлення про пов'язані з ними сучасні соціальні і етичні проблеми, розуміти цінність наукової раціональності та її історичних типів, знати структуру, форми і методи наукового пізнання, їх еволюцію.
Методичні вказівки для підготовки до практичних (семінарських) занять
Курс філософії передбачає демонстрацію ступеня засвоєння матеріалу в ході семінарських занять. Для підготовки до такого роду занять студенти зорієнтовані на питання для самостійної роботи, а також на теми доповідей і есе, запропоновані по кожній темі. Для повноти засвоєння матеріалу, студенту рекомендується проводити конспектування питань та аналізу матеріалу першоджерел, навчальної літератури.
Змістовні модулі |
Назви теми |
Кількість годин | ||||
Лекційні заняття |
Семінарські заняття |
СРС |
Всього | |||
Змістовний модуль 1. Філософське осягнення світу. Категоріальне моделювання онтологічної проблематики | ||||||
ЗМ 1.
|
Т.1. Філософія та її місце в системі культури |
2 |
2 |
4 |
8 | |
ЗМ 2. |
Т. 2 Типологія філософських систем |
6 |
6 |
20 |
44 | |
ЗМ 3. |
Т. 3. Філософське розуміння світу |
2 |
2 |
16 |
12 | |
Всього |
12 |
12 |
40 |
64 | ||
Форма модульного контролю - тестування | ||||||
Змістовий модуль 2. Людське усвідомлення об'єктивної і суб'єктивної реальності | ||||||
ЗМ 4. |
Т. 4. Свідомість як проблема філософії |
2 |
2 |
6 |
12 | |
ЗМ 5. |
Т. 5. Проблема людини у філософії |
2 |
2 |
4 |
12 | |
ЗМ 6. |
Т. 6. Пізнання як філософська проблема |
2 |
2 |
6 |
12 | |
ЗМ 7. |
Т. 7. Соціальне буття та його специфіка |
2 |
2 |
16 |
12 | |
Всього |
8 |
8 |
32 |
52 | ||
Форма модульного контролю - тестування | ||||||
Усього годин |
18 |
18 |
72 |
108 | ||
Форма підсумкового контролю - екзамен |
Методичні рекомендації до виконання семінарських занять
Кожне семінарське заняття оцінюється в 5 балів. З них 1 бал студент отримує за зріз знань у письмовій формі («п’ятихвилинку»):
на зріз виноситься 5 термінів в межах теми, що розглядається на семінарському занятті.
кожна правильна відповідь оцінюється в 0,1 бали.
За усне опитування студент отримує 4 бали. З них:
правильна усна відповідь (повна відповідь на запропоноване питання з плану семінарського заняття) оцінюється в 3 бали.
неповна, але правильна відповідь (або доповнення) — 2 бали.
неточна, неповна відповідь (або доповнення) — від 1 до 0,5балів.
За бажанням студента, з метою більш глибокого дослідження окремих питань, студент має право написати і захистити на семінарському занятті есе або виконати завдання зі списку запропонованих у програмі завдань для самостійної роботи, що не звільняє його від написання зрізу знань. За повне, оригінальне, творче висвітлення теми, опрацювання першоджерел спеціальної літератури студент додатково отримує 2 бали.
Теми, які виносяться на самостійне опрацювання оцінюються в 3,5 бали, з яких 3 бали студенти отримують за виконання завдань для самостійної роботи і 0,5 балів за опрацювання термінів по темі.
Вивчення курсу завершується екзаменаційною формою контролю знань:
Система контролю знань
Модуль 1. |
Екзамен |
Сума | |||||||||||
Зміст. мод. 1 |
Зміст. мод. 2 |
25 |
100 | ||||||||||
40 |
35 | ||||||||||||
Т.1 |
Т.2 |
Т.3 |
Т.4 |
Т.5 |
Т.6 |
Т.7 |
|
| |||||
5 |
15 |
20 |
5 |
5 |
5 |
20 |
|
| |||||
75 |
Шкала оцінювання в КМСОНП та ECST
Сума балів за всі форми навчальної діяльності |
Оцінка в ECTS |
Для екзамену |
90-100 |
A |
відмінно |
82-89 |
B |
добре |
75-81 |
C | |
67-73 |
D |
задовільно |
60-66 |
E | |
35-59 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
1-34 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |