Міністерство освіти і науки України

Тернопільський Національний технічний університет

ім. І. Пулюя

кафедра українознавства та філософії

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з дисципліни «Філософія»

для студентів денної форми навчання ТНТУ

напряму підготовки:

6.030102 «Психологія»

Тернопіль

2014

Методичні рекомендації та завдання для семінарських занять і самостійної роботи з дисципліни «ФІЛОСОФІЯ» для студентів денної форми навчання напрямку підготовки: 6.030102 «Психологія» / Чоп Т.О – Тернопіль: ТНТУ, 2011. – 40 с.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………..…………....…3

Мета і завдання викладання дисципліни………….…………….……….3

Структура навчальної дисципліни…………………………………..…....4

Методичні рекомендації до виконання семінарських занять……..……4

Розподіл балів, що присвоюються студентам………………………...….5

Шкала оцінювання в КМСОНП та ECST………………….……...........….5

Плани семінарських занять………………………………………........…...5

Перелік запропонованих тем рефератів та контрольних робіт ……...…15

Перелік питань для складання іспиту з курсу «Філософія»……………..16

Рекомендована навчально-методична література…………………….…17

ВСТУП

Мета курсу

Метою вивчення курсу філософії є ​​ розвиток у студентів інтересу до фундаментальних знань, стимулювання потреби до філософської оцінки історичних подій і фактів дійсності, засвоєння ідеї єдності світового історико-культурного процесу при одночасному визнанні різноманіття його форм. А також, набуття світоглядних установок, власних смиложиттєвих позицій, здатності орієнтуватися в сучасному світі, підвищенні загального інтелектуального рівня культури .

Завдання курсу

Основне завдання - сприяти створенню у студентів цілісного системного уявлення про світ і місце людини в ньому, а також формування і розвиток філософського світогляду та світовідчуття.

Освоєння курсу філософії має сприяти:

• розширення спектру науково-філософських знань за рахунок знайомства з історичною філософською спадщиною;

• набуття здібностей до абстрактного, системного, діалектичного мислення;

• розвитку вміння логічно формулювати, висловлювати і аргументовано відстоювати власне бачення аналізованих проблем;

• оволодіння прийомами ведення дискусії, полеміки, діалогу;

Методичні вказівки з освоєння загального курсу «філософія»

Курс філософії складається з двох частин: історичної та теоретичної. В ході освоєння історико-філософського розділу студенти знайомляться з процесом зміни типів пізнання в історії людства, обумовлених специфікою культури окремих регіонів, країн та історичних епох, їх закономірностями і перспективами. Теоретичний розділ курсу включає в себе основні проблеми різних форм буття і пізнання, що розглядаються як на рефлексивному, так і на ціннісному рівнях.

За оволодінні курсом студент зможе:

а) мати уявлення про своєрідність філософії, її місце в культурі, наукові, філософські і релігійні картини світобудови, сутність, призначення і сенс життя людини;

б) розуміти сенс взаємозв’язку духовного і тілесного, біологічного і соціального начал в людині, відношення людини до природи та сучасних протиріч існування людини в ній; в) розуміти умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури; усвідомлювати роль ненасильства в історії і людській поведінці, моральних обов'язків людини по відношенню до інших і самої себе;

г) мати уявлення про розмаїття форм людського знання, співвідношенні істини і хиби, знання і віри, раціонального та ірраціонального в людській життєдіяльності, особливості функціонування знання в сучасному суспільстві, духовних цінностей, їх значення в творчості та повсякденному житті;

д) розуміти роль науки в розвитку цивілізації, у взаємодії науки і техніки, мати уявлення про пов'язані з ними сучасні соціальні і етичні проблеми, розуміти цінність наукової раціональності та її історичних типів, знати структуру, форми і методи наукового пізнання, їх еволюцію.

Методичні вказівки для підготовки до практичних (семінарських) занять

Курс філософії передбачає демонстрацію ступеня засвоєння матеріалу в ході семінарських занять. Для підготовки до такого роду занять студенти зорієнтовані на питання для самостійної роботи, а також на теми доповідей і есе, запропоновані по кожній темі. Для повноти засвоєння матеріалу, студенту рекомендується проводити конспектування питань та аналізу матеріалу першоджерел, навчальної літератури.

Змістовні модулі	Назви теми		Кількість годин
			Лекційні заняття	Семінарські заняття	СРС	Всього
Змістовний модуль 1. Філософське осягнення світу. Категоріальне моделюван­ня онтологічної проблематики
ЗМ 1.		Т.1. Філософія та її місце в системі культури	2	2	4	8
ЗМ 2.		Т. 2 Типологія філософських систем	6	6	20	44
ЗМ 3.		Т. 3. Філософське розуміння світу	2	2	16	12
Всього			12	12	40	64
Форма модульного контролю - тестування
Змістовий модуль 2. Людське усвідомлення об'єктивної і суб'єктивної реальності
ЗМ 4.		Т. 4. Свідомість як проблема філософії	2	2	6	12
ЗМ 5.		Т. 5. Проблема людини у філософії	2	2	4	12
ЗМ 6.		Т. 6. Пізнання як філософська пробле­ма	2	2	6	12
ЗМ 7.		Т. 7. Соціальне буття та його специфіка	2	2	16	12
Всього			8	8	32	52
Форма модульного контролю - тестування
Усього годин			18	18	72	108
Форма підсумкового контролю - екзамен

Структура навчальної дисципліни

Методичні рекомендації до виконання семінарських занять

Кожне семінарське заняття оцінюється в 5 балів. З них 1 бал студент отримує за зріз знань у письмовій формі («п’ятихвилинку»):

• на зріз виноситься 5 термінів в межах теми, що розглядається на семінарському занятті.

• кожна правильна відповідь оцінюється в 0,1 бали.

За усне опитування студент отримує 4 бали. З них:

• правильна усна відповідь (повна відповідь на запропоноване питання з плану семінарського заняття) оцінюється в 3 бали.

• неповна, але правильна відповідь (або доповнення) — 2 бали.

• неточна, неповна відповідь (або доповнення) — від 1 до 0,5балів.

За бажанням студента, з метою більш глибокого дослідження окремих питань, студент має право написати і захистити на семінарському занятті есе або виконати завдання зі списку запропонованих у програмі завдань для самостійної роботи, що не звільняє його від написання зрізу знань. За повне, оригінальне, творче висвітлення теми, опрацювання першоджерел спеціальної літератури студент додатково отримує 2 бали.

• Теми, які виносяться на самостійне опрацювання оцінюються в 3,5 бали, з яких 3 бали студенти отримують за виконання завдань для самостійної роботи і 0,5 балів за опрацювання термінів по темі.

• Вивчення курсу завершується екзаменаційною формою контролю знань:

Система контролю знань

Модуль 1.											Екзамен		Сума
Зміст. мод. 1				Зміст. мод. 2						25			100
40					35
Т.1	Т.2	Т.3	Т.4			Т.5	Т.6	Т.7
5	15	20	5			5	5	20
75

Шкала оцінювання в КМСОНП та ECST

Сума балів за всі форми навчальної діяльності	Оцінка в ECTS	Для екзамену
90-100	A	відмінно
82-89	B	добре
75-81	C
67-73	D	задовільно
60-66	E
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
1-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни