Теорія держави права частина 1

Лекція.  Основи теорії держави і права (частина 1)

 План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1.1.  Виникнення держави і права.

1.1.1.  Організація життя людей у бездержавному суспільстві.

1.1.2.  Причини виникнення держави і юридичного права.

1.1.3.   Теорії походження держави.

1.1.4.   Особливості формування політичної організації суспіль­ства у різних народів.

1.1.5.  Роль держави та права в організації суспільного життя людей.

1.2.  Загальне вчення про державу.

1.2.1.  Поняття й ознаки держави.

1.2.2.  Форма держави.

1.2.3.  Функції держави.

1.2.4.  Механізм та апарат держави.

1.2.5.  Поняття та ознаки громадянського суспільства, право­вої та соціальної демократичної держави.

1.1 Виникнення держави і права

1.1.1. Організація життя людей у бездержавному суспільстві

Людина почала відокремлюватися від тваринного світу, за науковими даними, близько 3 мли. років до Р.Х. Протягом тривалого часу (епоха первісного ладу) люди жили у бездержавному суспільстві, не маючи уявлення про право у сучасному його розумінні. Уже тоді люди прагнули до колективних форм життя, ідо проявлялося у спільному здобуванні їжі, виробництві примітивної зброї, полюванні, виготовленні одягу зі шкіри тварин. Тогочасною формою об'єднання людей були невеликі групи - первісні стада.

Первісне суспільство проходить у своєму розвитку три етапи:

ранній етап

-   праобщина (стадія становлення);

-   середній етап родова община (стадія зрілості);

-    пізній етап протоселяиська община (стадія розкладанню).

У процесі співжиття люди поступово навчилися виготовляти досконаліші знаряддя праці, обробляти землю, одомашнювати тварин, будувати житло. Первісне стадо замінила досконаліша форма об'єднання людей - первісна родова община -рід, під яким розуміють спільноту людей, котра походить від одного пращура, веде спільне господарство. Рід був власником засобів виробництва, об'єднував членів роду для колеісгавної праці, виробляв матеріальні блага. Спільна праця породжувала спільну власність. У спільній власності первісної общини були певна територія, знаряддя праці, житло, а вироблені продукти розподілялися порівну між її членами. Відсутність додаткового продукту унеможливлювала використання чужої праці. Рівність соціального становища обумовлювала єдність інтересів і згуртованість членів роду.

Перехід від колективного до парного шлюбу, заборона шлюбів між членами роду призвели до активного спілкування між окремими родами, через що вони поступово об'єднувалися у:  фратрії,  племена,  союзи племен. Такі нові форми колективного співжиття людей базувалися на основі Умовної, економічної, територіальної, шлюбної спільності.

Праця людей у первісному ладі базувалася на примітивних засобах виробництва, давала мізерні результати, не задовольняла усіх потреб членів роду. Уся виробнича діяльність людей фактично зводилася до облаштування примітивної оселі, здобування їжі, вироблення одягу. На етапі первісного ладу роди і племена не мали добросусідських відносин між собою, що спричиняло збройні сутички, люди ставилися один до одного жорстоко. Людина у первісному ладі була майже беззахисною перед безжальною стихією, руйнівними явищами природи, а тому тривалість життя не була великою.

Первісному суспільству були притаманні також владні інститути, органи управління. Влада це здатність і можливість впливати на поведінку, діяльність людей за допомогою фізичних засобів волі, авторитету, насильства тощо.

Соціальна влада при первіснообщинному ладі існувала у формі потестарної влади (лат. роtestum - влада, могутність) і не знала майнових, кастових, станових, класових відмінностей і державно-політичних форм. її джерелом і носієм була вся община, а способом реалізації - первісне самоврядування. Потестарна влада не мала спеціальних примусових установ, але здатна була до ефективного примушування за порушення існуючого порядку і правил поведінки. Рід забезпечував захист своїх членів від зовнішніх ворогів за допомогою воєнної сили і звичаю кровної помсти. Крім воєнної, потестарна влада первісного суспільства виконувала функцію перерозподілу суспільного продукту, організуючу функцію (поступове запровадження ієрархічної системи управління), контрольну (контроль за ресурсами, обліком, торгівлею) тощо.

Увага!

Організація системи "керівник - підвладний (керований)" у додержавному суспільстві була зумовлена, насамперед, колективною власністю на засоби виробництва. У родовій общині управління здійснювали усі дорослі незалежно від статі на зборах членів роду (племені). Саме на таких зборах і обиралися керманичі вожді, старійшини тощо).   

Для регулювання різноманітних відносин між людьми ще у первісному суспільстві виникли суспільні норми. Вони були покликані забезпечувати порядок і стабільність. Були встановлені соціально бажані та небажані моделі поведінки, визначено умови, за яких ці моделі забороняються чи дозволяються, визначено суб'єкти, на які поширювалися конкретні правила, встановлені соціальними нормами.

Соціальними нормами у первісному суспільстві виступали мораль, Звичаї, традиції, сакральні (релігійні) норми, табу (заборони).Люди дотри­мувалися цих норм без спеціального примусу, як це є у державі, а виконували їх, маючи страх перед надприродними силами та богами.

Через простоту економічної, соціальної організації первісного суспільства публічна влада ще не потребувала особливого апарату управління та примусу, відокремлених від суспільства.