kursak / Василишин / РОЗД_Л 1

РОЗДІЛ 1

Об’єкт проектування

1. Коротка характеристика об’єкту проектування.

В даному курсовому проекті розглядається електропостачання машинобудівного заводу.

Машинобудівний завод — підприємство, яке спеціалізується на виготовленні (збиранні) машин.

Технологічний цикл машинобудівного заводу включає три стадії:

• виготовлення заготовок (розкрій, лиття, ковка, штампування і ін.);

• обробка заготовок (різання, нагрівання і ін.);

• складання (з'єднання болтові, зварні, клейові і ін.).

Технологічне проектування починають з розробки маршрутної технології, яка передбачає послідовність виконання основних робіт. Вибирають найбільш економічний спосіб виготовлення заготовок (лиття, ковка і ін.), встановлюють технологічний процес їх обробки (різання, термообробка і ін.), а потім і складання. Розроблений технологічний процес оформлюють рядом документів, в яких регламентовані всі основні положення, режими і показники прийнятої технології. Найважливіший документ — технологічна карта, що містить усі дані про технологію виготовлення певної деталі або виробу, повний опис процесу виробництва за кожною операцією із зазначенням необхідного обладнання, інструменту, пристосувань, режимів робіт, норм часу, кваліфікації і розряду робітника. Основним технічним документом виробництва є робоче креслення (детальне, вузлове, складальне), що дає інформацію про форму, розміри, матеріал деталі, види обробки і з'єднання деталей.

Різні етапи виробничого процесу на машинобудівному заводі здійснюються звичайно в окремих цехах: розкрійному, ливарному, пресовому,

ковальському, механічному, термічному, складальному. Тому машинобудівний завод можна розглядувати як сукупність ряду виробництв, які зв'язані між собою єдиним технологічним процесом.

Надходження електроенергії і розхід її по цехам, по групам споживачів, а також втрати електроенергії відображаються в електробалансі заводу. По даним електробалансу визначають окремі споживання електроенергії в цехах. Важливе значення для оцінки раціонального використання електроенергії мають також споживання електроенергії, віднесені до одиниці продукції і доля

вартості затраченої електроенергії в собівартості продукції.

Система електропостачання складається:

1) установки приймання електроенергії від енергосистеми – головна понижувальна підстанція ( ГПП ); електроенергія приймається в залежності від потужності підприємства на напругу 10 – 220 кВ і трансформують на напругу необхідну для роз приділення енергії території підприємства;

2) розподільні мережі високої напруги; номінальна напруга такої мережі знаходиться в межах 6 – 35 кВ, але не виключає застосування інших напруг. До складу цієї мережі входять призначені для живлення електроприймачів високої напруги.

3) цехові трансформатори і перетворювальні підстанції.

4) підключені до розподільчої мережі заводу місцеві джерела – активної і

реактивної електроенергії.

5) цехові мережі низької напруги ( НН ) з номінальною напругою 380 кВ; в мережах, до яких підключені потужні електроприймачі використовують більш високу напругу ( 660В ).

6) підключених до цехових мереж місцевих джерел активної і реактивної електроенергії резервні генераторні установки, акумулятори та інші установки, що гарантують безперебійне електропостачання.

2. Характеристика електроспоживачів і вимоги щодо їх живлення.

Більшість споживачів машинобудівного заводу відносяться до 2 категорії, а це означає, що живлення таких споживачів використовують 2 незалежні ЛЕП і 2 трансформаторів.

З погляду забезпечення надійного і безперебійного живлення, приймачі електричної енергії діляться на три категорії.

До 1 категорії відносять електроприймачі, перерви електропостачання яких може спричинити за собою: небезпека для життя людей, значний збиток народному господарству, пошкодження дорогого основного устаткування, масовий брак продукції, розлад складного технологічного процесу, порушення функціонування особливо важливих елементів комунального господарства. електроприймачі повинні забезпечуватися електроживленням від 2 і більш джерел, причому перерва в електропостачанні допускається на час АВР 1-2 сек.

В 2 категорію входять електроприймачі, перерви електропостачання яких приводить до масового недовідпуску продукції, масового простою робітників, механізмів і промислового транспорту, порушенню нормальної діяльності значного числа міських і сільських жителів. Для приймачів перерви живлення допускається на час яких необхідний для включення резерву, але не більше 1-2 год.

До 3 категорії відносять решта електроприймачів, які не відповідають під визначення до 1 і 2 категорій.

Це головним чином різні допоміжні механізми в основних цехах, цехи несерійного виробництва. Перерви на весь час ремонту, але не більше ніж на 1 добу.

1.3 Нормативно-технічна документація проектування електропосчтачанння

Нормативно-технічні документи – це офіційні документи, які встановлюють правила, загальні принципи та характеристики, які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів (державні стандарти, стандарти підприємства, технічні умови, технічні описи, будівельні норми і правила, нормативи, рецептура і т.д.). В нашому випадку – система правил, загальні принципи і характеристики електропостачання.

Проекти електричної частини підприємств повинні розроблятися з урахуванням вимог діючої нормативно-технічної документації. В Україні основними нормативно-технічними документами є:

а) державні стандарти України (ДСТУ);

б) стандарти підприємств (СТП);

в) державні будівельні норми і правила (ДБН);

г) технічні описи (ТО);

д) технічні умови (ТУ);

е) керівні документи (КД);

ж) загальнодержавні класифікатори інформації (ЗДКІУ);

В цьому курсовому проекті використовувався такий нормативний документ як ПУЕ Правила улаштування електроустановок. А Також користувалися різноманітними ГОСТами і ДБН:

ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення.

4. Перспективні підходи щодо підвищення ефективності систем електропостачання на даному об’єкті.

Економія електроенергії в електроосвітлювальних установках полягає в тому, щоб при мінімальних її витратах шляхом правильної експлуатації освітлювальних установок забезпечити нормовану освітленість робочих місць виробничих приміщень й територій та створити умови для найбільш продуктивної праці робітників.

Простим і ефективним засобом економії електроенергії в освітлювальних установках є недопущення роботи вуличного освітлення у денний час, а робочого освітлення виробничих приміщень і територій — у неробочий час. Крім того, необхідно максимально використовувати природне освітлення шляхом періодичного фарбування приміщень і очищення вікон. За рахунок цього заходу можна зменшити тривалість роботи ламп у зимовий час на 15, а у літній на 90 %.

Щоб підвищити ефективність використання електроенергії в освітлювальних установках, необхідно використовувати найбільш економічні джерела світла і світильники.

Необхідно періодично очищати лампи й світильники від пилу, бруду, конденсату пари, які знижують їх ККД.

Обстеження електрогосподарства промпідприємства є складним комплексним завданням, спрямованим на виявлення резервів економії енергоресурсів та розробку рекомендацій і технічних рішень для їхньої практичної реалізації.

Основними споживачами електроенергії на промисловому підприємстві є:

• електропривод - до 70% від споживаної електроенергії;

• електротермічні установки - до 30%;

• освітлення - до 10%;

• електротранспорт - до 10%.

Методи обстеження системи електропостачання промпідприємства різні і залежать від глибини обстеження, їх тривалості, використання діагностичних приладів і пр. У зв'язку з цим методи обстеження можна умовно розділити на 3 групи:

• Методи прискореного обстеження електрообладнання промислового підприємства (цеху, дільниці);

• Методи поглибленого обстеження та аналізу використання електроенергії на промисловому підприємстві;

• Методика організації цільового енергетичного моніторингу з реалізації заходів та технічних рішень щодо економії електричної енергії.

До методів поглибленого обстеження відносять :

• методи складання енергобалансів промпідприємства;

• методи встановлення нормативного витрачання електричної енергії за видами обладнання.

Головною метою поглибленого обстеження є виявлення резервів економії електроенергії.