2.8 Розрахунок захисного заземлення цеху і робочого заземлення КТП.
Захисне заземлення забезпечує зниження напруги дотику при замиканні на корпус до відносно безпечних значень шляхом зменшення потенціалу заземленого обладнання; вирівнювання потенціалів підвищенням потенціалів місця, на якому стоїть людина, до значень, що близькі до потенціалу заземлених конструктивних частин обладнання.
Захисне заземлення застосовується в трифазних три провідних мережах до 1 кВ з ізольованою нейтраллю.
При захисному заземленні корпуси ЕО з’єднуються із заземлювачем за допомогою заземлюючих провідників.
З погляду електробезпечності у виробничих приміщеннях, висока ефективність захисного заземлення можлива лише тоді, якщо в умовах експлуатації підтримується великий опір ізоляції всієї мережі, що значно обмежує величину струму в місці КЗ.
При розрахунку пристрою робочого заземлення (ПЗ) визначають тип заземлювачів, їх кількість та місце розташування, а також переріз заземлюючих провідників. Розрахунок ПЗ являє собою визначення опору розтікання струму штучних заземлювачів, який не перевищить нормативного значення і залежить від провідності ґрунту, конструкції заземлювача і глибини закладання.
Приймаємо
ПЗ для внутрішньо цехової КТР із
зовнішнього боку цеху з розташуванням
вертикальних заземлювачів за контуром
з відстанню між ними а = 5. Матеріал
вертикальних заземлювачів – кругла
сталь (електрод) діаметром d
= 18 мм і
довжиною lВ
= 5 м.
Метод занурення вертикальних заземлювачів
– вкручування. Верхні кінці вертикальних
заземлювачів занурені на глибину
м і приварені до горизонтального
заземлювача із сталевої смуги шириною
b
= 40 мм і висотою h
= 4 мм.
При
виконанні ПЗ одночасно для заземлення
ЕО до і понад 1 кВ приймається опір ПЗ
тієї установки, де він є мінімальним.
Зі сторони напруги 0,38/0,22 кВ
Остаточно приймається
Величина
питомого опору грунту ρ у місці спорудження
ПЗ, який рекомендується для розрахунків,
беру з таблиці Р.1 додатка Р [4]
для чорнозему
Коефіцієнти
вертикальної прокладки
і горизонтальної прокладки
приймаю з таблиці Р.2 додатка Р [4]
( для 1-го кліматичного району
;
).
Розрахункові питомі опори грунту для вертикальних і горизонтальних заземлювачів визначаються наступним чином:
|
|
(2.8.1) |
|
|
(2.8.2) |
Визначаю
опір розтікання одного вертикального
електрода діаметром d
= 18 мм і
довжиною lВ
= 5 м
при зануренні на глибину
м за формулою:
|
|
(2.8.3) |
З
таблиці Р.4 додатка Р без урахування
горизонтальних смуг при попередньо
вибраній кількості електродів у контурі
шт. та відношенні
вибирається коефіцієнт використання
вертикальних заземлювачів з урахуванням
екранування
(середня величина). Наближена кількість
вертикальних заземлювачів обчислюю за
формулою:
|
|
(2.8.4) |
Приймається
найближча більша ціла кількість
вертикальних заземлювачів
шт.
Визначаю опір розтікання горизонтального заземлювача зі сталевої смуги шириною b і висотою h за формулою:
|
|
(2.8.5) |
З
таблиці Р.5 додатка Р при кількості
вертикальних заземлювачів у контурі
шт. та при визначеному відношенні
вибирається коефіцієнт використання
горизонтальної смуги
(середня величина). Тоді опір розтікання
горизонтального заземлювача з урахуванням
екранування визначаю так:
|
|
(2.8.6) |
Визначаю уточнений опір вертикальних електродів з урахуванням горизонтальної смуги:
|
|
(2.8.7) |
Уточнену
кількість вертикальних електродів з
урахуванням
шт.,
,
( з таблиці Р.4 додатка Р) визначаю за
формулою:
|
|
(2.8.8) |
Остаточно приймаю 2 вертикальних електроди.