Лекція №1 Вступ до дисципліни

1. Природний і штучний інтелект

1.1. Інтуїтивне розуміння поняття "інтелект"

З давніх-давен людині були необхідні помічники для полегшення виконання тих чи інших операцій. Тож людська думка винаходила різно­манітні механізми, машини та інші витвори людини. Поява електрон­но-обчислювальних машин дала змогу автоматизувати трудомісткі розра­хункові операції. Згодом стало зрозуміло, що ці машини можна використо­вувати не тільки для обчислень, а й для керування різними пристроями, складними автоматизованими виробництвами тощо. Поширення набули роботи — програмно керовані пристрої, здатні безпосередньо взаємодіяти з фізичним світом та виконувати в ньому певні задані дії. Такі роботи широко застосовуються на багатьох виробництвах. Вони можуть працю­вати і в умовах, яких людина не в змозі витримати, – на дні океану, все­редині ядерного реактора та ін. Але такі помічники вимагають автоматизо­ваного керування, тобто їм постійно потрібно "підказувати", що і як вони мають робити у визначеній ситуації.

Природна мова на сучасному етапі малопридатна для цього через свою складність і неоднозначність. Один з шляхів вирішення згаданої пробле­ми – це формулювання інструкцій мовою, зрозумілою виконавцеві, на­віть якщо він – робот, тобто написання програм. Програмування полягає у перекладі інструкцій, написаних мовою, близькою до природної, мовою, яку здатна сприйняти обчислювальна система. Відомі складності сучасно­го програмування, пов'язані з необхідністю надмірної алгоритмізації, тобто детального ретельного розписування своєрідних програмних кроків, – інструкцій з урахуванням усіх можливих ситуацій. З цієї ситуації існує єдиний вихід – підвищення рівня "розумності", інтелектуальності сучас­них комп'ютерів і роботів. Тож постає питання: що розуміється під такими поняттями, як "інтелектуалізація", "штучний інтелект "?

Можна стверджувати, що "штучний" інтелект у тому чи іншому розу­мінні повинен наближатися до інтелекту природного і у ряді випадків ви­користовуватися замість нього, так само, як, наприклад, штучні нирки пра­цюють замість природних. Чим більше існуватиме ситуацій, в яких штучні інтелектуальні системи зможуть замінити людей, тим інтелектуальнішими вважатимуться ці системи.

Навряд чи є сенс протиставляти штучний інтелект і інтелект людини. Слід спробувати визначити поняття "інтелект" взагалі, незалежно від його походження.

Людина вважається інтелектуальною від природи — її інтелект вироб­лявся протягом мільйонів років еволюції. Тож людина вміє вирішувати багато інтелектуальних задач. Кожна людина вважає, що розуміє значення слова "інтелект", але якщо попросити її навести тлумачення цього слова, в переважній більшості чіткої відповіді не дістанемо. І дійсно, дати визна­чення поняття "інтелект", яке б задовольняло всіх, очевидно, неможливо (далі будуть проаналізовані деякі такі спроби). Але відсутність чіткого трак­тування не заважає оцінювати інтелектуальність на інтуїтивному рівні.

Можна навести як мінімум два методи такої оцінки: метод експерт­них оцінок і метод тестування.

У разі застосування методу експертних оцінок рішення про ступінь інтелектуальності приймає досить велика група експертів (незалежно або у взаємодії, способів організації якої відомо досить багато).

У разі використання методу тестування пропонується розв'язати ті чи інші тестові завдання. Існує значна кількість інтелектуальних тестів, апро­бованих практикою, для оцінки рівня розумових здібностей людини, що знайшли застосування в психології та психіатрії.

Потрібно наголосити, що поняття "штучний інтелект" не можна зводити лише до створення пристроїв, які повністю або частково імітують діяль­ність людини. Не менш важливим є інше завдання: виявити механізми, які лежать в основі діяльності людини, щоб застосувати їх при вирі­шенні конкретних науково-технічних завдань. І це лише одна з можли­вих проблем.