Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Променеве дослідження нормального стану і деяких захворювань грудної залози.DOC
Скачиваний:
18
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
303.62 Кб
Скачать

Міністерство охорони здоров'я україни

ВДНЗУ «УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

КАФЕДРА РАДІОЛОІЇ

ТА РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ

Затверджено на методичній нараді

Протокол від 11 вересня 2009г.

Зав. кафедрою д.мед.н.

проф. Почерняєва В.Ф.

__________________________

Переглянуто: « » у 20 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

(для самостійної аудиторної і позааудиторної| роботи)

3 Курс медичний факультет

тема: ПРОМЕНЕВЕ дослідження нормального стану і деяких захворювань грудної залози.

Учбовий предмет:

«Променева терапія»

«Променева діагностика»

Навчальна дисципліна

Радіологія

Модуль №

І

Змістовий модуль №

ІІ

Курс

ІІІ

Факультет

Медичний та стоматологічний

Методичну розробку підготували: доц. Югов В.К.

Полтава 2007

тема: ПРОМЕНЕВЕ дослідження нормального стану і деяких захворювань грудної залози.

Кількість годин – 2.

  1. Актуальність теми : для діагностики нормального стану і деяких захворювань грудної залози використовують багато променевих методів: рентгенівській, ультразвуковий, КТ, МРТ. Але найбільш дешевий і достовірний є рентгенівській. В зв’язку з цим студенти повинні знати можливості різних променевих методів дослідження грудних залоз і ознаки нормального їх стану, а також ознаки деяких захворювань грудних залоз, одержаних перш за все за допомогою маммографії.

  2. Навчальні цілі : знати, засвоїти а= II :

  1. Показання і протипоказання до променевого дослідження грудних залоз;

  2. Підготовку хворих до рентгенологічного дослідження грудних залоз;

  3. Рентгенологічні ознаки нормального стану грудних залоз;

  4. Методику рентгенологічного дослідження грудних залоз;

  5. Прямі і посередні рентгенологічні ознаки раку грудних залоз;

  6. Прямі і посередні рентгенологічні ознаки гіперплазії грудної залози вузлового типу;

  7. Рентгенологічні ознаки гіперплазії грудної залози дифузного типу;

  8. Рентгенологічні ознаки секреторної хвороби грудної залози;

  9. Рентгенологічні ознаки гінекомастії.

Студент повинен вміти, опанувати навичками, вміннями а= III:

1. виписати направлення на дослідження грудної залози;

2.підготовіти хвору до променевого дослідження грудної залози;

3. відрізняти звичайне рентгенологічне зображення грудної залози від патологічного;

4.розпізнати прямі та опосередни ознаки раку грудних залоз;

5. розпізнати прямі і посередні рентгенологічні ознаки гіперплазії грудної залози вузлового типу;

6. розпізнати рентгенологічні ознаки гіперплазії грудної залози дифузного типу;

7. розпізнати рентгенологічні ознаки секреторної хвороби грудної залози;

8. розпізнати рентгенологічні ознаки гінекомастії.

3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи.

3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліна

Знати

Вміти

Фізика

Знати физічні основи отримання зображень грудної залози

Вміти пояснити физічні основи отримання зображень

Анатомія та променева анатомія

Особливості анатоміі та променевої анатомії грудної залози

Роспізнати окреми тканини, що створюють зображення грудної залози на маммограмах.

Гістологія

Гістологічну будову грудних залоз.

пояснить особливості будови цих клітин.

Фізіологія

Характер фізіологічних процесів, які відбуваються в грудних залозах.

Пояснити фізіологічні процеси, які відбуваються в грудних залозах.

    1. Зміст теми:

1. Показання до дослідження : виявлення змін і встановлення їх характеру при злоякісних та доброякісних захворюваннях грудної залози : рак, дисгормональні гіперплазії, запальні процеси.

Протипоказання : менструальний період.

2. Підготовка до дослідження :

  • дослідження проводити через тиждень після менструації ;

  • після очищення шкіри від мазі, якщо в її складі є солі важких металів, в пластирі і різних наклейках.

Методи дослідження: in vitro – радіоіммунологічний;

In vivo. – первинні.

  • традиційне рентгенологічне обстеження (мамографія), дігітальна та лазерна мамографія;

  • стандартне УЗД;

Додаткові: КТ, МРТ,УЗД допплерографія.

По спеціальним показникам: інвазійні - дуктографія, пневмокістографія.

Дуктографія – методика дослідження протоків залози після введення у протік до 2мл водорозчинной контрастної речовини з допомогою катетера або тонкої голки, що затуплена.

Пневмокістографія – методика при якої спочатку роблять пункцію кісти, потім з неї відсасивають рідину на місце якої вводять кисень, після чого роблять мамограми.

Серед названих методів по за конкуренцією є рентгенівська мамографія.

Методика дослідження : виконуються знімки на спеціальному рентгенівському апараті – мамографі, в прямій, боковій або косій проекції, а інколи виконуються і прицільні рентгенограми, обов’язково правої та лівої грудних залоз.

Рентгенологічні ознаки нормального стану грудної залози.

Шкіра, що покриває залозу на поверхні, в нормі має товщину від 0,5 до 2 мм однакову у всіх відділах. Зовнішній контур шкіри рівний, внутрішній, при ретельному розгляді дрібнозубчатий.

Від внутрішнього контуру шару шкіри до тканини грудної залози то перпендикулярно, то косо відходять тонкі сполучнотканинні тяжі, що є елементами підтримуючої зв’язки (зв’язка Купера). В ділянці соска шкіра переходить в дисковидне затемнення, що відповідає ареолі.Зовнішній її контур рівний, внутрішній не зовсім рівний і дещо переривається в зв’язку з тим, що тут проходять молочні протоки. В центрі ареоли розміщено сосок, що має конусоподібну, або циліндричну форму з рівними або злегка хвилястими контурами його передньої поверхні. Під шкірою знаходиться премамарний простір, заповнений жировою клітковиною, що має товщину від 0,3 до 3 см і більше, яка виглядає менш щільною ніж шкіра(темна).

На тлі жирової клітковини добре виявляються тіні вен в виді більш щільних смужок 1 – 2мм ширини з чіткими рівними краями, однорідної структури. Частіше вони видні у бічній і косий проекціях у верхньо-зовнішніх квадрантах. Артерії не визначаються, бо вони розташовані у глибіні залози й мають менший діаметр. На фоні жирової клітковини може бути помітна дрібна комірковість. Залозиста тканина представлена трикутної форми тінню, вершина якої звернена до соска, а основа – до грудної стінки. Ця тінь неоднорідна. Характер і ступінь щільності і неоднорідності залежить від віку і фізіологічного стану жінки. Передня межа тканини залозистої частини нерівна за рахунок виступів в бік жирової клітковини. Задня ж межа злегка хвильова, чітка.

Далі йде вузька мало інтенсивна смужка ретромамарної внутрішньої пластинки поверхні великого грудного м’язу.

У підлітків внаслідок недорозвитку залозистої тканини тінь залози мала, однорідна, великої інтенсивності, має форму овалу або трикутнику ,молочні протоки і судини не простежуються. З віком однорідна тінь залозистого трикутнику стає неоднорідною за рахунок прошарків жирової тканини.

У дітородний період (від 20 до 40 років) тінь залозистого трикутнику збільшується і стає ще більш неоднорідною. Між скупченнями осередкоподібних тіней залозистих часточок видні смужкоподібні тіні сполучної тканини та грудних протоків, які розташовані радіально. Чітко починають простежуватись судини, інколи виявляються звапнення їх стінки, сполучнотканинні тяжі стоншуються.

У період лактації розміри та щільність залозистого тіла збільшується ,зменшується кількість жирової клітковиною. На тлі майже однорідної структури залоз можна побачити численні круглі інтенсивні тіні часточок ,протоки яких наповнені молоком і видні більш читко у вигляді смугоподібних тіней. Протягом 2-3 місяців після лактації відбувається інволюція залози з відновленням попередньої структури.

У літніх жінок кількість залозистої тканини зменшується, вона заміщується жировою клітковиною, чому тінь її стає менш інтенсивною. Ретромамарний простір заповнюється жировою тканиною і на рентгенограмі має вигляд смуги просвітлення шириною 1 – 2 см.

На МРТ у нормі шкіра грудної залози дає сигнал середньої інтенсивності. Премамарний та ретромамарний простори через наявність жиру дають сигнал високої інтенсивності (білий) а залозиста тканина середньонизький сигнал.

На УЗ зображенні шкіра грудної залози має вигляд вузької гіперехогенної смуги з чітким внутрішнім контуром. Під шкірою видний гіпоехогенний премамарний простір, що має неоднорідну структуру за рахунок чергування жиру, судин та зв’язок Купера.

Захворювання грудної залози можуть проявлятись слідуючими синдромами:

  • вузлового утворення (як злоякісного - рак, так і доброякісного кіста, фіброаденома, вузлова мастопатія та інше);

  • дифузного ураження (мастопатія, запалення, злоякісні пухлини);

  • патологічної секреції з соска (секреторна хвороба, внутришньопротокові папіломи та інші);

  • залишившейся грудної залози після радікальної мастектомії з приводу злоякісного новоутворення;

  • вузлового новоутворення в пахвовій області (додаткова доля грудної залози, рак цей долі, збільшення лімфатичних вузлів специфічної та неспецифічної природи.)

Соседние файлы в предмете Радиология