В.К.Югов, променева діагностика
(Практичні заняття)
Полтава – 2003
Мал. 20.
Мал. 20. Гліобластома глибоких відділів скроневої долі.
З права визначається ділянка негомогенної щільності + 20 Н,
+ 40 Н неправильно овальної форми з чіткими, нерівними краями, утворення середньої лінії зміщені вліво, здавлені передній і задній роги бокових шлуночків.
Мал. 21. Абсцес.
З права в конвексітальній поверхні лобової долі є утворення овальної форми неоднорідної структури - зниженої щільності
+ 17 Н в центральній її частині і підвищеної до +39 Н по краю у вигляді капсули.
24
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ
В.К.Югов
ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА
Розділ №8
КТ ДІАГНОСТИКА НОРМАЛЬНОГО СТАНУ ТА ОЗНАКИ ДЕЯКИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГОЛОВНОГОМОЗКУ
(Методичні розробки для самостійної роботи студентів)
Полтава – 2003
УДК 616,1/4 – 073. 756. 8 (075.8)
ББК 55.4 я 73
Затверджено на засіданні центральної методичної комісії УМСА 21. 03.2002. Пр. №6
Рецензенти: проф. Ю.Т. Кіношенко (Харківська медична академія післядипломної освіти), доценти Є.П. Степанов та Я.Є. Вікман (Харківська медична академія післядипломної освіти).
Автори: В.К. Югов - доцент кафедри поліклінічної терапії, променевої діагностики та променевої терапії,
Променева діагностика
Розділ №8
КТ діагностика нормального стану та ознаки деяких захворювань головного мозку. - Полтава – 2003.- 24 с.
У методичних рекомендаціях розглянуто порядок вивчення теми, методики дослідження, підготовка хворих при використанні комп’ютерної томографії для оцінки стану головного мозку та черепної порожнини. Наведені КТ ознаки нормального стану та деяких захворювань цих органів. Запропоновано питання для самопідготовки, а також ситуаційні задачі та контрольні питання для самоконтролю засвоєння теми.
Мал. 18.
мал. 18. Цистіцеркоз.
З права в лобовій долі та гіпокампальний звивині, а також білій речовині лобової долі зліва є декілька зон рівномірно зниженої щільності + 15, кулеподібної форми з чітким краєм.
Мал. 19а. Мал. 19б.
мал. 19 а., 19 б. Менінгіома лівої півкулі головного мозку.
а - до введення контрастної речовини виявляються посередині симптоми внутрішньочерепного об’ємного процесу: здавлення і зміщення вправо лівого бокового шлуночка, зміщення прозорої перегородки і гіпофізу. Відсутній задній ріг бокового шлуночку зліва і деформований лівий. б - після контрастного підсилення контрастна речовина накопичилась в межах пухлини - ділянка підвищеної щільності +55Н, чітко визначаються її локалізація, краї, форма.
23
Мал. 13. Мал. 14.
мал. 13. Менінгіома скроневої долі правої півкулі.
На рівні заднього рогу бокового шлуночку є ділянка підвищеної щільності +180, +190 Н з рівними краями.
мал. 14. Набряк в зоні некрозу при гірпертонічному енцефаліті. В лівій півкулі головного мозку в задніх відділах лобової та скроневої доль рівномірне зниження щільності + 26 Н сірої і білої речовини.
Мал. 15. Мал. 16. Мал. 17.
мал. 15. Інфаркт мозку середньої величини. В ділянці глибоких гілок правої середньої артерії на рівні переднього рогу бокового шлуночку є гіподенсивна зона + 17, + 25 Н трикутної форми з нерівними краями.
мал. 16. Гліобластома .
Зліва в лобовій долі є осередок зниження щільності + 24 Н округлої форми з нечіткими, нерівними краями.
мал. 17. Лейкоцефаліт.
В правій тім’яній долі є ділянка зниження щільності у білій речовині + 26 Н неправильної форми з нерівними краями.
22
Тема: КТ діагностика нормального стану та ознаки деяких захворювань головного мозку.
1. Кількість годин – 2
2. Матеріальне та методичне забезпечення теми: комп’ютерний томограф, негатоскоп, томограми і рентгенограми, таблиці, методрозробки.
3. Обґрунтування теми: у зв’язку з більш широким впровадженням в практику обстеження хворих за допомогою КТ при патології ЦНС необхідно ознайомити студентів з можливостями КТ в діагностиці нормального стану і ознак деяких захворювань ЦНС.
4. Учбові цілі:
1-навчити студентів розпізнавати зображення головного мозку у нормі за допомогою КТ;
2-навчити студентів відрізняти нормальні анатомічні утворення на КТ-сканах;
3-навчити студентів відрізняти ознаки деяких патологічних змін на КТ-сканах;
5. Конкретні учбові цілі:
Студент повинен знати:
- показання і протипоказання до КТ головного мозку;
- методику КТ головного мозку;
- показники щільності речовини головного мозку;
- КТ ознаки зображення головного мозку у нормі;
- прямі КТ ознаки патологічних утворень головного мозку;
- посередні КТ ознаки патологічних утворень головного мозку;
- захворювання при яких спостерігаються прямі і посередні ознаки уражень головного мозку;
- методику підсилення КТ зображення головного мозку.
Пояснювальна частина.
Комп’ютерна томографія головного мозку.
1. Показання: необхідність виявлення патологічних змін в
3
головному мозку. Уточнення характеру патологічних змін, виявлених за допомогою інших методів променевого дослідження.
А.. Патологічні зміни головного мозку, пов’язані зі зміною в судинах: крововилив в мозок, інфаркт мозку, травми.
Б. Пухлини мозку.
В. Інфекційні і паразитарні захворювання головного мозку: абсцес, енцефаліт, церебральний арахноїдит, цистецеркоз, ехінококоз, токсоплазмоз.
Г. Розсіяний склероз та інші демієлінізуючі захворювання головного мозку: розсіяний склероз, лейкоенцефаліт, ангіоенцефалопатія.
Д. Вади розвитку: агенезія, поренцефалія, мікрогрія, мішковині та артеріовенозні аневризми.
Е. Спадкові захворювання головного мозку: спіноцеребральна атаксія, хорея Геттингтона.
Протипоказання: наявність металевих імплантатів у речовині головного мозку. Шоковий стан. Профузні кровотечі.
Методика КТ головного мозку.
Пацієнт лежить на спині, площина томографування повинна бути паралельна площині, що проходить через лінію, яка з’єднує зовнішні кути орбіт і зовнішні слухові проходи. Голова ретельно фіксується, щоб обидві півкулі головного мозку розподілялись суворо симетрично. Для співпадання площини томографування з вище згаданою анатомічною площиною нахиляють раму гентри томографа в каудальному напрямку. Для визначення кута нахилу рами виконують бокову томограму черепа томограму і тільки потім роблять скани в аксіальній площині. По особливих показаннях, наприклад, для дослідження гіпофізу, КТ черепа виконують у фронтальній площині. Хворого вкладають на живіт, а голову на максимально висунуте уперед підборіддя. Рама КТ томографа при цьому знаходиться у вертикальному положенні. В разі необхідності використовується методика штучного підсилення зображення. Вона показана при: інфарктах мозку в перші години розвитку (перша стадія), а також в 3 стадії його формування на
4
Мал. 9. Рівень верхніх відділів лобової, тім’яної долей мозку:
- поздовжня щілина; 2,3 - борозди тім’яних долей.
Мал. 10. Мал. 11. Мал. 12.
Мал. 10. Паренхіматозний крововилив.
В правій півкулі головного мозку в ділянці переднього рога бічного і третього шлу- ночків є ділянка збільшення щільності +784, неправильної форми та нерівними контурами.
Мал. 11. Субдуральний крововилив.
Стрічковидне підвищення щільності поблизу лівої скроневої кістки.
Мал. 12. Епідуральний кровилив.
Лінзовидне підвищення щільності поблизу лівої скроневої кістки.
21
Мал. 7. Мал. 8.
мал. 7. Рівень базальних ядер, таламуса передніх і задніх рогів бокових шлуночків: 1 - повздовжня щілина; 2 - передні роги бокових шлуночків; 3 - коліно мозолистго тіла; 4 - прозора перегородка; 5 - третій шлуночок; 6 - цистерна великої вени мозку; 7 - задні роги бокових шлуночків; 8 - голівка хвостатого ядра; 9 - шкаралупа; 10а -переднє стегно внутрішньої капсули; 10 б - коліно внутрішньої капсули; 10в - заднє стегно внутрішньої капсули; 11 - зовнішня капсула; 12 - талямус; 13 – гіпокмбіальні звивини; 14- звапнене судинне сплетіння; 15 - звапнене шишкоподібне тіло; 16 – лобна кіста; 17 - скронева кістка; 18 - потилична кістка; 19 - лобна доля; 20 – скро-нева доля; 21 - потилична доля ( по обидва боки повздовжньої щілини ); 22 – тім’яна доля.( медіальніше лінії, яка з’єднує вершину заднього рога і потиличну кістку ); 23 - латеральна ямка.
мал. 8. Рівень центральних частин бокових шлуночків:
1 - центральна частина бокових шлуночків; 2 - повздовжня щілина; 3 - верхня лобна звивина; 4 - серединнолобна звивина; 5 - нижня лобна звивина; 6 - прецентральна звивина; 7 - післяцентральна звивина; 8 - нижня тім’яна долька; 9 - надкрайова звивина; 10 - кутова звивина; 11 - потилична доля; 12 - лобна кістка; 13 – тім’яна кістка; 14 - потилична кістка;
20
10 -14 день, коли знову наступає ізостадія.
При первинних і метастатичних пухлинах головного мозку.
При демієлінізуючих процесах головного мозку.
При вадах розвитку головного мозку.
Методика базується на внутрішньовенному введенні рентгеконтрастної водорозчинної речовини із розрахунку 0,5 -1,0 мл/кг ваги хворого. Наприклад, верографін. Контрастна речовина вводиться за допомогою звичайного ручного шприця з повторним КТ, відразу ж після введення контрастної речовини на рівнях, де були знайдені зміни.
КТ зображення головного мозку у нормі.
В нормі для дослідження необхідно 10 -12 сканів.
Показники щільності речовини головного мозку
Складають: біла – 24-36 Н, сіра 36-46 Н. ліквор 2-16 Н, кров 60-80 Н, набряк головного мозку 20 Н, інфаркт білий 17 Н. На цих 10-12 шарах оцінюються наступні анатомічні утворення.
Нижній рівень
Рівень орбіт і базальних відділів стовбура мозку: очні яблука і зорові нерви, бокові стінки орбіт, решітчаста кістка, решітчасті пазухи, пазуха основної кістки, полюси скроневих долей, піраміди скроневих кісток і в них слуховий прохід і барабанні порожнина, півкулі мозочка.
Рівень оральних відділів моста і очних звивин мозку: великі крила основних кісток, передні клиноподібні відростки, очні звивини лобної долі, спинка турецького сідла, міст головного, цистерна мосту, піраміда скроневої кістки, 4 шлуночок, півкулі мозочка.
Рівень нижніх відділів латеральної ямки великого мозку: спинка турецького сідла, латеральна ямка великого мозку, повздовжня щілина великого мозку, колоселярна цистерна, міст головного мозку, 4-й 3-й шлуночок. Рівень горбиків середнього мозку і дна 3 шлуночку: 3 шлуночок, латеральна ямка великого мозку, обхідна цистерна, нижні горбики, 4-х
5
горбикова цистерна, ніжки мозку.
Рівень базальних відділів передніх і нижніх рогів бокових шлуночків мозку: передні роги бокових шлуночків, верхні горбики, обхідна цистерна, 4-х горбикова цистерна, водопровід головного мозку.
Середній рівень.
Рівень передніх і задніх рогів бокових шлуночків, 3 шлуночка, базальних ядер і таламуса: повздовжня щілина, мозолисте тіло, передні роги бокових шлуночків, 3 шлуночок, між шлуночкові отвори, латеральна ямка, обхідна цистерна, задні роги бокових шлуночків.
Рівень базальних ядер таламуса, передніх і задніх рогів бокових шлуночків: повздовжня щілина, передні роги бокових шлуночків, коліно мозолистого тіла, прозора перегородка, 3 шлуночок, цистерна великої вени мозку, задній ріг бокових шлуночків, судинне сплетіння, шишкоподібне тіло, головка хвостатого ядра, шкарлупа, внутрішня капсула, переднє стегно, заднє стегно, таламус.
Рівень центральних частин бокових шлуночків: центральна частина бокових шлуночків, повздовжня щілина, верхня лобна звивина, середня лобна звивина, нижня лобна звивина, пре- центральна звивина, пост центральна звивина, тім’яна долька, над крайова звивина, кутова звивина, потилична доля.
Верхній рівень.
Рівень верхніх відділів лобної, тім’яних, потиличних долей мозку: повздовжня щілина, борозди конквексітальної поверхні головного мозку.
Розпізнавання патологічних змін ЦНС за допомогою КТ будується на оцінці прямих і посередніх ознак. Прямі ознаки патологічних утворень обумовлені різницею коефіцієнтів поглинання рентгенівських
6