- •Міністерство охорони здоров'я України
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Диференційний діагноз.
- •Тактика ведення хворих в залежності від наявності езофагіту Алгоритм ведення хворих з герх
Міністерство охорони здоров'я України
Вищий державний навчальний заклад України
«Українська медична стоматологічна академія»
«Затверджено»
на засіданні кафедри
внутрішньої медицини №1
завідувач кафедри
професор Скрипник І.М.
_____________________
Протокол № 2 від 1.09.2011р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА |
Модуль №3 |
“Сучасна практика внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)
|
Змістовний модуль 3 |
“Ведення хворих в гастроентерологічній клініці”
|
Тема заняття |
Ведення пацієнта з печією
|
Курс |
6 |
Факультет |
медичний |
Полтава -2011
Актуальність теми:
Визначення
Печія (pyrosis) – симптом органічних захворювань або функціональних станів верхніх відділів травного тракту, що виявляється відчуттям жару, паління і дискомфорту за грудиною і (або) в підложковій області. Хоча печія і не є загрозливим для життя симптомом, вона може бути болісною і нерідко створює хворому дискомфорт і доставляє безліч незручностей. Тому вимагає пильної уваги, діагностики і лікування.
Виникає печія, як правило, через 30-60 хвилин після їжі і може посилюватися при нахилі тіла вперед або горизонтальному положенні, при натуженні під час акту дефекації (особливо при закрепах). Напади печії можуть повторюватися достатньо часто і порушувати нормальний спосіб життя. Печія, що з'являється більше трьох разів в тиждень, істотно погіршує якість життя.
Останніми роками в світі кількість пацієнтів з важкими запальними процесами нижньої частини стравоходу - рефлюкс-езофагитамі - збільшилася в 2-3 рази. З цієї причини серед гастроентерологів навіть з'явився вислів, що ХХ століття - це століття виразкової хвороби, а ХХІ - рефлюкс-езофагитов.
Скарги на печію є одними з найпоширеніших в гастроентерологічній практиці, оскільки супроводжують безліч захворювань стравоходу, шлунку і (або) дванадцятипалої кишки.
Необхідність вивчення теми «Гастроезофагальна рефлюксна хвороба» в клініці внутрішніх хвороб обумовлена значною поширеністю даної патології в світі. Серед дорослого населення більшості розвинутих країн частота печії досягає 40 % та має тенденцію до зростання. За ступенем зниження якості життя гастроезофагальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) поступається лише психічним хворобам і переважає пептичну виразку дванадцятипалої кишки, стенокардію та гіпертонічну хворобу І—ІІ стадій. У 10% пацієнтів із симптомами ГЕРХ розвивається стравохід Барретта, що збільшує ризик появи аденокарциноми стравоходу в 30—125 разів.
Згідно Монреальської угодии,2005 р. ГЕРХ – це стан, що розвивається, коли рефлюкс шлунка викликає симптоми, що сприяють пацієнту фізичний дискомфорт та ускладнення.