Міністерство охорони здоров’я україни

Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»

М Е Т О Д И Ч Н І Р О З Р О Б К И

для студентів 1 курсу стоматологічного факультету з модулю 2

« СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА. ОРГАНИ ІМУННОЇ СИСТЕМИ. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА. ПЕРИФЕРИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА. ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА. ЕСТЕЗІОЛОГІЯ. ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ»

Полтава – 2011

Міністерство охорони здоров’я України

Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»

КАФЕДРА АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Методичні розробки склали:

1. Професор Шерстюк О.О. (естезіологія)

2. Старший викладач Рогуля В.О. (лімфатична система, органи імунної системи)

3. Старший викладач Тихонова О.О. ( серцево-судинна система, центральна нервова система, черепні нерви, провідні шляхи головного та спинного мозку, електронний набір, підбір тестів і ситуаційних задач з бази «Крок – 1»)

4. Викладач Цветкова Я.А. (спинномозкові нерви)

Затверджено на засіданні ЦМК

ВДНЗ України «Українська

медична стоматологічна академія»

протокол №__________від ____________2011 р.

Тема 1. Серце. Топографія серця. Круги кровообігу. Аорта.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Навчити студентів зовнішньої та внутрішньої будові серця, вивчити камери серця, будову стінки серця, мати уявлення про кола кровообігу, вивчити топографію та частини аорти, її гілки.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез серцево-судинної системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Серце (cor, s. cardia (гр.)).

Серце – непарний орган. має конусоподібну форму. Маса серця – 250-300 гр.

Топографія:

• голотопія: серце лежить у грудній порожнині, повздовжня вісь серця йде зверху вниз, справа наліво, ззаду наперед.

• скелетотопія:

а) границі серця:

- верхня: хрящі третіх ребер

- права: від середини хряща ІІІ правого ребра до середини хряща V правого ребра

- ліва: від середини хряща ІІІ лівого ребра до VІ лівого ребра (місця переходу реберного хряща у реберну кістку)

- нижня: від середини хряща V правого ребра до VІ лівого ребра (місця переходу реберного хряща у реберну кістку)

б) проекція отворів серця:

- лівий предсердно-шлуночковий отвір проектується на місце з’єднання ІІІ лівого ребра з грудиною;

- отвір аорти – медіальніше від попереднього;

- отвір легеневого стовбура – на другій міжреберний простір зліва від грудини;

- правий предсердно-шлуночковий отвір – на середину проекції вінцевої борозни, яка проектується від середини хряща ІІІ лівого ребра до середини хряща V правого ребра.

в) місця вислуховування (аускультації) клапанів серця:

- клапан легеневого стовбура вислуховується у другому міжреберному просторі зліва від грудини;

- клапан аорти - у другому міжреберному просторі справа від грудини;

- тристулковий клапан – в кінці тіла грудини;

- мітральний клапан – в місці серцевого поштовху (верхівки серця) – в V лівому міжреберному просторі на 1,5 см до середини від середньоключичної лінії.

- синтопія: серце відноситься до середнього середостіння. Латерально і частково спереду серце вкрито легенями, спереду – грудиною та ребрами, знизу через діафрагму контактує з печінкою та шлунком.

Зовнішня будова. Розрізняють основу серця (basis cordis) в верхівку серця (apex cordis). Серце має правий край (margo dexter) і три поверхні: грудинно-реберну (facies sternocostalis), діафрагмальну (facies diaphragmatica) талегеневу (facies pulmonalis).

Борозни серця служать зовнішніми орієнтирами камер серця: вінцева борозна (sulcus coronarius) відділяє ззовні передсердя від шлуночків, передня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis anterior) і задня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis posterior) – шлуночки між собою.

Серце людини 4-камерне:

• праве передсердя (atrium dextrum) – містить тільки венозну кров, яка потрапляє сюди по верхній порожнистій вені, нижній порожнистій вені, з вінцевої венозної пазухи серця, по найменших та передніх венах серця. Вхідними отворами передсердя є отвір верхньої порожнистої вени (ostium venae cavae superioris), отвір нижньої порожнистої вени (ostium venae cavae inferioris), отвори найменших вен (foramina venarum minimarum), отвір вінцевої пазухи. Праве передсердя має додаткову порожнину – праве вушко (auricular dextra). Характерними для правого передсердя є гребенясті м’язи (musculi pectinati). Праве передсердя відділене від лівого передсердя міжпередсердною перегородкою (septum interatriale), на якій знаходиться овальна ямка (fossa ovalis). Венозна кров з правого передсердя потрапляє в правий шлуночок через вихідний отвір – правий передсердно-шлуночковий отвір (ostium atrioventriculare dextrum), який закривається правим передсердношлуночковим, або тристулковим клапаном (valva atrioventricularis dextra, s.valva tricuspidalis). Тристулковий клапан складається з трьох стулок: передньої (cuspis anterior), задньої (cuspis posterior) та перегородкової (cuspis septalis). Стулки сухожилковими струнами (chordae tendineae) прикріплюються до сосочкових м’язів (musculi papillares). Стулки клапана, сухожилкові струни сосочкові м’язи утворюють клапанний апарат.

• правий шлуночок (ventriculus dexter) заповнений тільки венозною кров’ю, яка потрапляє з правого передсердя. Правий шлуночок відділений від лівого міжшлуночковою перегородкою (septum interventriculare). На стінках його помітні м’ясисті перекладки (trabeculae carneae). У правому шлуночку починається мале (легеневе) коло кровообігу. Венозна кров з правого шлуночку потрапляє у легеневий стовбур (truncus pulmonalis) через отвір легеневого стовбура (ostium trunci pulmonalis), який закривається клапаном легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis). Клапан легеневого стовбура утворений трьома півмісяцевими заслінками (valvulae semilunares anterior, dextra et sinisnra). З легеневого стовбура венозна кров по легеневих артеріях потрапляє в легені, де відбувається газообмін, і вже артеріальна кров по легеневих венах (venae pulmonales) повертається до серця у ліве передсердя.

• ліве передсердя (atrium sinistrum) – заповнене артеріальною кров’ю, яка потрапляє сюди по чотирьох легеневих венах (двох правих і двох лівих) через отвори легеневих вен (ostium venarum pulmonalium). Ліве передсердя має додаткову порожнину – ліве вушко (auricular sinistra). Для лівого вушка характерні гребінчасті м’язи. Артеріальна кров з лівого передсердя потрапляє у лівий шлуночок через лівий передсердно-шлуночковий отвір (ostium atrioventriculare sinistrum), який закривається лівим передсердношлуночковим, або двостулковим, або мітральним клапаном (valva atrioventricularis sinistra, s. valva bicuspidalis, s. valva mitralis). Двостулковий клапан складається з двох стулок: передньої (cuspis anterior) і задньої (cuspis posterior). Стулки сухожилковими струнами (chordae tendineae) прикріплюються до сосочкових м’язів (musculi papillares).

• лівий шлуночок (ventriculus sinister) містить тільки артеріальну кров, яка потрапляє з лівого передсердя. На стінках лівого шлуночка виражені м’ясисті перекладки. У лівому шлуночку починається велике коло кровообігу. Артеріальна кров з лівого шлуночка потрапляє в аорту через отвір аорти (ostium aortae), який закривається клапаном аорти (valva aortae). Клапан аорти утворений трьома півмісяцевими заслінками (valvulae semilunares posterior, dextra et sinisnra).

Внутрішня будова серця. Серце – порожнистий (трубчастий) орган. Будова стінки серця:

• внутрішня оболонка – ендокард (endocardium) – вистилає всі камери серця, утворює клапани серця (клапани – це складки ендокарда);

• середня оболонка – міокард (miocardium) – м’язова оболонка. Миокард передсердь і шлуночків розділений фіброзними кільцями (anulus fibrosus). Фіброзні кільця розміщені навколо передсердно-шлуночкових отворів. У передсердях міокард має 2 шари: глибокий – поздовжні волокна, які починаються від фіброзних кілець окремо для кожного передсердя; поверхневий – циркулярні волокна, які охоплюють обидва передсердя. У шлуночках міокард має 3 шари: поверхневий – поздовжні волокна, середній – циркулярні волокна (окремі для кожного шлуночка), глибокій – поздовжні волокна. Поздовжні волокна, які починаються від правого фіброзного кільця, йдуть косо вниз, утворюючі міокард правого шлуночка, далі переходять у ділянці верхівки на лівий шлуночок, формуючі глибокій шар його міокарда.

• зовнішня оболонка – епікард (epicardium) – серозна оболонка (вісцеральний листок серозного перикарду).

Аномалії розвитку:

• дефект міжпередсердної перегородки;

• дефект міжшлуночкової перегородки;

• неповний поділ артеріального стовбура на аорту і легеневий стовбур;

• атрезія легеневого стовбура;

• відкрита артеріальна (Боталлова) протока;

• тріада або тетрода Фалло (стеноз легеневого стовбура, декстрапозиція аорти, дефект міжшлуночкової перегородки і гіпертрофія правого шлуночка).

Функція серця:

• резервуарна;

• насосна (лівий шлуночок працює значно більше, бо йому необхідно хвилинний об’єм крові прогнати довшому шляху).

Шлях, по якому кров йде від серця по артеріальних судинах через гемомікроциркуляторне русло і по венозних судинах повертається до серця, називається колом кровообігу. Розрізняють:

• мале (легеневе) коло кровообігу, яке виконує функцію газообміну;

• велике (тілесне) коло. яке забезпечує кров’ю всі системи організму, дренує органи і тканини;

• серцеве коло кровообігу. яке забезпечує кров’ю і дренує серце.

Аорта (aorta).

Аорта виходить з лівого шлуночка і починає велике коло кровообігу. 1-й відділ аорти називається висхідна аорта (aorta ascendens) або цибулина аорти (bulbus aortae). Від висхідної аорти відходять дві гілки: права і ліва вінцеві артерії. 2-й відділ аорти – дуга аорти (arcus aortae). Від дуги аорти відходять три гілки:

• плечоголовний стовбур;

• ліва загальна сонна артерія;

• ліва підключична артерія.