КРОК1 гістологія стом

ВДНЗ УКРАЇНИ «УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА

АКАДЕМІЯ»

КАФЕДРА ГІСТОЛОГІЇ, ЦИТОЛОГІЇ ТА ЕМБРІОЛОГІЇ

ПОСІБНИК ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА ЛІЦЕНЦІЙНОГО ІСПИТУ «КРОК 1» З ГІСТОЛОГІЇ, ЦИТОЛОГІЇ ТА ЕМБРІОЛОГІЇ

для студентів стоматологічного факультету

ПОЛТАВА

УДК 611-018

В.І. Шепітько, О.Д. Лисаченко, С.М. Білаш, Г.А.Єрошенко, А.В. Пирог-

Заказнікова, Л.Б. Пелипенко, Л.Г. Н.Ф.Єрьоміна, Є.В.Стецук, О.С. Якушко

ПОСІБНИК ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА ЛІЦЕНЦІЙНОГО ІСПИТУ «КРОК 1» З ГІСТОЛОГІЇ, ЦИТОЛОГІЇ ТА ЕМБРІОЛОГІЇ для студентів стоматологічного факультету - ПОЛТАВА.

РЕЦЕНЗЕНТ:

Завідувач кафедри медичної біології ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», д.мед.н., професор Дубінін С.І.

Затверджено на засіданні ЦМК ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» протокол № 4 від 19.02. 2009 р.

ISBN 966-96063-0-6

2

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ З ГІСТОЛОГІЇ, ЦИТОЛОГІЇ ТА ЕМБРІОЛОГІЇ

І. ЦИТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ І ЗАГАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ

1.Тканина як один із рівнів організації живого. Визначення, класифікація.

2.Поняття про клітинні популяції. Стовбурові клітини і їх властивості.

3.Симпласти і міжклітинна речовина як похідні клітини.

4.Молекулярно-генетичні основи детермінації і диференціювання на прикладі утворення клітин крові.

5.Епітеліальні тканини. Морфо-функціональна характеристика, класифікація.

6.Властивості епітеліальних тканин. Особливості живлення і регенерації.

7.Одношарові епітелії. Морфофункціональна характеристика. Локалізація в організмі.

8.Багатошарові епітелії. Класифікація. Морфофункціональна характеристика. Функції.

9.Багатошаровий плоский зроговілий епітелій. Будова, функції, локалізація в організмі. Процес кератинізації.

10.Багатошаровий плоский незроговілий епітелій. Будова, функції, локалізація в організмі.

11.Багатошаровий перехідний епітелій. Будова, функції, локалізація в організмі.

12.Спеціальні органели в епітеліальних тканинах, їх будова і функціональне значення. Базальна мембрана.

13.Покривний епітелій. Морфо-функціональна характеристика. Класифікація.

14.Залозисті епітелії. Морфофункціональна характеристика. Класифікація.

15.Фізіологічна регенерація різних видів епітелію. Камбіальних клітин.

16.Залози. Принципи класифікації екзокринних і ендокринних залоз.

17.Секреторний цикл, його фази і цито-фізіологічна характеристика.

18.Типи секреції. Навести приклади екзокринних і ендокринних залоз.

19.Поняття про систему крові і її тканеві компоненти. Класифікація клітин крові.

20.Еритроцити. Кількість, розміри, форма, будова, хімічний склад, функція, тривалість життя. Ретикулоцити.

21. Еритроцитопоез. Взаємодія стромального	та еритропоетичного компонентів. Елімінація старих
еритроцитів.

22.Кров'яні пластинки (тромбоцити), їх кількість, розміри, будова, функції, тривалість життя.

23.Гранулоцити, їх різновиди, кількість, розміри, будова, функції, тривалість життя.

24.Нейтрофільні гранулоцити. Різновиди, кількість, будова, функції.

25.Базофільні й еозинофільні гранулоцити. Будова, функції, кількість.

26.Агранулоцити, їх різновиди, кількість, розміри, будова, функції, тривалість життя.

27.Лімфоцити. Класифікація, розміри, будова, функції Т-лімфоцитів.

28.Лімфоцити. Класифікація, розміри, будова, функції В-лімфоцитів.

29.Моноцити. Будова, розміри, тривалість життя, функції.

30.Гемограма. Характеристика основних показників.

31.Лейкоцитарна формула. Медичне значення.

32.Сполучні тканини. Загальна морфо-функціональна характеристика. Класифікація і джерела розвитку.

33.Клітинні елементи і міжклітинна речовина. Типи волокон сполучних тканин, їх функціональне значення.

34.Пухка волокниста сполучна тканина. Морфо-функціональна характеристика. Клітини і міжклітинна речовина.

35.Клітини гемального походження в пухкій волокнистій сполучній тканині. Їх функціональне значення.

36.Щільна волокниста сполучна тканина. Морфофункціональна характеристика.

37.Локалізація щільних волокнистих тканин в організмі людини. Будова сухожилля.

38.Сполучні тканини зі спеціальними властивостями. Класифікація. Особливості будови і локалізація в організмі.

39.Макрофаги, будова і джерела розвитку. Поняття про макрофагічну систему.

40.Кісткові тканини. Морфо-функціональна характеристика і класифікація.

41.Структурно-функціональна одиниця кісткової тканини. Будова остеона і трабекули.

42.Прямий остеогенез, його значення для формування скелету людини.

43.Непрямий остеогенез. Стадії, морфофункціональна характеристика.

44.Регенерація і вікові зміни кісткової тканини.

45.Хрящові тканини. Морфо-функціональна характеристика і класифікація.

46.Хондрогістогенез, регенерація хряща і вікові зміни.

47. М'язові тканини. Загальна морфо-функціональна характеристика. Класифікація і	функціональне
значення.

48.Гладка м'язова тканина. Джерела розвитку. Структурна організація. Будова гладких м'язових клітин.

49.Поперечно-смугаста скелетна м'язова тканина. Джерела розвитку. Типи м'язових волокон.

50.Структурно-функціональна одиниця скелетної м'язової тканини. Структурні основи скорочення м'язового волокна.

51.Серцева м'язова тканина. Структурно-функціональна характеристика. Будова серцевого м'яза.

52.Порівняльна характеристика кардіоміоцита і скелетного м'язового волокна.

53.Регенерація різних видів м'язових тканин.

3

54.Нервова тканина. Морфо-функціональна характеристика, джерела розвитку. Класифікація нейроцитів.

55.Структурно-функціональна характеристика нейроцитів. Спеціальні органели нервових клітин, їх значення.

56.Нервові волокна. Морфо-функціональна характеристика мієлінових і безмієлінових нервових волокон.

57.Мієлінізація і регенерація нервових волокон. Реакція нервових волокон на пошкодження.

58.Нейроглія. Класифікація. Походження, будова і значення різних типів гліоцитів.

59.Нервові закінчення. Класифікація, принципи будови. Рецепторні та ефекторні закінчення.

60.Синапси. Класифікація, будова, механізм передачі нервового імпульсу в синапсах.

61.Прості і складні рефлекторні дуги. Нейронна теорія.

62.Ембріогенез. Його етапи. Значення для розвитку плода.

63.Прогенез як перша стадія онтогенезу. Можливі відхилення в прогенезі, що ведуть до патології розвитку.

64.Статеві клітини, їх відмінність від соматичних клітин. Роль ядра і цитоплазми в передачі спадкової інформації.

65.Сперматогенез. Його періоди. Морфо-функціональна характеристика кожного з них.

66.Функціональне значення періоду формування в сперматогенезі. Морфологічна характеристика сперматозоїда.

67.Овогенез, його періоди. Їх морфо-функціональна характеристика.

68.Характеристика структурних елементів жіночого статевого клітинного комплексу.

69.Порівняльна характеристика спермато- і овогенезу.

70.Запліднення. Медико-біологічне значення запліднення. Стадії.

71.Дистантна стадія запліднення. Механізми, що сприяють зближенню яйцеклітини і сперматозоїдів.

72.Контактна стадія запліднення. Синкаріон. Фактори, що забезпечують ці етапи запліднення.

73.Поняття про типи яйцеклітин. Особливості дроблення вторинноізолецитальних яйцеклітин.

74.Дроблення. Визначення. Тип дроблення в зародка людини.

75.Зміни ембріона в процесі дроблення. Терміни в ембріогенезі. Будова зародка наприкінці етапу дроблення.

76.Імплантація. Її стадії. Роль імплантації у подальшому розвитку зародка.

77.Імплантація. Можлива патологія цього періоду. Зародок людини на стадії імплантації. Приблизні терміни.

78.Гаструляція. Дати визначення цьому процесу. Механізми гаструляції.

79.Утворення двох зародкових листків. Механізми, похідні, терміни. Будова зародка наприкінці стадії.

80.Утворення трьох зародкових листків. Механізми, похідні, терміни. Будова зародка наприкінці стадії.

81.Нейруляція. Механізми, похідні, терміни. Будова зародка наприкінці стадії.

82.Сомітний період гаструляції. Механізми, похідні, терміни. Будова зародка наприкінці стадії.

83.Утворення тулубової складки і відокремлення тіла зародка від позазародкових органів і оболонок.

84.Провізорні органи людини. Класифікація і функціональне значення.

85.Алантоїс. Його утворення і функціональне значення в людини.

86.Жовтковий мішок. Його утворення і функціональне значення в людини.

87.Пуповина. Її утворення і функціональне значення в людини.

88.Амніотична оболонка. Її утворення і функціональне значення в людини.

89.Хоріальна оболонка. Структурні компоненти. Її утворення і функціональне значення в людини.

90.Децидуальна оболонка. Структурні компоненти. Її утворення і функціональне значення в людини.

91.Будова стінки плодового яйця. Її особливості в області плацентарної ділянки.

92.Зв'язок зародка людини з організмом матері. Система мати-плід.

93.Плацентація як важливий критичний період у розвитку зародка. Терміни, можлива патологія цього періоду.

94.Плацента людини: тип, морфо-функціональна характеристика, розвиток у процесі ембріогенезу.

95.Ендокринна функція плаценти. Фізіологічне значення хоріонічного гонадотропіну.

96.Будова структурно-функціональної одиниці плаценти. Поняття про первинну, вторинну і третинну ворсини.

97.Вплив екзо- і ендогенних факторів на розвиток зародка. Критичні періоди ембріонального розвитку людини.

98.Багатоплідна вагітність. Причини, можливі наслідки.

99.Проліферація і диференціювання, їх співвідношення в процесі розвитку зародка.

100.Ембріональна індукція як один із регулюючих механізмів ембріогенезу.

ІІ. СПЕЦІАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ ПОРОЖНИНИ РОТА І ЗУБІВ

1.Загальна морфофункціональна характеристика травного апарату. Принципи класифікації.

2.Розвиток травного апарату. Ембріональна первинна травна трубка. Ротова й анальна бухти.

3.Джерела розвитку стінки травного каналу і травних залоз у різних його відділах.

4.Ротова порожнина. Загальна морфофункціональна характеристика стінок порожнини рота.

5.Ротова порожнина. Загальна морфофункціональна характеристика органів порожнини рота.

6.Ротова порожнина. Загальна гістофункціональна характеристика слизової оболонки порожнини рота.

7.Губи. Характеристика шкірної, перехідної і слизової частин. Залози губ.

8.Щоки. Характеристика мандибулярної, максилярної і проміжної зон. Залози щік.

4

9.Тверде піднебіння. Особливості слизової оболонки крайової, залозистої, жирової й шовної зон твердого піднебіння.

10.М'яке піднебіння. Характеристика особливостей слизової оболонки носової і ротової поверхонь.

11.Ясна. Особливості будови слизової оболонки ясен. Ясеневі сосочки, їх функціональне значення.

12.Дно порожнини рота. Межі, характеристика слизової оболонки дна порожнини рота. Будова під'язикової складки.

13.Перехідні складки губи і щоки. Будова вуздечок верхньої й нижньої губ.

14.Язик, його будова. Особливості будови слизової оболонки спинки язика, нижньої й бічної поверхонь.

15.Язик, особливості будови м'язової тканини язика. Сполучнотканинна перегородка і апоневроз.

16.Слизова оболонка спинки язика. Сосочки язика. Смакові бруньки. Слинні залози язика.

17.Мигдалики, їх будова й розвиток. Особливості будови піднебінних, глоткових і трубних мигдаликів.

18.Великі слинні залози порожнини рота. Загальна характеристика. Класифікація.

19.Загальний план будови кінцевих відділів і вивідних проток слинних залоз. Особливості процесу слиноутворення.

20.Особливості будови білкових, слизових і змішаних кінцевих відділів слинних залоз. Секреторний цикл у сероцитах.

21.Характеристика протокової системи слинних залоз. Значення протоків в утворенні остаточної слини.

22.Малі слинні залози. Локалізація, функції, особливості будови.

23.Привушні слинні залози. Морфо-функціональна характеристика кінцевих відділів і вивідних протоків.

24.Під'язикові слинні залози. Морфо-функціональна характеристика кінцевих відділів і вивідних протоків.

25.Підщелепні залози. Морфо-функціональна характеристика кінцевих відділів і вивідних протоків.

26.Зуби. Загальна гістофункціональна характеристика. Загальний план будови зубів.

27.Тверді і м'які тканини зуба. Їх значення у виконанні функцій зубів.

28.Емаль. Емалеві призми і міжпризматична речовина.

29.Емаль зуба, що прорізався. Особливості звапнування, обміну речовин і живлення емалі.

30.Особливості будови емалі молочних і постійних зубів.

31.Поверхневі структури коронки зуба. Кутикула, пелікула, зубна бляшка і їхня роль у процесах обміну.

32.Дентин, його мікроскопічна й ультрамікроскопічна характеристика, фізико-хімічні властивості.

33.Дентинні трубочки (канальці), основна речовина дентину. Дентинні волокна.

34.Будова одонтобластів і їх значення для життєдіяльності дентину.

35.Дентин, особливості звапнування, види дентину: глобулярний, інтерглобулярний дентин.

36.Дентин, особливості звапнування, види дентину: предентин, плащовий і навколопульпарний дентин.

37.Первинний, вторинний, третинний дентин. Реакція дентину на ушкодження.

38.Склерозований дентин. Мертві шляхи в дентині. Їх структурна характеристика, причини й механізм утворення.

39.Дентино-емалева межа. Емалеві пластинки, пучки, веретена. Їх походження й значення.

40.Морфо-функціональна характеристика цементу і його фізико-хімічні властивості. Клітинний і безклітинний цемент.

41.Подібності і відмінності в будові дентину, цементу й кістки.

42.Шліф зуба. Його значення для вивчення структури твердих тканин зуба.

43.Морфо-функціональна характеристика та особливості будови пульпи зуба.

44.Пульпа. Будова периферичного, проміжного і центрального шарів пульпи.

45.Пульпа коронки й пульпа кореня зуба. Реактивні властивості й регенерація пульпи. Дентиклі.

46.Кровопостачання й інервація пульпи зуба. Роль одонтобластів при розвитку зуба та у сформованому зубі.

47.Будова і порівняльна характеристика м'яких тканин зуба.

48.Підтримуючий апарат зубів. Періодонт. Особливості розташування волокон у різних відділах періодонта.

49.Зубна альвеола, морфо-функціональна характеристика. Її значення у формуванні зубної зв'язки.

50.Ясенна кишеня, її роль у фізіології зуба. Епітеліальне зубо-ясенне прикріплення.

51.Пародонт. Його структурні компоненти, їх функціональне значення.

52.Розвиток обличчя і ротової порожнини. Ротова бухта, формування первинної ротової порожнини.

53.Зябровий апарат, його розвиток і перспективне значення. Похідні кишень, дуг, щілин.

54.Значення першої зябрової дуги для формування обличчя. Похідні, можливі дефекти розвитку.

55.Розвиток щелеп під час розвитку обличчя в ембріогенезі.

56.Утворення вторинної порожнини рота. Роль у цьому процесі носових і піднебінних відростків. Можливі дефекти.

57.Лобовий відросток. Його роль у формуванні обличчя. Похідні.

58.Утворення носової порожнини з первинної ротової порожнини. Роль носових і піднебінних відростків.

59.Утворення носа з лобового відростка, послідовність формування. Можливі дефекти розвитку цієї частини обличчя.

60.Утворення верхньої губи в ембріогенезі. Можливі дефекти розвитку, їх медичне значення.

61.Утворення в онтогенезі піднебінних швів. Можливі дефекти ембріонального розвитку піднебіння.

62.Утворення нижньої губи й шва щоки. Можливі дефекти цієї області.

63.Шов щоки. Його походження, можливі аномалії цієї зони обличчя.

5

64.Утворення очей. Джерела й механізм розвитку. Значення процесу міграції для формування бінокулярного зору.

65.Джерела розвитку й механізми формування зовнішнього вуха. Значення ототопіки для медицини.

66.Джерела розвитку й механізми формування слизової оболонки язика в ембріональному періоді.

67.Джерела розвитку й механізм формування м'язової та лімфоїдної тканин язика в ембріогенезі.

68.Утворення верхніх і нижніх ясен у зародка людини.

69.Розвиток зубо-щелепної системи в онтогенезі. Утворення щічно-губної пластинки.

70.Розвиток зубо-щелепної системи в онтогенезі. Утворення зубних пластинок і зубних бруньок.

71.Загальна характеристика стадій формування зубів.

72.Утворення зубних зачатків. Епітеліальний зубний орган і зачатки мезенхімного походження.

73.Диференціювання зубних зачатків. Частини емалевого органа і їх значення в подальшому розвитку зуба.

74.Морфофункціональна характеристика частин емалевого органа, їх перспективне значення.

75.Диференціювання зубних зачатків. Частини зубного сосочка і їх значення в подальшому розвитку зуба.

76.Морфофункціональна характеристика клітин зубного сосочка, їх перспективне значення.

77.Диференціювання зубних зачатків. Частини зубного мішечка і їх значення в подальшому розвитку зуба.

78.Морфофункціональна характеристика клітин зубного мішечка, їх перспективне значення.

79.Гістогенез дентину. Одонтобласти і їх значення в утворенні дентину.

80.Утворення плащового дентину. Формування відростків Томса, їх значення для подальшого функціонування зуба.

81.Утворення навколопульпарного дентину. Значення одонтобластів у цьому процесі.

82.Предентин. Його утворення й значення в постембріональному періоді.

83.Гістогенез емалі. Енамелобласти, джерело й механізм утворення, їх роль в утворенні емалевих призм.

84.Гістогенез емалі. Особливості процесу формування й звапнування емалі.

85.Розвиток кореня зуба. Джерела розвитку, роль епітеліальних кореневих піхв у формуванні коренів зуба.

86.Цементобласти і їх значення в утворенні цементу.

87.Цементоутворення після прорізування зубів. Його значення для функціонування зубо-щелепної системи.

88.Утворення періодонта. Джерела й механізм розвитку.

89.Формування кровопостачання періодонтальної зв'язки, роль у цьому міжзубних перегородок.

90.Розвиток пульпи зуба. Васкуляризація й інервація зуба, який розвивається.

91.Розвиток кісткової альвеоли. Роль Шарпеєвських волокон у формуванні періодонта.

92.Розвиток тканин коронки зуба. Роль мезенхіми у формуванні коронки.

93.Розвиток тканин кореня зуба. Роль епітеліального емалевого органа в утворенні коренів.

94.Прорізування молочних зубів. Характеристика молочного прикусу.

95.Теорії прорізування зубів, їх порівняльна характеристика.

96.Закладка, розвиток і прорізування постійних зубів.

97.Терміни прорізування молочних і постійних зубів. Формула прорізування зубів.

98.Терміни прорізування постійних зубів. Особливості прорізування молярів у постійному прикусі.

99.Вікові зміни зубів. Профілактика запальних і дистрофічних змін зубо-щелепної системи.

100.Вікові зміни підтримуючого апарату зубів. Профілактика запальних і дистрофічних змін зубо-щелепної системи.

ІІІ. СПЕЦІАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ

1.Нервова система. Загальна морфо-функціональна характеристика. Джерела розвитку.

2.Периферична нервова система. Нерв. Будова й регенерація.

3.Спинномозкові ганглії. Морфо-функціональна характеристика. Клітинний склад.

4.Спинний мозок, морфо-функціональна характеристика. Будова сірої й білої речовини. Нейронний склад.

5.Стовбур головного мозку. Сіра і біла речовина. Принципи організації висхідних провідних шляхів. Довгастий мозок.

6.Загальна морфо-функціональна характеристика великих півкуль. Поняття про колонки.

7.Нейронна організація кори великих півкуль. Цитоархітектоніка. Міелоархітектоніка. Вікові зміни кори мозку.

8.Мозочок. Будова та функціональна характеристика. Нейронний склад кори мозочка. Міжнейронні зв'язки.

9.Автономна (вегетативна) нервова система. Морфо-функціональна характеристика, відділи.

10.Серцево-судинна система. Загальна морфо-функціональна характеристика.

11.Класифікація кровоносних судин. Загальний план будови. Зв'язок гемодинамічних умов і будови стінки судин.

12.Артерії. Морфо-функціональна характеристика. Класифікація, будова і функції артерій. Вікові зміни.

13.Артерії еластичного типу. Характеристика стінки аорти. Функціональне значення артерій еластичного типу.

14.Артерії м'язового типу. Локалізація в організмі, умови гемодинаміки. Особливості будови стінки.

15.Артеріоли як елемент гемомікроциркуляторного русла. Особливості структурної організації артеріол.

16.Капіляри. Їх морфо-функціональна характеристика. Будова капілярів різного типу. Органоспецифічність капілярів.

6

17.Поняття про гістогематичний бар'єр. Структурні компоненти, функція і види гістогематичних бар'єрів.

18.Судини мікроциркуляторного русла. Класифікація, будова і функції артеріоло-венулярних анастомозів.

19.Венули як елемент мікроциркуляторного русла. Морфофункціональна характеристика.

20.Вени. Класифікація. Залежність будови стінок вен від гемодинамічних умов.

21.Лімфатичні судини. Морфо-функціональна характеристика. Будова і функція лімфатичних судин і капілярів.

22.Серце. Загальна морфо-функціональна характеристика. Оболонки серця, їх будова. Регенерація. Вікові зміни.

23.Серце. Будова типових кардіоміоцитів. Вікові зміни і регенерація.

24.Серце. Цитологічна характеристика структурних елементів провідної системи серця.

25.Аналізатори. Їх значення для організму людини. Органи чуттів як периферичні відділи аналізаторів.

26.Органи чуттів. Загальна морфо-функціональна характеристика. Класифікація органів чуттів.

27.Орган нюху: будова, розвиток, цитофізіологія рецепторних клітин.

28.Орган зору. Загальний план будови очного яблука, його оболонки. Адаптивні зміни сітківки на світлі й у темряві.

29.Орган смаку. Будова, функції. Цитофізіологічна характеристика смакових цибулин.

30. Орган слуху. Морфо-функціональна характеристика. Будова, цитофізіологія рецепторних	клітин
внутрішнього вуха.

31.Орган рівноваги. Будова, функції. Характеристика рецепторних клітин.

32.Ендокринна система. Морфо-функціональна характеристика. Поняття про гормони, клітини-мішені і рецептори.

33.Ендокринна система. Класифікація органів і залоз. Джерела розвитку.

34.Епіфіз. Джерело розвитку, будова і функції. Місце і роль епіфіза в ендокринній системі.

35.Гіпоталамус. Нейросекреторні відділи. Крупноклітинні і дрібноклітинні ядра. Особливості організації і функції.

36.Гіпофіз. Будова. Розвиток. Клітинний склад аденогіпофіза. Морфо-функціональна характеристика аденоцитів.

37.Гіпофіз. Будова. Розвиток. Нейрогіпофіз. Клітинний склад і функції.

38.Гіпоталамо-аденогіпофізарна і гіпоталамо-нейрогіпофізарна системи. Будова і функціональне значення.

39.Кровопостачання гіпоталамо-гіпофізарної системи. Поняття про чудесну артеріальну і венозну сітки.

40.Нейрогемальні органи. Особливості їх васкуляризації. Аксовазальні синапси.

41.Щитовидна залоза. Будова. Морфофункціональна характеристика тироцитів. Особливості секреторного циклу.

42.Щитовидна залоза. Характеристика парафолікулярних клітин. Джерела розвитку і функції.

43.Паращитовидні залози. Будова, клітинний склад і функціональне значення. Регуляція кальцієвого гомеостазу.

44.Наднирники. Джерела розвитку. Морфо-функціональна характеристика кіркових ендокриноцитів.

45.Наднирники. Морфо-функціональна характеристика ендокриноцитів мозкової речовини наднирників.

46.Дифузна ендокринна система. Сучасні уявлення про джерела розвитку.

47.Загальний план будови травного каналу. Розподіл на відділи по розвитку, будові і функціях.

48.Стравохід. Загальна морфо-функціональна характеристика. Особливості будови стінки на різних ділянках органа.

49.Шлунок. Загальна морфо-функціональна характеристика. Особливості будови відділів.

50.Гістофізіологія і клітинний склад залоз шлунку. Регенерація. Вікові зміни.

51.Тонка кишка. Загальна морфо-функціональна характеристика. Особливості будови різних відділів.

52.Гістофізіологія системи крипта-ворсинка. Регенерація. Вікові особливості.

53.Товста кишка. Загальна морфо-функціональна характеристика. Будова. Клітинний склад крипт.

54.Червоподібний відросток. Будова і функції.

55.Пряма кишка, її відділи і морфо-функціональна характеристика.

56.Підшлункова залоза. Будова екзокринної частини. Регенерація. Вікові зміни.

57.Поняття про панкреатичний острівець. Клітинний склад, гормони і їх клітини-мішені.

58.Поняття про гастроентеропанкреатичну ендокринну систему. Основні типи клітин, гормони і клітинимішені.

59.Печінка. Загальна морфо-функціональна характеристика. Особливості кровообігу. Класична печінкова часточка.

60.Уявлення про портальну часточку й ацинус. Регенерація печінки.

61.Органи кровотворення та імунного захисту. Загальна морфо-функціональна характеристика і класифікація.

62.Кровотворення. Ембріональний гемопоез, його типи та етапи.

63.Постембріональний гемопоез - процес фізіологічної регенерації крові як тканини.

64.Червоний кістковий мозок. Локалізація, будова і функції. Кровотворення в червоному кістковому мозку.

65.Імунна система. Участь лімфоїдних органів у проліферації, диференціації і дозріванні Т- і В-лімфоцитів.

66.Поняття про імунну систему, її роль в утворенні Т-лімфоцитів. Види Т-лімфоцитів, характеристика рецепторів.

7

67.Кістковий мозок як центральний орган імунопоезу. Його роль в утворенні В-лімфоцитів.

68.Характеристика імуноцитів, їх взаємодія в реакціях клітинного і гуморального імунітету.

69.Кооперація клітин в імунній відповіді. Поняття про ініціатори, медіатори й ефектори імунних реакцій.

70.Центральні органи імуногенезу. Тимус. Будова і функціональне значення мозкової і кіркової речовини.

71.Ендокринна функція тимуса. Поняття про вікову й акцидентальну інволюції тимуса.

72.Селезінка. Загальний план будови. Функції. Особливості кровопостачання. Будова і функції червоної пульпи.

73.Селезінка. Морфофункціональна характеристика білої пульпи. Антигензалежне диференціювання лімфоцитів.

74.Лімфатичні вузли. Строма і паренхіма. Гістофізіологія. Участь у проліферації і диференціюванні лімфоцитів.

75.Мигдалики як периферичний орган імунопоезу. Будова. Антигензалежне диференціювання лімфоцитів.

76.Система органів дихання. Морфо-функціональна характеристика. Респіраторні і нереспіраторні відділи.

77.Повітроносні шляхи. Будова і функції трахеї і бронхів різного калібру.

78.Легені. Морфо-функціональна характеристика. Будова і функції ацинуса. Аерогематичний бар'єр.

79.Шкіра. Її морфо-функціональна характеристика. Тканинний склад.

80.Шкіра. Будова шкіри підошв і долонь. Процес кератинізації епідерміса. Рецепторний апарат шкіри.

81.Будова похідних шкіри - залоз шкіри. Класифікація. Вікові і статеві особливості.

82.Будова похідних шкіри - волосся, нігтів. Вікові і статеві особливості. Регенерація.

83.Система сечовиділення. Загальний план будови. Функції. Розвиток сечовидільної системи.

84.Нирки. Особливості кровопостачання. Нефрони, їхні різновиди, основні відділи.

85.Етапи сечоутворення. Гістофізіологія кіркових нефронів. Структурні елементи, особливості будови, функції.

86.Особливості будови юкстамедулярних нефронів. Структурні основи ендокринної функції нирок.

87.Морфо-функціональна характеристика сечовивідних шляхів. Сечоводи, сечовий міхур, сечівник.

88.Чоловіча статева система. Загальний план будови. Джерела і механізм розвитку.

89.Яєчко. Будова, розвиток, функції. Роль гематотестикулярного бар'єра в підтримці інтратубулярного гомеостазу.

90.Ендокринна функція яєчка, її структурне забезпечення і гормональна регуляція.

91.Сім‟явиносні шляхи. Загальний план будови та особливості в різних відділах.

92.Додаткові залози чоловічої статевої системи. Придаток яєчка, сім‟яні пухирці.

93.Додаткові залози чоловічої статевої системи. Передміхурова залоза. Будова. Екзокринна та ендокринна функції.

94.Жіноча статева система. Загальний план будови. Джерела і механізм розвитку.

95.Яєчник. Будова, функції різних паренхіматозних елементів у репродуктивному періоді.

96.Ендокринна функція яєчника. Зміни паренхіми яєчників у фолікулярну фазу оваріального циклу.

97.Ендокринна функція яєчника. Зміни структурних елементів у лютеїнову фазу оваріального циклу.

98.Матка. Будова, функції. Циклічні зміни стінки матки і їх гормональна регуляція. Вікові зміни.

99.Ендокринна регуляція функціонування жіночої репродуктивної системи. Оваріально-менструальний цикл.

100.Молочні залози. Особливості структури. Гормональна регуляція молочних залоз. Клітини-мішені.

8

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ З ГІСТОЛОГІЇ, ЦИТОЛОГІЇ ТА ЕМБРІОЛОГІЇ

Цитологія

1.На електрокардіограмі чоловіка 23 років є ознаки порушення проведення збудження від передсердь до шлуночків (що пов‟язано з порушенням обміну іонів між клітинами), зумовлені ревматичним міокардитом. Зміною яких структур контактуючих поверхонь клітин серця найбільш вірогідно пояснюються ці явища? А. Десмосом В. Мікроворсинок

С. Простих контактів

D. Щілинних контактів * Е. Щільних контактів

2.У живильне середовище з клітинами, які культивуються, внесений розчин тиміну (Т) з радіоактивною позначкою. В яких структурах клітин виявлять позначений тимін під час радіоавтографії?

А. Ядро * В. Рибосоми

С. Апарат Гольджі

D. Ендоплазматична сітка Е. Лізосоми

3.У чоловіка 42 років для уточнення діагнозу проведена біопсія печінки. При дослідженні біопсійного матеріалу було виявлено, що його клітини мають підвищену базофілію цитоплазми. Це свідчить про те, що в клітинах відбувається:

А. Активний синтез білків * Б. Депонування ліпідів

С. Активний транспорт речовин

D. Активне розщеплення всмоктаних речовин Е. Процес мітотичного поділу

4.У кабінет лікаря-дерматовенеролога звернувся хворий. Із гнійного мазка уретри цього пацієнта лікар приготував мазки, забарвив їх за Грамом. Під час мікроскопії виявив велику кількість грамнегативних диплококів бобоподібної форми, які розташовувались в цитоплазмі лейкоцитів. Результати якого процесу спостерігаються у препараті?

А. Запального процесу В. Незавершеного фагоцитозу *

С. Розмноження мікроорганізмів у тканинах D. Завершеного фагоцитозу

5.Жінці 67 років видалена пухлина матки. При гістологічному дослідженні в клітинах пухлини виявлені багатополюсні мітози – картини розходження не до двох, а до кількох полюсів. З порушенням стану яких органел найбільш вірогідна поява багатополюсних мітозів?

А Вторинних лізосом В. Гладкої ендоплазматичної сітки

C. Гранулярної ендоплазматичної сітки D. Пероксисом

Е. Центріолей *

6.В живильне середовище, де вирощуються клітини тварин, додали амінокислоти лейцину з радіоактивною міткою. Через деякий час методом радіоавтографії виявили високу концентрацію міченої амінокислоти біля певних органоїдів. Цими органоїдами можуть бути:

А. Рибосоми * В. Лізосоми

С. Гладка ендоплазматична сітка D. Клітинний центр

Е. Апарат Гольджі

7.В крові хворого виявлено низький рівень альбумінів і фібриногену.

Зниження активності яких органел гепатоцитів печінки найбільш вірогідно обумовлює це явище? А. Агранулярної ендоплазматичної сітки В. Мітохондрій С. Гранулярної ендоплазматичної сітки *

D. Комплексу Гольджі Е. Лізосом

8.При дослідженні сироватки крові у хворого виявлено підвищення активності лактатдегідрогенази. Які зміни в організмі на клітинному рівні призводять до подібних порушень?

А. Порушення плазматичних мембран * В. Порушення енергозабезпеченості С. Порушення міжклітинних взаємодій D. Пошкодження генетичного апарата

9

Е. Інгібування ферментних систем

9.Клітину лабораторної тварини піддали надмірному рентгенівському випромінюванню. В результаті утворились білкові фрагменти в цитоплазмі.Яка органела клітини візьме участь в їх утилізації?

А. Лізосоми* В. Комплекс Гольджі С. Рибосоми

D. Ендоплазматичний ретикулум Е. Клітинний центр

10.Під час поділу клітини досліднику вдалося спостерігати фазу, при якій були відсутні мембрана ядра та ядерце, а центріолі знаходились на полюсах клітини. Хромосоми мали вигляд клубка ниток, які вільно розташовані у цитоплазмі. Для якої фази це характерно?

А. Метафази В. Профази* С. Телофази D. Анафази Е. Інтерфази

11.У культурі тканин ядерним опроміненням пошкоджені ядерця ядер. Відновлення яких органел у цитоплазмі клітин стає проблематичним?

А. Ендоплазматичної сітки В. Рибосом* С. Лізосом

D. Комплексу Гольджі Е. Мікротрубочок

12.Мукополісахаридоз відноситься до хвороб накопичення. Через відсутність ферментів порушується розщеплення полісахаридів. У хворих спостерігається підвищення виділення їх із сечею і накопичення в одній з органел клітин. В яких органелах нагромаджуються мукополісахариди?

А. В комплексі Гольджі В. В лізосомах* С. В клітинному центрі

D. В ендоплазматичному ретикулумі Е. В мітохондріях

13.У людини діагностовано галактоземію – хворобу накопичення. Внаслідок порушення якої клітинної структури виникла ця хвороба?

А. Комплекса Гольджі В. Центросоми С. Лізосом*

D. Клітинного центру Е. Мітохондрій

14.За допомогою шпателя зроблено зішкреб зі слизової оболонки рота людини. В незруйнованих епітеліальних клітинах забарвленого мазка добре видно овальні ядра, неоднакові за розмірами. Яким шляхом відбувався поділ цих клітин?

А. Мітоз В. Бінарний поділ

С. Шизогонія D. Амітоз* Е. Мейоз

15.При мікроскопічному дослідженні тканини печінки було виявлено, що деякі клітини розпалися на невеликі фрагменти з окремими органелами та залишками ядра, оточені мембраною. Запальна реакція відсутня. Для якого патологічного процесу характерні ці зміни?

А. Апоптоз * В. Каріорексис

С. Плазморексис D. Плазмоліз

Е. Некроз

16.При електронномікроскопічному дослідженні гіалінового хряща виявляються клітини з добре розвиненою гранулярною ендоплазматичною сіткою, комплексом Гольджі. Яку функцію виконують ці клітини?

А. Депонування жиру В. Руйнування міжклітинної речовини хряща

С. Депонування глікогену

D. Утворення міжклітинної речовини* Е. Трофіка хрящової тканини

17.В яких клітинах протягом життя не спостерігається мітоз і кількісний вміст ДНК залишається постійним? А. В клітинах епідермісу В. В м‟язових (поперечно-смугастих)

10