Периферична нервова система. 3 модуль мед

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»

М Е Т О Д И Ч Н І Р О З Р О Б К И

для студентів 2 курсу медичного факультету з модулю 3

«ПЕРИФЕРИЧНА

НЕРВОВА

СИСТЕМА.

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА. ЕСТЕЗІОЛОГІЯ.

ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ»

Полтава – 2011

Міністерство охорони здоров’я України Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»

КАФЕДРА АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Методичні розробки склали:

1.Професор Шерстюк О.О. (естезіологія)

2.Старший викладач Тихонова О.О. ( черепні нерви, провідні шляхи головного та спинного мозку)

3.Старший викладач Тарасенко Я.А. (електронний набір, підбір тестів і ситуаційних задач з бази «Крок – 1»)

Затверджено на засіданні ЦМК ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія»

протокол №__________від ____________2011 р.

Тема 1. Загальна характеристика черепних нервів. Формування, будова. Окоруховий, блоковий, відвідний нерви. Топографія, гілки,

області іннервації.

Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2.Навчальні цілі.

Навчити студентів особливостям формування черепних нервів,

вивчити загальну характеристику черепних нервів, їх розвиток. Вивчити окоруховий, блоковий, відвідний нерви, їх гілки, топографію, області іннервації.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології – філогенез черепних нервів;

-для подальшого вивчення тем.

4.Зміст теми заняття.

Окоруховий нерв - III пара черепних нервів.

Ядра:

1)ядро окорухового нерва (соматомоторне);

2)додаткове ядро окорухового нерва (парасимпатичне ядро Якубовича - центр звуження зіниці);

3)непарне ядро (парасимпатичне ядро Перлія - центр акомодації). Ядра лежать у покришці ніжок середнього мозку. Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів соматичного ядра) і парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичних ядер). Нерв виходить з мозку в міжніжкову ямку, через верхню орбітальну щілину проходить в орбіту.

Ділянки іннервації:

-рухові волокна закінчуються ефекторами в м'язах ока (у верхньому, нижньому та медіальному прямих м'язах, в нижньому косому та в м’язі - підіймачі повіки);

-парасимпатичні волокна перериваються у парасимпатичному війковому вузлі. Вузол цей розміщений у верхній орбітальній щілині. Аксони вісцеромотонейронів вузла закінчуються ефекторами у м'язі-звужувачі зіниці та у війковому м'язі.

IV пара черепних нервів - блоковий нерв.

Ядра: ядро блокового нерва (самотомоторне) лежить у покришці ніжок середнього мозку.

Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів соматомоторного ядра). Нерв виходить через верхню орбітальну щілину в орбіту.

Ділянки іннервації: верхній косий м'яз ока.

VI пара черепних нервів - відвідний нерв.

Ядра: ядро відвідного нерва (саматомоторне) лежить у покришці моста. Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів соматомоторного ядра). Нерв виходить з порожнини черепа через верхню орбітальну щілину в орбіту. Ділянки іннервації: латеральний

прямий м'яз ока.

5.Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6.Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1.Назва III, IV, VI пари черепних нервів?

2.Чому III, IV та VI пара черепних нервів вивчаються на одному занятті разом?

3.Які ці нерви за складом волокон та функцією?

4.Як називаються ядра вищезазначених нервів, скільки ядер має кожен нерв, функція ядер та де вони розміщені?

5.Де нерви виходять з речовини головного мозку?

6.Через які отвори у черепі виходять гілки з порожнини черепа?

7.Хід кожного з нервів.

8.Регіони іннервації кожного нерва та їх гілок.

Б. Ситуаційні задачі.

1.Після пологів акушер знайшов у новонародженого двосторонню косоокість, що сходиться. Пошкодження яких ядер черепних нервів розвилося у новонародженого після пологової травми?

A * n abducens B n trochlearis

C n oculomotorius D n trigeminus

E n facialis

2.Після крововиливу в мозок у хворого виникла стійка косоокість правого ока, втрачена здатність до відведення його латерально. Ядро якого черепного нерва ушкоджено при крововиливі?

A * n.аbducens dexter B n. facialis dexter

C n.oculomotorius

D n.abducens sinister E n.trochlearis

3.При огляді травмованого у дорожній пригоді лікар встановив ураження зовнішньої стінки очної ямки. Потерпілий втратив можливість відведення очного яблука на травмованій стороні. Який нерв міг бути ураженим у даному випадку?

A *N.abducens.

BN.trochlearis.

CN.oculomotorius.

DN.ophthalmicus.

EN. infraorbitalis..

4. В результаті травми черепа з пошкодженням верхньої стінки правої очної ямки потерпілий втратив можливість піднімати верхню повіку правого ока і дивитися угору. Який нерв вірогідно пошкоджений?

A * R. superior n.oculumotorius. B R. inferior n.oculumotorius. C N. trochlearis

D N. abducens.

E N. ophthalmicus.

5. При обстеженні хворого виявлено опущення верхньої повіки, розхідну косоокість, розширена зіниця, обмеженість рухомості очного яблука. Який нерв пошкоджений?

A*Окоруховий

BОчний

CБлоковий

DВідвідний

EЗоровий

6.У чоловіка після черепно-мозкової травми виникла правобічна косоокість, що сходиться. Пошкодження якого черепно-мозкового нерва привело до таких наслідків?

A*n. abducens

Bn. facialis

Cn. trigeminus

Dn. trochlearis

En. aculomotorius

7.У хворого на фоні розриву a. carotis interna в печеристій пазусі спостерігається пульсуючий екзофтальм (синхронно пульсу), вислуховується дуючий шум (через очне яблуко), розширення очної щілини і зіниці. Які пари черепних нервів, що проходять в sinus cavernosus разом з покодженою судиною, стиснуті гематомою?

A.*IIІ, IV, VI, I гілка V.

B.IIІ, IV, I гілка V.

C.IV, VI, 1 гілка V.

D.VI.

Е. VII.

8. У хворого, 40 років, з переломом основи черепа діагностовано синдром Граденіго, для якого характерні різкі болі в лобноскроневій ділянці і неможливість відвести око назовні. Функція яких нервів порушена?

A.N. oculomotorius, n. ophthalmicus.

B.N. trochlearis., n. ophthalmicus.

C.*N. abducens, n. ophthalmicus.

D.N. vagus, n. ophthalmicus.

E.N. inraorbitalis, n. ophtalmicus.

9.Після пологів акушер знайшов у новонародженого двосторонню збіжну косоокість. Пошкодження яких ядер черепних нервів розвинулося у новонародженого після родової травми?

A.N. oculomotorius.

B.N.trochlearis.

C.*N. abducens.

D.N. trigeminus.

Е. N. facialis.

10.Хвора відчуває нападоподібні болі в ділянці лоба, в очному яблуці, у внутрішньому куті очної ямки. Натискання в медіальній частині надочноямкового краю болюче, порушена шкірна чутливість. Який нерв уражений?

А. Верхньощелепний В.*Блоковий С. Відвідний

D.Очний Е. Окоруховий

11.У пацієнта при епідемічному енцефаліті спостерігаються одноабо двобічний птоз (опущення повік), розбіжна косоокість, порушення акомодації. Зіниці розширені. Ядра якої пари черепних нервів уражені?

A.*III.

B.IV.

C.V.

D.VI.

Е. VII.

12. Пацієнт звернувся до окуліста зі скаргами на опущення верхньої повіки. При обстеженні було діагностовано пухлину головного мозку. Ядро якої пари черепних нервів уражене патологічним процесом?

А. VII пари ЧМН.

B.II пари ЧМН.

C.IV пари ЧМН.

D.VI пари ЧМН.

E.*III пари ЧМН.

Тема 2. Характеристика трійчастого нерва. Перша гілка трійчастого нерва. Топографія, області іннервації.

Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2.Навчальні цілі.

Навчити студентів загальній характеристиці трійчастого нерва, вивчити

ядра трійчастого нерва, їх функціональне призначення, локалізацію у відділах головного мозку.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-для подальшого вивчення тем .

4.Зміст теми заняття. V пара черепних нервів - трійчастий нерв (nervus trigeminus).

Ядра:

1) рухове ядро трійчастого нерва (соматоматорне) лежить у покришці моста;

2) мостове ядро трійчастого нерва (сомато-сенсорне - дотикове) лежить

упокришці моста;

3)спинномозкове ядро трійчастого нерва (сомато-сенсорне - больове і

температурне) спускається в задні роги			верхніх	сегментів спинного
мозку, проектується на ромбовидну ямку;
4) середньомозкове	ядро	трійчастого	нерва	(соматосенсорне-

пропріоцептивне) підіймається в середній мозок, проектується на ромбоподібну ямку.

Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів

соматомоторного ядра)		і	чутливі	волокна	(відростки	протонейронів
чутливого трійчастого		вузла (ganglion trigeminale), який лежить у
трійчастому	втисненні		вискової	кістки).	Дендрити	протонейронів

трійчастого вузла формують три гілки трійчастого нерва:

1 - очний нерв (nervus ophtalmicus), який виходить з порожнини черепа через верхню орбітальну щілину в орбіту;

2 - верхньощелепний нерв (nervus maxillaris), який виходить з порожнини черепа через круглий отвір у крилопіднебінну ямку;

3 - нижньощелепний нерв (nervus mandibularis), який виходить з порожнини черепа через овальний отвір у підвискову ямку. Рухові волокна виходять з порожнини черепа разом з нижньощелепним нервом.

Ділянки іннервації:

1) очний нерв іннервує оболонки мозку, вміст орбіти, шкіру чола і спинки носа та ін. Гілки нерва: - оболонна гілка(ramus meningeus) іннервує оболонки головного мозку;

- слізний нерв (nervus lacrimalis) іннервує слізну залозу (чутлива іннервація), латеральний кут ока;

-надорбітальний нерв (nervus supraorbitalis) виходить через однойменний отвір на чоло, продовжується в лобовий нерв (nervus frontalis), який іннервує шкіру чола, верхню повіку;

-носовійковий нерв (nervus nasociliaris) іннервує очне яблуко, м'язи ока (чутлива іннервація) кон'юнктиву, слізний мішок, носову порожнину, шкіру спинки носа;

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1.Назва V пари черепних нервів?

2.Склад волокон та функція трійчастого нерва?

4.Яку назву мають ядра трійчастого нерва, функція ядер та де вони розміщені?

5.Де нерв виходить з речовини головного мозку?

6.Через які отвори у черепі виходять гілки нерва з порожнини черепа?

7.Області іннервації очного нерва?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У чоловіка з цукровим діабетом періодично виникають запалення сальних залоз верхньої повіки (Glandulae sebaceae (Zeis)) з пошкодженням повік, що викликає у хворого біль, свербіння. Який нерв іннервує шкіру верхньої повіки?

A.*N. ophtalmicus.

B.N. oculomotorius.

C.N. abducens.

D.N. trochlearis. Е. N. infraorbitalis.

2.У хворого на фоні розриву a. carotis interna в печеристій пазусі спостерігається пульсуючий екзофтальм (синхронно пульсу), вислуховується дуючий шум (через очне яблуко), розширення очної щілини і зіниці. Які пари черепних нервів, що проходять в sinus cavernosus разом з покодженою судиною, стиснуті гематомою?

A.*IIІ, IV, VI, I гілка V.

B.IIІ, IV, I гілка V.

C.IV, VI, 1 гілка V.

D.VI.

Е. VII.

3. У хворого, 40 років, з переломом основи черепа діагностовано синдром Граденіго, для якого характерні різкі болі в лобноскроневій ділянці і неможливість відвести око назовні. Функція яких нервів порушена?

A.N. oculomotorius, n. ophthalmicus.

B.N. trochlearis., n. ophthalmicus. C.* N. abducens, n. ophthalmicus.

D.N. vagus, n. ophthalmicus.

E.N. inraorbitalis, n. ophtalmicus.

Тема 3. Верхньощелепний нерв. Нижньощелепний нерв. Топографія, гілки, області іннервації.

Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Навчити студентів топографії гілок трійчастого нерва, вивчити верхньощелепний нерв, його гілки, області іннервації. Вивчити нижньощелепний нерв, його гілки, області іннервації.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології – філогенез черепних нервів;

-для подальшого вивчення тем.

4.Зміст теми заняття.

Верхньощелепний нерв (II гілка трійчастого нерва). n. maxillaris

відходить від трійчастого вузла, спрямований вперед, виходить з порожнини черепа через круглий отвір в крилопіднебінну ямку. Ще в порожнині черепа від верхньощелепного нерва відходить менінгеальна гілка, r. meningeus (medius), яка супроводжує передню гілку середньої менінгеальної артерії і іннервує тверду оболонку головного мозку ділянці середньої черепної ямки. В крилопіднебінній ямці від верхньощелепного нерва відходять підочноямковий і виличний нерви та вузлові гілки до крилопіднебінного вузла.

1. Підочноямковий нерв, n. infraorbitalis, є прямим продовженням верхньощелепного нерва. Через нижню очноямкову щілину цей нерв проникає в очну ямку, залягає спочатку в підочноямкову борозну, а потім входить в підочноямковий канал верхньої щелепи. Вийшовши з каналу через підочноямковий отвір на передню поверхню верхньої щелепи, n. infraorbitalis ділиться на декілька гілок. Це нижні гілки повік (rr. palpebrales inferiores), які спрямовуються до шкіри нижньої повіки, потім зовнішні носові гілки, rr. nasales exerni, що розгалужуються у шкірі зовнішнього носа, і верхні губні гілки, rr. labiales superiores. Крім того, на своєму шляху ще в підочноямковій борозні і в каналі підочноямковий нерв віддає верхні передні, cередню і задні альвеолярні гілки, rr. alveolares superiores anteriores, medius еt posteriores, які в товщі верхньої щелепи утворюють верхнє зубне сплетіння, рlехus dentalis superior. Верхні зубні гілки, rr. dentales superiores, цього сплетіння іннервують зуби верхньої щелепи, а верхні ясенні гілки, rr. gingivales superiores, - ясна. Від підочноямкового нерва відходять також внутрішні носові гілки, rr. nasales internі, до слизової оболонки передніх відділів порожнини носа.

2.Виличний нерв, n. zygomaticus, відходить від верхньощелепного нерва в крилопіднебіннiй ямці, біля крилопіднебінного вузла і проникає в очну ямку через нижнюочноямкову щілину. В очній ямці віддає сполучну гілку, що містить післявузлові парасимпатичні волокна до слізного нерва для секреторної іннервації слізної залози. Потім виличний нерв входить у виличноочноямковий отвір виличної кістки. В товщі кістки нерв ділиться на дві гілки, одна з яких - виличноскронева гілка, n. zygomaticotemporalis, через отвір, на передній поверхні виличної кістки, спрямовується до шкіри виличної і щічної ділянок.

3.Вузлові гілки, rr. ganglionares, які містять чутливі і вегетативні волокна, йдуть від n. maxillaris (в крилопіднебінній ямці) до крилопіднебінного вузла і до гілок, які від нього відходять(див. парасимпатичну систему).

4. Крилопіднебінний вузол, ganglion pterygopalatinum. Належить до парасимпатичної частини вегетативної нервової системи. Гілками крилопіднебінного вузла є:

1.Медіальні і латеральні верхні задні гілки носа rr. nasales posteriores superiors mediales et laterales, які проникають крізь клиноподібнопіднебінний отвір та іннервують слизову оболонку порожнини носа, а також її залози. Найбільша з верхніх медальних гілок - носопіднебінний нерв, n. nasopalatinus, лягає на перетинку носа, потім йде крізь різцевий канал дослизової оболонки твердого піднебіння.

2.Великий і малий піднебінні нерви, n. palatinus minores et rr. раlаtіnі minores, через однойменні канали йдуть до слизової оболонки твердого і м'якогопіднебіння.

3.Нижні задні носові гілки rr. nasales posteriores inferiores, проходять в піднебінному каналі і іннервують слизову оболонку нижніх відділів порожнини носа.

Нижньощелепний нерв (n. mandibularis ) - третя гілка, виходить з черепа Через овальний отвір у підскроневу ямку. Нерв змішаний, завтовшки 3,5 - 7.5 мм; складається з 30-80 пучків, в яких нараховується від 50000 до 120000 мієлінових нервових волокон. Від нижньощелепного нерва відходять такі рухові гілки:

1.Жувальний нерв (n. masstericus) після відгалуження від основного стовбура проходить над верхнім краєм бічного крилоподібного м'яза і через вирізку нижньої щелепи входить у жувальний м'яз з присереднього боку. Перед цим віддає чутливу гілочку до скронево-нижньощелепного суглоба.

2.Глибокі скроневі нерви (nn. temporales profundi) проходять по зовнішній основі черепа, огинаючи підскроневий гребінь, і проникаючи через присередню поверхню скроневого м'яза, розділившись перед цим на передню і заднюю скроневі гілки.

3.Бічний крилоподібний нерв (n. pterigoideus lateralis) проходить вперед і вниз до внутрішньої поверхні однойменного м'яза згори і збоку й розгалужується в ньому.

4.Присередній крилоподібний нерв (n. pterigocleus medialis) проходить вперед і вниз до внутрішньої поверхні однойменного м'яза. Поблизу вушного вузла віддає вузлові гілки, а також два невеликих нерви: до м'язів - натягачів піднебінної завіски і барабанної перетинки.

5.Щелепно - під'язиковий нерв (n. mylohyoideus) відходить від нижнього коміркового перед його входженням у нижньо-щелепний отвір; йде по однойменній борозні гілки нижньої щелепи й далі до щелепно під'язикового м'яза та до переднього черевця двочеревцевого м'яза.

Чутливі гілки нижньощелепного нерва:

1.Оболонкова гілка (r. meningeus) відходить поблизу овального отвору і разом із середньою оболонковою артерією проникає до порожнини черепа через остистий отвір, де ділиться на дві гілки й іннервує тверду