Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів 3 курсу / Тема 54-55
.pdf1
Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»
«Затверджено» на засіданні кафедри
пропедевтики терапевтичної стоматології Завідувач кафедри
професор _____ Ковальов Є.В.
«____» __________20___ р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
Терапевтична стоматологія |
|
|
|
Модуль № 2 |
«Захворювання ендодонта (пульпіт, періодонтит). |
|||
|
Етіологія, |
патогенез. |
Класифікація. |
Клініка, |
|
діагностика, лікування, профілактика» |
|
||
Змістовний модуль |
«Пульпіт» |
|
|
|
№ 3 |
|
|
|
|
Тема заняття 54-55 |
«Силери для пломбування кореневих каналів при пульпіті: |
|||
|
групи, властивості, показання до застосування, методика |
|||
|
пломбування. Філери: види та властивості. Способи пломбування |
|||
|
кореневих каналів при лікуванні пульпіту методом центрального |
|||
|
штифта, вертикальної конденсації гутаперчі, холодної і теплої |
|||
|
латеральної конденсації гутаперчі. Помилки та ускладнення.» |
|||
Курс |
ІІІ |
|
|
|
Факультет |
Стоматологічний |
|
|
|
Полтава – 20___
2
Тема: Силери для пломбування кореневих каналів при пульпіт і: групи, власт ивост і,показання до заст осування,мет одика пломбування.Філери: види т а власт ивост і. Способи пломбування кореневих каналів при лікуванні пульпіт у мет одом цент рального шт ифт а, верт икальної конденсації гут аперчі, холодної і т еплої лат еральної конденсації гут аперчі. Помилки т а ускладнення.
І. Актуальність теми: .
Ендодонтичне лікування не відноситься до найбільш розповсюджених та приємних операцій як у пацієнтів так і стоматологів. Пацієнти не мають практично ніякого уявлення про ендодонтію, а до “лікування каналів” відносяться як до “необхідного зла”, яке потрібно пережити при усуненні зубного болю. Уявлення про “мертвий зуб”, “залишений без нервів”, пов’язано з чимось неприємним та втраченим. В більшості випадків таке уявлення підтримується поведінкою стоматологів при прийнятті рішення про необхідність ендодонтичної операції. В першу чергу лікар уявляє собі технічно складну операцію, яка потребує багато часу, медикаментозних та технічних засобів, а також можливі ускладнення та невдачу при її проведенні та в майбутньому.
Більшість стоматологів на початку третього тисячоліття продовжує використовувати техніку заповнення кореневих каналів “лікувальними” пастами за допомогою ротаційних каналонаповнювачів. Але необхідність просторового заповнення кореневого каналу “thru dimensional” є очевидною для всіх стоматологів. Це необхідно для довготривалого функціонального і ефективного, з біологічної точки зору, збереження зубів без пульпи. Основний принцип процедури – тривимірно заповнити і герметично закрити кореневу систему не подразнюючими матеріалами. Ці матеріали повинні не тільки заповнити основний канал, а й проникнути в бокові та дельтоподібні відгалуження. Дотримуючись робочої довжини кореневих каналів, беручи до уваги фізіологічне апікальне звуження, не можливо переповнити кореневі канали через апекс до періодонту. Сьогодні часто обговорюється питання не тільки чим заповнювати кореневі канали, але і як це робити. Щоб бути всебічно підготовленим, лікар повинен володіти основними методами пломбування систем кореневого каналу. Знати лише одну методику чи матеріал – значить обмежити свою здатність лікувати складні випадки, що зустрічаються в ендодонтії постійно. В особливо складних випадках позитивний результат відмічається при комбінації декількох матеріалів та методів пломбування. В 60% ендодонтичне лікування приводить до ускладнень через неповну обтурацію кореневих каналів.
Успіх пломбування каналу залежить від форми ендодонтичної порожнини та якісного очищення, формування та проходження кореневого каналу, що сприяє успішному тривимірному пломбуванню каналу.
3
ІІ.Навчальніцілізаняття.
Ознайомитися з клінічними етапами інструментальної обробки кореневих каналів при лікуванні пульпіту (α=І).
Знати: (α=ІІ)
−клініко-анатомічні особливості будови порожнини зубів різних груп;
−етапи ендодонтичного лікування пульпіту
−будову, призначення, класифікацію ендодонтичних інструментів вітчизняного виробництва та за стандартами ISO 3630;
−техніки обробки кореневих каналів
-методики визначення довжини кореневих каналів
-заповнення кореневих каналів пастами за допомогою спіральних (ротаційних) каналонаповнювачів.
-техніку центрального штифта.
-техніку латеральної конденсації гутаперчі -автоматичне теплове ущільнення (Me Spadden)
-заповнення каналів термопластичною гутаперчею з центральним штифтом (Термофіл).
Вміти: (α=ІІІ)
* вибрати метод пломбування кореневого каналу в залежності від форми пульпіту та ступеня прохідності та викривленості кореневого каналу.
Оволодіти:
−методикою визначення довжини кореневого каналу
−методиками пломбування кореневих каналів Вміти:
−проводити іррігацію кореневого каналу під час його механічної обробки;
−використовувати лубрикати, хейлати для полегшення інструментальної обробки кореневого каналу.
−пломбувати кореневі канали пластичними твердіючими, нетвердіючими матеріалами та штифтами
ІІІ. Матеріали доаудиторної самостійної роботи
3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення
теми(міждисциплінарна інтеграція).
№ |
Дисципліни |
|
Знати |
|
|
Вміти |
|
п/п |
|
|
|
|
|
|
|
|
Попередні: |
|
|
|
|
|
|
1. |
Анатомія |
Анатомічні |
особливості |
За |
анатомічними |
||
|
|
будови |
різців, |
іклів, |
особливостями |
будови |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
премолярів, |
молярів |
коронки, |
|
кількістю |
|||
|
|
верхньої та нижньої щелеп. |
кореневих |
|
каналів |
||||
|
|
|
|
|
|
визначати |
належність |
зуба |
|
|
|
|
|
|
|
до певної групи. |
|
|
|
2. |
Гістологія |
Особливості |
гістологічної |
Визначити об’єм ендодон- |
|||||
|
|
будови твердих тканин зуба, |
тичного |
втручання |
в |
||||
|
|
періодонта. |
|
|
залежності |
від |
форми |
||
|
|
|
|
|
|
пульпіту |
|
|
|
3. |
Фармакологі |
Препарати |
|
антисептичної |
Використовувати препарати |
||||
|
я |
дії: групи, механізм дії, |
антисептичної дії |
комплек- |
|||||
|
|
особливості |
використання. |
сонів для обробки істру- |
|||||
|
|
Препарати |
|
комплексонів, |
ментів та стінок кореневих |
||||
|
|
лубриканти |
|
|
каналів, в залежності від |
||||
|
|
Пломбувальні |
матеріали |
ступеню |
інфікованості |
||||
|
|
різних груп |
|
|
кореневого |
каналу, |
стану |
||
|
|
|
|
|
|
періапікальних тканин. Різні |
|||
|
|
|
|
|
|
пломбувальні матеріали для |
|||
|
|
|
|
|
|
кореневих каналів. |
|
||
|
Наступні: |
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
Хірургічна |
Можливі |
ускладнення |
при |
Вміти визначити показання |
||||
|
стоматологія |
лікуванні |
|
пульпіту. |
до хірургічного |
втручання |
|||
|
|
Показання |
до хірургічного |
при лікуванні пульпіту |
|
||||
|
|
втручання |
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Внутрішньоп |
Клініко-анатомічні |
|
Вміти проводити розкриття |
|||||
|
редметна |
особливості |
будови |
порожнини |
зуба |
та |
|||
|
інтеграція. |
порожнини |
зубів. |
визначати |
|
|
|
||
|
Фантомний |
Ендодонтичний |
|
місцезнаходження |
|
устя |
|||
|
курс |
інструментарій: |
|
кореневих |
каналів |
на |
|||
|
пропедевтик- |
призначення, |
особливості |
видалених |
|
зубах. |
|||
|
ки терапевт- |
роботи з ним. |
|
|
Використовувати |
|
|
||
|
тичної |
Техніки |
|
розширення |
ендодонтичний |
|
|
||
|
стоматології |
кореневих |
каналів та |
їх |
інструментарій |
|
та |
||
|
|
пломбування |
різними |
пломбувальні матеріали для |
|||||
|
|
матеріалами |
|
|
кореневих |
каналів |
на |
||
|
|
|
|
|
|
фантомах. |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
6. |
Пропедев- |
Етіологія, |
патогенез, |
Діагностувати |
в клініці |
|
тика |
класифікація |
пульпіту. |
терапевтичної |
стоматології |
|
терапевтич- |
Патоморфологія |
різних |
різні форми пульпіту |
|
|
ної |
форм. |
|
|
|
|
стоматології |
Клініка, |
діагностика, |
|
|
|
(клінічний |
диференційна |
діагностика |
|
|
|
курс) |
хронічних, гострих форм та |
|
|
|
|
|
загострення пульпіту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вимоги
Ротаційними
інструментами
6
Структурологічна схема заняття
Пломбування кореневих каналів різними
пломбувальними матеріалами та техніками
|
Етапи |
Послідовність маніпуляцій |
Ендодонтичний інструментарій |
Розкриття порожнини зуба,
пошук устя каналів
Дослідження довжини
кореневого каналу
Видалення пульпи чи її
розпаду
Розширення устя кореневих
каналів
Проходження, розширення,
формування к/к
Бори, ендобори, ендодонтичні
екскаватори, ендозонди
Голки кореневі: діагностичні,
Міллера, для фіксації турунд, веріфери
Пульпоекстрактор, кореневий
рашпиль
Бор типу Gates-Glidden, Peeso
(Largo), orifice opener
К-ример, файл, флекс, флексофайл
Н-файл, хедстрем, профайли
Техніки пломбування
Матеріали для пломбування
каналів
Пластичні нетвердіючі
Пластичні твердіючі(сілери)
Тверді (філери)
Термопластичною гутаперчою Термафіл
Латеральної |
Автоматичне |
конденсації |
ущільнення |
7
8
Тези змісту теми
Більшість стоматологів на початку третього тисячоліття продовжує використовувати техніку заповнення кореневих каналів “лікувальними” пастами за допомогою ротаційних каналонаповнювачів. Але необхідність просторового заповнення кореневого каналу “thru dimensional” є очевидною для всіх стоматологів. Це необхідно для довготривалого функціонального і ефективного, з біологічної точки зору, збереження зубів без пульпи. Основний принцип процедури – тривимірно заповнити і герметично закрити кореневу систему не подразнюючими матеріалами. Ці матеріали повинні не тільки заповнити основний канал, а й проникнути в бокові та дельтоподібні відгалуження. Дотримуючись робочої довжини кореневих каналів, беручи до уваги фізіологічне апікальне звуження, не можливо переповнити кореневі канали через апекс до періодонту. Сьогодні часто обговорюється питання не тільки чим заповнювати кореневі канали, але і як це робити.
Техніка заповнення кореневих каналів.
Технікам заповнення кореневих каналів приділяється багато уваги, особливо фірмами виробниками матеріалів та інструментів. Але деякі способи є надто складними та вартісними. Тому зупинимось на техніках, які можливо застосувати в любій стоматологічній поліклініці.
1.Заповнення кореневих каналів пастами за допомогою спіральних (ротаційних) каналонаповнювачів.
2.Техніка центрального штифта.
3.Техніка латеральної конденсації.
4.Автоматичне теплове ущільнення (Me Spadden)
5.Заповнення каналів термопластичною гутаперчею з центральним штифтом (Термофіл).
Щоб бути всебічно підготовленим, лікар повинен володіти основними методами пломбування систем кореневого каналу. Знати лише одну методику чи матеріал – значить обмежити свою здатність лікувати складні випадки, що зустрічаються в ендодонтії постійно. В особливо складних випадках позитивний результат відмічається при комбінації декількох матеріалів та методів пломбування. В 60% ендодонтичне лікування приводить до ускладнень через неповну обтурацію кореневих каналів.
Успіх пломбування каналу залежить від форми ендодонтичної порожнини та якісного очищення, формування та проходження кореневого каналу, що сприяє успішному тривимірному пломбуванню каналу. Тривимірне пломбування каналу дає наступні позитивні моменти:
1.виключає проникнення ексудату із періапікальної області в кореневий канал. При попаданні ексудату відбуваються застійні явища, розпад його і дифузія в періапікальні тканини, де він діє як фізико-хімічний подразник, що викликає періапікальне запалення.
9
2.Попереджує повторне інфікування в результаті транзиторної бактеріємії.
3.Утворює гарні біологічні умови для процесу загоєння тканин.
Заповнення каналів пастами за допомогою спіральних (ротаційних) заповнювачів.
Цей метод найбільш широко застосовують в стоматологічних кабінетах.
Маючи мінімальне технічне оснащення дуже швидко заповнюються кореневі канали пастами, цинкоксидфосфатними цементами. Ця техніка пломбування може мати і гарні результати. Вона добре себе зарекомендувала при лікуванні пацієнтів, що не мають великого бажання співпрацювати з стоматологом, при лікування важко прохідних каналів, поганому фінансуванні стоматологічної служби. Недоліками даного методу є відсутність герметичного заповнення кореневих каналів. Після заповнення утворюються повітряні пустоти і дефекти в кореневій пломбі, можливе переповнення чи недозаповнення кореневих каналів. Пасти, що використовують для пломбування в незначній мірі проникають в дельтовидні та бокові відгалуження макроканалу і не забезпечують заповнення всього простору. Пасти, що використовуються, мають в складі “сумнівний” формальдегід та параформальдегід. Ці та інші лікарські засоби не мають більше підстав застосовуватися в сучасній ендодонтії. Довготривалі спостереження за різними матеріалами, що обтурують кореневий канал, вказують практично на ідентичні результати після заповнення кореневих каналів менш токсичними і не шкідливими для здоров’я людини.
Методика пломбування
Спіральний наповнювач вибирають таким чином, щоб мати можливість його вільного переміщення в кореневому каналі. Фіксування довжини провести непросто, але можливо використовування плоскої та багатоколінчатої насадки. Оберти на наконечнику повинні бути в межах 300-600 об./хв. на каналонаповнювач наноситься пломбувальний матеріал і вноситься в кореневий канал ближче до апексу. Виводиться каналонаповнювач із кореневого каналу не виключаючи бормашину. Наступні введення каналонаповнювача з пломбувальним матеріалом проводяться до середини каналу, а потім до 1/3 каналу.
Залишки пломбувального матеріалу ватною кулькою витираємо з порожнини зуба, придавлюючи в устях каналів, завдяки чому частково видавлюються пухирці повітря та ущільнюється матеріал. Порожнина зуба очищується бором чи екскаватором від кореневої пломби. Для попередження забарвлення коронки та погіршення полімеризації композитних матеріалів при використання сілерів на основі евгенолу та формальдегіду, ставимо ізолюючу прокладку і, в залежності від необхідності, постійну чи тимчасову пломбу, вкладку чи штифтову конструкцію. Якість кореневої пломби контролюється рентгенівським знімком.
10
Крім класичного спірального наповнювача використовуються спіральні (ротаційні) наповнювачі з різними запобіжними системами, в яких скручений плоский дріт (twisted blade) більш стійкий до зломів. Двохсторонні спіралі (EZ-Fill) дозволяють пломбувальному матеріалу краще проникати в латеральні та дельтовидні канали без надмірного виходу матеріалу за верхівку.
Техніка центрального штифта.
Для цієї методики використовують гутаперчеві, срібні чи титанові штифти. Кореневий канал заповнюється одним штифтом, а для герметичності перед введенням штифта в канал вводять сілер.
Після проведення механічної обробки каналу, необхідно підібрати штифт, який відповідає номеру останнього ендодонтичного інструменту. На штифті відмічається робоча довжина. В кореневий канал ручним чи машинним способом вводять пломбувальний матеріал (сілер). Штифт вводять в кореневий канал на визначену робочу довжину. Залишок гутаперчевого штифта видаляють плагером, срібного – бором. При необхідності ставлять ізолюючу прокладку, постійну чи тимчасову пломбу.
Метод нескладний, швидкий. Штифт допомагає проникнути матеріалу в бокові відгалуження кореневого каналу, є можливість контролювати заповнення каналу. Але під тиском штифта матеріал може вийти за апекс. Деякі сілери не зв’язуються з гутаперчевими чи срібними штифтами і між сілером та філером з часом утворюється щілина.
Латеральне ущільнення гутаперчі.
Суть даної методики – обтурація кореневих каналів гутаперчевими штифтами (бета-фаза) з пломбувальним матеріалом (сілером). Для проведення такої методики необхідно6 нормовані гутаперчеві штифти для центрального штифта (master cone), тонкі гутаперчеві штифти різної товщини для допоміжних штифтів (середні, тонкі та дуже тонкі), сілер сумісний з гутаперчею, ендодонтичний пінцет, плагер, ендодонтична лінійка.
Порядок роботи. Із нормованих штифтів вибирається центральний штифт, який повинен вільно входити в канал. При затискуванні пінцетом відмічається робоча довжина. Сілер вносять в кореневий канал ручним способом, чи каналонаповнювачем на повільних обертах. Центральний гутаперчевий штифт змащується сілером і вводиться в кореневий канал і ущільнюється гострим ендодонтичним інструментом (spreder). В утворений після спредера простір вводяться допоміжні штифти, менші на 2 розміри ніж центральний, і їх теж ущільнюють. Штифти повинні бути більш тонкі ніж сілери. Виступаючі частини штифтів зрізаються. В порожнину зуба вноситься підігріта гутаперча, яка ущільнюється тупим ендодонтичним плагером. Після рентгенологічного дослідження ставиться постійна пломба. Метод латерального ущільнення має багато модифікацій: змочування допоміжних штифтів в сілер перед введенням, використання плагерів, що нагріваються на вогні чи електричним струмом (Endotec), використання вібраційних