Фармакология шпоры / Шпора / АС 07

ТЕМА: АНТИСЕПТИКИ ТА ДЕЗІНФІКУЮЧІ ЗАСОБИ.

Вимоги до антисептичних та дезінфікуючих засобів:

1. Широкий спектр дії у відношенні мікроорганізмів, грибів та простійших, висока активність.

2. Добра ефективність в присутності органічних речовин.

3. Нетоксичність для людини та тварин. Відсутність місцевої дії (алергізуючої, подразнюючої), мінімальна всмоктуваність.

4. Швидка поява та тривалість антисептичної дії.

5. Хімічна стійкість, низька ціна.

6. Дезініфікуючі засоби не повинні пошкоджувати оброблені предмети (викликати корозію металів, змінювати забарвлення).

Класифікація:

І. Неорганічні сполуки.

1. Галогенвмістимі.

2. Кислоти і луги.

3. Окислювачі

4. Солі важких металів.

ІІ. Органічні сполуки.

2.1. Похідні нітрофурану.

2.2. Барвники.

2.3. Група фенолу та його похідні.

2.4. Альдегіди.

2.5. Спирти.

2.6. Детергенти.

ГАЛОГЕНИ – хлор, йод, бром, фтор у вільному стані володіють вираженою дезінфікуючою дією. Найбільш широко в якості дезінфікуючих засобів застосовують хлор та його сполуки, а також препарати йоду.

Механізм дії хлорвмістимих препаратів - руйнують клітинні мембрани бактеріальних клітин та денатурують білки, окислення ферментів.

Дія - бактерицидну на бактерії, віруси, простіші. Резистентні до дії хлору кислотостійкі бактерії (туберкульозні палички). Найбільш активні сполуки хлору в нейтральних та кислих розчинах.

ХЛОРНЕ ВАПНО – суміш гіпохлориду кальцію (СlO)₂, хлориду кальцію СаСl₂, гідрату окису кальцію Са(ОН)₂. Протимікробна дія хлорного вапна залежить від вмісту в ній вільного хлору, що повинний складати не менш 25 %. Застосовується для дезинфекції, а також як дезодоруючий засіб. Хлорамін Б чинить антисептичну , дезодоруючу дію, володіє сперматоцидними властивостями. Застосовують водні розчини хлораміну Б для лікування гнійних ран, знезараження шкіри та слизових оболонок, для стерилізації резинових перчаток та неметалевих інструментів, знезараження предметів загального користування та виділень хворого дизентерією, черевним тифом, паратифом, холерою та ін. кишковими інфекціями.

ПАНТОЦИД – містить не менше 50 % активного хлору. Застосовується в хірургії як зовнішній антисептик та для індивідуального знезараження води. Знезараження води відбувається через 15 хв. після її контакту з пантоцидом (1 табл. на 0,5-0,75 л води).

ПРЕПАРАТИ ЙОДУ. Розчин йоду спиртовий, йодоформ, йодонат, йодинол, розчин Люголя.

Механізм дії йоду: пригнічення життєвоважливих ферментних систем, окисленні білків протоплазми та коагуляції білка.Розчини йоду володіють сильною бактерицидною, фунгіцидною та спороцидною дією на гноєрідні кокки (стафіло-, стрепто- кокки), мікобактерії туберкульозу та збудника сибірської виразки. РОЗЧИН ЙОДУ СПИРТОВИЙ. Володіє також подразнюючою та відволікаючою дією. В основному застосовується як зовнішній антисептик.

ЙОДОФОРМ. Як антисептичний засіб застосовують для лікування інфікованих ран у вигляді присипок, мазей.

ЙОДОНАТ. Являє собою водний розчин комплексу поверхнево активної речовини з йодом. Бактерицидну дію чинять обидва компонента препарату. Не викликає подразнення шкіри. Застосовується як замінник розчину йоду спиртового.

РОЗЧИН ЛЮГОЛЯ. (1 чайна ложка йоду, 2 чайні ложки КІ та 17 г Н₂О). Застосовується для змащування оболонки глотки та гортані при запальних процесах (лікування хронічного тонзиліту).

Побічна дія - алергія, ідіосинкразія, місцева подразнююча дія ( сип на шкірі, гіперемія). Хронічне отруєння йодом – йодизм, характеризується головним чином ураженням слизових оболонок (нежить, кашель, слинотеча) та висипання на шкірі.

КИСЛОТИ ТА ЛУГИ.

Механізм дії кислот заключається в денатурації білка, що приводить до незворотніх змін в протоплазмі клітин, в тому числі і мікробних. Органічні кислоти здатні проникати крізь клітинні оболонки мікробів всередину мікроорганізмів і денатуріровать білки протоплазми мікроба. За активністю вони значно поступаються неорганічним кислотам.

БОРНА КИСЛОТА. Активна у відношенні багатьох гноєрідних мікроорганізмів. Добре всмоктується крізь слизові оболонки та ураженні ділянки шкіри. Швидко всмоктується в кров з раневої поверхні. Проникає крізь ГЕБ у дітей. При повторному надходженні в організм може кумулювати, накопичуючись в тканинах, пошкоджує клітини; викликає парез та параліч капілярів у дітей та робить судини нечутливими до ангіотензину, зменшується реакція судин на судиннозвужуючі засоби. Тому боротися з гострою судинною недостатністю в цьому випадку дуже важко. Може розвинутися важка гіпотензія з летальним кінцем. У зв'язку з цим борну кислоту та буру ні в якому випадку не можна застосовувати в якості антисептика для обробки сосків матері (небезпека хронічного отруєння, ураження нирок), а також ран шкіри та слизових оболонок у новонароджених та дітей першого року життя.

Застосування у вигляді слабих розчинів для промивань та полоскань, а також у клінічній практиці. Дітям старшого віку призначають для лікування гнійних захворювань шкіри, запальних захворювань очей.

Кислота саліцилова володіє антисептичними, відволікаючими, подразнюючими та кератолітичними властивостями. Входить до складу лініменту "Калефоцин" (ревматизм, артрити), присипки "Гальманин" (підвищена пітливість), мозольного лейкопластирю "Саліпод". Широко застосовується в дерматології.

ЛУГІ. Бактерицидний та бактеріостатичний ефекти лугів пов'язані з денатурацією білка. У високих концентраціях викликають колікваційний некроз. Слабкі луги діють бактеріостатично.

РОЗЧИН АМІАКУ. У вигляді водного розчину використовують для обробки рук хірурга.

ГІДРОКАРБОНАТ НАТРІЮ. Розм'якшує епідерміс, розчиняє муцин. Його 0,5-2 % розчин використовують для компресів, полоскання глотки, при тонзилітах. При трахеїтах виділяється бронхіальними залозами, розчиняє муцин, сприяє розжиженню мокроти та володіє відхаркуючою дією.

СОЛІ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ.

Механізм дії. Бактерицидна, бактеріостатична, в'яжуча, прижигаюча дія солей важких металів пов'язана з їх здатністю осаджувати білки та блокувати сульфгідрильні групи ферментів систем протоплазми бактерій. Вони утворюють з білками альбумінати. У випадку утворення щільних альбумінатів ефект буде бактеріостатичний, в'яжучий; нещільних – бактерицидний, прижигаючий, некротизуючий. В залежності від щільності альбумінатів Шмідерберг запропонував розмістити метали таким чином:

Pb, Al..Fe, Cu, Zn…Ag, Hg

з лівого боку метали виявляють в’яжучу і подразнювальну дію, з правого – припікаючу, посередині – всі три види дії.

Найбільш сильною бактерицидною та бактеріостатичною дією володіють сполуки ртуті та срібла. Значно їм поступаються в цьому солі міді, цинку. Протимікробна активність солей важких металів падає в присутності білка.

Ртуті дихлорид (сулема) Hg₂Cl₂. Є сильним антисептиком, взаємодіючи з білками утворює щільні альбумінати і тому чинить подразнюючу дію на шкіру та слизові, володіє широким спектром протимікробної дії, чинить переважно бактерицидний ефект. Протимікробна дія сулеми різко падає в присутності білка. Тому сулему не використовують для дезінфекції екскрементів, рвотних мас, мокрот. Сулема викликає корозію металів.

Використовується для дезінфекції приміщень, обробітку предметів догляду за хворими, а також для лікування деяких шкірних захворювань.Таблетки забарвлені еозином.

Ртуті окис жовтий (НgО) застосовується для промивання слизових оболонок в очній та урологічній практиці. Входить до складу офіціальної жовтої ртутної мазі, що застосовується для лікування кон"юктивітів, блефоритів і т.д. в дітей.

Гостре отруєння препаратами ртуті проявляється болями в животі, блюванням, проносом, пригніченням ЦНС, послабленням роботи серця, колапсом, найбільш важким та небезпечним симптомом є ураження нирок. Виникає некроз ниркової тканини (сулемова нирка) що веде до анурії та уремії. Так як препарати ртуті виділяються з організму крізь слинні залози та слизову оболонку товстої кишки, можливі стоматити, виразковий коліт.

Хронічне отруєння ртуттю (меркуріалізм) зустрічається як професійне захворювання на виробництві та в лабораторіях. Симптоми хронічного отруєння такі ж як і гострого, але менш виражені: стоматит, гінгівіт, слинотеча, розлад ШКТ, ураження нирок. Потім з'являється симптоми ураження ЦНС (психічні розлади, тремтіння рук). Механізм – інгібірування тіолових груп ферментів клітин.

Допомога при гострому отруєнні

Унітіол – 5% по 5-10 мл в/в на 10 кг маси тіла. В першу добу – 2-3 ін'єкції, у послідуючі 1-2 ін'єкції не менше 6 днів.

Препарати срібла володіють сильною бактерицидною та бактеріостатичною дією. Чутливі до срібла кокові (особливо гонококки) та деякі ін. форми бактерій. Також вони чинять в'яжучу та прижигаючу дію.

Срібла нітрат (ляпіс) застосовують для лікування ран в хірургії, для профілактики бенореї новонароджених (1-2% розчин), прижигання виразок, грануляцій.

Колларгол та протаргол – колоїдні розчини, не утворюючі альбумінати. Містять відповідно 70% та 8% срібла. Володіють антимікробною, протизапальною та в'яжучою дією. Застосовуються для промивання сечового міхура, лікування циститів, уретритів, кон"юктивітів , для лікування ринітів у дітей.

Препарати міді і цинку. За фармакологічними властивостями подібні між собою. При місцевому застосуванні в залежності від концентрації чинять в"яжучу , подразнюючу та прижигаючу дію. При прийомі всередину викликають блювання.

Міді сульфат (мідний купорос, СuSO₄) чинять бактерицидну дію. Застосовують як зовнішній антисептик при захворюваннях очей, для прижигання трахоматозних утворень на кон"юктиві, а також у вигляді 0,2-0,5% розчину для лікування кон"юктивітів у дітей, для промивань при уретритах та вагінітах, при опіках шкіри фосфором. Як антидот використовують при отруєнні білим фосфором (0,25% розчин). Цинку сульфат використовується як в'яжучий , антисептичний та прижигаючий засіб. Його застосовують для лікування кон"юктивітів, кератитів.

Фурацилін . Органічна сполука, похідні нітрофурану. Жовтий порошок з гірким смаком, мало розчинний у воді і спирті. Спектр антимікробної дії Гр⁺ та Гр^– мікроби (стафіло-, стрептококки, кишкова та дизентерична палички, збудник газової гангрени та ін.) Сильний антисептик, чинить подразнюючу дію на тканин, сприяє процесам грануляції та загоєння ран.

Механізм дії пов'язаний з відновленням нітрогрупи (NO₂) в аміногрупу. Відновлені молекули препарату діють на клітинні макромолекули та транспорт електронів в мікробній клітині. Викликають розриви та мутацію ДНК та руйнують її функцію. Також окисляються ферменти мікроорганізмів, що приводить до бактеріостатично дії.

Показання: для лікування гнійних ран, виразок, опіків, остеомієліту, еленіями плеври, гаймориту, кон"юктивіту, при хронічному гнійному отиті, блефориті, гострій бактеріальній дизентерії (по 0,1 г 4 раза на добу).

Барвники – бриліантовий зелений, етакридину лактата та метиленовий синій. Механізм дії: витісняють водень із життєвонеобхідних для мікроорганізму сполук, порушують метаболізм, ріст та розвиток мікроорганізмів.

Бриліантовий зелений – зеленовато-золотистий порошок важко розчинний у воді та спирті. Розчин має інтенсивно зелений колір, має широкий спектр антимікробної дії.

Застосовують як антисептик у вигляді 1-2 % водного або спиртового розчину для змащування при піодермії, блефоритах, кон"юктивітах, порізах, мілких ушкодженнях. В присутності органічних речовин протимікробні властивості різко знижуються. Входить до складу рідини Новікова-коллоїдна маси темно—зеленого кольору, що швидко висихає та утворює на шкірі щільну , еластичну плівку.

Стакридину лактат (Риванол) жовтий кристалічний порошок. Мало розчинний в холодній воді та спирті. Водні розчини нестійкі, на світлі набувають бурого кольору. Протимікробна дія проявляється головним чином при інфекціях викликаних кокками, особливо стрептококками. Препарат не подразнює, малотоксичний.

Використовуют для обробітку ран, промивань плевральної та черевної порожнини при гнійному плевриті та перитоніті, при гнійному циститі; при лікуванні фурункулів, карбункулів, абсцесів (0,1-0,2% розчини) у вигляді примочок, тампонів. При запаленні слизової оболонки зева, носу призначають полоскання 0,1% розчину чи змащування слизової оболонки 1% розчином.

Протипоказання . Промивання порожнин при захворюваннях нирок, що супроводжується альбумінурією. Феноли.

Фенол – карболова кислота, викликає денатурацію білків, пригнічує ферменти м/о. справляє антисептичний, місцевоанестезуючий, припікальний вплив. Застосування обмежено внаслідок токсичності (рвота с кров’ю, судороги, параліч ЦНС, параліч дихання, сердца, некроз печени, почек. Помощь – промыть желудок маслом, при поражении кожи – 5-%спиртом или маслом, стимуляторы ЦНС); входить до складу суміші Платонова, р-ра «Фукорцин», используют как антисептик и противогрибковый препарат. Ваготи – бактерецидное и трихомонацидное д-е, при эрозии шейки матки, воспалении матки и мочевика, при язвах нижних конечностей.

Альдегіди розчин формальдегіду містить 36,5-37,5% формальдегіду.

Син. формалін.

Прозора безбарвна рідина з гострим запахом. Чинить бактерицидну та спороцидну дію.Механізм дії – викликає денатурацію білків. Цим пояснюється його різка подразнююча дія на тканин. Також викликає зневоднення епідерміса шкіри.

Застосовують як дезинфікуючий та дезодоруючий засіб для миття рук, обмивання шкіри при підвищеній пітливості (0,5-1% розчини), для дезинфекції інструментів (0,5% розчин), для спринцюванню (1:2 000 – 1: 3 000) та в якості консерванту органів.

Гексаметилтетрамин (уротропін) в кислой среде освобождает формальдегид.Применяют при циститах, пиелитах (вместе с натрия цитратом).

Спирти

Спирт етиловий. Син. винний спирт. Відноситься до наркозних засобів. Діючи на кору головного мозку він викликає характерне алкогольне збудження, пов'язане з послабленням процесів гальмування. Широта наркозної дії невелика.

Застосовують як антисептичний (70%) та подразнюючий засіб для обтирань, компресів (40%), для дезінфекції мілких інструментів (90%), іноді вводять в/в при гангрені та абсцесі легень у вигляді 20-33% розчину в стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду або у воді для ін'єкцій.

Спирт етиловий застосовують для виготовлення настоїв, екстрактів, розчинів.

Катіонні детергенти

Детергенти – синтетичні поверхнево-активні речовини володіючи миючими протимікробними та емульгезуючими властивостями. Механізм їх протимікробної дії пов'язаний з здатністю сильно змінювати поверхневий натяг мембран і порушувать проникність оболонки мікроорганізмів та осмотичну рівновагу мікробної клітини.

До групи детергентів відносяться слідуючи лікарські засоби: цергель, дегміцид, роккал, хлоргексидин, етоній, мильний спирт.

Хлоргексидину біглюконат чинить швидку і сильну бактерицидну дію на Гр⁺ та Гр^– бактерії. Не діє на віруси та спори, зберігає активність в присутності крові, гною,. Хлоргексидин ефективний також у відношенні збудників венеричних захворювань: трепонем, гонококків, трихомонад. Застосовують для обробітку операційного поля та рук хірурга, стерилізації хірургічного інструментарію, а також при гнійно-септичних проносах (промивання операційних ран, сечового міхура та ін.) для профілактики венеричних захворювань (сифілісу, гонореї, трихомонадозу). Препарат випускається у вигляді 20% водного розчину.

Етоній

Білий кристалічний порошок зі специфічним запахом. Легко розчинний у воді, спирті. Дає бактеріостатичний та бактерицидний ефект, активний у відношенні стрептококків, стафілококків та інших мікроорганізмів. Чинить детоксикуючий вплив на стафілококковий токсин. Володіє місцевоанестизуючою активністю, стимулює загоювання ран.

Застосовують зовнішньо при трофічних гнійних виразках, тріщинах сосків, прямої кишки, сверблячих дерматозах, стоматитах, гігнивітах, виразках роговиці, кератитах, отітах. Використовують також при трофічних виразках, променевих ураження шкіри. Для лікування ран, виразок застосовують зовнішньо у вигляді 0,02-1% розчину та 0,5-2% мазі.

Форма випуску: порошок, паста по 20,. Мазь 0,5% по 25,0, мазь 1% по 25,0.

Декаметоксин

Білий дрібнокристалічний порошок зі слабким запахом. легко розчинний у воді є чвертиною амонієвою сполукою. За хімічною структурою та антимікробною дією близький до етонію.

Застосовують декаметоксин при гнійних та грибкових ураженнях шкіри (абсцеси, гнійні рани, кандідоз) при проктиті, гнійних кон"юктивітах, гингівітах, періодонтитах, тонзилітах, отитах та ін. гнійних процесах. Ендобронхіально застосовують при захворюваннях легень. Використовують також в якості антисептичного засоби для обробки рук медичного персоналу та операційного поля, для знезаражування шовного та хірургічного матеріалів, резинових перчаток, медичного інструментарія, приборів, та обладнання з металу, скла, пластмаси, резини, а також для хімічної стерилізації та консервування кістково-сухожильних трансплантатів.

Спирт мильний.

Містить : їдкий калій плавлений 23 частини, води 27 частин, олії соняшникової (або бавовняної) рафіновано 100 частин, спирту етилового 90% 300 частин. Застосовують зовнішньо при захворюваннях шкіри.