- •5. Класифікація переробних виробництв.
- •6. Характеристика комплексів для зберігання продукції.
- •7. Сутність, призначення та функції складського господарства.
- •8. Види складів та їх зберігаюче обладнання.
- •9. Організація складських операцій.
- •10. Вдосконалення роботи складського господарства.
- •11. Основи стандартизації виробничої діяльності.
- •12. Сутність якості та показники її оцінювання.
- •14. Методи визначення якості.
- •15.Організація контролю за якістю на підприємстві.
- •16.Сертифікація і стандартизація продукції.
- •17. Суть та необхідність паспортизації підприємств.
- •18. Види паспортів підприємства та їх оформлення.
- •19. Порядок проведення робіт з паспортизації санітарно - технічного стану підприємства.
- •21. Соціальна інфраструктура. Соціальна діяльність підприємства.
- •22. Планування соціального розвитку.
- •23. Мета і завдання культурного та побутового обслуговування.
- •24. Організаційно-економічне забезпечення та регулювання житлово-комунального обслуговування.
- •25. Шляхи вдосконалення соціально-культурної та житлово-комунальної сфери.
- •26. Загальна характеристика організаційної структури управління.
- •27. Типи організаційних структур управління.
- •28. Еволюція структур управління підприємством.
- •29. Оцінка вибору оптимальної структури управління підприємством.
- •30. Колектив як соціальний орган управління.
- •31. Суть, завдання, основні принципи управління персоналом.
- •32. Методи управління трудовим колективом.
- •33. Соціально - психологічна структура колективу.
- •34. Суть і значення внутрішнього трудового розпорядку.
- •35. Трудова дисципліна та методи її забезпечення.
- •36. Дисциплінарна відповідальність та її види.
- •37. Дисциплінарне стягнення : порядок накладання, оскарження та зняття.
- •39.Суть, види та характеристика груп (колективів)
- •40. Лінійно - функціональна організаційна структура управління.
9. Організація складських операцій.
Раціональна організація складських операцій дає змогу керівництву підприємства мати необхідні зведення про наявність товаро матеріальних цінностей на складах і вчасно приймати рішення про їхнє поповнення та безперервне забезпечення виробництва.
Організація складських операцій включає такі основні елементи, як приймання, зберігання, облік і контроль за відпусткою матеріальних цінностей.
Приймання матеріалів є кількісне та якісне, в якому беруть участь працівники складів і фахівці, що мають справу з прийнятими цінностями. Наприклад, у прийманні устаткування беруть участь працівники ВГМ, у прийманні основних матеріалів для виробництва продукції працівники ВТК.
Зберігання матеріальних цінностей. За кожною групою товарно-матеріальних цінностей на складах закріплюють визначене місце. При цьому необхідно, щоб забезпечувалися: зручність виконання прийомних і відпускних операцій; максимальна механізація й автоматизація завантаження, навантаження і переміщень; схоронність кількості та якості; протипожежна безпека; легкість перевірки якості і кількості; найбільш повне використання площі і кубатури складських приміщень.
Облік товарно-матеріальних цінностей на складах повинен відображати їхній рух (надходження і витрати), а також їхню наявність. Облік матеріалів ведеться на картках, що відкривають для матеріалу кожного виду..
Бухгалтерія заводу повинна контролювати й аналізувати роботу всіх заводських і цехових складів, строго проводячи принцип матеріальної відповідальності складських працівників за правильне використання довірених їм цінностей.
10. Вдосконалення роботи складського господарства.
11. Основи стандартизації виробничої діяльності.
Стандартизація - це діяльність, спрямована на розробку і встановлення вимог, норм, правил, характеристик як обов'язкових для виконання, так і рекомендованих, що забезпечує право споживача на придбання товарів належної якості за прийнятну ціну, а також право на безпеку і комфортність праці. Мета стандартизації - досягнення оптимального ступеня упорядкування в тій чи іншій області за допомогою широкого і багаторазового використання встановлених положень, вимог, норм для вирішення реально існуючих, що плануються або потенційних завдань.
Основними результатами діяльності в галузі стандартизації повинні бути підвищення ступеня відповідності продукту (послуг), процесів їх функціональному призначенню, усуненню технічних бар'єрів у міжнародному товарообміні, сприяння науково-технічному прогресу та співробітництво в різних областях.
Цілями стандартизації є
-підвищення рівня безпеки життя і здоров'я громадян, майна фізичних і юридичних осіб, державного та муніципального майна, об'єктів з урахуванням ризику виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, підвищення рівня екологічної безпеки, безпеки життя і здоров'я тварин і рослин;
-забезпечення конкурентоспроможності та якості продукції (робіт, послуг), єдності вимірювань, раціонального використання ресурсів, взаємозамінності технічних засобів (машин і устаткування, їх складових частин, комплектуючих виробів і матеріалів),;
-сприяння дотриманню вимог технічних регламентів;
-створення систем класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації, систем каталогізації продукції (робіт, послуг), систем забезпечення якості продукції (робіт, послуг), систем пошуку і передачі даних, сприяння проведенню робіт з уніфікації.
Стандартизація здійснюється відповідно до принципів 1:
-добровільного застосування стандартів;
-максимального врахування при розробці стандартів законних інтересів зацікавлених осіб;
-застосування міжнародного стандарту як основи розробки національного стандарту, за винятком випадків, коли таке застосування визнано неможливим внаслідок невідповідності вимог міжнародних стандартів кліматичним і географічним особливостям країни, технічним і (або) технологічним особливостям або з інших підстав або країна у відповідності до встановлених процедур виступала проти прийняття міжнародного стандарту або окремого його положення;
-неприпустимість створення перешкод виробництву та обігу продукції, виконання робіт і надання послуг у більшою мірою, ніж це мінімально необхідно для виконання цілей, зазначених вище;
-неприпустимість встановлення таких стандартів, які суперечать технічним регламентам;
-забезпечення умов для однакового застосування стандартів.