Варіант № 7
1. Структурно-смислові компоненти наукових текстів. Опрацювання наукових текстів.
Науковий текст – це цілісний комунікативний блок, що має чітку, логічну структуру із внутрішньо завершеними частинами насиченими відповідною технологією. Науковий текст розрахований на обізнаного слухача підготовленого до сприйняття інформації. Змістом такого тексту є певне наукове дослідження.
Ознаки наукового тексту:
цілісність;
зв’язність;
логічність;
членованість;
послідовність;
комунікативність.
Цілісність наукового тексту передбачає смислову єдність, цілісне оформлення початку і кінця тексту.
Зв’язність полягає в поєднанні компонентів тексту між собою.
Логічність наукового тексту забезпечують мовні одиниці, що виражають причину і наслідок, умову і наслідок.
Членованість тексту виражає відношення, що існує між розділами, підрозділами та інше.
Послідовність у науковому тексту реалізується через спеціальні функціонально-синтаксичні засоби,що вказують на порядок думки або на перехід від однієї думки до іншої.
Комунікативність – передбачає спрямованість тексту на відповідного адресата. Складовою одиницею наукового тексту є абзац. Абзац є внутрішньо замкнутою частиною тексту, показником переходу від однієї думки до іншої. Кожний наступний абзац розвиває думку попереднього, використовуючи повтори одного й того ж слова або словосполучення. Грамотне членування тексту на абзаци допомагає осмислити прочитане, зосередитись перед наступною дозою інформації.
Кожний науковий текст, незважаючи на типовість, має свої індивідуальні риси, що залежить від автора і його досвіду.
Відповідно до функціонального призначення наукові тексти поділяють на такі види:
оглядовий текст – забезпечує наукове обґрунтування предмета дослідження і показує ступінь невивченості його окремих складових;
методологічний текст – описує специфіку методів проведеного дослідження;
теоретичний – подає теоретичні аспекти предмета дослідження;
пояснювальний – розкриває основні положення містить примітки і тлумачення понять,таблиць, формул;
додатковий – подає анкети, тексти, графіки, додаткові докази наукових положень, такий текст розміщують у додатках у наукової роботи;
науковий текст змішаного типу – йому властиві ознаки різних видів наукових текстів, але в основному теоретичного, з елементами оглядового та пояснювального текстів.
Науковий текст має бути зрозумілий потенційним читачам. Важливу роль у науковому тексті відіграє заголовок – інформативна одиниця, що відображає тему наукового твору і відповідає змісту тексту.
Типи заголовок.
Назви загального характеру.
Назви, які конкретизують питання.
Назви, що відображають особливості авторської постановки питань.
Елементи наукового тексту.
Вступ виконує функцію програми дослідження і має таку схему:
обґрунтування актуальності наукової проблеми;
характеристика наявних, теоретичних і практичних досліджень, історія питання;
визначення предмета дослідження, мети; обґрунтування використаних методів.
Мета дослідження – уявлення про результат роботи. Завдання дослідження – уявлення, що необхідно зробити для досягнення мети.
Огляд літератури висвітлюють ці наукові джерела, що розкривають проблему та історію її розвитку.
Вступ закінчується короткою характеристикою змісту наукової роботи.
Основна частина. В ній викладають теоретичні основи і коротку історію порушеної проблеми.
Розділи відображають завдання наукового дослідження. В кінці кожного розділу подаються висновки.
У першому розділі міститься огляд вітчизняних и зарубіжних науковців. У другому розділі подають загальну методику проведення дослідження. У третьому розділі подають реалізацію програми наукової дослідної роботи. У висновках узагальнюють власні спостереження, результати дослідження, пропонують рекомендації, що до практичного використання Від’ємною складовою наукових робіт є план, посилання і цитати.
План – короткий запис, що дає послідовність викладу думки, розриває зміст тексу. Розрізняють прості плани, складні, питальні, називні, тезові і цитатні.
Посилання – фрагмент наукової праці, в якому автор подає відомості про своє дослідження з інших наукових джерел. Мета – доповнити власну думку фактами з інших наукових текстів.
Посилання можна робити у вигляді цитати. Цитата – дослівно наведений уривок з якогось тексту на підтвердження певної думки. У наукових текстах поширені цитати-тези, та цитати-докази. Слід постерігатися плагіату – викрадений.
Плагіат – копіювання чужих ідей, використання тексту без посилання до тексту.