Бригадиренко В.В. Основи систематики комах
.pdfВ. В. Бригадиренко
ОСНОВИ СИСТЕМАТИКИ КОМАХ
2003
Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет
В. В. Бригадиренко
ОСНОВИ СИСТЕМАТИКИ КОМАХ
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Дніпропетровськ РВВ ДНУ
2003
УДК 595.6 Б 87
Рецензенти: д-р біол. наук, проф. А. В. Івашов д-р біол. наук, проф. М. М. Ярошенко
Б 87 |
Бригадиренко В. В. Основи систематики комах: Навч. посіб. – |
|
Д.: РВВ ДНУ, 2003. – 204 с. |
Розглянуто всі відомі ряди комах сучасної фауни. Найбільшу увагу приділено біології та екології представників родин, характерних для фауни України.
Для студентів та аспірантів, фахівців із захисту рослин, охорони природи, екологів.
Гриф надано Міністерством освіти і науки України
(лист № 14/18.2-2034 від 04.11.2002 р.)
|
|
|
|
|
Темплан 2003, поз. 16 |
|
На |
обкладинці |
зображено |
стрибуна |
хілолеуку |
(Cicindela |
chiloleuca |
Fischer von Waldheim, 1820) з родини турунів (Coleoptera, Carabidae). |
|
ISBN 966-95899-7-5
Навчальне видання Віктор Васильович Бригадиренко
Основи систематики комах
Навчальний посібник
Редактор Н.В. Маковцева Техредактор Н.В. Маковцева Коректор Г.О. Стара
Підписано до друку __.__.2003. Формат 70x108 /16. Папір друкарський. Друк плоский. Ум.-друк. арк. ______. Умов. фарб.-відб. ______.
Обл.-вид. арк. _______. Тираж 150 прим. Зам. № ______.
РВВ ДНУ, вул. Наукова, 13, м. Дніпропетровськ, 49050. Друкарня ДНУ, вул. Наукова, 5, м. Дніпропетровськ, 49050
© Бригадиренко В. В., 2003
Вступ
ПЕРЕДМОВА
Розвиток біологічних наук неминуче веде до накопичення знань про походження, еволюцію та нові види тварин. Накопичення відомостей не може бути призупиненим, тому й систематика – дисципліна, що вивчає систему живих організмів, – постійно еволюціонує.
Підготовка та написання цього навчального посібника допомогли зрозуміти необхідність перегляду систематики найбільшої групи живих організмів, яку становлять комахи. Погляди на систему комах на рівні рядів значно розрізняються у авторів різних підручників. Система родин усередині більшості рядів у останні роки також зазнала значних змін. Тому пропозиція Н.Ю. Клюге про створення рангової номенклатури комах сприймається як цілком закономірний етап розвитку таксономії. Проте, на нашу думку, більшість ентомологів – викладачів вузів ще не усвідомила необхідності переходу на таку систему. До того ж, упровадження системи Н.Ю. Клюге в навчальний процес при підготовці ентомологів неможливе без застосування цієї системи при вивченні комплексу ботанічних та мікробіологічних дисциплін. Тому для практичних цілей – полегшення викладання та вивчення спецкурсів з систематики комах – необхідно протягом досить тривалого часу продовжувати користуватись традиційною системою комах, видозміненою згідно із сучасними поглядами.
За основу при написанні даного навчального посібника була взята система до рівня рядів Г.Я. Бей-Бієнко. Згідно із сучасними поглядами, ряди ентогнатних комах переведені в окремий клас. Більшість нововведень у систематиці знайшла своє відображення на відповідних сайтах у глобальній мережі Intеrnet. Але не всі зміни в системі загальноприйняті, тому в окремих випадках ми вважали за потрібне дотримуватись традиційних поглядів на систему деяких таксонів комах. Синонімію для більшості груп з дидактичних поглядів ми не наводимо.
Навчальний посібник розрахований на вивчення спеціальних дисциплін, які
розташовані в навчальному плані після загальної ентомології. Час, відведений на вивчення системи комах до рівня родини, не повинен бути меншим за 100 годин. У межах навчальних програм з ентомології та інших спецкурсів університетів не можливе вивчення всіх родин комах (навіть усіх сучасних родин комах). Тому в даному навчальному посібнику ми розглянемо родини комах, поширених на території України; у рядах твердокрилих, лускокрилих, перетинчастокрилих, двокрилих, волохокрильців, рівнокрилих хоботних, клопів, одноденок та ногохвосток ми розглянемо лише ті родини, представники яких мають найбільше господарське чи медичне значення або цікаві з екологічного погляду. Представники, розібрані в окремих родинах, не є обов’язковими елементами програми; перелік видів, що вивчаються, необхідно змінювати залежно від географічного положення навчального закладу, наявності колекційних матеріалів та спрямованості навчання. У навчальному посібнику розглянуті всі види, занесені до Червоної книги України. Через обмеження обсягу морфологічні описи представників зведені до мінімуму. На лабораторних роботах передбачається вивчення морфології окремих видів.
Автор повністю усвідомлює, що написати навчальний посібник з систематики комах до рівня родини, який не був би застарілим ще до виходу його з друку, неможливо. Тому ми запрошуємо до співпраці всіх ентомологів, які зацікавлені в підвищенні якості освіти в Україні.
Підготовка навчального посібника була неможлива без допомоги наукового
керівника доц. В.О. Барсова, який усебічно сприяв написанню цієї роботи, консультацій проф. О.В. Захаренко, проф. О.Є. Пахомова, проф. В.Г. Радченко, доц. М.А. Філатова та старш. наук. спывроб. І.П. Леженіної, технічного забезпечення при підготовці ілюстрацій В.М. Цибенко та М.В. Сокола. Автор вдячний усім, хто допомагав при підготовці навчального посібника.
3
|
|
|
|
|
|
|
Hexapoda |
|
|
|
|
|
||
|
|
НАДКЛАС ШЕСТИНОГІ (ШЕСТИНОГИЕ, HEXAPODA) |
|
|||||||||||
|
Надклас Hexapoda належить до під- |
тини цих комах колючо-сисного типу, при- |
||||||||||||
типу Tracheata типу Arthropoda. |
|
|
стосовані для висисання рідини, вірогідно |
|||||||||||
|
Загальна ознака, за якою відрізня- |
з рослин. Крила різноманітні за розмірами, |
||||||||||||
ються організми цієї групи, – будова груд- |
формою та забарвленням. Мешкали вони у |
|||||||||||||
ного відділу, що складається з 3 сегментів, |
вологих тропічних лісах та поблизу боліт. |
|||||||||||||
на кожному з них розташовано по парі кін- |
Ряд мегасекоптера (Megasecoptera) |
|||||||||||||
цівок. |
|
|
|
|
|
|
характеризується особливим жилкуванням |
|||||||
|
Примітивні |
предки |
комах |
існували |
крил серпоподібної форми та сисним рото- |
|||||||||
350 млн років тому в девонському періоді, |
вим апаратом (рис. 1в); вимер він у тріасі. |
|||||||||||||
а ймовірно ще й раніше. Еволюційна істо- |
Вимерлі велетенські комахи, подібні |
|||||||||||||
рія комах пов’язана з історією інших тва- |
до сучасних бабок, – представники ряду |
|||||||||||||
рин і рослин: з освоєнням наземного сере- |
Protodonata або Meganisoptera зникли в |
|||||||||||||
довища та використанням нових екологіч- |
тріасі. Це найбільші з відомих комах |
|||||||||||||
них ніш, що утворювалися в нових |
(12–75 см у розмаху крил). |
|
||||||||||||
біоценозах. Для систематизації даних про |
Представники |
ряду |
протортоптер |
|||||||||||
вік комах треба згадати періоди розвитку |
(Protorthoptera) |
були |
звичайні до перм- |
|||||||||||
життя на нашій планеті (табл. 1). |
|
|
ського |
періоду. |
Це |
найбільш ранні |
||||||||
|
Таблиця 1. Геологічні періоди |
з відомих викопних Neoptera. Для них ха- |
||||||||||||
|
розвитку комах |
|
|
рактерні шкірясті передні крила, збільшена |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
анальна область задніх крил та добре роз- |
|||||
|
Ера |
|
Період |
|
|
Час (млн |
|
винений гризучий ротовий апарат. |
||||||
|
|
|
|
років тому) |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
У відкладеннях пермського періоду |
|||||||
|
Кайнозойська |
|
Неоген |
|
-25 – 1,8 |
|
||||||||
|
|
|
|
звичайні малі комахи з довгими крилами – |
||||||||||
|
|
Палеоген |
|
-65 – -25 |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
види ряду міомоптера (Miomoptera). У них |
|||||||
|
|
|
Крейда |
|
-135 – -65 |
|
||||||||
|
Мезозойська |
|
|
|
|
|
був гризучий ротовий апарат, короткі цер- |
|||||||
|
|
Юра |
|
-190 – -135 |
|
|||||||||
|
|
|
Тріас |
|
-230 – -190 |
|
ки, за будовою крил найбільш подібні вони |
|||||||
|
|
|
Пермь |
|
-280 – -230 |
|
були до ряду Psocoptera. |
|
||||||
|
|
|
Карбон |
|
-345 – -280 |
|
Представники калоневрид (Calo- |
|||||||
|
Палеозойська |
|
Девон |
|
-400 – -345 |
|
neurodea) також існували в карбоні та пер- |
|||||||
|
|
Силур |
|
-435 – -400 |
|
мі. Вони мали видовжені, майже однакової |
||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
Ордовик |
|
-490 – -435 |
|
форми передні та задні крила, гризучий |
|||||||
|
|
|
Кембрій |
|
-570 – -490 |
|
ротовий апарат та короткі церки (рис. 1д). |
|||||||
|
Під час свого розвитку комахи утво- |
Ряд протелітроптера |
Protelytroptera |
|||||||||||
рювали нові форми, які після тривалого |
(Protocoleoptera) існував у пермі. У цих |
|||||||||||||
існування зникали з арени життя (рис. 1). |
комах передня пара крил була перетворена |
|||||||||||||
Коротко розглянемо |
найбільш |
відомі |
в надкрила, за будовою задньої пари крил |
|||||||||||
з рядів вимерлих комах. |
|
|
|
|
|
найбільш подібні до Dermaptera. |
||||||||
|
Серед первиннобезкрилих |
комах |
Ряд протоперларіа (Protoperlaria) та- |
|||||||||||
треба згадати ряд однохвосток (Monura). |
кож відомий з пермського періоду, най- |
|||||||||||||
Подібно сучасним щетинохвосткам, одно- |
більш |
подібний |
до |
сучасних Plecoptera. |
||||||||||
хвостки мали 10 черевних сегментів із па- |
У більшості видів ряду були горизонтальні |
|||||||||||||
рними придатками (рис. 1а). Церки на оди- |
вирости на передньогрудях, товсті та довгі |
|||||||||||||
надцятому сегменті черевця відсутні або |
задні ноги та довгі церки. |
|
||||||||||||
рудиментарні. Представники ряду відомі |
Єдиний з вимерлих рядів ендоптери- |
|||||||||||||
з верхнього карбону та нижньої пермі. |
гот – глоселітродеї (Glosselytrodea). За ба- |
|||||||||||||
|
Ряд палеодиктиоптери (Palaeodictyo- |
гатьма ознаками вони подібні до сучасних |
||||||||||||
ptera) –різноманітна група, широко пред- |
Neuroptera, але передні крила глоселітро- |
|||||||||||||
ставлена 320–220 млн років тому. До цього |
дей перетворені в надкрила. Існувала ця |
|||||||||||||
ряду належать |
великі |
викопні |
комахи |
група в пермському та юрському періодах. |
(у розмаху крил близько 50 см). Ротові час-
4
Hexapoda |
|
|
|
Серед комах відомі ряди, які існують |
Окремі родини комах існують із пе- |
||
протягом тривалого часу. Ряди одноденок, |
рмського періоду (скорпіонниць – Nanno- |
||
бабок, тарганів існують із кам’яно- |
choristidae та твердокрилих – Cupedidae) |
||
вугільного періоду (300 млн років), прямо- |
або з тріасу (родини прямокрилих – Grylli- |
||
крилі, рівнокрилі, сіноїди, скорпіонові му- |
dae та |
перетинчастокрилих – |
Xyelidae). |
хи, волохокрильці, сітчастокрилі, твердо- |
У той же час така велика група, як луско- |
||
крилі відомі починаючи із пермського |
крилі (більше 140 000 сучасних видів), ві- |
||
періоду (250 млн років), напівтвердокрилі, |
дома тільки з крейдяного періоду, а такі |
||
перетинчастокрилі, двокрилі – із тріасу |
багаті видами в сучасній фауні родини, як |
||
(200 млн років), починаючи із юрського |
саранові (Acrididae), попелиці (Aphididae), |
||
періоду (150 млн років) існували ті самі |
терміти |
(Termitidae) та вищі |
двокрилі |
ряди, які населювали Землю у крейдяний |
(Tephritidae, Tachinidae та ін.) відомі лише |
||
період та кайнозойську еру. Таким чином, |
з неогену! Таким чином, темпи еволюцій- |
||
більшість рядів комах існує вже більше |
ного розвитку в окремих групах комах ду- |
||
200–300 млн років, а це майже втричі бі- |
же різні. |
|
|
льше, ніж вік сучасних рядів ссавців. |
|
|
|
а
б
в |
г |
д |
Рис. 1. Викопні ряди комах: а – Lepismatoma, Dasyleptus brongniarti Sharov (за Расніциним); б – Jurinidae, Jurina sp. (за Раснициним); в – Megasecoptera, Pseudohymen ngustipennis
(за Россом); г – Dictyneurida, Goldenbergia sp. (за Синиченковою); д – Caloneurodea, Paleuthygramma tenuicorne (за Россом).
5
|
Hexapoda |
|
|
|
|
|
|
Велика різноманітність (у сучасній |
комах до останнього часу відбуваються |
||||
фауні відомо не менше 1 500 000 видів ко- |
значні зміни не тільки на рівні родів та |
|||||
мах, в Україні – більше 25 000), недостатні |
родин, а й на рівні надродин та рядів. От- |
|||||
знання про походження багатьох груп і |
же, систематика як наука про взаємовідно- |
|||||
різні погляди на принципи виділення вели- |
сини між окремими групами комах на су- |
|||||
ких таксонів не дозволяють побудувати |
часному етапі знаходиться в стані |
|||||
єдину систему комах (табл. 2). У системі |
бурхливого розвитку (Клюге, 2001). |
|
||||
|
Таблиця 2. Різноманіття рядів комах (кількість видів) світової фауни, |
|
||||
|
країн СНД та України |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таксономічна група |
|
Світова фауна |
Фауна країн СНД |
|
Фауна України |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
3 |
|
4 |
|
Надклас шестиногі (Hexapoda) |
|
- |
- |
|
- |
|
Клас ентогнатні (Entognatha) |
|
- |
- |
|
- |
|
Ряд протури, чи безсяжкові (Protura) |
|
220 |
<5 |
|
1 |
|
Ряд ноґохвостки (Collembola) |
|
3 500 |
300 |
|
110 |
|
Ряд двохвостки (Diplura) |
|
400 |
20 |
|
3 |
|
Клас комахи (Insecta) |
|
- |
- |
|
- |
|
Підклас безкрилі комахи (Apterygota) |
|
- |
- |
|
- |
|
Ряд мікрокоріфіа (Microcoryphia) |
|
250 |
≈20 |
|
6 |
|
Ряд щетинохвостки (Thysanura) |
|
330 |
≈20 |
|
6 |
|
Підклас крилаті комахи (Pterygota) |
|
- |
- |
|
- |
|
Відділ I. Комахи з неповним перетворенням |
- |
- |
|
- |
|
|
(Hemimetabola) |
|
|
|
|
|
|
Надряд ефемероїдні (Ephemeroidea) |
|
- |
- |
|
- |
|
Ряд одноденки (Ephemeroptera) |
|
1 600 |
200 |
|
<50 |
|
Надряд одонатоїдні (Odonatoidea) |
|
- |
- |
|
- |
|
Ряд бабки (Оdonata) |
|
4 500 |
165 |
|
70 |
|
Надряд ортоптероїдні (Orthopteroidea) |
|
- |
- |
|
- |
|
Ряд таргани (Blattoptera) |
|
3 600 |
55 |
|
16 |
|
Ряд богомоли (Mantopera) |
|
2 000 |
>20 |
|
6 |
|
Ряд терміти (Isoptera) |
|
2 500 |
7 |
|
1 |
|
Ряд веснянки (Plecoptera) |
|
2 000 |
170 |
|
<50 |
|
Ряд ембії (Embioptera) |
|
200 |
2 |
|
1 |
|
Ряд грилоблатиди (Grylloblattida) |
|
10 |
2 |
|
0 |
|
Ряд паличники (Phasmatoptera) |
|
2 500 |
7 |
|
0 |
|
Ряд прямокрилі (Orthoptera) |
|
20 000 |
700 |
|
150 |
|
Ряд вуховертки (Dermaptera) |
|
1 200 |
26 |
|
13 |
|
Ряд гемімериди (Hemimerida) |
|
8 |
0 |
|
0 |
|
Ряд зораптери (Zoraptera) |
|
20 |
0 |
|
0 |
|
Надряд геміптероїдні (Hemipteroidea) |
|
- |
- |
|
- |
|
Ряд сіноїди (Psocoptera) |
|
2 000 |
60 |
|
>20 |
|
Ряд пухоїди (Mallophaga) |
|
2 600 |
400 |
|
≈150 |
|
Pяд воші (Anoplura) |
|
300 |
>50 |
|
≈40 |
|
Ряд рівнокрилі хоботні (Homoptera) |
|
40 000 |
4 000 |
|
1 650 |
|
Ряд напівтвердокрилі, або клопи (Hemiptera) |
40 000 |
2 000 |
|
930 |
|
|
Ряд трипси (Thysanoptera) |
|
2 500 |
230 |
|
250 |
6
Hexapoda
Продовження табл. 2.
|
1 |
|
|
2 |
3 |
4 |
|
Відділ II. Комахи з повним перетворенням |
|
- |
- |
- |
|
|
(Holometabola) |
|
|
|
|
|
|
Надряд колеоптероїдні (Coleopteroidea) |
|
|
- |
- |
- |
|
Ряд твердокрилі, або жуки (Coleoptera) |
|
|
350 000 |
20 000 |
6 000 |
|
Ряд віялокрилі (Strepsiptera) |
|
|
300 |
≈10 |
<5 |
|
Надряд нейроптероїдні (Neuropteroidea) |
|
|
- |
- |
- |
|
Ряд сітчастокрилі (Neuroptera) |
|
|
3 500 |
195 |
72 |
|
Ряд верблюдки (Raphidioptera) |
|
|
100 |
31 |
4 |
|
Ряд великокрилі (Megaloptera) |
|
|
240 |
9 |
≈5 |
|
Надряд мекоптероїдні (Mecopteroidea) |
|
|
- |
- |
- |
|
Ряд скорпіонові мухи (Mecoptera) |
|
|
470 |
27 |
≈10 |
|
Ряд волохокрильці (Тrісhоptera) |
|
|
3 000 |
600 |
100 |
|
Ряд лускокрилі (Lepidoptera) |
|
|
140 000 |
15 000 |
5 000 |
|
Ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera) |
|
|
300 000 |
30 000 |
10 000 |
|
Ряд блохи (Aphaniptera) |
|
|
1 000 |
500 |
105 |
|
Ряд двокрилі (Diptera) |
|
|
85 000 |
20 000 |
4 500 |
|
Усього комах |
|
|
1 000 000 |
95 000 |
25 000 |
|
Роль комах у природі важко пере- |
|
Біомаса комах у окремих екосисте- |
|||
більшити (рис. 2). Кількість видів усіх хре- |
мах величезна, вона значно перевищує |
|||||
бетних тварин (46 000) значно менша, ніж |
біомасу хребетних тварин. Економічне |
|||||
у однієї родини твердокрилих (родина дов- |
значення для людини окремих видів комах |
|||||
гоносики – 50 000 видів) або перетинчас- |
вимірюється сотнями мільйонів доларів на |
|||||
токрилих (родина їздці-іхневмоніди – |
рік (шкідливі метелики, сарана, колорадсь- |
|||||
100 000 видів). |
кий жук та ін.). |
|
|
|||
|
Не зменшується якісне співвідно- |
|
У сучасній фауні надклас Hexapoda |
|||
шення між комахами та іншими групами |
представлений двома класами: Entognatha |
|||||
живих організмів і на окремих ділянках |
та Insecta. Перший з них раніше вважали |
|||||
планети, наприклад в Україні (рис. 3). |
підкласом комах. |
|
|
7
Hexapoda
|
Бактерії та |
Інші тварини |
віруси |
|
|
Хребетні |
Рослини |
|
|
Інші комахи |
|
Двокрилі |
|
Перетинчасто- |
Гриби |
|
|
крилі |
|
|
Молюски |
Лускокрилі |
Павукоподібні |
Твердокрилі
Рис. 2. Співвідношення за кількістю видів різних груп живих організмів на нашій планеті (усього – близько 2 000 000 видів)
Інші тварини |
Бактерії та |
|
Хребетні |
віруси |
Гриби та |
|
||
|
|
міксоміцети |
Інші
членистоногі
Лишайники Водорості
Мохи
Судинні рослини Найпростіші
Кільчасті черви Молюски
Комахи
Рис. 3. Співвідношення за кількістю видів різних груп живих організмів на території України (усього – близько 73 000 видів)
8
Entognatha, Protura
КЛАС ЕНТОГНАТНІ (ЭНТОГНАТНЫЕ, ENTOGNATHA)
Малі, первинно безкрилі комахи з |
придатка. Трахейна система погано розви- |
утягненими ротовими органами гризучого |
нена або відсутня. У представників класу |
або колючого типу. На голові відсутні |
наявне перетворення типу анаморфозу |
складні очі (можуть бути прості очі, але й |
(збільшення кількості сегментів у процесі |
вони, як правило, відсутні). Верхні щелепи |
постембріонального розвитку) та протоме- |
з’єднуються з головною капсулою в одній |
таболії (імаго можуть линяти). |
точці. Черевце складається з 6-11 сегмен- |
Інфраклас поділяється на 3 ряди: |
тів, на його сегментах наявні рудименти |
протури (Protura), двохвостки (Diplura) та |
кінцівок, у окремих груп є церки, але ніко- |
ногохвостки (Collembola). |
ли немає непарного членистого хвостового |
|
РЯД ПРОТУРИ, ЧИ БЕЗСЯЖКОВІ (ПРОТУРЫ, ИЛИ БЕЗСЯЖКОВЫЕ, PROTURA) |
|
Дуже малі (0,5–1,5 мм) комахи з дов- |
Розвиток відбувається шляхом анаморфо- |
гим червоподібним тілом. На голові відсу- |
зу, при якому кількість черевних сегментів |
тні органи зору й вусики. З боків голови |
зростає від 8 до 11. |
розміщені так звані несправжні очі – утво- |
У сучасній фауні описано більше 220 |
рення з нез’ясованими функціями (окремі |
видів ряду. Живуть вони в землі, лісовій |
ентомологи вважають, що це – рудименти |
підстилці, гнилих стовбурах та пнях, у мо- |
вусиків, інші – що несправжні очі – видо- |
ху. Живлення не вивчене. Уважають, що |
змінені постнатальні органи). Передні ноги |
протури висисають рідкий уміст водорос- |
довші за інші пари ніг, спрямовані вперед, |
тей та грибів. |
виконують функцію органів дотику, замі- |
Ряд поділяється на 3 родини: |
нюючи вусики. Черевце одинадцятичлени- |
Eosentomidae, Acerentomidae та Proten- |
кове, з трьома парами рудиментарних ніг. |
tomidae. В Україні зустрічається один вид. |
Родина еозентоміди (эозентомиды, Eosentomidae)
Трахейна система розвинена. Дихальні стигми розташовані на боковій поверхні середньота задньогрудей. Усі черевні кінцівки двочленисті. Види родини широко розповсюджені в Європі та Північній Африці. Родина включає єдиний рід – Eosentomon. В Україні поширений Eosentomon transitorum Berl. (рис. 4). Довжина
його 1,3–1,5 мм. Очні плями великі, їх довжина – близько 1/8 довжини голови. Веде прихований спосіб життя у верхніх шарах ґрунту, під опалим листям, серед мохів, у гнилій деревині. Живлення не вивчене. Найчастіше трапляється на півночі степової та в лісостеповій зонах.
Родина ацерентоміди (ацерентомиды, Acerentomidae)
Трахейна система відсутня. Стигми на середньота задньогрудях відсутні. Перша пара черевних кінцівок двочленикова, друга та третя – одночленикові. Тергіти черевця із 1–3 поперечними швами. Види
родини поширені в Європі, Америці, Австралії. Включає 3 роди, із яких один (Acerentomon), можливо, буде знайдений на території України.
Родина протентоміди (протентомиды, Protentomidae)
Види родини поширені в Західній Європі, Північній Америці. .
Рис. 4. Eosentomon transitorum Berl. (за Бей-бієнко).
9