Бригадиренко В.В. Основи систематики комах

Mecopteroidea, Hymenoptera

НАДРОДИНА ВЕСПОЇДИ (ВЕСПОИДЫ, VESPOIDEA)

Очі ниркоподібні, наличник добре розвинений, вусики прикріпляються безпосередньо над ним. Лабіо-максилярний

комплекс витягнений у хоботок. Включає три родини: Vespidae, Eumenidae, Masaridae.

Родина складчастокрилі оси (складчатокрылые осы, Vespidae)

Передні крила в стані спокою скла-	Оса звичайна (Pseudоvespa vulgaris
даються вздовж удвоє. Вусики колінчасті.	L.) – один із найбільш поширених видів,
Тіло забарвлене в жовтий колір, із чорним	може пошкоджувати в садах стиглі яблука
рисунком (рис. 82). Деякі види живуть по-	та груші. Шершень (Vespa crabro L.) живе
одиноко, інші (оса звичайна, шершень),	великими сім’ями в гніздах із папероподі-
живуть сім’ями у великих гніздах із папе-	бної маси, зроблених у дуплах дерев, на
роподібної маси. Личинок у гніздах виго-	горищах будівель тощо. Нападає на свійсь-
довують убитими за допомогою жала та	ких бджіл, обгризає кору молодих дерев,
щелеп комахами або додатково солодкими	пошкоджує плоди. Оса паперова (Polistes
виділеннями попелиць. Деякі види парази-	gallicus L.) будує на стеблах та гілках рос-
тують у гніздах інших видів перетинчасто-	лин, на горищах дисковидні, укріплені на
крилих. У європейській частині колишньо-	стебельці гнізда.
го СРСР – 7 родів із 17 видами.
Родина еуменіди (эумениды, Eumenidae)
Ведуть поодинокий спосіб життя.	десятків видів. Самка занесеної до Черво-
Гнізда будують у різних порожнинах або	ної книги України дисцелії зональної (Dis-
відкрито з комірками із глини. Провіантом	coelus zonalis Panzer) вигодовує личинок
для личинок слугують паралізовані личин-	гусеницями ямкочервоної молі або личин-
ки комах. У європейській частині колиш-	ками пильщика тополевого.
нього СРСР поширено 34 роди та декілька

Родина мосаріди (мосариды, Mosaridae)

Спосіб життя подібний до поодиноких бджіл. Гнізда будують з декількох комірок, які заповнюють нектаром та пилком квітів. В Україні поширений єдиний вид –

Celonites abbreviatus Villers. Він будує гні-

здо з глини на сухих гілках у вигляді циліндричної комірки із дуже тонкими стінками.

Рис. 82. Vespidae, Paravespula germanica (за Блютгеном).

160

Mecopteroidea, Hymenoptera

НАДРОДИНА СФЕКОЇДИ (СФЕКОИДЫ, SPHECOIDEA)

У надродину входить єдина родина – риючі оси.

Родина риючі оси (роющие осы, Sphecidae)

Тіло струнке, майже голе або й зовсім голе. Передньоспинка утворює з боків пару помітних виступів. Самки будують у землі гнізда, що в більшості видів мають вигляд ходів із розширенням у кінці у вигляді комірки. За допомогою жала паралізують різних дорослих комах та їх личинок (гусениць метеликів, личинок пильщиків) та павуків, якими живляться в гніздах личинки. Представники двох родів – паразити в гніздах інших сфецид. У СНД 63 роди, у європейській частині – 55 родів та декілька сотень видів.

До Червоної книги України занесені 8 видів: сфекси жовтокрилий (Sphex flavipennis F.) та рудуватий (S. rufocinctus

Brulle) і стизи двокрапковий (Stizus bipunctatus F.Smith) та смугастий (S. fasciatus F.)

живляться сарановими; амофіла сарептан-

ська (Ammophila sareptana Kohl) ймовірно живиться личинками лускокрилих; церце-

рис горбкувата (Cerceris tuberculata Villers)

вигодовує личинок жуками-довгоносиками з роду Cleonus; ляра анафемська (Larra anachema Rossi) полює на вовчків Gryllotalpa; стизоїд тризубий (Stizoides tridentatus

F.) паразитує на інших видах риючих ос.

Бембекс (Bembex rostarata L.) риє ні-

рки на сипучих пісках та біля стежок і в цих нірках заготовляє поживу для личинок

– паралізованих мух, зокрема ґедзів тощо. Філант бджолиний, або бджолиний вовк (Philanthus triangulum F.) для живлен-

ня личинок ловить і паралізує уколом у шию медоносних бджіл.

Пелопей (Sceliphron destillatorium

Ill.) будує на стінах будівель з глини гнізда, комірки яких заповнює паралізованими павуками.

Псамофіла (Psammophila hirsuta

Scop.) та амофіла піщана (Amophila sabulosa L.) у гніздах, зроблених у піску, запасають для личинок паралізованих гусениць совок та інших метеликів.

а

б

в

г

Рис. 83. Sphecidae (за Гранді): а – Sceliphron spirifex, б – Tachysphex panzeri, в – Tracheliodes quinquenotatus, г – Trypoxylon attenuatum.

161

		Mecopteroidea, Hymenoptera
		НАДРОДИНА БДЖОЛИ (ПЧЕЛЫ, APOIDEA)
Бджоли характеризуються наявністю					колоніями або поодиноко. Є бджоли-
хоботка, утвореного розвиненими нижніми					паразити, які не будують своїх гнізд, а від-
щелепами та нижньою губою, розширеним					кладають яйця в гнізда інших бджіл, де
та потовщеним першим члеником задніх					личинки живляться за рахунок запасів ха-
лапок – важливою частиною апарату для					зяїна.
збору нектару та пилку квіток (рис. 84, 85).					Тіло звичайно чорне, густо опушене.
Вусики колінчасті. Яйцеклад видозмінений					Надродина складається з 7 родин (Stenotri-
у жало. Личинки безногі, живляться пил-					tidae, Colletidae, Andrenidae, Halictidae,
ком і нектаром. Бджоли мають велике гос-					Melittidae, Megachilidae, Apidae), відносно
подарське значення як запилювачі культу-					погано морфологічно розмежованих. Над-
рних і дикорослих рослин. Крім того,					родина об’єднує більше 20 000 видів, на
свійська бджола дає мед, віск, а також					території України зареєстровано понад 600
бджолину отруту, що застосовується в ме-					видів із 6 родин. У європейській частині
дицині. Свійські бджоли та джмелі живуть					СНД поширено близько 1 000 видів цієї
великими сім’ями, інші види –			великими		надродини.
		Родина колети (колеты, Colletidae)
Найбільш низькоорганізовані				бджо-	ляють дуже рідку їжу. Більшість видів по-
ли, від дуже малих до великих (рис. 84г, д).					літрофна, окремі – оліготрофні. Родина
Гніздяться в землі, нірках чи порожнинах					включає 2 069 видів з 53 родів; найбільші
сухих стебел рослин. Для всіх представни-					роди світової фауни – Hylaeus (579 видів),
ків родини характерно, що для облицюван-					Colletes (330 видів), Leioproctus (324 види),
ня стін вони використовують секрет слин-					Palaeorhiza (124 види). У Палеарктиці зу-
них залоз, який, твердіючи, утворює					стрічається близько 70 видів	із 2 родів
шовковисту стінку.		Для личинок заготов-			(Colletes і Prosopis).
		Родина андреніди (андрениды, Andrenidae)
Тіло звичайно чорне, інколи строкато					окремі – монотрофи. Сучасна фауна пред-
забарвлене (рис. 84а, б, в). Вусикові ямки					ставлена 2 332 видами з 35 родів, серед
з’єднуються з наличником, кожна двома					яких найбільші – Andrena (1 121 вид), Pro-
швами. Гніздяться в землі в норах, іноді					tandrena (155 видів), Perdita (615 видів).У
великими колоніями. Окремі види утво-					європейській частині СНД поширено 5
рюють два покоління на рік. Самки пере-					родів та більше 200 видів.	(Melitturga
носять квітковий пилок за допомогою зби-					Мелітурга булавовуса
ральних волосків на ногах. Андреніди –					clavicornis Latr., рис. 84в), занесена до Чер-
важливі запилювачі квіткових рослин, у					воної книги України, будує нірки до 35 см
тому числі сільськогосподарських культур.					глибиною, є одним із головних запилюва-
Більшість видів – оліготрофи та політрофи,					чів люцерни.
		Родина галіктиди (галиктиды, Halictidae)
Бджоли від дуже малих до великих					яких найбільші – Lasioglossum (1 158 ви-
розмірів (рис. 84е). Язичок короткий. По-					дів), Lipotriches (278 видів), Sphecodes (249
дборіддя	фактично	відсутнє.	У	самок	видів), Halictus (217 видів). У європейській
п’ятий тергіт черевця із неопушеною по-					частині колишнього СРСР – 7 родів та бі-
здовжньою борозенкою. Гніздяться в землі					льше 200 видів. Рід Halictus представлений
в нірках, часто великими колоніями. У					на цій території більше ніж 150 видами.
складі родини є паразитичні види, які вла-					Рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus
сних гнізд не будують. Більшість видів					Ev.), занесений до Червоної книги України,
політрофна, окремі – оліготрофи, а також					гніздиться в ґрунті колоніями (на 1 м2 роз-
так звані	монотрофи. Сучасна			фауна	міщено 26–130 гнізд), запилює рослини
об’єднує близько 3 400 видів із 75 родів, із					родини бобових.

162

	Mecopteroidea, Hymenoptera
	Родина мелітиди (мелиттиды, Melittidae)
Середньої величини та великі пред-		рофи. У світовій фауні описано 163 види з
ставники бджіл. Язичок короткий або дов-		14 родів, із яких найбільші – Hesperapsis
гий. Гніздяться в ґрунті, інколи великими		(44 види), Melitta (27 видів) та Dasypoda
колоніями. Активні найчастіше всередині		(25 видів). У європейській частині колиш-
та в кінці літа. Переважно оліготрофи,		нього СРСР родина представлена 3 родами
пов’язані із бобовими чи складноцвітими,		та 13 видами.
окремі види – оліготрофи чи вузькі олігот-
	Родина мегахілиди (мегахилиды, Megachilidae)
Малі та великі представники бджіл		політрофи чи широкі оліготрофи. У світо-
(рис. 85а, б, в). Верхня губа довша за свою		вій фауні описано 2 958 видів із 73 родів, з
ширину. Гніздяться, окрім паразитичних		них найбільші – Megachile (884 види), Hop-
представників, у	старій деревині, де-	litis (329 видів), Osmia (318 видів) та Coeli-
рев’яних спорудах, сухих стеблах рослин,		oxys (309 видів). У європейській частині
у галах, пустих черепашках молюсків, на		колишнього СРСР поширено 24 види та
камінні, у тріщинах скель, у ґрунті. Комір-		більше 200 видів. До Червоної книги Укра-
ки в порожнинах облицьовують шматоч-		їни включено мекахілу округлу (Megachile
ками листків та пелюсток квітів. Самки		rotundata F.), яка будує гнізда в сухих сте-
видів, що будують гнізда, переносять пи-		блах рослин, будівельній деревині та під
лок на густих довгих волосках, розташова-		камінням. Цей вид розводять і експорту-
них на стернітах черевця, що утворюють		ють у країни Північної Америки як запи-
так звану черевну	щітку. Багато видів –	лювач кормових рослин.

Родина справжні бджоли (настоящие пчелы, Apidae)

Середньої величини та великі бджоли. Збиральні волоски самок видів, що будують гнізда, розташовані на задніх гомілках. Поділяються на суспільні, одиничні та паразитичні форми. Суспільні (Bombus, Apis та інші) утворюють великі сім’ї. Усі представники – політрофні та оліготрофні види. Гніздяться, окрім паразитичних видів, у ґрунті, у нірках, глиняних стінах, старій деревині, сухих стеблах рослин. В останні роки систематика цієї групи зазнала значних змін, до її складу включено родину Anthophoridae. Світова фауна об’єднує близько 5 100 видів із 169 родів, з яких найбільші – Nomada (795 видів), Xylocopa (469 видів), Anthophora (350 видів), Amegilla (253 види), Bombus (232 види) та

Eucera (219 видів). У європейській частині колишнього СРСР поширені 27 родів та більше 250 видів.

До Червоної книги України занесено ксилокоп фіолетову (Xylocopa violaceae L.) та звичайну (X. valga Gerst.). Вони мають одну генерацію на рік, зимують на стадії імаго. Оселяються в стовбурах сухих де-

рев, у стінах дерев’яних будівель тощо (вигризають великі комірки, які наповнюють пилком та нектаром).

До Червоної книги України також занесено 10 видів джмелів: моховий (Bombus muscorum F.), пахучий (B. fragrans

Pall.), глинистий (B. argillaceus Scopoli),

пластинчастозубий (B. serrisquama F.Morawitz), вірменський (B. armeniacus

Radoszk.), яскравий (B. ponorum Panzer),

лезус (B. laesus F.Morawitz), червонуватий

(B. ruderatus F.), мінливий (B. proteus

Gerst.) та незвичайний (B. paradoxus Dalla Torre). Останній вид занесено також до Європейського Червоного списку.

Бджола медоносна (Apis mellifera L.), залежно від породи, від сірого до жовтобурого кольору. Живе великими сім’ями. Уже з давніх-давен розводиться людиною, яка використовує мед, віск і навіть бджолину отруту. Але незрівнянно більше значення має як запилювач сільськогосподарських і лісових культур. Іноді зустрічаються здичавілі сім’ї, що гніздяться в дуплах дерев, у щілинах скель тощо.

163

Mecopteroidea, Hymenoptera

НАДРОДИНА ФОРМІКОЇДИ (ФОРМИКОИДЫ, FORMICOIDEA)

Включає єдину родину – мурахи.

Родина мурахи (муравьи, Formicidae)

Крилаті й безкрилі форми, із колін-	До Європейського Червоного списку
частими дванадцятиабо тринадцятичле-	та Червоної книги України включено релі-
никовими вусиками. Черевце стебельчасте,	ктовий вид – ліометопума звичайного (Li-
на стебельці є пластинчаста луска. Живуть	ometopum microcephalum Panzer), який бу-
великими громадами, які складаються із	дує гнізда в дуплах старих дерев.
самців, самок, «робочих» і «солдатів». Ряд	Мурашка руда лісова (Formica rufa
видів мурашок будує з ґрунту, рослинної	L.) звичайна скрізь у лісах, будує досить
трухи, хвої великі мурашники. Інші види	високі мурашники (більше метра висотою).
риють глибокі розгалужені ходи й галереї в	Дуже корисні, бо знищують безліч лісових
ґрунті або проточують їх у деревині. Му-	шкідників. Вид занесено до Європейського
рашки-деревоточці шкідливі, але є й кори-	Червоного списку.
сні види, які знищують безліч шкідників	Мурашка садова чорна (Lаsius niger
лісу. Більшістю дослідників група розгля-	L.) живе в ґрунті або під камінням. На при-
дається як єдина родина або поділяється на	садибних ділянках вид культивує колонії
9–10 підродин. Визначення видів усклад-	попелиць, тому він – небажаний сусід лю-
нюється поліморфізмом робочих особин. У	дини.
європейській частині колишнього СРСР
можна знайти представників 42 родів.

а

б

в

г

д

е

Рис. 84. Apoidea (за Песенко):

а– Andrena carbonaria (Andrenidae), б – Andrena rufizona (Andrenidae),

в– Melitturga clavicornis (Andrenidae), г – Colletes hylaeiformis (Colletidae),

д– Prosopis variegata (Colletidae), е – Halictus pollinosus (Halictidae).

164

Mecopteroidea, Hymenoptera

НАДРОДИНА БЕТИЛОЇДИ (БЕТИЛОИДЫ, BETHYLOIDEA)

Група об’єднує декілька мало вивчепоширено 3 родини: Bethylidae, Dryinidae них родин. Біологія їх різко розрізняється. та Embolemidae.

У європейській частині колишнього СРСР

Родина бетиліди (бетилиды, Bethylidae)

Паразитична родина з подовженим	ниць, які живуть у різих схованках. Перед
та сплощеним тілом довжиною 1–10 мм.	відкладанням яєць бетиліди паралізують
Голова звичайно прогнатична (рис. 86а). У	жертву. Личинки розвиваються як пооди-
безкрилих видів очі нерідко крапкоподібні	нокі або множинні паразити, залялькову-
або зовсім відсутні. Ноги короткі. Стегна	ються в коконі. Родина багато представле-
звичайно потовщені. Стебельце черевця	на в тропіках; у помірних широтах види
дуже коротке. Основні хазяйни бетилід –	бетилід переважно поширені в степах і
личинки жуків у ґрунті, деревині чи насін-	пустелях. У Європі відомо більше 60 видів
ні рослин. Окремі види нападають на гусе-	із 20 родів.

Родина дриїніди (дрииниды, Dryinidae)

Малі перетинчатокрилі – паразити цикадок. Самки часто безкрилі, самці в більшості видів невідомі. Лапки пристосовані для хапання жертви та її утримання (рис. 86б, в). Личинки паразитують на ци-

кадах з родин Cicadellidae, Cixiidae, Delphacidae. У європейській частині колишнього СРСР може бути поширено 38 видів із 17 родів. Самки паралізують цикадок

уколом жала на короткий термін і відкладають яйце всередину черевця, інколи на поверхню тіла. Личинки розвиваються за рахунок статевих залоз самок цикадок, так що яєчники останньої атрофуються (паразитарна кастрація). Личинки старших віків випинаються назовні у вигляді «грижи», можуть лишати хазяїна.

Родина емболеміди (эмболемиды, Embolemidae)

Вусики десятичленикові. Вусикові	одного північноамериканського виду, який
ямки зближені. Дуже рідкісні комахи, яких	виведений із німф цикади. У Палеарктиці
інколи знаходять у гніздах мурах та неве-	поширено 4 види з роду Embolemus; у Єв-
ликих ссавців. Біологія відома тільки для	ропі зареєстровані 2 види емболемід.

а

б

в

г

Рис. 85. Apoidea (за Песенко та Моцаром):

а– Coelioxys rufescens (Megachilidae), б – Hoptilis adunca (Megachilidae),

в– Megachile centuncularis (Megachilidae), г – Melitta leporina (Melittidae).

165

Mecopteroidea, Hymenoptera

НАДРОДИНА ХАЛЬЦИДОЇДИ (ХАЛЬЦИДОИДЫ, CHALCIDOIDEA)

Надродина об’єднує 19 паразитичних родин (Chalcididae, Leucopsiidae, Perilampidae, Eucharitidae, Pteromalidae, Eupelmidae (рис. 86е), Encyrtidae, Eurytomidae, Torymidae, Ormyridae, Agaonidae, Tetracampidae, Eulophidae, Elasmidae, Aphelini-

dae, Trichogrammatidae, Sygniphoridae та

Mymaridae). Звичайні розміри хальцид – 2– 3 мм. Родини хальцид нерівноцінні ні за обсягом, ні за економічним значенням. Розглянемо найбільш відомі родини цієї групи.

Родина хальцидіди (хальцидиды, Chalcididae)
Великі хальциди розміром 1–27 мм	линоїдних є ряд небезпечних шкідників
(європейські – до 10–12 мм). Забарвлення	культурних рослин. Родина об’єднує біль-
звичайно чорне чи коричневе (рис. 86г, д).	ше 195 родів та 1 875 видів. У європейсь-
Голова та груди в більшості видів у вели-	кій частині колишнього СРСР поширені до
ких крапках. Личинки – внутрішні парази-	50 видів із 20 родів.
ти (первинні та вторинні – на іхневмонідах	Брахімерія (Brachymeria intermedia
та тахінах) лускокрилих, двокрилих, жуків,	Nees., рис. 86д) паразитує в лялечках мете-
деяких пильщиків і мурашиних левів. Па-	ликів (білана жилкуватого, ріп’яного, не-
разитичні види корисні, тоді як серед рос-	парного шовкопряда та їнших).

		Родина енциртиди (энциртиды, Encyrtidae)
Своєрідні хальциди, звичайно з ком-				циди. Личинки, як правило, внутрішні па-
пактною	формою	тіла.	Голова відносно	разити; рідко зустрічається вторинний па-
велика. Спостерігається тенденція до ре-				разитизм на іхневмонідах та хальцидах.
дукції	крил у	зв’язку із розвитком		Найбільш різноманітні в ксерофільних
здібностей до стрибання. Довжина тіла в				екосистемах. У світовій фауні описано бі-
середньому 1–2 мм (від			0,25 до 10 мм).	льше 3 200 видів із близько 500 родів. У
Круг хазяїв охоплює 9 рядів комах та				європейській частині колишнього СРСР –
іксодових кліщів, звичайні хазяйни – кок-				більше ніж 500 видів із 153 родів.

Родина ториміди (торимиды, Torymidae)

Хальциди середніх розмірів, довжи-	богомолів. Частина видів – типові фітофа-
ною до 5 мм. Яйцеклад звичайно дуже дов-	ги. У світовій фауні описано більше 875
гий. Більшість видів паразитує на комахах,	видів із близько 70 родів. У європейській
які утворюють гали. Небагато видів на ко-	частині колишнього СРСР поширено 63
конах метеликів та пупаріях мух, у коконах	види з 15 родів.
Родина евлофіди (эвлофиды, Eulophidae)
Довжина тіла 2–3 мм. Більшість ви-	ні колишнього СРСР зареєстровані 252
дів – первинні та вторинні, внутрішні	види з 52 родів. Sympiesis sericeicornis Nees
та зовнішні паразити комах різних рядів,	та S. acalle Walk. – звичайні види плодових
багато видів – яйцеїди. Деякі види виведені	садів та лісових екосистем. Це первинні
з яйцевих коконів павуків, личинки кількох	ектопаразити молей-строкаток, молей-
видів знищують кліщів, що утворюють	крихіток та інших груп лускокрилих. Роз-
гали. У світовій фауні описано більше	виваються також за рахунок хальцид та
3 900 видів із 540 родів; у Палеарктиці –	браконід – первинних паразитів цих фіто-
892 види з 77 родів. У європейській части-	фагів.
Родина афелініди (афелиниды, Aphelinidae)
Довжина тіла звичайно менша 1 мм.	родини – внутрішні та зовнішні паразити
Тіло, як правило, компактне, жовте, буре,	рівнокрилих хоботних, прямокрилих, пере-
іноді чорне. Хазяйни представників цієї	тинчастокрилих, двокрилих та лус-

166

Mecopteroidea, Hymenoptera

кокрилих. Поширені по всьому світу, але	із 41 роду, у європейській частині колиш-
більшість форм – у тропічних широтах. У	нього СРСР поширені 87 видів із 21 роду.
світовій фауні описано більше 1 100 видів

Родина трихограми (трихограммы, Trichogrammatidae)

Дуже малі хальциди, довжиною 0,18–1,2 мм. Передні крила часто з рядками дискальних волосків, нерідко з довгою крайовою бахромою. Внутрішні паразити яєць різних комах, переважно лускокрилих, деяких твердокрилих та цикадових. Описано більше 600 видів із 80 родів. У європейській частині колишнього СРСР зареєстровні 15 видів із 8 родів.

Трихограма еванесценс (Trichogramma evanescens Westw.) паразитує в яйцях багатьох лускокрилих, у тому числі небезпечних шкідливих видів. В умовах України

широко застосовується при біологічному методі боротьби зі шкідниками.

Пресвічія водяна (Prestwichia aquatica Lubb.) розвивається за рахунок яєць великих плавунців (Dytiscidae), які відкладаються всередину тканин водяних рослин. Плаваючи у воді за допомогою кінцівок, самка відшукує яйце плавунця і відкладає в нього до 50 яєць. Увесь розвиток паразита відбувається всередині одного яйця хазяїна, тут же проходить копуляція, після якої пресвічії прогризають оболонку яйця й виходять на поверхню.

Родина мімариди (мимариды, Mymaridae)

Малі хальциди, звичайно менші за	Окремі види (Caraphractus cinctus
1 мм (0,2–2,5 мм). Вусики довгі. Крила	Wlk.) здатні плавати у воді, немов загріба-
вузькі та довгі. Тіло чорне, буре або жовте,	ючи крилами зверху униз. Зазвичай
без металічного блиску. Яйцеїди різних	C. cinctus усе життя (до двох тижнів) про-
комах, переважно цикадових та жуків, рі-	водить у воді без контакту із атмосферним
дше бабок, лускокрилих, сітчастокрилих,	повітрям. Паразитує він на яйцях жуків-
клопів і сіноїдів. У світовій фауні більше	плавунців.
100 родів та 1 400 видів. У Європі зареєст-
ровано 23 роди та більше 200 видів.

а

б

в

г

д

е

Рис. 86. Berhyloidea та Chalcidoidea (за Тряпіциним, Пономаренко, Стефаном, Боучеком):

Berhyloidea: а – Bethylus fuscicornis (Bethylidae), б – Aphelopus empoascae (Dryinidae), в – Bocchus slovacus (Dryinidae),

Chalcidoidea: г – Aphasganophora armeniaca (Chalcididae),

д – Brachymeria intermedia (Chalcididae), е – Anastatus bifasciatus (Eupelmidae).

167

Mecopteroidea, Hymenoptera

НАДРОДИНА ПРОКТОТРУПОЇДИ (ПРОКТОТРУПОИДНЫЕ НАЕЗДНИКИ, PROCTOTRUPOIDEA)

Надродина об’єднує 11 родин паразитичних перетинчастокрилих. Ми розглянемо найбільш відомі з них.

Родина гелориди (гелориды, Heloridae)

Родина представлена 1 родом (Helo- Паразитують на личинках сітчастокрилих. rus) із 7 видами у світовій фауні та 4 – у У фауні України зареєстровані 3 види роду європейській частині колишнього СРСР. Helorus.

Родина проктотрупіди (проктотрупиды, Proctotrupidae)

Дуже малі їздці, що паразитують у	Паракодрус	(Paracodrus apleroginus
комахах. Звичайно бурого або чорного ко-	Hal.) характеризується вираженим стате-
льору, без металічного блиску (рис. 85а, б,	вим диморфізмом: самець крилатий, самка
в). Яйцеклад починається із вершини чере-	безкрила. Тіло блискуче, чорно-коричневе,
вця. Серед них чимало дуже малих видів	вусики й ноги руді. Довжина тіла 5,5 мм.
яйцеїдів, що розвиваються в яйцях різних	Паразитує в личинках небезпечних шкід-
комах. Більшість розвивається в личинках	ників польових культур – коваликів
твердокрилих, що живуть в ґрунті та гри-	Agriotes obscurus L. та Agriotes sputator L.
бах, личинках двокрилих, що живуть в	Проктотрупес-гладіатор (Proctotru-
грибах. У Палеарктиці поширено 12 родів.	pes gladiator Haliday) паразитує на турунах
	Harpalus calceatus.
Родина діаприїди (диаприиды, Diapriidae)
Представники родини мають подов-	на осах–дриїнідах. Звичайно у великій кі-
жене тіло із невеликою головою, довгими	лькості різні представники родини зустрі-
вусиками та довгими широкими крилами.	чаються в сирих едафотопах, особливо в
Літають дуже повільно. Інколи крила вко-	широколистяних	лісах, на галявинах та
рочені або зовсім редуковані. Тіло, як пра-	луках. У світовій фауні описано близько
вило, гладеньке, блискуче, затемнене. Сте-	2 300 видів із 150 родів. На території країн
бельце черевця вузьке, різко відрізняється	СНД група досліджена недостатньо,
від інших сегментів черевця. Діаприїди –	у європейській частині поширено 58 родів
ендопаразити пупаріїв та личинок двокри-	та декілька сотень видів.
лих. Лише види роду Ismarus паразитують

Родина сцеліоніди (сцелиониды, Scelionidaе)

У Європі переважають сцеліоніди із компактною формою тіла. Усі гомілки звичайно із однією короткою шпорою, зрідка середні та задні гомілки ніг із двома шпорами. У багатьох видів спостерігається тенденція до редукції крил. Вусики самок, як правило, булавоподібні, у самців – ниткоподібні (рис. 87г, д). Стебельце черевця майже не виражене, часто поперечне. Сцеліоніди – ектопаразити яєць членистоногих (переважно комах). Паразитують головним чином у скупчено розташованих яйцях. Звичайно із хазяйнами контактують лише самки під час зараження. У рідких випадках спостерігається форезія. Так, Manti-

baria manticida, що оселяється під основою крил богомола Mantis religiosa, живиться гемолімфою; коли самка богомола відкладає яйця, мантибарія ще до застигання кокона заражає яйця хазяїна та знов повертається на богомола. Форезія характерна також для теленомусів (Telenomus tetratomus), що паразитують у яйцях сибірського шовкопряда; після відродження імаго хазяїна теленомуси фіксуються на грудях метелика, біля основи передніх крил (до 40 самок яйцеїдів). Більшість видів сцеліонід поширена в мезофільних умовах, окремі види мешкають у степах та пустелях. У світовій фауні описано більше 3 000 відів

168

Mecopteroidea, Hymenoptera

із близько 150	родів. На території європей-	черепашок. В умовах Україні широко за-
ської частини	колишнього СРСР вивчені	стосовується в біологічному методі боро-
недостатньо, тут поширено 34 роди.		тьби із шкідниками.
Теленомус (Telenomus semistrіatus
Nees.) паразитує в яйцях хлібних клопів-

Родина платигастриди (платигастриды, Platygastridae)

Малі їздці (середня довжина тіла 1 мм). На крилах спостерігається редукція жилок, рідко зустрічаються безкрилі форми. Стебельце черевця, як правило, поперечне. Мезофіли. Переважна більшість видів – яйце-личинкові та личинкові паразити галиць Cecidomyiidae. Окремі триби родини перейшли до паразитування: Platystasiini – у яйцях цикадових та довгоносиків, Aphanomerini – у яйцях цикадових

та клопів, Pseudaphanomerini – у личинках ос–сфецид, Allotrophini – у борошнистих червецях, Fidiobiini – у яйцях жуків– листоїдів, Sceliotrachelini – у білокрилках Aleyrodidae. У світовій фауні описано більше 1 100 видів із 60 родів. На території європейської частини колишнього СРСР видовий склад вивчений недостатньо, зареєстровано 23 роди.

а

б

в

г

д

Рис. 87. Proctotrupoidea та Ceraphronoidea (по Маневалю Дессару Маснеру):

а, б – ♀ та ♂ Allotropa mecrida (Platygastridae), в – Urocyclops bettyae (Platygastridae), г – Gryon misellus (Scelionidae), д – Idris flavicornis (Scelionidae).

169