Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_gidrologia_s_nomerami_stranits.docx
Скачиваний:
663
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
18.76 Mб
Скачать

4.5. Водний режим річок

4.5.1. Види коливання водності річок

Водний режим річки– це зміна в часі рівнів, витрат і об’ємів води у водних об’єктах чи ґрунтах. Водний режим залежить від сукупності фізико-географічних факторів, серед яких найважливішу роль відіграють метеорологічні та кліматичні фактори.

Зміни режиму річок характеризуються перш за все коливаннями її водності. Водність– це відносна характеристика стоку за певний проміжок часу (місяць, сезон, рік, кілька років) порівняно з його середньою багаторічною величиною чи величиною стоку за інший період того самого року. Це поняття використовують для оцінки зміни стоку даної річки.

Від поняття “водність річки ” необхідно відрізняти поняття «водоносність річки». Водоносність– це кількість води, яка протікає в річці в середньому за рік.

У водному режимі річок виділяють перш за все вікові, багаторічні, внутрішньорічні (сезонні) й короткочасні коливання.

Вікові коливання водності річоквідображають вікові зміни кліматичних умов і зволоження материків періодом за сотні та тисячі років. Про ці коливання відомо занадто мало, хоча палеогеографічні дослідження і свідчать про те, що в історії різних регіонів планети були періоди, коли водність річок була істотно більшою, ніж зараз. Нещодавні палеогідрологічні дослідження показали, що в Європі водний стік річок збільшувався в холодні й вологі періоди. Такими були, наприклад, 1400–1300, 900–300 рр. до н.е., 400–750, 1150–1300, 1550–1850 рр. н. е. Останні згадані роки характеризувалися активним наступом льодовиків в Альпах і одержали назву «малого льодовикового періоду». Навпаки, в теплі і посушливі роки водний стік річок зменшувався. Так, в Європі до таких періодів відносять, наприклад, 900–1100 рр., які назвали «середньовіковим кліматичним оптимумом».

Багаторічні коливання водності річоктакож мають переважно метеорологічну природу. Період цих коливань – десятки років. Необхідно розрізняти природну (обумовлену лише кліматичними факторами) й антропогенну (обумовленою зміною стоку) мінливість водності річок. Так, зміна стоку Дунаю, Волги мають природний характер, а таких річок, як Дон, Дніпро та ін. мають антропогенний характер.

Якщо водність річок змінюється одночасно в одному і тому ж напрямку, то кажуть про синхронність коливаньїх стоку. Прикладом можуть бути річки півдня Європейської частини СНД (Дон, Кубань, Волга) і річки півночі цієї частини (Печора, Північна Двіна). Якщо не співпадає характер зміни водності у різних річок, то кажуть проасинхронність коливанняїх стоку. Так, асинхронно змінюється стік річок Європейської частини СНД і Східного Сибіру.

Внутрішньорічні (сезонні) коливання водності річокобумовлені сезонними змінами складових частин водного балансу річкового басейну. Протягом року річки, що знаходяться в різних географічних поясах, випробовують різні чергування багатоводних і маловодних періодів.

Короткочасні коливання водності річокможуть бути перш за все природними й обумовленими як метеорологічними факторами (зливові дощі, коливання температури повітря в районах поширення льодовиків), так і геологічними процесами (попуск води льодовикових озер унаслідок прориву морен на річках із льодовиковим живленням, загачування річок у результаті гірських обвалів тощо).

Короткочасні коливання водності річок можуть бути обумовлені й антропогенними факторами, до яких відносяться попуски у нижні б’єфи гідровузлів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]