Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_gidrologia_s_nomerami_stranits.docx
Скачиваний:
270
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
18.76 Mб
Скачать

4.5.3. Фази водного режиму

Фази водного режиму– це характерний стан водного режиму річки, що повторюється в певні гідрологічні сезони, пов’язані зі змінами умов живлення. Основними фазами водного режиму є водопілля, межень (літня та зимова), паводки.

Повінь (водопілля)– фаза водного режиму річки, що характеризується найбільшою на рік водністю, значним і тривалим рівнем води і зазвичай супроводжується виходом води з русла на заплаву.За походженнямповені можуть бути сніговими, снігово-дощовими або дощовими.За часом настанняповінь може бути весняною – танення снігу на рівнинах та невисоких горах; весняно-літньою – танення снігу в горах; літньою – танення вічних снігів та льодовиків у горах та випадання мусонних дощів. На території України їх спричиняє переважно танення снігового покриву на Закарпатті, крім того, – весняні дощі. Повінь починається в березні, іноді – наприкінці лютого та на початку квітня. Триває вона на малих і середніх рівнинних річках близько 20–30 днів, на великих річках і в Карпатах – до 50–80 днів.

Паводок– фаза водного режиму річки, яка характеризується відносно швидким і короткочасним підняттям рівня води та збільшенням її витрат. Паводок може багаторазово повторюватися в різні сезони року. На відміну від повені вони виникають нерегулярно.За часом настанняпаводки можуть бути зимовими, літніми, осінніми та протягом усього року.За походженням(переважним видом живлення) паводки поділяють на дощові, снігові та снігово-дощові (мішані). Вони можуть охоплювати великі території або мають локальний характер. Паводки поділяються на місцеві та транзитні. Паводки на гірських річках рухаються зі швидкістю 4 м/с і більше, на рівнинних – 1–1.5 м/с. На рівнинній території України паводки спостерігаються рідко, мають локальний характер, короткочасні (протягом кількох годин) і характеризуються інтенсивним підвищенням рівнів води. Найбільш паводконебезпечними регіонами України є Українські Карпати (басейн річок Дністра, Прута і Тиси) та Кримські гори.

Межень– фаза водного режиму річки, що характеризується малою водністю, тривалим стоянням низького рівня води в річках внаслідок зменшення або припинення поверхневого стоку. Межень повторюється щороку в одні й ті самі сезони. В цей час річка живиться переважно підземними водами. За часом настання межень на Україні буває літньою та зимовою. Літня межень – період від кінця повені до осінніх паводків, а якщо їх не було – до появи на річках льоду. Вона може бути стійкою або нестійкою. Зимова межень збігається з періодом льодоставу. В зоні надмірного і достатнього зволоження річки зазвичай мають стійке ґрунтове живлення, яке забезпечує достатньо високий стік літньої межені. Стік у таких річок у зимову межень менший, ніж у літню. У зоні недостатнього зволоження, навпаки, річки у літню межень мають менший стік, ніж у зимову межень. Малі річки цієї зони в літню межень можуть навіть пересихати.

На річках України межень спостерігається у червні-листопаді (літньо-осіння) та у грудні (зимова). Літньо-осіння межень триває 120–170 днів, зимова – 60–80 днів. Зниження меженного стоку та збільшення тривалості меженного періоду відбуваються у напрямі з півночі та північного заходу на південний схід.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]