Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Зубков М. Сучасна українська ділова мова

.pdf
Скачиваний:
8638
Добавлен:
16.03.2016
Размер:
3.44 Mб
Скачать

11)в окремих іменах: Андрон, Артем, Євген, Мирон, Платан, Семен, Тадей, Федот, Харитдн, але Прокіп — Прокбпа, Федір - Федора, Яків - Якова);

12)у присвійних прикметниках, утворених від власних імен на

-ов, -ев (-єв): Серпухов - серпуховський, Крйчев - крйчевський, Колгуєв - колгуєвський;

13)у старокнижних словах: верховний, вирок, головний, закон, народ, основний, прапор, словник, але: табір - табору, школа - шкіл, якір - якоря;

14)в окремих українських прізвищах (під впливом книжної мови): Артемовський, Боровикдвський, Голованівський,

Дідківський, Котляревський, Писаревський, Чабанівсь-кий,

Чайковський та под.; 15) у наголошених кінцевих частинах складних слів - -вод, -воз, -нос, -роб, -лов: діловод, молоковоз, медонос, хлібороб, тигролов, але в частинах -хід, -ріг: пішохід - пішоходець, всюдихід — всюдихода (хоча скороход — скорохода), Козоріг — Козордга (сузір'я), носоріг —

носорога.

Увага! Мелітополь — мелітопольський, Севастополь

— севастопольський, Тирасполь — тираспольський Свід грец. слова «поліс» — місток — немає чергування.

Але: Бориспіль — Борисполя — борйспільський, Тернопіль — Тернополя — тернопільський (від поле — піль).

е - перед м'яким приголосним та перед складом З Є Ї и (що походить від давньоруського и): джерело, женити, т. нйця,

учень, шести, щеміти;

о - перед твердим приголосним та складами з а, о, т и (що походить від давньоруського ьі): бджола, жонатий, мий,

його, копійок, учора, чого, чоло, чоловік, чохол, шостий. ш>

3. Чергування в коренях дієслів: а) о та а

з о — тривала, нерозчленована дія

з а — повторювані

або одноразова, закінчена

багаторазова дія

гонити

ганяти

допомогти

допомагати

клонити

кланятися

котити

катати

кроїти

краяти

ломити

ламати

скочити

скакати

схотіти

хапати

але не відбувається чергування

вимовити

вимовляти

заспокоїти

заспокбювам*

простити

прощати

установити

установлює.

121

б) е (невипадний) та і

е - у префіксальних дієсловах

і - у префіксальних дієсловах

доконаного виду

 

недоконаного виду

вигребти

 

вигрібати

викоренити

 

викорінювати

випекти

 

випікати

замести

 

замітати

зберегти

 

зберігати

наректи

 

нарікати

причепити

'

причіпляти й зачіпати

У дієсловах із суфіксом -ува- (-юва-) з наголосом на коре-

шашміта в ПОХІДНИХ ВІД ЦИХ дієслів іменниках на -ння: бреха-ав - набріхувати - набріхування, завертіти - завірчува-«"* - завірчування, застебнути - застібувати - застібання, явш - очікувати - очікування, полоскати - виполіскува-- «толіскування, але: вивершувати - вивершування, по--^ч^гіти - потребування, прищеплювати - прищеплювання; - ■ випадний)

та и перед л, р (у дієслівних коренях): - вислати - вистилати,

беру - брати - вибирати, - замру - завмирати, стер - зітру - стирати, умер-■'. - умирати.

. Лині евфонічні чергування ї - в

іня у з в може відбуватися, коли це не змінює зна-.

увесь - ввесь, удар - вдар (дієслово), упасти -уночі - вночі, учений — вчений та ін.

 

у пишеться

 

речення перед •їй

У місті було свято; Увійшли до

 

 

кімнати.

 

ясними

наш учений; залишились у сусіди

 

"еред в, ф і букво-ми

кинула у воду; сиджу у вагоні; зайшли

 

льв, св, тв,

у фойє; виникла у Львові; події у світі

 

и перед приго-

Це трапилося... у Батурині; Зустрів

 

 

друга, учителя з Харкова.

 

 

 

 

 

 

в уживається

 

на початку речення перед голосним

В Охтирці працює мій

 

 

 

 

товариш.

 

між голосними

 

Я живу в Одесі вже сім

 

 

 

 

років.

 

Після голосного перед приголосним

Прийшла в місто весна

 

(крім в, ф, буквосполучень льв, св, хв та

 

 

ін.)

 

 

 

2. і - й

Чергування і з й може відбуватися, коли це не змінює зна-

чення слова: імовірно - ймовірно, імення - ймення, і т и — й т и , ішлося - йшлося.

і пишеться

122

на початку речення

 

/ восени, і взимку бюджет не було

 

 

затверджено; Ідуть осінні дощі.

між двома приголосними та

 

Минув і тиждень після звіту,

після паузи перед приго-

 

і другий, а документи так і не було

лосними

 

підготовлено.

 

й уживається

на початку речення перед

 

Й уранці, й удень, і ввечері я не зміг

голосним

 

відпочити.

між голосними

 

Школа й академія надіслали

 

 

поздоровлення до ювілею.

після голосного перед при-

 

Його ймення було мені відоме; Сьогодні

голосним

 

й завтра завод не працюватиме.

Чергування не відбувається: 1. у з в:

а) у словах, у яких чергування може змінити значення: уда-

ча, уклад, укладати, уникати, упливати, управа, уступ, уступати, усувати, ураження і вдача, вклад, вкладати, вникати, впливати, вправа, вступ, вступати, всувати,

враження — з іншими значеннями;

б) у словах, які вживаються тільки з в, або тільки з у:

взаємини, взуття, влада, власність; удар (іменник), узбереж-

жя, увага, указ, учень та ін., а також у похідних утворен-

нях: взаємність, владар; уважний, ударний та ін.;

в) у власних назвах та словах іншомовного походження:

Угорщина, Удовенко, Ужгород, Умань, Урал; увертюра, ультима-

тум, утопія та ін.; Вдовенко, Владивосток, Врубель та ін.

Увага! У деяких власних назвах чергування можли-

ве: Влас - Улас, Всевишній - Усевишній, Вседержитель

— Уседержйтель. Україна - Вкраїна чергується тільки

впоетичній мові.

2.і з й:

а) при зіставленні понять: Батьки і діти; Війна і мир; Дні

і ночі; Живі і мертві;

б) перед словами, що починаються на й, є, ї, ю, я: Сьогодні

ійому треба бути у школі; Іван і Ярина — друзі; Уночі

іїхати будемо.

Розрізнення и та і

1. Чергування и з і:

висіти - повісити, дитина - діти, злипатися - зліпити, сидіти — сідати;

2. В основах незапозичених слів пишеться і:

а) там, де і чергується з о або е: жінка - женити, очікува-

ти - чекати, прізвище - прозивати, прірва - проривати, чільний - чоло, щілина - ущелина;

б) у суфіксах -інь, -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсіньк(ий):

теплінь, широчінь, височінь, глибінь, стрункіший, сухіший, гарячіший, свіжісінький, малюсінький;

123

в) відповідно до вимови після м'яких або пом'якшених:

білий, літо, ніжний, піна, сіно, тісний.

3. В основах незапозичених слів пишеться и:

а) відповідно до вимови після твердих приголосних не чер-

гується з о та е): виноград, кислий, приріст, пиво, тихий;

б) у відкритих складах -ри-, -ли-: бриніти (хоча бренька-

ти), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, крихітний, кришити, стриміти, тривати, тривога, триножити, чорнобривий, глитати (але: гріти, дріботати, дрімати, зрікатися, зрілий, кріпацтво, тріщати).

4. Розрізняються суфікси:

а) -інн (я) з літерою і вживається у віддієслівних іменни-

ках: везіння, волочіння, збайдужіння, кришіння, служіння, сушіння;

б) -инн (я) з літерою и вживається лише у збірних іменни-

ках: баговиння, бурячиння, картоплиння, ластовиння, маковиння, шумовиння.

5. В абсолютному кінці слів після г, к, х пишеться и:

дороги, завдяки, залюбки, навкруги, навпаки, побатьківськи,

руки, скільки, тільки, трохи, шляхи, але у прикметниках та за-

йменниках, що відповідають на питання які?, пишеться і:

батьківські, високі, далекі, довгі, дорогі, сухі, тихі; усякі, такі.

6.Написання и та і після шиплячих

іпишеться

удеяких іменниках, вечірка, зачіска, жінка, кочівник,

прикметниках, мишій, рижій, чільний, чіп, чіпець, дієсловах та похідних чіпляти, чіт, чіткий, щілина, щіпка,

від них

 

щімкий, щільний, щітка, ящірка

у Р., Д. та М. відмінках

 

мережі, очі, печі, ночі, речі, суміші

однини іменників ж. та

 

 

 

с. роду

 

 

 

у Н. відмінку множини

 

вірші, гроші, дріжджі, ключі,

іменників,

 

ласощі, межі, очі, пестощі, рожі;

прикметників,

 

гарячі, кращі, легші, рішучі, свіжі;

числівників

 

двічі, перші, тричі

у прислівниках

 

мерщій, у віні, удвічі, уночі, утричі,

 

 

 

чіпко, навпочіпки, щімко

у дієсловах наказового

 

біжімо, мовчімо, печімо, пишімо;

способу 1-ї та 2-ї особи

 

 

біжіть, мовчіть, печіть, пишіть

множини

 

 

 

 

 

 

и пишеться

у наказовому способі

 

бережи, мовчи, пиши, полощи

дієслова

 

 

 

у дієприслівниках

 

відповідаючи, згадавши, їхавши,

 

 

 

поспішавши, читаючи

у прислівниках типу

 

по-ведмежи, по-вбвчи, по-заячи

у прийменнику та

 

межи (між), межиріччя

похідних

 

 

 

 

Правопис префіксів

 

 

 

 

 

с-

пишеться лише перед

 

 

сконкретизувати, сформований,

 

глухими приголоашми к,

спитати, стверджувати, східці та

 

ф, п, т, х - (КаФе

 

 

ін.

 

 

124

 

«ГТТаХ»)

 

3-

перед усіма іншими

зшитий, зігнорувати, зжитися,

 

 

зцідити, зчеплення, зорієнтований,

 

 

зсадити, зумйсно, зсохся, зцілити

зі-

коли корінь слова

зізнатися, зідрати, зіпсувати, зі-

 

починається сполученням

ставлення, зігнутий, зібгав, зім'яв,

 

ітриголосішх

зів'яле, зіп'ялися тощо

Ніколи не змінюються префікси:

роз- розшйтий, розчистити, розщеплений, розстелити, розстріл,

розформована, розтуляють, розказувати, розпитав, розжитися, розхитати, розчинити Ґ\\ Увага! Для милозвучності при збігу кореневих

приголосних пишеться розі-: розіслати, розірвати

без- безжурність, безшумно, безкорисливий, безперий, безчесність,

безперервний, безформений, безтактність, безхарактерність

воз- возз'єднання, возвеличувати (але: воскресіння, восхвалити,

воспрянути, восторжествувати, воселавити)

через- черезплічник, черезсмужжя, черезсідельник

між- міжміський, міжгалузевий, міжпортові, міжфіґурний,

міжконтинентальний, міжсесійний, міжпланетні, міжщелепний

над- надмірний, надприбуток, надзвичайно, надвечір'я, надбрів'я,

надкусити, надпиляти, надпити

під- підхвалювати, підповзти, підкинути, підштовхнути,

піддати, підтрухнути (підгнити)

від- відкладати, відтінювати, відтоптати, відхилився,

відчистити

перед- передплачувати, передсвятковий, передчасний

об- обґрунтувати, обписати, обсаджувати, обтрушувати, обхлюпувати, обшити

Увага! Не належить до префікса частина нат- у

словах: натще (натщесерце), натхнення й похідних.

Слід розрізняти префікси пре-, при-, прі-, пере-:

пре- вживається переважно для утворення якісних прикметників і прислівників найвищого ступеня ознаки: пре-

поганий - препогано, премудрий - премудро, пречудовий - пречудово та ін., а також у словах: презирство, престол, преосвященний, преподобний;

при- вказує на ознаку дії наближення (.приїжджати,

прийти), приєднання (пришити, причепити); частковість (притулити, примружити); результат (приборкати,

привабити), а також в іменниках та прикметниках на ознаку приналежності чи причетності: Примор'я, Придністров'я,

Привблжя, Приуралля, приміський, присадибний, привокзальний;

прі- вживається лише в словах: прізвище, прізвисько,

прірва, пріфікс (фр. - тверда ціна);

пере-вказує на повторність (перечитати, переміряти) або надмірність дії (переїсти, переспати); подолання (перебути, перетерпіти); подолання відстані (перебігти, перепливти);

подолання перешкоди (перестрибнути, перелізти), а також у

125

словах: переконати, перешийок, переінакшувати, перешкода, перегородка та ін.

Запам'ятайте слова, у яких пре- та при- є складовою ча-

стиною кореня, а не префіксом

пре-

при-

президент, презент, прерогатива, пре-

приватний, привілей, при-

парат, прейскурант, престиж, преам-

четний, примати, примха,

була, прелюдія, пресвітер, президія,

призер, непритомний, прин-

преміювати, прем'єра, презентація, пре-

цип, принаймні, прилад, приз-

тензія, прецедент, претендент, пре-

ма, присудок, притаманний,

вентивний, предикат, префектура,

природа, пригода, приймак,

превалювати, преферанс, презумпція

приймач, прикмета

Запам'ятайте слова, що пишуться лише з пери-:

перигей, перикард, периметр, перипетія, перископ, перистальтика, перистий, перитоніт, периферія,

/ . Іменникові суфікси

Суфікси

 

Приклади

-ир

після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишеться и

-ист

командир, проводир (але: ганчірка, п'ятірка) бандурист,

кларнетист, таксист, фашист афоризм, бонапартизм,

-изм

класицизм, стоїцизм, тероризм

 

-ір

після решти приголосних - і банкір, вампір, пломбір

 

ісламіст, лобіст, пацифіст, піаніст спеціаліст, танкіст

-іст -ізм

кальвінізм, конформізм, кубізм, плюралізм, фавїзм,

 

утопізм

 

 

 

Примітка. В

утвореннях від власне |у|

 

українських коренів і після решти приголосних

 

пишеться -ист, -изм: боротьбист, побутовизм,

 

речовизм.

 

 

-їр

після голосних пишеться ї

-їст -їзм

конвоїр

 

 

 

альтрг/їст, гобоїст егоїст, копіїст атеїзм,

 

героїзм, ламаїзм

 

 

Пишуться з и суфікси

 

 

-ник

гірник, дворушник, макетник, пожежник

 

Г~7(

Увага! У словах: алергік, історик,

 

медик,

 

 

 

*—' механік, прозаїк, стоїк, срізик, хімік пишеться и,

 

і (0 відповідно до правил правопису іншомовних

 

слів.

 

 

-івник

газівник, працівник, трудівник небіжчик

-чик

бакенщик, волйнщик, денщик, прапорщик

-щик

 

 

 

-ич

у прізвищах Бабич, Гнідич, Зварич, Мотрин;

 

 

в іменах по батькові Кузьмйч, Лукйч, Хомач

 

 

(збірні поняття - матеріал або продукт праці)

 

-ив(о) '

добриво, мєливо, мереживо, місиво, морозиво,

 

 

паливо, печиво, прядиво, але марево (абстрактне

 

 

поняття)

 

 

 

 

 

 

 

 

126

 

У словах (переважно з емоційно-неґативним відтінком), утворених від іменників усіх родів

-иськ (о) -

після приголосного пишеться и

 

 

ищ (е)

 

дівчисько, хлопчисько

 

 

 

 

 

 

 

 

вогнище, звалище, згарище, селище, становище

 

 

-їськ (о) -їщ

після голосного пишеться ї

 

 

(е)

 

гноїсько побоїще

 

 

В іменниках середнього роду пишуться

 

 

 

 

 

 

 

-инн (я)

 

збірні поняття баговиння,

 

 

 

ластовиння, павутиння, шумовиння

 

 

-інн (я)

 

утворені від дієслів із голосними основи и, і

 

володіння, говоріння, голосіння, жаління, носіння,

 

 

 

служіння, тяжіння, хотіння, хрустіння, шарудіння Г~7І

 

Примітка. Цей суфікс мають і деякі І—-*

збірні

 

поняття, утворені від іменників на -інь: каміння,

 

коріння.

 

 

-анн (я) -

 

утворені від дієслів із голосним основи

а (я)

янн (я)

зростання, співання, сприяння

 

 

-енн (я)

віддієслівні іменники з наголосом на корені

 

 

 

звернення, напруження, піднесення, порушення, розділення,

 

удосконалення

 

 

Після л перед н завжди пишеться ь

-альник прибиральник, уболівальник -ильник будильник, лічильник, холодильник -ільник полільник

-альність Геніальність, розважальність

ь завжди пишеться також після кінцевого приголосного у словах із суфіксами

-аль

коваль, скрипаль

-ень

велетень, в'язень

-ець

мореплавець, переможець

-єць

австрієць, бельгієць

-ість

здатність, ніжність, першість, сліпучість,

-тель

вихователь, мучитель, цінитель

Написання суфіксів зменшено-пестливого забарвлення

у прізвищах із літерами е (є)

-еньк (о, а) Затенькд, Краєнько, Сивенька

В іменниках жіночого роду, утворених від іменників та інших частин мови

пишеться і в суфіксах

-івк (а) дводюймівка, долівка, ножівка, частівка

127

-ївк (а)

гаївка, маївка, покоївка (після голосних)

 

в окремих словах

-овк (а)

головка (капусти), духовка, замальовка

В іменниках чоловічого роду пишуться суфікси

із випадним о в непрямих відмінках -ок вершок,

вінок, гайок, кілок, стручок, козирок, після м'якого приголосного з ь: деньок, пеньок

на ознаку професії, роботи, уподобань

-ар байкар,вівчар, крамар, лікар -яр газетяр, маляр, тесляр, картяр

приналежність до місця, нації, становища

-анин горожанин, молдаванин, півничанин, сільчанин киянин, львів'янин, хуторянин

ГУ[ Примітка. Суфікси -ович, -ич, -іч; -івн(а), ' [-

ївн(а)]; -енк(о), [-єнк(о)] див. у розділі «Граматичні форми власних назв».

2. Прикметникові та дієприкметникові суфікси

тверда група

(ий) у якісних і відносних прикметниках

дружний (клас), заможний, зворотний, полонений, потужний, потбмствений, природний, тотожний

м'яка група

(їй) переважно у відносних

безкрайній,безодній, братній, верхній, вечірній, всесвітній, городній, давній, досвітній, достатній, житній, задній, крайній, кутній, літній, майбутній, могутній, незабутній, новітній, обідній, освітній, осінній, останній, передній, пізній, порожній, присутній, путній, ранній, самобутній, середній, синій, сторонній, суботній, хатній (менш уживані зимній, злигодній, іногородній)

в усіх прикметниках прислівникового та іменникового походження після ж, ш

ближній, внутрішній, вчорашній, горішній, давнішній, долішній, домашній, дорожній, дружній (привіт), завтрашній, заміжній, зовнішній, колишній, мужній, поздовжній, порожній, прийдешній, навколишній, нижній, нинішній ранішній, сінешній, справжній, сьогоднішній, теперішній, торішній, тутешній, художній

Примітка. У прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -н(ий), -н(ій)

викликає подвоєння н: знаменний, законний, плинний, ранній та ін.

Прикметники з наголосом на суфіксі

вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки й

пишуться з двома н

•анн (ий) - невблаганний, нездоланний, несказанний

128

енн (ий) - нескінченний, страшенний, неоціненний,

янн (ий) незліченний незрівнянний

пишуться 3 одним н

-ан (ий) - жданий, жаданий, коханий, буланий ян (ий) - морквяний, полум'яний, бавовняний

єн (ий) шалений, навіжений, скажений, печений

У прикметниках, утворених від слів іншомовного походження

-йчн (ий)

після кінцевого приголосного основи Д, Т, 3, С,

 

Ц, Ч, Ш, Ж, р вживається суфікс артистичний, історичний,

 

класичний, музичний

-ічн (ий)

після решти приголосних академічний,

 

анархічний, геологічний, ідилічний, органічний

-ічн (ий)

після голосних

 

архаїчний, героїчний, прозаїчний

Уприсвійних прикметниках, утворених від іменників

Івідміни, після приголосних (окрім Й)

упрізвищах Марусин від Маруся, Дукин від дука

Уприкметниках зі значенням присвійності, утворених від назв тварин

-ин (ий)

після приголосних (окрім Й) бджолиний,

 

голубиний, горобиний, качиний

-їн (ий)

після голосних та апострофа

 

зміїний, солов'їний

Прикметники (у тому числі якісні), утворені переважно від іменників, мають суфікси

-ист-

багнистий, гонористий, пористий,

-їст- (після

плечистий, качанистий, перистий

голосних)

двоїстий, троїстий

Після м'якого та шиплячого у прикметниках із наголосом переважно на основу слова

-ев (ий) -єв

(ий)

березневий, вишневий, ситцевий, крицевий,

овочевий, грушевий, спаржевий, борщевий і борщовий

після м'яких н, т або й основи

значеннєвий, алюмінієвий, життєвий

іжиттьовий, миттєвий, суттєвий, взуттєвий

івзуттьовйй, дієвий

і дійовий

Незалежно від наголосу у прикметниках, які мають перед суфіксом твердий приголосний

129

вітровий, казковий, святковий, кварцовий, палацовий, службовий, вербовий, балансовий, сороковий, ясеновий

після шиплячих, м'яких або й з наголосом на закінченні

борщовий, грошовий, дощовий, ключовий, речовий, сторожовий, межовий, життьовий, взуттьовйй, нульовий, осьовий, польовий, стильовий, тіньовий, бойовий, гайовий, дійовий, крайовий

130