Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Зубков М. Сучасна українська ділова мова

.pdf
Скачиваний:
8638
Добавлен:
16.03.2016
Размер:
3.44 Mб
Скачать

□ - нульове закінчення мають іменники: воріт, грабель Сі

граблів), дров, канікул, Карпат, конопель, лещат, ночов, Сум, Черкас, ясел, ясен.

Форми невідмінюваних іменників Не

відмінюються 1. Іншомовні загальні назви з кінцевим голосним:

авеню, амплуа, аташе, безе, болеро, Галіфе, денді, динамо, ейре, ему, ембарго, ефенді, жабо, івасі, какао, камікадзе, каное, канте-ле, кашне, кенгуру, ківі, кімоно, колі, круп'є, кюре, леді, макао, мацоні, меню, метро, мікадо, монпансьє, муміє, наці, падре, пенальті, пенсне, пері, портмоне, рондо, сальдо, салямі, самбо, сірб-ко, сопрано, сорго, табу, танґо, тире, торі, торнадо, тріо, трюмо, факсиміле, фарсі, фіаско, фойє, фрау, фуете, філе, харчо, шансоньє, шапіто, шевальє, шосе, шоу та ін.

2.Окремі іншомовні загальні назви з кінцевим приголос-

ним: анфас, апаш, жакдб, міс, місіс, містрікс, фрейлейн, фрекен та ін.

3.Іншомовні прізвища з кінцевим голосним: Алаку, Бенуа,

Бізе, Бруно, Віардо, Вівальді, Вінчі, Версаладзе, Делоне, Делакруа, Дюма, Дідро, Камю, Корбюзьє, Кюї, Куїнджі, Ла'нца, Лотяну, Моретті, Мюссе, Пічахчі, Россіні, Руссд та ін.

4.Іншомовні прізвища на -ово-, -аго-, -акі-, -их: Суковб,

Бураґо, Таракі, Петрових та под.

5.Іншомовні географічні власні назви з кінцевим

голосним: Антйґуа, Верв'є, Баку{ Гоккайдо, Джагдй, Кіліманджаро, Ковентрі, Колорадо, Кутаїсі, Міссурі, Монпельє, Мари, Перу,'Поті, Пуатьє, Тампере, Тарту, УланУде, Урарту, Хонсю, Хуанхе, Цхакая, Чарджоу та на -ово, - іно-, -ино-: Комар6во,М6ніно, Тушино та ін.

6.Чоловічі власні імена іншомовного походження з кінце-

вим голосним: Асабе, Бакі, Барі, Даду, Хадхо та ін.

7.Жіночі власні імена іншомовного "походження з кінцевим голосним основи (у, і, е, и, о): Аксилу, Гаяне, Ендебі,

Сальді, Кільбіге, Шелеме, Назмі, Янсулд та ін., і з кінцевим приголосним: Арбйк, Арбинак, Дадар, Джанвт, Мерилін, Мерлін, Мука-рам, Рузагуль та ін.

8.Жіночі прізвища власне українського походження на о:

Кухаренко, Сало, Тягнйрядно, Помагайбо, і на приголосний як українського, так й іншомовного походження: Кдшман,

Комар, Маковець, Медведчук, Бордюг, Пінчук, Плахтій, Свистун, Са-мокрйк, Коваль, Чак, Петраш, Макаревич, Моріц, Лисиціан, Ральф та ін.

9.Слова числівникового різновиду: півдня, півздшита,

піввідра, півсвіту, півснопА, півночі, півхліба, пів'яблука та под.

10.Складноскорочені назви ініціального та ініціально-зву-

кового типу: ЗМІ, НАТО, ПАР, НАН, ХТЗ, ХНУ (але: із жеком, від сніду й под.).

11.Назви іноземних часописів: «Тайме», «Уніта», «Фіга-

ро»-, «Юманіте» та ін.

151

Особливості використання іменників у ділових паперах

Слід пам'ятати, що ОДС вимагає:

1. Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книжного походження: автор,

біографія, варіант, Габарит, Гарант, довідка, екзотика, екскурсія, ємність, єство, журі, звершення, зона, інгредієнт, компрометація, кон'юнктура, лабораторія, маркетинг, номенклатура, об'єктивність, поборник, прецедент та ін.

152

неправильно
викладачка хімії касирка (касирша) заводу лаборантка (лаборантша) відділу бригадирка (бригадирша) цеху працівниця фірми учителька школи

неправильно

правильно

анонімка

анонімний лист сто

Сотняга

гривень залікова

гривень

книжка маршрутне

заліковка

таксі фарбування

маршрутка

кадровий працівник

фарбовка •

хворий на астму

кадровик

хитрий

астматик

людина, яка забуває дівчина

хитрун

(жінка), яка пустує людина з

забудько

горбом (горбата людина) велика,

пустуха

сильна рука автомобіль

потяг, який перевозить вантаж

горбань

(вантажний потяг)

ручище

вода

авто

злодій

товарняк

 

водичка

злодюга

Отже, треба уникати вживання іменників із розмовного

стилю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою основою тощо й заміняти їх нейтральними, книжними іменниками або іншими частинами мови чи розгорнутими пояснювальними конструкціями.

2. Написання іменників на означення статусу, професії, посади, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді, наприклад:

правильно

викладач хімії касир заводу лаборант

бригадир цеху

Слова (прикметник, дієслово), залежні від працівник фірми найменування посади чи звання, учитель школи

узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді,

наприклад: бухгалтер фірми виявив, старший інспектор комісії записав, висококваліфікований кухар ресторану переміг.

Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо, наприклад: завідувач кафедри української мови доцент Креч Тетяна Василівна зазначила, що...

153

Слід звертати увагу на контекст уживання професії чи ста-

тусу, наприклад: До кабінету було запрошено секретарку директора Полякову Л. О. і До кабінету було запрошено секретаря комісії Полякову Л. О.

У конкурсі перемогла відмінниця 8-А класу Гур'єва Л. Г. й У конкурсі перемогла відмінник народної освіти викладач СШ № 8 Гур'єва Л. Г

Зарахувати на посаду друкаря офсетного друку Козоріну Р. Ю. й Зарахувати на посаду друкарки-референта Козоріну Р. Ю.

Жіночий рід мають слова: авторка, аспірантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, учениця та ін.

Г^Л Примітки

*—* і. Лише жіночий рід мають такі слова: друкарка, покоївка, праля, швачка (на відміну від шевця, який шиє лише взуття).

2„ Рахівниця — прилад для лічби (не фах).

3. Збірні іменники, що позначають:

а) сукупність однакових або подібних понять, істот, тварин, предметів тощо заміняти іменниками у формі множини, наприклад: неправильно правильно

неправильно

правильно

студентство

студенти

професура

професори

дітва, дітвора

діти

малеча

малі діти

піхота

піхотинці

птаство

птахи

мишва

миші

черва

черви

комашня

комахи

ганчір'я

ганчірки

пахощі

запахи

штовханина

поштовхи

б) сукупні поняття професійної діяльності, назви осіб за

фахом і місцем роботи, проживання та національною приналежністю треба передавати за допомогою додаткових слів, що пояснюють узагальнення,

акторство

гра на кону театру та в кіно

друкарство

виготовлення друкарської продукції

поштарі

працівники пошти

циркачі

працівники цирку

заводчани

працівники заводу

городяни

мешканці міста

4. Уживати форму Кл. відмінка тільки у звертанні до осіб,

називаючи:

 

статус —

знавцю, колеґо, товаришу

посаду — директоре, завідувачу, голово

звання — професоре, капітане, академіку професію — лаборанте, перекладачу, секретарю

154

родича — батьку, мати, сестре, тітко ім'я — Ігоре (Ігорю), Олеже, Миколо, Юрію

Маріє, Ольго, Наталю, Любове ім'я по батькові — Іллічу, Анатолійовичу, Євгеновичу

Іллівно, Анатоліївно, Євгенівно прізвище — Сороко, Каркачу, Багалію, Бондаре Наприклад: Шановний пане полковнику!

 

Вельмишановна панно ївго!

 

Дорога пані Валеріє! Колеґо Дмитре!

 

Друже Ілле Васильовичу!

 

Пане Петрашу!

 

Добродію Чорноволе!

УвагаІ Прізвища у звертаннях іноді можуть мати

 

також форму Н. відмінка.

5.

Уникати двозначності та багатозначності іменників без

додаткового пояснення.

 

неправильно

правильно

Голова Костюк О. П.

Голова зборів Костюк О. П.

зауважила.

зробила зауваження.

До 10.07.2002 бригаді

До 10.07.2002 бригаді

Куця В. Г. треба побілити Куця В. Г. треба побілити

актову залу

стелю в актовій залі.

На сходах стояв дипломат. На сходах стояв невеликий металевий дипломат. На сходах стояв сивий дипломат.

Іноді двозначність можлива у випадку збігу Р. та Д. відмінків:

Своєчасне фінансування адміністрації. Для уточнення слід доповнити вираз: Своєчасне фінансування з боку адміністрації або Своєчасне фінансування адміністрації іноземними інвесторами.

6. Указуючи час за роком, узгоджувати іменник із числівником, займенником чи прикметником не в М. відмінку з прийменником у (в), а в Р. відмінку без прийменника, наприклад:

неправильно

правильно

У 2001 р. (році) ...

2001 р. (року) ...

У першому році ....

Першого року ...

У цьому (тому) році ...

Цього (того) року ...

У наступному році ...

Наступного року...

Але: у четвер, у неділю, у грудні, у липні (без слова місяці).

7. Нульового закінчення для іменників чоловічого роду II відміни у 3. відмінку однини:

підписали акт, отримав лист, узяв олівець, видав наказ і под.

8. Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа, наприклад:

неправильно

155

придбали нову шкіряну мебель зробили позначки різними

чорнилами похорони призначили на ...

правильно

придбали нові шкіряні меблі зробили позначки різним « чорнилом похорон призначили на ...

9.Пам'ятати, що:

кількісний іменник раз у сполученні із числівником та іменником половина має форму рази: Продук-

тивність підприємства збільшилась у два з полови-

ною рази. Якщо дробовий числівник виражений десятковим дробом, то маємо форму раза.

Продуктивність підприємства збільшилась у два й чотири десятих раза;

в Ор. відмінку множини іменників II відміни та множинних іменників слід використовувати лише закін-

чення -ами (-еми), -има, наприклад: неправильно

правильно

 

з п'ятьма колісьми

із п'ятьма колесами

літак з іноземними гістьми

літак з іноземними гостями

повернулись з грішми

повернулись із. грошима

одиниці виміру мають паралельну форму в Р.

відмінку множини: децибелів і децибел, ватів і ват, але лише бітів, гаусів, джоулів, ергів, мілібарів,

байтів. Форма множини може позначати не саму речовину, а її конкретні види, сорти, типи:

Залізницею прибували мінеральні добрива, машинні масла, грузинські вина. Але Наприкінці XX й на початку XXI ст. (століття, а не століть), бо однорідними членами є не числівники, а іменники

кінець, початок;

однина є засобом узагальнення, коли вказує на нерозчленованість, цілісність однорідних іменників:

Перевезено ввесь урожай соняшнику. Та коли невизначе-ну кількість однорідних іменників можна порахувати чи виміряти, слід уживати форму множини: Завчасно було придбано комплекти спортивних костюмів;

не можна відмінювати неживі предмети як живі істоти, наприклад:

неправильно

правильно

Для транспортування

Для транспортування

будматеріалів

будматеріалів

використовували

використовували

потужних КрАЗів і МАЗів.

потужні КрАЗи й МАЗи.

10. Надавати перевагу не дієссловам, а віддієслівним іменникам, які забезпечують однозначність і водночас узагальненість змісту, наприклад:

неправильно

правильно

допомагати

надати допомогу

доручити

дати доручення

змагатися

провести змагання

наїхати

зробити наїзд

оглянути

здійснити огляд

переговорити

вести переговори

 

156

Хоча в наказах, розпорядженнях та інших документах припускається форма наказового способу дієслова (доручити,

оглянути та под.).

11. Іменник (додаток) після дієслів повідомляти, сповіщати ставити в 3. відмінку, а не в Д., наприклад:

неправильно

Карпенка Б. Т.

 

повідомити студентові

 

сповістити інженерові

 

Карпенку Б. Т.

 

 

правильно

 

 

повідомити студента

 

 

сповістити інженера

 

 

неправильно

12. Уживання низки

дієслів

зазнати біду завдати

пов'язано з іменником,

який

шкоду пильнувати чистоту

 

повинен стояти в Р., а не в 3. чи

шкодувати гроші на освіту Д. відмінку, наприклад: радіти перемозі

правильно

зазнати біди завдати шкоди пильнувати чистоти шкодувати грошей на освіту радіти з перемоги

Та це правило не варто застосовувати до іменників II відміни чоловічого роду однини, які мають закінчення -у, -ю, оскільки воно (закінчення) збігається з Д. відмінком, наприклад:

неправильно

правильно

запобігти вибуху було

запобігти вибухові було

неможливо

неможливо

рейтингу не варто

рейтингові не варто

довіряти ремонту

довіряти ремонтові

передувала

передувала

інвентаризація

інвентаризація

Але якщо буде зв'язок присудка, висловленого заперечним дієсловом, й додатка — іменника (предмета чи об'єкта), об'єкт ставиться переважно в Р. відмінку, наприклад:

неправильно

правильно

інструкція не гарантує

інструкція не гарантує

безпеку делегати не

безпеки делегати не

можуть

можуть

висловити свої погляди

висловити своїх поглядів

не варто починати оранку

не варто починати оранки

ми не припинимо боротьбу

ми не припинимо боротьби

відповідь на це не

відповіді на це не

знаходили півроку

знаходили півроку

13. Іменники з дієсловами відмовлятися, ухилятися слід уживати в Р. відмінку з приймеником, наприклад:

неправильно

ухилятися від навчання

ухилятися навчання

відмовлятися від подорожі

відмовлятися

 

подорожі правильно

 

1 4 . Прізвища, що дорівнюють назвам істот, предметів або явищ, слід уживати в поєднанні з ім'ям, назвою посади тощо:

Викликати водія Зайця; Завершити дослід лаборантові Комарю.

157

Прикметник

Прикметник називає ознаку, якість або властивість предмета, явища, істоти. За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні й присвійні. Усі вони змінюються за родами, числами й відмінками, а якісні, окрім того, мають ступені порівняння.

Ступені порівняння якісних прикметників

Окрім звичайної форми, прикметник має ще два ступені порівняння - вищий і найвищий.

1.Прикметники вищого ступеня вживаються зі словами за,

від, ніж, як, проти: Ваші факти є переконливішими, ніж їхні аргументи; Цей контракт вагоміший від минулорічного.

2.Найвищий ступінь означає, що в одному предметі чи понятті є найбільше певної якості: Цей архів мав найбільший за обсягом і кількістю стародруків матеріал пам'яток періоду Київської Русі.

Не утворюються ступені порівняння від якісних та присвійних прикметників: білозубий, гнідий, чалий,

фіолетовий, світло-зелений, кисло-солодкий, порожній, босий, архіскладний, мертвий, сліпий, німий; харківський, материн, морський, тітчин, степовий, Оксанин, Сизоненків, Андріїв.

Творення ступенів порівняння прикметників

Є дві форми ступенів порівняння прикметників: проста (передається одним словом) і складена (передається двома словами).

1. Проста форма вищого ступеня порівняння твориться за допомогою суфіксів -іш- або -ш-.

Із суфіксом -іш- основа прикметника залишається без змін:

тугий - тугіший, різкий - різкіший, слизький - слизькіший, здоровий - здоровіший.

7 Зубков

193

м.

Із суфіксом -ш- основа прикметника зазнає певних змін:

суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають: короткий - коротший,

солодкий ~ солодший, тонкий - тонший, глибокий - глибший, широкий - ширший, далекий - дальший;

приголосні г, ж, з разом із суфіксом -ш- змінюються на -жч- (таких прикметників лише сім): дорогий - дорож-

чий, важкий - важчий, дужий - дужчий, тяжкий - тяжчий, близький - ближчий, вузький - вужчий, низький

-нижчий; це буквосполучення зберігається і в похідних словах: дужчати, подорожчання, ближчати.

Уприкметниках: легкий - легший, довгий - довший ці зміни не відбуваються;

приголосний с разом із суфіксом -ш- змінюється на -щ- (таких прикметників є три): високий - вищий, товстий -

158

товщий товстіший), красивий - кращий та в похідних: покращити, потовщення;

приголосні т, д перед -ш- звучать як ч, але на письмі ця зміна не позначається: короткий - коротший [ корд-ч:и і ], багатий - багатший [ багач:и і ];

в інших випадках основа залишається без зміни: м'який

- м'якший, дешевий - дешевший.

2.Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється від простої форми вищого ступеня додаванням префікса най-: тугіший - найтугіший, коротший - найкоротший, вищий -найвищий, багатий - найбагатший.

Не припускається заміна найвищого ступеня порівняння вищим ступенем. Тому слід писати: найкраще досягнення, а не

краще досягнення; найвища міра покарання, а не вища міра покарання.

Правильно треба вживати найвищий ступінь і в інших випадках: найближчий товариш, а не самий близький товариш, найбільша планета, а не сама більша планета; найостанні-ші, найперші, а не самі останні, самі перші; найдотепніший, або найбільш дотепний, а не самий дотепний, дотепніший, найбільш дотепний; високоповажаний, а не самий високоповажаний; головний або найголовніший, а не самий головний.

Не можна утворювати зменшену чи збільшену форму від усталених нормативних словосполучень та слів: середня школа, вища освіта, середній спеціальний навчальний заклад; колишній, торішній, позаторішній, минулий, позаминулий.

Без порівняння велика міра якості передається: а) префіксами пре-, над-, все-, за-, ультра-, архі-:

предобрий, надчутливий, всеосяжний, завеликий (надто великий), ультрамодний, архіважлйвий;

б) частками (словотворчими) чи, що, як: чималенький,

щонайкращий, якнайдовший;

в) суфіксами -ущ- (-ющ-), -анн- (-янн-), -енн-, -езн-:

значущий, кричущий, нездоланний, незрівнянний;

г) за допомогою прислівників дуже, украй, особливо,

надзвичайно, занадто, більш, найбільш, менш, найменш:

дуже вигідний, украй необхідний, особливо корисний, надзвичайно популярний, більш вдалий.

Зменшена міра якості передається:

а) суфіксами -уват- (-юват-), -ав- (-яв-): білуватий,

синюватий, золотавий, чорнявий;

б) прислівниками трохи, ледь, не дуже, не зовсім: трохи низький, ледь теплий, не дуже свіжий, не зовсім смачний.

0 Примітка. Прислівникам, які утворюються від якісних прикметників вищого та найвищого ступенів,

притаманні спільні звукові зміни:

який?

. як?

високий — вищий

вище

низький — нижчий

нижче

важкий — важчий

важче

дорогий — дорожчий

дорожче

Прислівники вищого й найвищого ступенів збігаються звучанням із прикметниками відповідних форм у середньому роді:

активніше - яке? активніше - як? найбагатше - яке? найбагатше - як?

Смисл їх з'ясовується контекстом за допомогою питань.

Творення відносних прикметників

1. За допомогою суфікса -н-: хатній, вчасний, професійний, верхній.

Якщо твірна основа закінчується на -н, то відбувається по-

двоєння -нн: день - денний, туман - туманний, бетон - бетонний, осінь - осінній.

7* 195

Приголосні г, к, х перед суфіксом -н- чергуються відповідно з ж, ч, ш: дорога - подорожній, рік - річний, втіха - невтішний.

Якщо твірна основа закінчується збігом приголосних, то між ними з'являється вставний о або е: молитва - молитовний,

дно - бездонний, церква - церковний, торгівля - торговельний, земля - безземельний, відро - п'ятивідерний.

Уприкметниках буквений, казармений, формений вставний

ез'являється між твірною основою й суфіксом -н-.

2.У прикметниках, утворених за допомогою суфікса -ан- (- ян-), літера н не подвоюється: горілчаний, дощаний,

кожушаний, піщаний, дерев'яний, олов'яний, солом'яний, вітчизняний, весняний.

3.Прикметники, що вказують на відношення предмета до дії, творяться за допомогою суфікса -льн-, що додається до основи неозначеної форми дієслова: копіювати -

копіювальний, освітлювати — освітлювальний, наступати -

ви т и - живильний, навчати -

навчальний, місити - місильний, свердлити - свердлильний.

Творення і вживання присвійних прикметників

Присвійні прикметники утворюються переважно від назв осіб. Уживання суфіксів тут зумовлюється відміною іменника, від якого твориться прикметник.

Від іменників II відміни на означення осіб прикметники утворюються за допомогою суфікса -ів-, -ев- від іменників м'я-

кої та мішаної груп: Гоголь — Гоголеве, Дем'ян — Дем'янів, Чернйш — Чернйшів, Чернйшеве.

160