Зубков М. Сучасна українська ділова мова
.pdfПрисвійні прикметники обмежено вживаються в діловій мові на позначення належності предмета людині: Шевченків
«Кобзар»-, Франкові сонети (але: шевченківські традиції, сковоро-дйнівські читання, лев-толстбвський стильУ.
Частина присвійних прикметників уживається:
а) як географічні назви: Київ (місто Кия), Львів (місто Лева),
Васильків (від Василь), Харків (від Харко), Сватове, Мар'їне, Марйнин;
б) як прізвища: Пономарів, Дукин (від дука), Іванйшин (від Іваниха), Литвин (від Литва).
1Про вживання присвійних прикметників у діловій мові див. тему «Особливості використання прикметників у ділових паперах».
Повні та короткі прикметники
За наявністю закінчення прикметники бувають:
1. Повні — із закінченнями: теплий, добра, славне, зелені, материна.
Ці форми загальновживані для сучасної мови.
2. Короткі — без закінчення в діловій мові не вживаються.
Відмінювання прикметників
Прикметники мають форми роду й числа та змінюються за відмінками.
За характером закінчень прикметники поділяються на тверду та м'яку групи. Більшість прикметників у сучасній українській мові належить до твердої групи, і лише невелика кількість — до м'якої (див. с. 158).
Відмінкові |
|
закінчення |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Однина |
|
|
Множина |
||
Від- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мін- |
Тверда група |
М'яка група |
Прикметники |
Тверда |
М'яка |
|||
ки |
|
|
|
|
на -лиций |
група |
група |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
чол. і |
жін. |
чол. і |
жін. |
чол. і " |
жін. |
та на |
|
|
с. рід |
рід |
с. рід |
рід |
с. рід |
рід |
-лиций |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
н. |
-ий, -є |
-а |
-ій (- |
-я |
-ий, -е |
-я |
-і |
-і (-Ї) |
|
|
|
їй), |
|
|
|
|
|
|
а |
|
-е,-є |
|
|
|
|
|
р. |
-ого |
-ог |
-ь-ого |
-ь- |
-ь-ого |
-ЬгОЇ |
-их |
-їх (-їх) |
|
|
|
|
ог |
|
|
|
|
д. |
-ому |
-ій |
-ь-ому |
-ій |
-ь-ому |
-ій |
-им |
-ім (-їм) |
3. |
як у Н. |
-у |
як у Н. |
-ю |
як у Н. |
-ю |
як у Н. |
як у Н. |
|
або Р. |
|
або Р. |
|
або Р. |
|
або Р. |
або Р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
Примітка. Для ділового та наукового стилів нор- |
мативним е закінчення -ому в М. відмінку однини для |
прикме у формі чоловічого та середнього роду: на чистому, у
тників червоному, в оригінальному.
Особливості використання прикметників у ділових паперах
1. Перевага надається прикметникам книжного походження:
автобіоградлчний, балансовий, валютний, гарантійний, ґрунтовний, дезорієнтований, еквівалентний, єретичний, зоологічний,
ідеальний, конфіденційний, легітимний, маршрутний, нейтральний, організаційний, парламентський, регіональний та ін.
неправильно |
правильно |
роботящий |
працьовитий |
малюсінький |
дуже малого розміру |
мерзлякуватий |
який боїться морозу |
довжелезний |
дуже довгий |
довготелесий |
високий на зріст |
безвихідне становище безпорадне становище |
|
головатий |
розумний |
згоден |
згодний |
вечірняя |
вечірня |
молодії |
молоді |
Отже, треба уникати вживання прикметників із розмовної, |
зниженої лексики, двозначним змістом, суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарвлення, стягнених повних та усічених форм, замінюючи їх однозначними, неемоційними прикметниками або розгорнутими пояснювальними конструкціями з інших частин мови.
2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які
утворюються |
за |
допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін. |
|
неправильно |
правильно |
працьовитіший |
дуже працьовитий |
завеликіший |
надто великий |
невдаліший |
менш вдалий |
3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш,
менш,
найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш-.
неправильно |
правильно |
більш рішучіший |
більш рішучий |
найбільш доцільніший |
найбільш доцільний |
менш оптимальніший |
менш оптимальний |
найменш продуктивніший |
найменш продуктивний |
найбільш дотепніший |
найбільш дотепний |
4. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні — особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода,
162
домовленість, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, зустрічі, зв'язки, обов'язки, переговори.
5. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому.
неправильно |
правильно |
на попереднім з'їзді |
на попередньому з'їзді |
на старім обладнанні |
на старому обладнанні |
6. Замість розмовної форми треба користуватися конкрет- |
|
ним визначенням. |
|
неправильно |
правильно |
чималий, чималенький, |
великий, більший за.... |
великуватий, завеликий |
дуже великий |
якнайдовшу, щонайдовшу |
дуже довгу, надзвичайно довгу |
7. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най-.
неправильно |
|
правильно |
|
самий високий |
|
найвищий |
|
самий чорний |
|
найчорніший |
|
самий довгий |
|
найдовший |
|
8. Уникають |
уживання |
присвійних |
прикметників, |
замінюю- |
|
|
|
чи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. відмінку, це ж стосується тих ви-
падків, коли є кілька однорідних членів.
неправильно |
правильно |
студентові досягнення |
досягнення студента або |
Петренкові пропозиції |
студентські досягнення |
пропозиції Петренка В. П. |
|
директорові розпорядження розпорядження директора |
|
материна, |
поради матері, |
батькова і другова |
батька і друга |
поради |
|
Але усталеним є вживання присвійних прикметників: а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко,
архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, вейєрштрассова сигма-функція, ермітів многочлен,
гурвіців критерій, жорданова лема, карданова передача, кесарів розтин, клейнова пляшка, ланґранжові дужки, петрові батоги, рентгенівський апарат, фредгольмів мінор, штрумова система та ін.; б) у крилатих висловах:
аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, прокрустове ложе, сісіфю-ва праця та ін.
9. Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим роз'яснюючим іменником.
неправильно |
правильно |
білоцерківський житель |
житель м. Біла Церква |
кременчуцькі цигарки |
цигарки з м. Кременчук |
брестська адреса |
адреса в м. Брест |
китайські товари |
товари з Республіки Китай |
163 |
|
Але усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що походять:
а) від топонімів та інших географічних назв:
Харківська область, Великобурлуцький район, Красноярський край, Київський проспект, Керченська протока, Казахська затока, Дніпровський лиман, Чукотський півострів та под.;
б) від імен, прізвищ чи псевдонімів:
Соломонові острови, Магелланова протока, Баренцове море, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, селище Кіровське та под.
10- Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.
неправильно |
правильно |
старша викладачка |
старший викладач |
досвідчена інженер |
досвідчений інженер |
нова професорша |
новий професор |
винахідлива капітан |
винахідливий капітан |
11. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та 3. відмінках множини й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п'ять і більше.
Два нестандартні вироби Експонувалося три оригінальні розробки
Чотири великі контейнери Останні десятеро працівників За останні вісімдесят років
12. Для визначення часу треба: а) уживати відповідні прикметники в Р. відмінку без прийменника у (в), або ж прислівник; б) щоб прикметник стояв не в М., а Р. відмінку без прийменника.
неправильно |
правильно |
у позаминулорічну навігацію |
позаторішньої навіґаціг |
у минулому році |
торік (минулого року) |
у позаминулому році |
позаторік |
у тому місяці |
того місяця |
в останній понеділок |
останнього понеділка |
у наступному кварталі |
наступного кварталу |
13. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості одно-
рідних предметів, що існують у певній сукупності.
неправильно |
правильно |
медичні приладдя |
медичне приладдя |
величезні каміння |
величезне каміння |
пошкоджені коріння |
пошкоджене коріння |
рідкі пруття |
рідке пруття |
164
Від- |
|
|
мін- |
М'яка група |
|
ки |
|
|
Н. |
Токар |
Пільб |
Р. |
Токаря |
Піля |
д. |
Токареві |
Пілеві |
|
Токарю |
Шлю |
3. |
Токаря |
Піля |
Ор. |
Токарем |
Шлем |
|
|
.Піл |
|
|
Граматичні форми власних назв
Українські прізвища, імена та імена по батькові
Прізвища іменникового типу відмінюються за зразком
іменників відповідної відміни і групи.
|
|
|
|
|
І відміна |
|
|
|
||
|
Відмінки |
Тверда |
|
|
|
М'яка |
|
Мішана |
||
|
|
|
група |
|
|
|
група |
|
група |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Н. |
|
Нехбда |
|
II |
Гамалія |
|
Меша |
|
|
|
|
|
Головня |
|
||||||
Від- |
|
НеходиТверда група |
Головні |
|
ГамаліїМ'яка групаМеші |
|||||
|
Р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мін- |
|
Неходг |
|
Головні |
|
Гамалії |
|
Меші |
||
|
д. |
|
|
|
|
|||||
ки |
|
Неходу |
|
Головню |
|
Гамалію |
|
Мешу |
|
|
3. |
|
|
|
|
|
|||||
Н. |
Коваленко |
Конур |
|
|
Горобець |
Гайдай |
||||
|
Ор. |
|
Неходою |
Кочура |
Головнею |
|
Гамалією |
Мешею |
||
Р.м. |
Коваленка |
... Головні |
|
Горобця |
Гайдая |
|||||
|
(на) Неході |
|
|
... Гамалії |
|
...Меші |
||||
д- |
Коваленкові |
Кочурові |
|
Горобцеві |
Гайдаєві |
|||||
|
|
Коваленку |
Кбчуру |
|
Горобцю |
Гайдаю |
||||
3. |
Коваленка |
Кочура |
|
Горобця |
Гайдая |
|||||
Ор. |
Коваленком |
Кдчуром |
|
Горобцем |
Гайдаєм |
|||||
м. |
(на) Коваленкові... Кочу рові |
|
...Горобцеві |
...Гайдаєві |
II
П^Г Примітка. Прізвища типу Гайдученя, Зубеня, —'
Сергієня, що походять від іменників IV відміни гайдученя, зубеня, разом із зміною наголосу втратили при відмінюваній суфікс -ат- (-ят-) і відмінюються за типом іменників І відміни:
Гайдучені, Зубеню, Сергієнею.
|
Мішана |
|
|
|
група |
Маляр |
|
Кардаш |
|
Маляра |
|
Кардаша |
Маляр Маляра |
Молярові |
|
Кардашеві |
Маляреві |
Маляру |
|
|
|||
Кардашу |
Маляру Маляра |
Маляра |
|
|
|||
Кардаша |
Маляром ... |
Малярем |
|
|
|||
Кардашем |
Маляреві |
...Молярові |
|
...Маляру |
|||
... Кардашеві |
...Маляру |
||
|
|||
...Кардашу |
|
|
|
|
Примітки: 1. Прізвища, що закінчуються на -р, на- |
||
0 лежать до твердої, м'якої та мішаної груп. За типом |
твердої групи відмінюються всі прізвища, крім тих, що мають у своєму складі -ар (-яр): Вихор, Кушнір,
Снігур, Сдкур, Спектор, Тур та под.
До м'якої групи належить частина прізвищ із су-
фіксом -ар: Бондар, Кобзар, Крамар, Пушкар, Свічкар
та под.
До мішаної групи — прізвища із суфіксом -яр:
Дігтяр, Золяр, Козяр та под., але прізвища Гайдар,
Гончар відмінюються за типом твердої, а не мішаної чи
165
м'якої груп (хоча гонча'р — гончаря, гончареві, гончарем, гончарю).
2.За типом II відміни змінюються чоловічі прізвища на зразок Піч, Рись, Розкіш — Пічем, Рйсем,
Рдзко-шем, хоч утворені вони від іменників жіночого роду III відміни.
3.На відміну від однозвучних загальних назв, що мають у Р. відмінку однини закінчення -у (-Ю), прізвища в цьому відмінку закінчуються на -а (-я): Борщ — Борща, Гай — Тая, Грім — Грома, Сніг — Сніга, Холод
—Холода.
До іменникових, а не прикметникових прізвищ належать прізвища із суфіксом -ИН, що означали національну прина-
лежність: Волошин, Грузин, Литвин, Русин, Сербин, Турчин.
Ор. відмінок однини в чоловічих прізвищах цього типу має закінчення -ом (а не -им): Волошином, Грузином, Литвином та ін.
Прізвища прикметникового походження мають закінчення прикметників чоловічого чи жіночого роду відповідної групи
— твердої або м'якої.
н. |
Ковалевський |
|
Ковалевська |
Тйшин |
|
|
|
|
|
|
|
р. |
Ковалевського |
|
Ковалевської |
Тйшина |
|
д. |
Ковалевському |
Ковалевській |
Тйшину |
||
|
|
|
|
|
|
3. |
Ковалееського |
|
Ковалевську |
Тйшина |
|
о. |
Ковалевським |
|
Ковалевською |
Тйшиним |
|
|
|
|
|
|
|
м. |
(на) Ковалевському ... Ковалевській |
... Тйшинові |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тйшині, Тйшину |
|
|
|
|
|
|
н. |
Городній |
Городня |
Ільїн |
Ільїна |
|
|
|
|
|
|
|
р. |
Городнього |
|
Городньої |
Ільїна |
Ільїндг |
д. |
Городньому |
|
Городній |
Ільїну |
Ільїній |
|
|
|
|
|
|
3. |
Городнього |
|
Городню |
Ільїна |
Ільїну |
Ор. |
Городнім |
|
Городньою |
Ільїнйм |
Ільїною |
|
|
|
|
|
|
м. |
(на) Городньому... Городній |
...Ільїнбві |
...Ільїній |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ільїні, Ільїну |
|
|
|
|
|
|
Прізвища, що походять від нечленних (коротких) форм якісних та відносних прикметників {Буй, Глух, Куц, Мблод), нечленних форм дієприкметників (Бажан, Кохан, Продай, Рубан), утратили граматичні ознаки першооснови й відмінюються як іменники твердої, м'якої або мішаної групи II
відміни: Жуй, Пух, Коць, Молот, Таран.
н. |
Куц |
Буй |
Глух |
|
|
|
|
р. |
Куца |
Буя |
Глуха |
|
|
|
|
д. |
Куцові |
Буєві |
Глухові |
|
Куцу |
Бую |
Глуху |
3. |
Куца |
Буя |
Глуха |
Ор. |
Куцом |
Буєм |
Глухом |
166
м. |
(при)Куцові |
... Буєві |
...Глухові |
|
|
|
|
|
(на)Куцу |
... Бую |
...Глуху |
|
(на) Куці |
...Буї |
...Тлу сі |
|
|
|
|
Прізвища, що мають форму присвійних прикметників із су-
фіксами -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Кирчів, Гуреїв, Зе-ров, Лечев, Беєв, Домчин,Ільїн та прізвища на -ишин (-їшин):
Гнатишин, Андріїшин відмінюються за зразками:
н. |
Кйрчів |
|
Гуреїв |
Зеров |
|
|
|
|
|
р. |
Кйрчева (-іва) |
|
Гуреєва |
Зерова |
|
|
|
|
|
д. |
Кйрчеву (-ів |
у) |
Гуреєву |
Зерову |
3. |
Кйрчева (-іва) |
|
Гуреєва |
Зерова |
о. |
Кйрчевим (-івим) |
Гуре'євим |
Зеровим |
|
|
|
|
|
|
м. |
(на) Кйрчеву (-іві) |
...Гуреєву |
...Зерову |
|
|
|
|
|
|
н. |
Лечев |
Беєв |
Домчин |
Андріїшин |
|
|
|
|
|
р. |
Лвчева |
Беєва |
Доччина |
Андріїшина |
|
|
|
|
|
д. |
Лечеву |
Беєву |
Домчинові |
Андріїшинові |
|
|
|
Домчину |
Андріїшину |
3. |
Лечева |
Беєва |
Домчиш |
Андріїшина |
Ор. |
Лечевим |
Беєвим |
Домчиним |
Андріїшиним |
м. |
(на) Лечеву |
...Бвєву |
...Домчинові ... |
...Андріїшинові |
|
|
|
Домчині |
...Андріїшині |
|
|
|
...Домчину |
...Андріїшину |
Примітки: і. У прізвищах на -ів звук і чергується у відкритому складі з о тільки після твердих приголосних
(Степанів — Степанову, бо Степан; Якимів — Якимовим, бо Яким), і з е тільки після м'яких та шип-
лячих приголосних (Іванців — Іванцева, бо Іванець; Лукашів — Лукашевим, боЛукаш).
2. Нормативним є також відмінювання прізвищ на -
ів, -їв за таким зразком: Михайлів — Михайліву, Луків
—Луківом, Стеців — Стеціва та под. (що зумовлено традицією різних територій, а не фонетичними правилами).
Форми множини утворюються тільки на позначення родини (з особливостями форм Р. відмінка): Голоблі
—Голоблів, Паляниці — Паляниців.
Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ
Деякі прізвища функціонують як юридично-правові одиниці у своїх орфографічних та фонетичних варіантах, які передаються за традицією вживання як різні за джерелом походження:
Бондарук — Боднарук Герасимєнко — Гарасименко Гнатенко — Ігнатенко
167
Задорожний — Задорожній Колесник — Колісник Олєксієнко
— Алексієнко Панасенко — Опанасенко Петльований — Питлюваний Чебурко — Чепурко
та ін.
Нормативним є написання прізвищ на -иченко: Калиничен-
ко, Михайличенко, Мірошниченко, Павличенко, Різниченко, Удовиченко та под. (хоча Ісіченко).
Не подвоюються приголосні у прізвищах: Кириленко, Комі-
сар, Комісаренко, Поліський, Савенко, Філіпенко, Черкаський.
и пишеться:
а) у переважній більшості після к: Кизя, Кикоть, Кищук,
Кизим; б) у суфіксах -их(а): Зубиха, Костиха, Павлиха;
-инськ(ий), -ицьк(ий): Карпинський, Микулинський, Мотовицький, Петрицький.
і пишеться в суфіксі -ій під наголосом: Бабій, Багрій,
Журбій, Завалій, Мокрій, Яцій.
Упрактиці написання складних прізвищ традиційно значна частина форм уживається без закономірного переходу о в і в закритому складі: Біловол, Довгонос, Лисогор, Чорновол.
Але існує тип прізвищ, де голосні о, е при відмінюванні чергуються в закритому складі з і: Біловіл — Біловбла, Кри-
воніс — Кривоносу, Сивокінь — на Сивоконі, Чорновіл — Чорновблу.
Голосні о, е чергуються з нульовим звуком (випадають):
Бурячок — Бурячка, Вітер — Вітра, Кравець — Кравця, Майстер — Майстра.
Упрізвищах Жнець, Швець, Чернець при відмінюванні теж відбувається випадання е: Жнеця, Швецю (хоча жнець — женця, швець — шевцю), Чернецем (хоча чернець — ченцем).
Відбувається чергування голосних за загальними правила-
ми: Кіт — Кота, Корінь — Кореневі, Нйкін — Нйкона, Че-чіль
—Чечеля.
Однак не відбувається чергування у прізвищах: Кисіль — Кисіля, Куліш - Кулішеві, Лакіш — Лакішем, Свистіль — Свистіля, Чіп — Чіпом, що зумовлене бажанням відокремити прізвище від подібного слова, тобто традиційною практикою вживання або потребою збереження ідентичності основи.
Відмінюються обидві частини складних прізвищ, якщо перша частина може бути самостійним прізвищем: Квітка-,
Гулак-, Карпенко-, Мамин-, Нечуй- та ін.
Не відмінюються: Бонч-, Дольд-, Кос-, Кара- і под. Паралельні форми існують і відповідно відмінюються
Тверда група |
М'яка група |
Задорожний—Задорожного |
Задорожній - Задорджнього |
Зарудний —Зарудного Городний — |
Зарудній - Заруднього Городній — |
Горддного |
Городнього |
До невідмінюваних належать поодинокі чоловічі прізвища,
наприклад: Зене, Леле, Півторадні, Дожі та под..
168
Кл. відмінок прізвищ має два нормативні варіанти: Бей!
Бею! Негода! Негодо! Коваленко! Коваленку! Сухомлйн! Сухомлй-не!
Правопис імен
Подвоєння приголосних в іменах див. тему «Подвоєння приголосних» . Не подвоюються приголосні в іменах:
Аґрипйна, Іне-са, Інокентій, Іполйт, Кирило, Сава, Сара та ін.
Не пишеться знак м'якшення після м'яких приголосних перед я, ю в іменах: Омелян, Тетяна, Уляна, гиіеЛюсьєна, Жульєн.
Не пишеться апостроф, коли я, ю означають а, у в сполученні з пом'якшеним приголосним, наприклад: Зорям, Катря
— Катрю.
Іменникову систему закінчень мають імена та імена по батькові чоловічого й жіночого родів (див. додаток 6).
Відмінювання імен
І відміна
Від- |
|
Тверда група |
|
|
М'яка група |
||||
мін- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Н. Р. |
Олекса |
ївга |
|
|
Ілля Єремія Надія |
Орися Наталя Іллі |
|||
д. |
Олекси |
Івги |
|
|
Єремії Надії |
Орйсі |
Наталі Іллі Єремії |
||
3. |
Олексі |
Івзі Олексу |
Надії Орйсі |
Наталі Іллю Єремію Надію |
|||||
ївгу Олексою |
ївгою |
Орйсю Наталю Іллею Єргмією Надією |
|||||||
о. |
|||||||||
(на)Олексі ...Івзі |
|
Орйсею Наталею ...Іллі ...Єремп ...Нади |
|||||||
м. |
|
||||||||
Олексо |
Івго |
|
|
...Орйсі ...Наталі Ілле Єреміє Надіє Орйсе |
|||||
Кл. |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
Наталю |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
II відміна |
|
|
|
Від- |
|
|
|
|
|
Тверда група |
|
||
мінки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Н. |
|
Дмитро |
|
|
Олег |
|
Лев |
||
Р. |
|
Дмитра |
|
|
Олега |
|
Лева, Льва |
||
д. |
|
Дмитрові |
|
|
Олегові |
|
Левові |
||
|
|
Дмитру |
|
|
Олегу |
|
Львові |
||
3. |
|
Дмитра |
|
|
Олега |
|
Лева, Льва |
||
Ор. |
|
Дмитром |
|
|
Олегом |
|
Левом, Львом |
||
м. |
|
(на) Дмитрові |
|
... Олегові |
|
...Левові ...Львові |
|||
Кл. |
|
Дмитре |
|
|
Олеже, Олегу |
Леве, Льве |
|||
|
|
|
|
|
|
II відміна |
|
|
|
Від- |
|
|
М'яка група |
|
Мішана група |
||||
мінки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Н. Р. |
|
Андрій |
|
Ігор Андрія |
Лукаш Лукаша |
||||
д. |
|
Ігоря Андрієві |
Ігореві |
Лукашеві, Лукашу |
|||||
3. |
|
Андрію |
|
Ігорю Андрія |
Лукаша Лукашем ...Лукашеві |
||||
Ор. |
|
Ігоря Андрієм |
Ігорем |
Лукаше, Лукашу |
|||||
м. |
|
...Андрієві |
...Ігореві Андрію |
|
|
||||
Кл. |
|
Ігоре, Ігорю |
|
|
|
|
|
169
Примітки: 1. Імена, що в Н. відмінку закінчуються на -р, у Р. відмінку твердої групи мають закінчення -а:
Віктора, Лавра, Макара, Світозора, імена м'якої групи мають -я: Ігоря, Кесаря, Лазаря, Цезаря.
2. В іменах типу Антін, Прокіп, Не'стір, Ничипір,
Сидір, Федір, Тиміш і пишеться в Н. відмінку, у непря-
мих відмінках — о: Антона, Прокопу, Нестора, Ничипором, Сидору, Федоре, Тимоше (але: Авенір — Авеніра, Лаврін — Лавріну, Олефір — Олефіром).
|
III відміна |
|
Н |
Любов |
Нінель |
Р. |
Любові |
Нінелі |
д. |
Любові |
Нінелі |
3. |
Любов |
Нінель |
Ор. |
Любов'ю |
Нінеллю |
м. |
(при) Любові |
... Нінелі |
Кл. |
Любове |
Нінеле |
Особливості творення та відмінювання форм імен по батькові
При творенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс -ович, який додається до основи слова: Васильович, Євгенович,
Ігорович, Юрійович, Анатолійович, Гордійович, В'ячеславович. Від імен Лука, Ілля, Лев — Лукйч, Ілліч, Львович.
Деякі імена по батькові мають рівнозначні паралельні фор-
ми: Савич і Савович, Хомйч і Хомович, Кузьмйч і Кузьмович, Лукйч і Лукович.
|Л Увага! Імена по батькові від імен Микола та Григорій
мають такі форми: Миколайович, Миколаївна;
Григорович, Григорівна; іноді вживаються форми з роз-
мовним відтінком: Миколович, Микдлівна; Григорійович, Гршоріївна.
При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс - івн(а), який додається до основи слова, від імен на -й — -
ївн(а): Василівна, Савівна, Іллівна, Кузьмівна, Хомівна, Луківна, Юріївна, Сергіївна.
Примітка. При творенні імен по батькові в основах |
|
0імен відбувається чергування і з о: Антін — Антонович, |
|
Антонівна; Нестір — Несторович, Несторівна; |
|
Н и ч и п і р |
— Ничйпорович, Ничйпорівна; Федір |
— Федорович, Федорівна; Яків — Якович, Яківна.
Н. Р. м.
Д. 3.Кл.
Ор.
170