Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Зубков М. Сучасна українська ділова мова

.pdf
Скачиваний:
8638
Добавлен:
16.03.2016
Размер:
3.44 Mб
Скачать

Присвійні прикметники обмежено вживаються в діловій мові на позначення належності предмета людині: Шевченків

«Кобзар»-, Франкові сонети (але: шевченківські традиції, сковоро-дйнівські читання, лев-толстбвський стильУ.

Частина присвійних прикметників уживається:

а) як географічні назви: Київ (місто Кия), Львів (місто Лева),

Васильків (від Василь), Харків (від Харко), Сватове, Мар'їне, Марйнин;

б) як прізвища: Пономарів, Дукин (від дука), Іванйшин (від Іваниха), Литвин (від Литва).

1Про вживання присвійних прикметників у діловій мові див. тему «Особливості використання прикметників у ділових паперах».

Повні та короткі прикметники

За наявністю закінчення прикметники бувають:

1. Повні — із закінченнями: теплий, добра, славне, зелені, материна.

Ці форми загальновживані для сучасної мови.

2. Короткі — без закінчення в діловій мові не вживаються.

Відмінювання прикметників

Прикметники мають форми роду й числа та змінюються за відмінками.

За характером закінчень прикметники поділяються на тверду та м'яку групи. Більшість прикметників у сучасній українській мові належить до твердої групи, і лише невелика кількість — до м'якої (див. с. 158).

Відмінкові

 

закінчення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Однина

 

 

Множина

Від-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мін-

Тверда група

М'яка група

Прикметники

Тверда

М'яка

ки

 

 

 

 

на -лиций

група

група

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чол. і

жін.

чол. і

жін.

чол. і "

жін.

та на

 

 

с. рід

рід

с. рід

рід

с. рід

рід

-лиций

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н.

-ий, -є

-ій (-

-ий, -е

-і (-Ї)

 

 

 

їй),

 

 

 

 

 

 

а

 

-е,-є

 

 

 

 

 

р.

-ого

-ог

-ь-ого

-ь-

-ь-ого

-ЬгОЇ

-их

-їх (-їх)

 

 

 

 

ог

 

 

 

 

д.

-ому

-ій

-ь-ому

-ій

-ь-ому

-ій

-им

-ім (-їм)

3.

як у Н.

як у Н.

як у Н.

як у Н.

як у Н.

 

або Р.

 

або Р.

 

або Р.

 

або Р.

або Р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

Примітка. Для ділового та наукового стилів нор-

мативним е закінчення -ому в М. відмінку однини для

прикме у формі чоловічого та середнього роду: на чистому, у

тників червоному, в оригінальному.

Особливості використання прикметників у ділових паперах

1. Перевага надається прикметникам книжного походження:

автобіоградлчний, балансовий, валютний, гарантійний, ґрунтовний, дезорієнтований, еквівалентний, єретичний, зоологічний,

ідеальний, конфіденційний, легітимний, маршрутний, нейтральний, організаційний, парламентський, регіональний та ін.

неправильно

правильно

роботящий

працьовитий

малюсінький

дуже малого розміру

мерзлякуватий

який боїться морозу

довжелезний

дуже довгий

довготелесий

високий на зріст

безвихідне становище безпорадне становище

головатий

розумний

згоден

згодний

вечірняя

вечірня

молодії

молоді

Отже, треба уникати вживання прикметників із розмовної,

зниженої лексики, двозначним змістом, суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарвлення, стягнених повних та усічених форм, замінюючи їх однозначними, неемоційними прикметниками або розгорнутими пояснювальними конструкціями з інших частин мови.

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які

утворюються

за

допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.

неправильно

правильно

працьовитіший

дуже працьовитий

завеликіший

надто великий

невдаліший

менш вдалий

3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш,

менш,

найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш-.

неправильно

правильно

більш рішучіший

більш рішучий

найбільш доцільніший

найбільш доцільний

менш оптимальніший

менш оптимальний

найменш продуктивніший

найменш продуктивний

найбільш дотепніший

найбільш дотепний

4. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні — особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода,

162

домовленість, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, зустрічі, зв'язки, обов'язки, переговори.

5. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому.

неправильно

правильно

на попереднім з'їзді

на попередньому з'їзді

на старім обладнанні

на старому обладнанні

6. Замість розмовної форми треба користуватися конкрет-

ним визначенням.

 

неправильно

правильно

чималий, чималенький,

великий, більший за....

великуватий, завеликий

дуже великий

якнайдовшу, щонайдовшу

дуже довгу, надзвичайно довгу

7. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най-.

неправильно

 

правильно

 

самий високий

 

найвищий

 

самий чорний

 

найчорніший

 

самий довгий

 

найдовший

 

8. Уникають

уживання

присвійних

прикметників,

замінюю-

 

 

 

чи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. відмінку, це ж стосується тих ви-

падків, коли є кілька однорідних членів.

неправильно

правильно

студентові досягнення

досягнення студента або

Петренкові пропозиції

студентські досягнення

пропозиції Петренка В. П.

директорові розпорядження розпорядження директора

материна,

поради матері,

батькова і другова

батька і друга

поради

 

Але усталеним є вживання присвійних прикметників: а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко,

архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, вейєрштрассова сигма-функція, ермітів многочлен,

гурвіців критерій, жорданова лема, карданова передача, кесарів розтин, клейнова пляшка, ланґранжові дужки, петрові батоги, рентгенівський апарат, фредгольмів мінор, штрумова система та ін.; б) у крилатих висловах:

аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, прокрустове ложе, сісіфю-ва праця та ін.

9. Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим роз'яснюючим іменником.

неправильно

правильно

білоцерківський житель

житель м. Біла Церква

кременчуцькі цигарки

цигарки з м. Кременчук

брестська адреса

адреса в м. Брест

китайські товари

товари з Республіки Китай

163

 

Але усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що походять:

а) від топонімів та інших географічних назв:

Харківська область, Великобурлуцький район, Красноярський край, Київський проспект, Керченська протока, Казахська затока, Дніпровський лиман, Чукотський півострів та под.;

б) від імен, прізвищ чи псевдонімів:

Соломонові острови, Магелланова протока, Баренцове море, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, селище Кіровське та под.

10- Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.

неправильно

правильно

старша викладачка

старший викладач

досвідчена інженер

досвідчений інженер

нова професорша

новий професор

винахідлива капітан

винахідливий капітан

11. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та 3. відмінках множини й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п'ять і більше.

Два нестандартні вироби Експонувалося три оригінальні розробки

Чотири великі контейнери Останні десятеро працівників За останні вісімдесят років

12. Для визначення часу треба: а) уживати відповідні прикметники в Р. відмінку без прийменника у (в), або ж прислівник; б) щоб прикметник стояв не в М., а Р. відмінку без прийменника.

неправильно

правильно

у позаминулорічну навігацію

позаторішньої навіґаціг

у минулому році

торік (минулого року)

у позаминулому році

позаторік

у тому місяці

того місяця

в останній понеділок

останнього понеділка

у наступному кварталі

наступного кварталу

13. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості одно-

рідних предметів, що існують у певній сукупності.

неправильно

правильно

медичні приладдя

медичне приладдя

величезні каміння

величезне каміння

пошкоджені коріння

пошкоджене коріння

рідкі пруття

рідке пруття

164

Від-

 

 

мін-

М'яка група

ки

 

 

Н.

Токар

Пільб

Р.

Токаря

Піля

д.

Токареві

Пілеві

 

Токарю

Шлю

3.

Токаря

Піля

Ор.

Токарем

Шлем

 

 

.Піл

 

 

Граматичні форми власних назв

Українські прізвища, імена та імена по батькові

Прізвища іменникового типу відмінюються за зразком

іменників відповідної відміни і групи.

 

 

 

 

 

І відміна

 

 

 

 

Відмінки

Тверда

 

 

 

М'яка

 

Мішана

 

 

 

група

 

 

 

група

 

група

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н.

 

Нехбда

 

II

Гамалія

 

Меша

 

 

 

 

Головня

 

Від-

 

НеходиТверда група

Головні

 

ГамаліїМ'яка групаМеші

 

Р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мін-

 

Неходг

 

Головні

 

Гамалії

 

Меші

 

д.

 

 

 

 

ки

 

Неходу

 

Головню

 

Гамалію

 

Мешу

 

3.

 

 

 

 

 

Н.

Коваленко

Конур

 

 

Горобець

Гайдай

 

Ор.

 

Неходою

Кочура

Головнею

 

Гамалією

Мешею

Р.м.

Коваленка

... Головні

 

Горобця

Гайдая

 

(на) Неході

 

 

... Гамалії

 

...Меші

д-

Коваленкові

Кочурові

 

Горобцеві

Гайдаєві

 

 

Коваленку

Кбчуру

 

Горобцю

Гайдаю

3.

Коваленка

Кочура

 

Горобця

Гайдая

Ор.

Коваленком

Кдчуром

 

Горобцем

Гайдаєм

м.

(на) Коваленкові... Кочу рові

 

...Горобцеві

...Гайдаєві

II

ППримітка. Прізвища типу Гайдученя, Зубеня, —'

Сергієня, що походять від іменників IV відміни гайдученя, зубеня, разом із зміною наголосу втратили при відмінюваній суфікс -ат- (-ят-) і відмінюються за типом іменників І відміни:

Гайдучені, Зубеню, Сергієнею.

 

Мішана

 

 

група

Маляр

Кардаш

 

Маляра

Кардаша

Маляр Маляра

Молярові

Кардашеві

Маляреві

Маляру

 

Кардашу

Маляру Маляра

Маляра

 

Кардаша

Маляром ...

Малярем

 

Кардашем

Маляреві

...Молярові

...Маляру

... Кардашеві

...Маляру

 

...Кардашу

 

 

 

Примітки: 1. Прізвища, що закінчуються на -р, на-

0 лежать до твердої, м'якої та мішаної груп. За типом

твердої групи відмінюються всі прізвища, крім тих, що мають у своєму складі -ар (-яр): Вихор, Кушнір,

Снігур, Сдкур, Спектор, Тур та под.

До м'якої групи належить частина прізвищ із су-

фіксом -ар: Бондар, Кобзар, Крамар, Пушкар, Свічкар

та под.

До мішаної групи — прізвища із суфіксом -яр:

Дігтяр, Золяр, Козяр та под., але прізвища Гайдар,

Гончар відмінюються за типом твердої, а не мішаної чи

165

м'якої груп (хоча гонча'р — гончаря, гончареві, гончарем, гончарю).

2.За типом II відміни змінюються чоловічі прізвища на зразок Піч, Рись, Розкіш — Пічем, Рйсем,

Рдзко-шем, хоч утворені вони від іменників жіночого роду III відміни.

3.На відміну від однозвучних загальних назв, що мають у Р. відмінку однини закінчення (-Ю), прізвища в цьому відмінку закінчуються на (-я): Борщ — Борща, Гай — Тая, Грім — Грома, Сніг — Сніга, Холод

Холода.

До іменникових, а не прикметникових прізвищ належать прізвища із суфіксом -ИН, що означали національну прина-

лежність: Волошин, Грузин, Литвин, Русин, Сербин, Турчин.

Ор. відмінок однини в чоловічих прізвищах цього типу має закінчення -ом (а не -им): Волошином, Грузином, Литвином та ін.

Прізвища прикметникового походження мають закінчення прикметників чоловічого чи жіночого роду відповідної групи

— твердої або м'якої.

н.

Ковалевський

 

Ковалевська

Тйшин

 

 

 

 

 

р.

Ковалевського

 

Ковалевської

Тйшина

д.

Ковалевському

Ковалевській

Тйшину

 

 

 

 

 

3.

Ковалееського

 

Ковалевську

Тйшина

о.

Ковалевським

 

Ковалевською

Тйшиним

 

 

 

 

 

м.

(на) Ковалевському ... Ковалевській

... Тйшинові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тйшині, Тйшину

 

 

 

 

 

н.

Городній

Городня

Ільїн

Ільїна

 

 

 

 

 

р.

Городнього

 

Городньої

Ільїна

Ільїндг

д.

Городньому

 

Городній

Ільїну

Ільїній

 

 

 

 

 

3.

Городнього

 

Городню

Ільїна

Ільїну

Ор.

Городнім

 

Городньою

Ільїнйм

Ільїною

 

 

 

 

 

м.

(на) Городньому... Городній

...Ільїнбві

...Ільїній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ільїні, Ільїну

 

 

 

 

 

 

Прізвища, що походять від нечленних (коротких) форм якісних та відносних прикметників {Буй, Глух, Куц, Мблод), нечленних форм дієприкметників (Бажан, Кохан, Продай, Рубан), утратили граматичні ознаки першооснови й відмінюються як іменники твердої, м'якої або мішаної групи II

відміни: Жуй, Пух, Коць, Молот, Таран.

н.

Куц

Буй

Глух

 

 

 

р.

Куца

Буя

Глуха

 

 

 

д.

Куцові

Буєві

Глухові

 

Куцу

Бую

Глуху

3.

Куца

Буя

Глуха

Ор.

Куцом

Буєм

Глухом

166

м.

(при)Куцові

... Буєві

...Глухові

 

 

 

 

(на)Куцу

... Бую

...Глуху

 

(на) Куці

...Буї

...Тлу сі

 

 

 

 

Прізвища, що мають форму присвійних прикметників із су-

фіксами -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Кирчів, Гуреїв, Зе-ров, Лечев, Беєв, Домчин,Ільїн та прізвища на -ишин (-їшин):

Гнатишин, Андріїшин відмінюються за зразками:

н.

Кйрчів

 

Гуреїв

Зеров

 

 

 

 

р.

Кйрчева (-іва)

 

Гуреєва

Зерова

 

 

 

 

д.

Кйрчеву (-ів

у)

Гуреєву

Зерову

3.

Кйрчева (-іва)

 

Гуреєва

Зерова

о.

Кйрчевим (-івим)

Гуре'євим

Зеровим

 

 

 

 

м.

(на) Кйрчеву (-іві)

...Гуреєву

...Зерову

 

 

 

 

н.

Лечев

Беєв

Домчин

Андріїшин

 

 

 

 

р.

Лвчева

Беєва

Доччина

Андріїшина

 

 

 

 

д.

Лечеву

Беєву

Домчинові

Андріїшинові

 

 

 

Домчину

Андріїшину

3.

Лечева

Беєва

Домчиш

Андріїшина

Ор.

Лечевим

Беєвим

Домчиним

Андріїшиним

м.

(на) Лечеву

...Бвєву

...Домчинові ...

...Андріїшинові

 

 

 

Домчині

...Андріїшині

 

 

 

...Домчину

...Андріїшину

Примітки: і. У прізвищах на -ів звук і чергується у відкритому складі з о тільки після твердих приголосних

(Степанів — Степанову, бо Степан; Якимів — Якимовим, бо Яким), і з е тільки після м'яких та шип-

лячих приголосних (Іванців — Іванцева, бо Іванець; Лукашів — Лукашевим, боЛукаш).

2. Нормативним є також відмінювання прізвищ на -

ів, -їв за таким зразком: Михайлів — Михайліву, Луків

Луківом, Стеців — Стеціва та под. (що зумовлено традицією різних територій, а не фонетичними правилами).

Форми множини утворюються тільки на позначення родини (з особливостями форм Р. відмінка): Голоблі

Голоблів, Паляниці — Паляниців.

Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ

Деякі прізвища функціонують як юридично-правові одиниці у своїх орфографічних та фонетичних варіантах, які передаються за традицією вживання як різні за джерелом походження:

Бондарук — Боднарук Герасимєнко — Гарасименко Гнатенко — Ігнатенко

167

Задорожний — Задорожній Колесник — Колісник Олєксієнко

— Алексієнко Панасенко — Опанасенко Петльований — Питлюваний Чебурко — Чепурко

та ін.

Нормативним є написання прізвищ на -иченко: Калиничен-

ко, Михайличенко, Мірошниченко, Павличенко, Різниченко, Удовиченко та под. (хоча Ісіченко).

Не подвоюються приголосні у прізвищах: Кириленко, Комі-

сар, Комісаренко, Поліський, Савенко, Філіпенко, Черкаський.

и пишеться:

а) у переважній більшості після к: Кизя, Кикоть, Кищук,

Кизим; б) у суфіксах -их(а): Зубиха, Костиха, Павлиха;

-инськ(ий), -ицьк(ий): Карпинський, Микулинський, Мотовицький, Петрицький.

і пишеться в суфіксі -ій під наголосом: Бабій, Багрій,

Журбій, Завалій, Мокрій, Яцій.

Упрактиці написання складних прізвищ традиційно значна частина форм уживається без закономірного переходу о в і в закритому складі: Біловол, Довгонос, Лисогор, Чорновол.

Але існує тип прізвищ, де голосні о, е при відмінюванні чергуються в закритому складі з і: Біловіл — Біловбла, Кри-

воніс — Кривоносу, Сивокінь — на Сивоконі, Чорновіл — Чорновблу.

Голосні о, е чергуються з нульовим звуком (випадають):

Бурячок — Бурячка, Вітер — Вітра, Кравець — Кравця, Майстер — Майстра.

Упрізвищах Жнець, Швець, Чернець при відмінюванні теж відбувається випадання е: Жнеця, Швецю (хоча жнець — женця, швець — шевцю), Чернецем (хоча чернець — ченцем).

Відбувається чергування голосних за загальними правила-

ми: Кіт — Кота, Корінь — Кореневі, Нйкін — Нйкона, Че-чіль

Чечеля.

Однак не відбувається чергування у прізвищах: Кисіль — Кисіля, Куліш - Кулішеві, Лакіш — Лакішем, Свистіль — Свистіля, Чіп — Чіпом, що зумовлене бажанням відокремити прізвище від подібного слова, тобто традиційною практикою вживання або потребою збереження ідентичності основи.

Відмінюються обидві частини складних прізвищ, якщо перша частина може бути самостійним прізвищем: Квітка-,

Гулак-, Карпенко-, Мамин-, Нечуй- та ін.

Не відмінюються: Бонч-, Дольд-, Кос-, Кара- і под. Паралельні форми існують і відповідно відмінюються

Тверда група

М'яка група

Задорожний—Задорожного

Задорожній - Задорджнього

Зарудний —Зарудного Городний —

Зарудній - Заруднього Городній —

Горддного

Городнього

До невідмінюваних належать поодинокі чоловічі прізвища,

наприклад: Зене, Леле, Півторадні, Дожі та под..

168

Кл. відмінок прізвищ має два нормативні варіанти: Бей!

Бею! Негода! Негодо! Коваленко! Коваленку! Сухомлйн! Сухомлй-не!

Правопис імен

Подвоєння приголосних в іменах див. тему «Подвоєння приголосних» . Не подвоюються приголосні в іменах:

Аґрипйна, Іне-са, Інокентій, Іполйт, Кирило, Сава, Сара та ін.

Не пишеться знак м'якшення після м'яких приголосних перед я, ю в іменах: Омелян, Тетяна, Уляна, гиіеЛюсьєна, Жульєн.

Не пишеться апостроф, коли я, ю означають а, у в сполученні з пом'якшеним приголосним, наприклад: Зорям, Катря

— Катрю.

Іменникову систему закінчень мають імена та імена по батькові чоловічого й жіночого родів (див. додаток 6).

Відмінювання імен

І відміна

Від-

 

Тверда група

 

 

М'яка група

мін-

 

 

 

 

 

 

 

 

ки

 

 

 

 

 

 

 

 

Н. Р.

Олекса

ївга

 

 

Ілля Єремія Надія

Орися Наталя Іллі

д.

Олекси

Івги

 

 

Єремії Надії

Орйсі

Наталі Іллі Єремії

3.

Олексі

Івзі Олексу

Надії Орйсі

Наталі Іллю Єремію Надію

ївгу Олексою

ївгою

Орйсю Наталю Іллею Єргмією Надією

о.

(на)Олексі ...Івзі

 

Орйсею Наталею ...Іллі ...Єремп ...Нади

м.

 

Олексо

Івго

 

 

...Орйсі ...Наталі Ілле Єреміє Надіє Орйсе

Кл.

 

 

 

 

 

 

 

Наталю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II відміна

 

 

Від-

 

 

 

 

 

Тверда група

 

мінки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н.

 

Дмитро

 

 

Олег

 

Лев

Р.

 

Дмитра

 

 

Олега

 

Лева, Льва

д.

 

Дмитрові

 

 

Олегові

 

Левові

 

 

Дмитру

 

 

Олегу

 

Львові

3.

 

Дмитра

 

 

Олега

 

Лева, Льва

Ор.

 

Дмитром

 

 

Олегом

 

Левом, Львом

м.

 

(на) Дмитрові

 

... Олегові

 

...Левові ...Львові

Кл.

 

Дмитре

 

 

Олеже, Олегу

Леве, Льве

 

 

 

 

 

 

II відміна

 

 

Від-

 

 

М'яка група

 

Мішана група

мінки

 

 

 

 

 

 

 

 

Н. Р.

 

Андрій

 

Ігор Андрія

Лукаш Лукаша

д.

 

Ігоря Андрієві

Ігореві

Лукашеві, Лукашу

3.

 

Андрію

 

Ігорю Андрія

Лукаша Лукашем ...Лукашеві

Ор.

 

Ігоря Андрієм

Ігорем

Лукаше, Лукашу

м.

 

...Андрієві

...Ігореві Андрію

 

 

Кл.

 

Ігоре, Ігорю

 

 

 

 

 

169

Примітки: 1. Імена, що в Н. відмінку закінчуються на -р, у Р. відмінку твердої групи мають закінчення -а:

Віктора, Лавра, Макара, Світозора, імена м'якої групи мають -я: Ігоря, Кесаря, Лазаря, Цезаря.

2. В іменах типу Антін, Прокіп, Не'стір, Ничипір,

Сидір, Федір, Тиміш і пишеться в Н. відмінку, у непря-

мих відмінках — о: Антона, Прокопу, Нестора, Ничипором, Сидору, Федоре, Тимоше (але: Авенір — Авеніра, Лаврін — Лавріну, Олефір — Олефіром).

 

III відміна

 

Н

Любов

Нінель

Р.

Любові

Нінелі

д.

Любові

Нінелі

3.

Любов

Нінель

Ор.

Любов'ю

Нінеллю

м.

(при) Любові

... Нінелі

Кл.

Любове

Нінеле

Особливості творення та відмінювання форм імен по батькові

При творенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс -ович, який додається до основи слова: Васильович, Євгенович,

Ігорович, Юрійович, Анатолійович, Гордійович, В'ячеславович. Від імен Лука, Ілля, Лев — Лукйч, Ілліч, Львович.

Деякі імена по батькові мають рівнозначні паралельні фор-

ми: Савич і Савович, Хомйч і Хомович, Кузьмйч і Кузьмович, Лукйч і Лукович.

Увага! Імена по батькові від імен Микола та Григорій

мають такі форми: Миколайович, Миколаївна;

Григорович, Григорівна; іноді вживаються форми з роз-

мовним відтінком: Миколович, Микдлівна; Григорійович, Гршоріївна.

При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс - івн(а), який додається до основи слова, від імен на -

ївн(а): Василівна, Савівна, Іллівна, Кузьмівна, Хомівна, Луківна, Юріївна, Сергіївна.

Примітка. При творенні імен по батькові в основах

0імен відбувається чергування і з о: Антін — Антонович,

Антонівна; Нестір — Несторович, Несторівна;

Н и ч и п і р

— Ничйпорович, Ничйпорівна; Федір

— Федорович, Федорівна; Яків — Якович, Яківна.

Н. Р. м.

Д. 3.Кл.

Ор.

170