Зубков М. Сучасна українська ділова мова
.pdf
|
(розквітлім) |
(розквітлім) |
|
Відмінки |
Множина |
н. |
розквітлі |
р. |
розквітлих |
д. |
розквітлим |
3. |
яку II. абоР. |
Ор. |
розквітлими |
М. |
...розквітлих |
2.Активні дієприкметники доконаного виду (на -лий) та пасивні (на -ний, -тий) уживаються без обмежень - нарівні з прикметниками: Вигляд він мав чудернацький, був якийсь наче
підстрелений у своєму перетягнутому путом, поруділому від дощів сіряку (О. Гончар).
3.Активні дієприкметники недоконаного виду на -учий (- ючий), -ачий (-ячий) уживаються рідко й без залежних слів:
Нудьгуючими очима дивився він на село (3. Тулуб). Не бійся
гостя сидячого, а бійся гостя .стоячого (Н. те.).
Штучними сприймаються ті самі дієприкметники, коли їх ужито із залежними словами: Нудьгуючими від пересичення очима дивився він на село; Не бійся гостя, сидячого за столом, а бійся стоячого біля дверей. ,
їх доцільніше замінити:
а) лідрядним означальним реченням: Не бійся гостя, який сидить за столом, а бійся гостя, який стоїть
біля дверей;
б) пасивним дієприкметником: Знудженими від пересичен-
ня очима дивився він на село.
Дієприслівник
Дієприслівник — особлива незмінювана форма дієслова, яка означає додаткову дію або стан, що супроводжують іншу дію або стан, названі дієсловом і відповідає на питання що
робивши? що роблячи?
1.Дієприслівники доконаного виду творяться від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -вши (після голосних), -ши (після приголосних). Дієслово ставиться в чоловічому роді минулого часу й до нього додається -ши:
подумав+ши, оглянув+ши, підбіг+ши.
Дієприслівник доконаного виду означає таку другорядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основної, і відповідає на питання що зробивши?
2.Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу недоконаного виду за допомогою суфіксів
-учи- (-ючи-) від дієслів І дієвідміни та -ачи- (-ячи-) від дієслів II дієвідміни. Дієслово ставиться у 3-й особі множини теперішнього часу й замість -ть додається -чи: думаю(ть) - думаючи,
терпля(ть) - терплячи, гуркотя(ть) - гуркотячи.
202
У корені дієприслівника теперішнього часу зберігаються всі ті особливості, які виникають при творенні дієслівних форм 3-ї особи множини теперішнього часу.
Дієприслівник недоконаного виду означає другорядну дію, одночасну з основною, і відповідає на питання що роблячи?
3. Дієприслівники утворюються також від дієслів, які закін-
чуються на -ся (-сь): задивляючись, посміхаючись (недоконаний вид), задивившись, посміхнувшись (доконаний вид).
Дієприслівниковий зворот — дієприслівник із залежними від нього словами (словом). Активно використовується в ОДС, особливо в кліше, і сприяє більшій чіткості й стислості вираження думки.
® |
Увага! Слід відрізняти дієприслівники недоконаного виду |
від близьких за звучанням активних дієприкметників у Н. (3.) |
|
відмінку множини, які відповідають на питання які? й мають |
|
|
закінчення -і: Раптом увімкнулися всі гучномовці, |
0 |
заглушуючи два співаючі хори. |
Примітка. Дієприслівник уживається лише тоді, коли в |
|
реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії. |
Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах
1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їх форми:
активізувати, дезінформувати, деномінувати, добирається, домінувати, дрейфуючи, знаменувати, подається, регламентувати, символізувати, формулюючи
неправильно |
правильно |
|
важити |
зважувати |
|
рихтуватися |
збиратися |
|
балакати |
говорити |
|
слабувати |
хворіти |
|
договорюватис |
домовлятися |
|
я |
устигати |
|
поспівати |
які (що) прийшли |
|
пришедші |
авансувати |
|
позичати |
звітувати |
|
відчитуватися |
розповідати, |
|
повідати |
повідомляти, |
|
|
|
інформувати |
тикати сидя |
говорити «ти» |
|
шоферувати |
сидячи |
|
сипонути |
працювати шофером |
|
|
насипати |
|
2. Уникати умовного способу: |
|
|
неправильно |
|
Підприємства виконають |
Підприємства змогли б вико- |
(зможуть виконати) |
|
нати замовлення, якби... |
|
замовлення, якщо... |
правильно |
|
|
Виконавець повідомив би Вас Завчасне повідомлення вико- |
||
завчасно, коли б... |
|
навця можливе лише |
|
203 |
|
неправильно правильно
добробут, зростаючий зростаючий щороку добробут
щороку |
(або добробут, що зростає |
|
щорічно) |
Це ж стосується й активних дієприкметників минулого часу із суфіксом -л-:
неправильно правильно
яблука, замерзлі від морозу замерзлі яблука Сабо яблука, що замерзли від морозу)
Сфера використання активних дієприкметників — в основному термінологічна лексика': блукаючий нерв, крокую-
Див. тему «Труднощі перекладу процесових понять».
чий екскаватор, ведуче колесо, ріжучий диск, тонізуючі речовини, резонуюча камера, діючий вулкан, несуча поверхня крила, працюючий двигун, планеруючий літак, лімітуючий режим.
13. Форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини дозволяють уникати форми давайте в наказовому способі. Обійтися без неї можна й за допомогою додаткових слів.
неправильно |
правильно |
давайте проголосуємо |
проголосуймо |
давайте почнемо |
є пропозиція почати |
|
або пропоную почати прошу |
давайте привітаємо |
привітати нашу гостю або |
нашу гостю |
вітання нашій гості |
Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли ця форма заохоти поєднується з іменником, що означає певні предмети: Давайте Ваші посвідчення; Розрахунки і креслення давайте мені.
Хоча й у цих випадках інтонаційно та за допомогою невербальних засобів (жесту) можна спонукати до дії: Ваші посвідчення, будь ласка; Прошу розрахунки і креслення.
14.Існує дві рівнозначні форми написання дієслів із числівниками: а) Шість бригад не виконало (не виконали)
план. Але за непрямого порядку слів лише — Не виконало план шість бригад; б) Двоє студентів пішло до їдальні (сумісна дія
—пішли разом); Двоє студентів пішли до їдальні (роз'єднана дія — кожен пішов окремо).
15.Із кількісними словами ряд, низка, більшість,
меншість, багато, мало, кількість дієслова вживаються в однині: ряд підприємств надіслав, більшість працівників з'явилося.
16.Якщо субстантивне слово виражено числівниками: сто, тисяча, мільйон, мільярд та под., то дієслово слід уживати в однині: сто гривень витрачено; тисячу тонн завезено.
17.За наявності слів разом, спільно дієслово (присудок)
ставиться в однині: Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула... Але ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через сполучники і, й (та у значенні і): Адміністрація заводу та профком розглянули...
18.Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе — я, порівняйте:
збираюся (я збираю себе), умиваюся (я вмиваю себе). Отже:
неправильно
206
Я вибачаюсь (-ся), |
Даруйте, завинив (винуватий). |
вибачаюсь (-ся) |
Я не хотів завдати Вам при- |
|
крощів (Вас образити)! |
За це треба вибачитися |
Прошу Вас, не ображайтеся. |
|
Я завинив перед Вами. |
|
Мені дуже прикро (жаль, |
Я хочу вибачитися |
шкода), що так сталося. |
правильно |
Я завдав Вам стільки клопоту |
Вибачте мені (даруйте, |
(прикрощів, турботи, хви- |
перепрошую); прошу |
лювань, неприємностей)! |
вибачення. Пробачте! |
Я відчуваю провину перед |
За це треба попросити |
Вами. |
пробачення або Треба |
|
перепросити. |
|
19. Слід уникати лінгвістично необгрунтованого вживання частки -ся, -сь:
неправильно |
правильно |
Робота аналізується за |
Роботу аналізують за такими |
такими вимогами. |
вимогами. |
20. Дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов'язково мають виконуватися одним суб'єктом:
неправильно |
правильно |
Замовляючи проспекти у |
Замовляючи проспекти у |
видавництві «Майдан*, |
видавництві «Майдан*, ви |
вони вам коштуватимуть |
заплатите за них на 30% |
на 30% дешевше. |
менше. Узагальнюючи |
Узагальнюючи довідкові |
довідкові матеріали, ми |
матеріали, нашу увагу |
звернули увагу на |
привернув минулорічний |
минулорічний акт |
акт інвентаризації. |
інвентаризації. |
Труднощі перекладу процесових понять
Найбільші труднощі виникають під час перекладу з російської мови віддієслівних похідників: іменників, прикметників та дієприкметників. Слід уникати вживання однакового суфікса для творення слів, що означають різні або протилежні (супротивні) за змістом поняття, наприклад здатність до активної чи до пасивної дії.
Дія
Процес, у загальному розумінні, — це дія або сукупність дій, пов'язаних між собою. Поділяючись на два види: доконаний і недоконаний, дія має певну межу тривання — доконана, коли вона одноразова (розігнути, зірвати) або багаторазова, але завершена на певному етапі (порозгинати, позривати) і недоконана, коли вона триває (гнути, рвати) або повторюється неодноразово (розгинати, зривати). Українська мова, на відміну від російської, поняття доконаної та недоконаної дії здатна розрізняти одним дієсловом або віддієслівним іменником:
9 Зубков м. |
207 |
|
дезактивувати, дезактивування — недок. дія здезактивувати, здезактивування —док. дія
Перехідною називається дія, у якій беруть участь активний і пасивний учасники (суб'єкт і об'єкт) — змінювати, згинати.
Неперехідною є дія, у якій бере участь тільки один виконавець і спрямовує її лише на самого себе — змінюватися, зги-
натися, або ні на кого взагалі — тліти, коротшати.
Назва дії
Дія (процес) в українській мові позначається переважно дієсловами, порівняйте: требует осмислення — потребує осмислити, але сучасний науковий та офіційно-діловий стилі потребують уживати віддієслівних іменників із закінченнями на -нн(я) та -тт(я) — добування, миття.
Слід пам'ятати, що лише від дієслів недоконаного виду можна утворити віддієслівні іменники на означення недоконаної дії, а від дієслів доконаного виду, як правило, із заміненням -ати, -яти, -ути, -йти, -іти на -ання, -ення, -іння, -
иття, -іття, -уття: змінювати — змінювання змінити — зміненим.
Наслідок дії
Іменники на позначення наслідку дії утворюють від дієслів недоконаного виду (здебільшого від тих, які означають багаторазову дію, або ж від префіксальних варіантів).
Спочатку відкидають суфікси, а натомість: а) не додають нічого
гнути, згинати — згин гріти, нагрівати — нагрів ламати, зламувати — злам
б) додають-а,-ина,-ок
міняти, змінювати — зміна колоти, розколювати — розколина лити, виливати — виливок
в) додають -овання для дієслів, що закінчуються на -овувати
групувати, угруповувати — угруповання прямувати, спрямовувати — спрямовання.
Дійові властивості об'єктів і суб'єктів
На означення дійових властивостей об'єктів і суб'єктів російська мова використовує дієприкметники, а українська — завжди віддієслівні прикметники.
Призначеність виконувати активну дію
Віддієслівний прикметник, що означає здатність суб'єкта виконувати активну дію, утворюють від недоконаного виду дієслова:
208
а) відкидаючи суфікс -ти й додаючи натомість -льн (ий)
змінювати — змінювальний розтягати — розтягальний
б) за допомогою суфікса -ч(ий)"
виконувати — виконавчий відбудовувати —відбудовчий
Отже, змінювальний — призначений змінювати, виконавчий
— виконувати і так само й ін.
Здатність виконувати активну дію
Віддієслівний прикметник на означення здатності виконувати певну дію, хоча він необов'язково для цього призначений, утворюють від недоконаного виду дієслова, відкидаючи суфікси й додаючи натомість -івн(ий):
гальмувати — гальмівний гамувати — гамівнйй збирати — збирнйй рятувати — рятівний
Здатність виконувати пасивну дію
Віддієслівний прикметник на означення здатності об'єкта піддаватися дії суб'єкта й тим виявляти наслідок дії, утворюють подібно до іменників, що означають наслідок дії, переважно від дієслів, які означають недоконану багаторазову дію, або від тих форм, що мають префікс:
а) за допомогою суфікса -н(ий): |
|
||
, . |
, .__________ — набір |
|
|
г |
г |
£. , - , , |
„ ч |
наорати, набирати |
^- набгр-нии (набираемьш); б) за допомогою суфікса -овн(ий) від дієслів, що
закінчують-
ся на -овувати:
_ спрост-овання спростг 3-овувати -<ҐГ - /
■ спрост-овнии (.опровержимьіи, опровергающийся);
в) за допомогою суфіксів -енн(ий), -анн(ий): |
|
||||
міцніти, змгцн-ювати <Г |
зміцн-ина |
„, |
„ |
||
|
|||||
^ |
^ |
■ змгцн-еннии (упрочнимьій, |
|||
|
|
|
упрочняющийся) |
|
|
_ , |
|
_ „. приєдн-ання |
|
||
єднати, приєдн-увати |
|
3 , |
- , |
|
Ґ" —■ приєдн-аннии (присоединяемьш,
присоединяющийся)
Здатність виконувати неперехідну дію
Відповідні прикметники на означення здатності виконувати спрямовану на себе або не спрямовану ні на що дію утворюють від недоконаної форми дієслів (переважно безпрефіксальних) за допомогою суфіксів:
липучий, липкий рухливий тйснявий світйвий
9 Зубков м. |
209 |
|
Систему правил віддієслівного словотворення наведено втабл. 1.
Оскільки для сучасної української літературної мови дієприкметникові форми на -учий (-ючий), -ачий (-ячий) є нехарактерними, тому російські активні дієприкметники теперішнього часу на -щий можна передавати віддієслівними прикметниками на -альний (-яльний), -ильний, -увальний (-
ювальний) або на -ний, залежно від конкретного значення та змісту тексту.
Понятійний зв'язок між російськими дієприкметниками на -щий і відповідними частинами української мови наведено в табл. 2.
Перекладання російських дієприкметників на -щийся, що вживають на позначення понять, які пов'язані як із перехідною, так і з неперехідною дією, викладено в табл. 3.
Перекладання російських Дієприкметників на -мьій, що вживають на позначення понять, пов'язаних лише з перехідною дією, наведено в табл. 4.
Згідно з рішенням 3-ї Міжнародної наукової конференції «Проблеми української науково-технічної термінології» (Львів, 1994), треба:
1. Для подавання понять, позначуваних у російській мові дієприкметниками, в українській мові вживати окремі засоби
а) перебування у стані дії позначати дієприкметниками та описовими конструкціями;
б) властивості об'єктів і суб'єктів дії — прикметниками:
решающий |
— вирішальний |
|
всеохвативающий |
— усеохопний |
|
жизнеутверждающий — життєствердний |
||
нержавеющий |
— неіржавкйй |
|
присоединяющи |
приєднувальний |
|
й |
|
|
в) назви об'єктів і суб'єктів дії — іменниками:
заведующий — завідувач нападающий — нападник начинающий — початківець отдихающий — відпочивальник поступающий — вступник
2. Чітко розмежовувати (розрізняти) засоби позначення понять процесу й наслідку процесу.
Активні дієприкметники та терміни — словосполучення з дієприкметниковим компонентом на -ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ-), -ш-(-вш-) залежно від змісту поняття перекладаються віддієслівними прикметниками із суфіксами -н-, -увальн- (-
ювальн-), -івн-, наприклад:
падающий — спадний смазивающие — змащувальні тормозя'щее — гальмівне
У поодиноких випадках використовуються й дієприкметники на -уч- (-юч-), якщо вони набули прикметникового значення, наприклад:
210