- •Розділ 2
- •2.1 Виробничий процес ремонту машин
- •2.2 Дефектація деталей у ремонтній майстерні господарства
- •2.3 Технологія виконання зварювально-наплавочних операцій при ремонті сільськогосподарських машин
- •2.4 Технологія ремонту агрегатів гідравлічних систем
- •2.5 Обладнання на дільницях
- •Розділ 3
- •3.2.2Відновлення поверхні ручною наплавкою
- •Розрахунок та вибір режимів токарного обробітку
- •3.4.Розрахунок режиму фрезерування шпоночного паза
- •Висновок
| ||||||||||
|
|
|
|
|
Курсовий проект з РМ | |||||
|
|
|
|
| ||||||
Зм. |
Аркуш |
№ докум. |
Підпис |
Дата | ||||||
Розробив. |
|
|
|
Пояснювальна записка |
Літ |
Аркуш |
Аркушів | |||
Перевірив |
|
|
|
|
|
|
2 |
42 | ||
|
|
|
|
ПДАА V к. | ||||||
Н. контр. |
|
|
| |||||||
Затвердив |
|
|
|
Вступ……………………………………………………………………………….2
Розділ 1…………………………………………………………………………….3
Коротка організаційно – економічна характеристика господарства…………..3
Розділ 2…………………………………………………………………………….8
2.1 Технологічний процес ремонту машин……………………………………...8
2.2 Дефектація деталей у ремонтній майстерні господарства…………………9
2.3 Технологія виконання зварювально – наплавочних робіт при ремонті сільськогосподарських машин………………………………………….………10
2.4 Технологія ремонту агрегатів гідросистем……………………...…………11
2.5 Обладнання на дільницях…………………………...………………………12
Розділ 3………………………………………………………………………...…14
Індивідуальне завдання на тему:
«Проектування технологічного процесу ремонту вала середнього комбайна КС – 6Б»
Висновки…………………………………………………………………………18
Використана література ………………………………………………………...19
Вступ
Інтенсифікація виробництва вимагає високоефективної експлуатації сільськогосподарських машин, а значить і корінної перебудови у сфері використання та експлуатації машинно – тракторного парку підприємства агропромислового комплексу.
За останні роки підприємства сільгосптехніки та агроснабів не можуть нормально працювати і тому не можуть стати надійною опорою для сільгоспвиробників. На сьогодні не створено і системи машинних дворів і обмінних пунктів де б сільгосппідприємства, ферми змогли отримати весь комплекс послуг по обробітку ґрунту, перевезенню врожаю, по ремонту техніки та інвентарю. Тому питання роботи МТП сільгосппідприємствам доводиться вирішувати у власних ремонтних майстернях. Для добротного та оперативного ремонту необхідно впроваджувати передовий досвід, нові форми і методи організації праці, що сприяють підвищенню продуктивності праці. Ефективність впровадження цих методів багато в чому залежить від знання конструкції, основних правил послідовності розбирання та збирання, уміння використовувати спеціальний інструмент, пристосування та контрольно – вимірювальні прилади.
Для якісного виконання технологічних операцій і процесів у строк, необхідно не тільки сучасне обладнання,а й висококваліфіковані кадри, які могли б впроваджувати у ремонтне виробництво прогресивну технологію, організацію ремонту сільськогосподарської техніки.
Розділ 1. Аналіз виробничої діяльності господарства
Товариство Обмеженої Відповідальності «Компанія ФАРМКО» знаходиться в Машівському районі Полтавської області. Офіс господарства знаходиться в селі Мала Нехвороща Машівського району.
Кліматичні умови району характеризуються помірно теплими та вологим кліматом. Річна щільність опадів за даними метеостанції 450мм. Опади по сезонах розподіляються:
Зима – 85мм.
Весна – 101мм.
Літо – 160мм.
Осінь – 104.
Середньорічна температура повітря за багаторічними даними 80С. Барометричний середньорічний тиск 756мм. Часто бувають літні та осінні засухи. Тривалість теплового періоду вище 50С становить 205 днів, з середньою температурою вище 100С – 105 днів, а вище 150С – 117 днів. Вологість повітря складає 54%. Зима здебільшого малосніжна.
Рельєф земель господарства відносно рівний але є ділянки посічені балками. Також присутні схили і пагорби. На полях також спостерігаються процеси ерозії. З якими ведуть боротьбу. Грунти господарства складають 85% від загальної площі.
З таблиці 1 видно, що на загальній площі земельних угідь господарства 97,2% становить рілля яка задовольняє умови розвитку рослинництва.
Таблиця 1. Структура земельних угідь.
Угіддя |
Площа, га |
Відсоткова частка, % |
Загальна площа земель |
3364 |
100 |
В тому числі: | ||
рілля |
3272 |
97,2 |
ліси |
44 |
1,28 |
Присадибні ділянки |
48 |
1,52 |
Табл.2. Стуктура посівних площ
Культура |
Площа, га |
Відсоткова частка, % |
Озима пшениця |
750 |
34,1 |
Овес |
155 |
7,04 |
Кукурудза на зерно |
100 |
4,54 |
Кукурудза на силос |
342 |
15,55 |
Гречка |
100 |
4,54 |
Соняшник |
170 |
7,73 |
Багаторічні трави |
72 |
3,27 |
Вього |
2199 |
100 |
З Таблиці 2. видно що найбільші площі займають зернові культури, технічні, а також кукурудза на силос та на зерно. Відносно невелику площу займає багаторічні трави.
Таблиця 3. Урожайність сільськогосподарських культур, ц/га.
Культура |
Урожайність | ||
2010 |
2011 |
2012 | |
Озима пшениця |
28,3 |
24,7 |
29,7 |
Овес |
46,2 |
41,5 |
45,4 |
Кукурудза на зерно |
33,2 |
36,7 |
35 |
Соняшник |
19,5 |
18,8 |
21,7 |
Цукровий буряк |
290,8 |
315,6 |
332,2 |
З даних про собівартість і трудомісткість продукції рослинництва випливає, що найбільш трудомісткими культурами в господарстві є пшениця, соняшник та цукровий буряк.
Таблиця 4. собівартість і трудомісткість продукції рослинництва.
-
Культура
Затрати праці, год.
Собівартість, грн/т
2011
2012
2013
2011
2012
2013
Озима пшениця
1725
1689
2641
412
470
570
Ячмінь
1275
1169
1085
254
272
239
Кукурудза на зерно
1325
1498
1060
366
459
512
Соняшник
1787
1984
878
490
650
635
Цукровий буряк
1084
6750
8348
84
94
135
Для ТОВ «Компанія ФАРМКО» вирощування зернових, технічних та інших культур займає найбільшу питому вагу в реалізації товарів робіт та послуг.
На другому місці реалізація послуг по ремонту сільськогосподарської техніки, а саме: зернозбиральних комбайнів, тракторів, навісного та причіпного сільськогосподарського інвентарю. Підприємство також ремонтує власну сільськогосподарську техніку.
Матеріально – технічна база побудована таким чином, що підприємство може власною сільськогосподарською технікою виконати весь комплекс посівних, збиральних робіт, та робіт по догляду за посівами.
Великим структурним підрозділом підприємства є механізований загін.
Таблиця 6 Склад машинно – тракторного парку
Назва сільськогосподарської техніки |
Кількість |
Трактор CASE 8920 |
4 |
Трактор МТЗ 82 |
10 |
Трактор CASE 8940 |
2 |
Трактор CASE 8950 |
1 |
Трактор CASE 500 |
1 |
Комбайн зернозбиральний CASE 8010 |
3 |
Комбайн зернозбиральний CASE 2388 |
3 |
Комбайн зернозбиральний CASE 2366 |
2 |
Плуг навісний ПЛН – 8 – 35 |
1 |
Плуг навісний ПЛН – 5 – 35 |
3 |
Плуг навісний ПЛН – 3 – 35 |
8 |
Культиватор ККП 6 |
2 |
Культиватор КПСП 4 |
6 |
Культиватор КА 4,2 |
2 |
Сівалка зернова Great Plains |
2 |
Сівалка точного висіву John Deere 1780 |
3 |
Продовження таблиці 6 |
|
Борона БДВ – 6,3 |
2 |
Борона БДВ – 6,5 |
1 |
Агрегат АКП – 5 |
1 |
Оприскувач ОПШ – 2000 |
1 |
Розкидач міндобрив МВД – 10 |
2 |
Котки КТС – 8 |
3 |
Грунторозпушувач АГ – 2,4 |
2 |
Прес підбирач |
1 |
Вся техніка, що належить підприємству справна, укомплектована. В період весняно – польових та збиральних робіт екіпажі працюють у дві зміни. В зимовий період техніка встановлюється на підставки, очищається від бруду та решток рослин, деталі, які крутяться змащуються солідолом. В зимовий період проводяться планові ремонти техніки.
Підвищення ефективності виробництва значною мірою залежить від стану основних засобів, темпів оновлення техніки, транспорту, окремих видів енергоносіїв. Важливе значення відводиться показникам забезпеченості основними фондами та їх використання. Основні виробничі фонди виконують різні функції в процесі виробництва. Значна їх частина створює умови для здійснення виробничих процесів та впровадження прогресивних технологічних рішень, інші забезпечують зберігання продукції, ще інші – передачу електроенергії, тепла, води.
Співвідношення основних виробничих фондів сільського господарства має принципове значення при аналізі таких показників ефективності основних фондів, як фондоозброєність, фондовіддача
Розділ 2
2.1 Виробничий процес ремонту машин
Технологічний процес ремонту є основною частиною виробничого процесу, яка містить дії по послідовній зміні стану об’єктів ремонту або його складових частин під час відновлення їх справності або, роботоздатності. В якості прикладу приведу загальну схему поточного ремонту машин яка використовується на господарстві з коротким поясненням до операцій процесу поточного ремонту.
Технологічний процес поточного ремонту машин складається:
Приймання машини у ремонт.
Зовнішня очистка машини.
Передремонтна діагностика - виконується під час проведення ТО-3.
Часткове розбирання машини, знімання агрегату, що потребує ремонту.
Очистка агрегату.
Розбирання агрегату.
Очистка деталей.
Дефектація деталей на:
8.1 деталі, що потребують ремонту
8.2 деталі непридатні для ремонту
8.3 деталі, які придатні
9. Ремонт деталей.
10.Складання агрегату (зворотна послідовність дій до операції розбирання)
11. Складання машини.
12. Обкатка, регулювання та при потребі фабування
13. Видача машини з ремонту.
2.2 Дефектація деталей у ремонтній майстерні господарства
Метою дефектації деталей є визначення технічного стану під час надходження машини чи агрегату на ремонт до ремонтної майстерні.
Керуючись нормативними документами зазначені два види оцінюваних параметрів, тобто критеріїв технічного стану деталей: критерії допустимості подальшого використання деталі, який забезпечує ресурс до наступного ремонту, і критерій граничного стану, за якого деталь не може бути встановленя на машину. Таку деталь ремонтують, якщо це технічно можливо і економічно доцільно, або замінюють запасною.
Отже, у процесі дефектації деталі сортують на групи, які визначають технологічні потоки деталей: деталі придатні для подальшого використання у процесі ремонту машин; деталі, які відправляють на ремонт; непридатні для ремонту деталі, які утилізують. Деталі, які придатні для ремонту можуть бути поділені на дві групи: ті, які ремонтують на самому підприємстві і ті, що відправляють на спеціалізоване підприємство.
Деталі після дефектації маркують фарбою: придатні - зеленою; придатні до спряження з новими або відновленими деталями - жовтою; деталі, що підлягають ремонту на даному господарстві - білою; на спеціалізованих ремонтних підприємствах - синьою; непридатні - червоною.
Для реалізації завдань дефектації у господарстві використовують наступні методи: органоліптичні та інструментальні.
Органоліптичні методи дефектації грунтуються на оцінках технічного стану деталей за допомогою органів чуття і виконуються:
- зовнішнім оглядом за допомогою якого виявляють видимі пошкодження і зміни початкової форми деталі (тріщини, пробої, обломи, викришення).
- остукуванням - на слух визначають малопомітні тріщини, ослаблення заклепок, зазори у нерухомих з'єднаннях.
- випробуванням вручну - визначають, наприклад, придатність різьб закручуванням і відкручуванням болта або гайки, заїдання у підшипниках кочення, вільність переміщення рухомих з'єднань деталей.
Інструментальні методи дефектації за геометричними параметрами передбачають визначення дійсних розмірів зношених деталей, похибок їх форми і взаємного розміщення осей і поверхонь, а також зазорів у спряженнях. Для цього використовують універсальні і спеціальні вимірювальні засоби, крім того застосовують калібри і шаблони.