звіт для кірдан / urok_1

11 клас 24.10.2014 Урок №1

Предмет:Економіка підприємства

Тема уроку: Підприємництво як особливий вид діяльності: функції підприємця.

Мета уроку:

• ознайомити учнів із поняттями «підприємство» , «підприємець» та «інтереси підприємця»;

• навчити формувати логічність і послідовність у викладенні своєї думки;

• розвивати вміння аналізувати й робити висновки;

• виховувати економічне мислення та інтерес до економічного життя України.

Завдання уроку: сформувати в учнів знання про підприємництво як вид економічної діяльності; з'ясувати, у чому полягає місце і роль підприємця в економіці; визначити залежність між розміром доходу і величиною ризику; проаналізувати причини й наслідки відмінностей між інтересами підприємців та суспільства; розвивати вміння учнів аргументувати свою думку; формувати толерантне ставлення до точки зору своїх однокласників; розвивати економічне мислення.

Обладнання : дошка, ноутбук, проектор, підручник.

Дидактичні матеріали :презентація.

Методи та прийоми, які були застосовані під час проведення уроку:

• словесні (розповідь, пояснення, бесіда);

• наочні (демонстрація);

• пояснювально-ілюстративний;

• відеометод;

• дидактична гра;

• дослідницький;

• інформаційно-повідомляючий;

• методи і прийоми закріплення знань.

Тип уроку: комбінований.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. Організаційний момент …………………………………………………..3 хв.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності ……………………………………….2 хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу …………………………………………20 хв.

ІV. Закріплення нових знань і умінь учнів ……………………………..10 хв.

V. Підведення підсумків уроку …………………………………………..3 хв.

VІ. Домашнє завдання ………………………………………………………2 хв.

Хід уроку

І.Організаційний момент .

Привітання з учнями. Перевіряю їх наявність; уточнюю, чи виникли у них питання під час підготовкидомашнього завдання, в разі необхідності відповідаю на них; звертаю увагу учнів на умови для роботи; оголошую тему і мету заняття.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Пропоную учням висловити свої ідеї щодо вирішення проблемного питання «Чому в різних країнах рівень економічного добробуту людей відрізняється?»

ІІІ.Вивчення нового матеріалу

В Україні поширеним визначенням підприємства є поняття, прописане в Господарському кодексі України, а саме: "Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку".

Підприємець — це суб'єкт, який поєднує в собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів, методів виробництва, нових благ та їх нових якостей, нових сфер застосування капіталу. Економічне життя будь-якого суспільства організоване певним чином. Спосіб цієї організації називаємо економічною системою. Розкрити спосіб організації — означає показати, як узгоджується діяльність багатьох суб'єктів економічних відносин, хто є власником виробничих ресурсів та яким чином ресурси потрапляють до виробників, перетворюючись згодом на речі та послуги для споживачів.

(Учні записують у зошити поняття «підприємництво», «підприємець» і «економічна система»)

Економічна система первісної общини базувалась на спільній власності. Засоби праці були спільною власністю, а вироблений продукт розподілявся в інтересах всієї общини в цілому. Найбільшу частку отримували вожді, мисливці, воїни. Між всіма іншими членами общини продукт розподілявся порівну.

Рабство означало перехід до приватної власності в її абсолютній формі. Власністю рабовласника є не тільки земля, засоби виробництва, але і сама людина, яка на нього працює. Раб не має сім'ї, будинку, господарства.

Феодалізм розвинув приватну власність в абсолютній формі і у тій же годину послабивши її абсолютний характер. Кріпак виступає і як суб'єкт і як об'єкт власності. Як суб'єкт власності він має землю, сільськогосподарський інструмент, худобу тощо. Як об'єкт власності кріпак був змушений до відробіткового оброку (панщини), натурального (продукти виробництва) та (або) грошового оброку.

При капіталістичному господарюванні, щоб організувати виробництво матеріальних благ, власник засобів виробництва повинний був купити робочу силу, а не людину. Без цього немає виробництва. Отже, здійснюється купівля-продаж робочої сили (наймання на роботу) і починається капіталістичне виробництво. При цьому стрімко розвиваються ринкові відносини.

Ось така коротка історія розвитку економічних систем аж до сучасних їх форм.

Основні типи економічних систем:

- традиційні (патріархальні);

- командно-адміністративна;

- ринкова вільної конкуренції;

- змішана;

- перехідна.

Традиційні економічні системи ґрунтуються на звичаях, обрядах тощо, які завжди передавались із покоління до покоління. Саме ці обставини визначали, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти. Зазвичай такі економічні системи недостатньо сприймали технічний прогрес і все нове, що породжує динамізм розвитку суспільства.

Командна, або адміністративно-командна, система: всі ресурси, як правило, становлять власність держави, яка й здійснює централізоване управління на всіх його рівнях. Тут держава вирішує, що, як і для кого виробляти.

Ринкова економіка ці питання вирішує через ринок, ціни, прибуток, витрати.

Змішана економіка базується на широкому розмаїтті форм власності та господарювання.

Такий тип економіки з’явився у відповідь на недоліки ринкової системи. Не дивлячись на те, що ринкова економіка досить демократична, володіє гнучкістю, здатна швидко реагувати на зміни ринкового середовища та пристосовуватися до них, вона все ж таки породжує серйозні проблеми – монополізм, безробіття, великий розрив між рівнем забезпеченості та бідності й багато інших.

Перехідна економіка - вона являє собою такий стан розвитку економіки, коли у цей конкретний історичний момент суспільство (країна) переходить від однієї цілісної системи до іншої. Головна мета такого розвитку — не просто формування ринку.

Підприємливість-це здатність людини (особистості) до самостійних, неординарних, нетипових дій. Тому в умовах ринку практично всі люди мають бути підприємливими, але це не означає, що всі повинні й можуть бути підприємцями. Як показує світовий досвід, лише 5-8 % населення країни є представниками підприємницьких справ.

До основних принципів підприємництва належать:

- вільний вибір діяльності на добровільних засадах;

- залучення до підприємницької діяльності майна і засобів юридичних осіб і громадян;

-самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників, споживачів виготовленої продукції, установлення цін відповідно до витрат виробництва із дотриманням діючого законодавства;

-вільне наймання працівників;

- залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонено чи не обмежено законодавством;

- вільний розподіл прибутку, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

-самостійне здійснення підприємцем (юридичною особою) зовнішньоекономічної діяльності;

-використання будь-яким підприємцем належної йому частини валютного виторгу за власним розсудом. Підприємницька діяльність — робота індивіда, що ґрунтується на розвитку особистісних факторів, розширенні знань про свої можливості, спрямована на досягнення найкращого результату в господарській діяльності, одержання економічної вигоди і, насамперед, присвоєння додаткового продукту.

Суб'єктами підприємництва (підприємцями) можуть бути:громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, юридичні особи всіх форм власності.

Громадяни або фізичні особи можуть виступати як:

- організатори індивідуального виробництва, у якому застосовуються засоби виробництва, що належать йому, і використовується власна праця;

- організатори виробництва, де застосовується капітал і наймана праця.

Юридичні особи (товариства, акціонери, кооперативи, спільні підприємства, різні асоціації, об'єднання тощо) як суб'єкти підприємницької діяльності порівняно з індивідуальним підприємництвом займаються діяльністю у більших масштабах з обов'язковим залученням найманої робочої сили.

Відповідно до Закону України «Про підприємництво» заборонено заняття підприємницькою діяльністю таким категоріям громадян:

- військовослужбовцям;

-службовим особам органів прокуратури;

- суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, а також органам державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Не можуть займатися підприємництвом також певні особи, зокрема ті, що мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництва, інші корисливі злочини.

Об'єктом підприємництва є певний вид діяльності (виробництво, торгівля, інноваційна справа, посередництво, операції з цінними паперами), який матеріалізується у вироблюваній продукції (або благах у вигляді послуг, інформації).

Основні види підприємства

За формами власності та організацією можна виділити такі основні види підприємництва: -індивідуальне, засноване на приватній власності фізичної особи та її праці (фермери, ремісники без постійно застосовуваної найманої праці); -сімейне, що ґрунтується на приватній власності громадян-членів однієї сім'ї з можливістю використання найманої робочої сили; -приватне, або партнерське зі створенням юридичної особи і з обмеженою відповідальністю (малі підприємства, товариства, кооперативи, як правило, користуються найманою працею); -акціонерне, засноване на власності акціонерів (власники цінних паперів –індивіди, юридичні особи); - орендні - ті, що беруться за відповідну плату на певний час у користування, що дає їм право бути власником результатів праці, доходів та на розпорядження майном; -колективні (народні), в основі яких лежить власність трудового колективу на майно, продукцію і доходи; - інноваційні, які створюються на базі інтелектуальної власності; - спільні, засновані на об'єднанні майна різних власників.

Перелічені й інші види підприємницької діяльності (наприклад, за контрактом, які створюються на основі угоди менеджера або адміністрації в цілому з власником або різні форми кооперування) можна об'єднати у три групи: одноосібне володіння, товариство, корпорація.

Одноосібне володіння - це таке підприємство, власником якого є одна особа або одна родина. Весь дохід і ризик від бізнесу вони беруть на себе. Власники такого підприємства одночасно є і його активними менеджерами.

Товариство - це організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. 

В Україні корпорація є організаційно-правовою формою об'єднань підприємств і є різновидом господарського об'єднання.

Для кращого сприйняття учнями даної теми - мною були підготовлені слайди

з зображеннями, завдяки цьому учні краще розуміли і запамʼятовували матеріал.

ІV. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Завдання 1.

Текст завдання:

Визначити тип економічної системи.

1. Система, якій притаманні риси різних економічних систем, називається _____________________економічною системою (змішана).

2. Спосіб організації економічного життя, за якого всі ресурси знаходяться у власності племені (общини) і які розподіляються відповідно до давно існуючих традицій називається ___________________ економічною системою (традиційна).

3. Система господарювання, основу якої складає приватна власність, називається _____________________економічною системою (ринкова).

4. Економічна система, яка здійснює перехід від командної до ринкової економіки, називається _________________________ (перехідна).

5. Система, за якої головні економічні питання розв’язуються на підставі рішень центральних органів, називається __________________ (командна).

Завдання 2.

Текст завдання:

Визначити, правильними чи неправильними є наведені нижче твердження:

1. Командна економічна система передбачає традиційні методи виробництва (ні).

2. «Чорний ринок» виникає при традиційній економічній системі (ні).

3. Розшарування населення за доходами притаманне ринковій економіці (так).

4. Змішана економіка поєднує переваги ринкової і командної економіки (так).

5. У командній економіці домінуючою формою власності є приватна (ні).

Завдання 3.

Текст завдання:

Установіть відповідність між економічними поняттями та їх змістом.

1. Вільні можливості розпоряджатися ресурсами, здійснювати угоди, виробляти різноманітні товари та послуги, виходячи з власних інтересів.

2. Принцип керування економікою через центральні органи влади, які розпоряджаються основними ресурсами.

3. Абсолютне, захищене законом право громадянина чи юридичної особи на конкретне майно (землю, нерухомість, засоби виробництва, гроші і цінні папери, товари, інтелектуальний продукт), яка полягає в тому, що ці об’єкти власності належать приватним особам.

4. Суперництво між виробниками за отримання найбільших прибутків.

5. Привласнення державою (як суб’єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших об’єктів власності у різних сферах суспільного відтворення.

А) Централізм;

Б) Державна власність;

В) Конкуренція;

Г) Економічна свобода;

Д) Приватна власність.

(1 – Г, 2 – А, 3 – Д, 4 – В, 5 – Б)

Завдання 4.

Текст завдання:

Обрати з перелічених характеристик ознаки економічної системи.

Роль держави – контролююча і адміністративна (командна).

Інтереси покупця визначають дії виробника (ринкова).

Забезпечення державою соціальних гарантій для населення (змішана).

Переважання у виробництві ручної праці (традиційна).

Гарантуються державою і практично поширені усі види власності (змішана).

Економічна свобода вибору і дій (ринкова).

Часткова автоматизація регулювання економіки (перехідна).

Виробництво орієнтується на традиції і досвід минулих поколінь (традиційна).

Централізм у розподілі доходів (командна).

Гарантія економічної та політичної стабільності (змішана).

Часткова економічна свобода вибору (перехідна).

Приватна власність на ресурси і засоби виробництва (ринкова).

Наявний «чорний ринок» (командна).

Фіксується уповільнення технічного прогресу (традиційна).

V. Підсумки уроку.

• Економічне життя будь-якого суспільства певним чином організоване. Спосіб цієї організації називаємо економічною системою.

• У сучасному світі існує п’ять основних типів економічних систем: традиційна, планова, ринкова, змішана, перехідна.

• Підприємництво - один з важливих факторів соціально-економічного прогресу. Тому суспільство зацікавлене в цивілізованому підприємництві, яке повинне мати розвинуту систему підтримки.

Уточнюю, чи виникли в учнів питання до мене під час навчального заняття, якщо ж виникли – відповідаю на них.

VI. Домашнє завдання.

1)Підготувати доповідь про найвідоміших у світі або в Україні підприємців. Охарактеризувати причини їхнього успіху, напрями діяльності, вплив їх підприємницької діяльності на економіку країни.

2)Вивчити дану тему.