МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАУКОВО - МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

Індивідуальне завдання

Виконала :

Шевченко Д. В.

Группа В-41

Перевірила :

Зубрицька В.М.

Біла Церква

2016 Р.

Тема: Гастроентерит . Найбільш поширене терапевтичне захворювання в Коростенській державній клініці ветеринарної медицини.

План:

1. Вступ

2. Загальна інформація про хворобу

3. Етіологія

4. Патогенез

5. Симптоми

6. Перебіг і прогноз

7. Діагностика

7.1Результати дослідження біохімічних показників крові

7.2Результати морфологічних та біохімічних досліджень фекалій

8. Лікування

8.1 Дієтотерапія

8.2 Медикаментозне лікування

9. Профілактика

1 .Вступ: Тварина в домі завжди приносить радість і позитивні емоції своїм власникам. Але, на жаль, заводячи домашнього улюбленця, мало хто знає, як його правильно утримувати в міських умовах. Багато людей годують тварин незбалансованим раціоном , що не відповідає особливостям тварин , заохочують нерегулярний прийом їжі, переїдання, зловживання ласощами. Такий нерозумний підхід до годівлі улюбленців завжди впливає на їх здоров’я та може викликати різноманітні захворювання . Найбільш розповсюдженою хворобою з якою звертаються в Коростенську району державну лікарню є гастроентерити різної етіології.

2.Загальна інформація про хворобу

 Гастроентерит - запалення шлунка і тонкого кишечника, що супроводжується порушеннями травного процесу, імунної відповіді та інтоксикацією організму. Захворювання може протікати гостро і хронічно. У практиці найчастіше зустрічаються загострення хронічного гастроентериту. Існує кілька класифікацій гастроентерита . По характеру виникнення розрізняють первинний і вторинний гастроентерит. За локалізацією захворювання буває поверхневим і глибоким, вогнищевим і дифузним. За характером ексудату розрізняють серозний, катаральний, геморагічний, фібринозний, гнійний гастроентерит. Гастроентерит - найбільш часто поширена шлунково-кишкова патологія. Гастрит і ентерит у собак і кішок найчастіше переходить в поєднане захворювання, внаслідок спільності етіологічних факторів і тісному фізіологічному взаємозв' язку між цими органами. Захворювання вражає тварини всіх вікових груп, але найбільш часто вперше загострення проявляється у тварин у віці близько двох років. Більш сприйнятливі до етіологічним факторам виникнення хвороби тварини, що проживають в міських умовах, а серед них - племінні особини.

3.Етіологія

Причини даної патології діляться на кілька груп. Основна - аліментарні фактори: нерегулярне годування, згодовування недоброякісної, гострої, грубої, подразнюючої їжі. Попадання з кормом солей важких металів, подразнюючих лікарських засобів, що пошкоджують шлунок і кишечник. Частою причиною хвороби є харчова алергія на той чи інший корм.

Дуже часто гастроентерит і гастроентероколіт є наслідком інфекційних, паразитарних та незаразних захворювань. Сприяють виникненню захворювань наявні в шлунку і кишечнику дефекти - ішемія стінки тонкої кишки, порушення мембранного травлення та ін.Тривалі нервові перевантаження (стреси) також призводять до виникнення цих захворювань.

Причини виникнення захворювання можуть бути первинними і вторинними.

До первинних причин відноситься

• надмірне, часте або неправильне годування тварин, різка зміна кормів, годування тварин тільки вареної їжею, швидке поїдання корму,

• хвороби зубів і слизової оболонки ротової порожнини,

• згодовування занадто гарячих або занадто холодних кормів,

• недоброякісні корми

Гастроентерит може бути викликаний також при отруєннях різними отрутами (пестициди, гербіциди, мінеральні добрива, етиленгліколь, дезінфекційні засоби). Захворювання виникає і як побічна дія лікарських препаратів, таких як аспірин, глюкокортикоїди, нестероїдні протизапальні засоби, антибіотики та ін.

Вторинними причинами гастроентериту є

• Ниркова недостатність зменшує виділення гастрину, підвищує продукування шлункової кислоти, знижує виділення ферментів.

• Захворювання печінки підвищують рівень гастрину, збільшують сприйнятливість шлункового епітелію до кислоті, знижують вміст білка в крові, що також є причиною захворювання.

• Порушення функцій підшлункової залози, що призводить за собою розлад травлення і всмоктування поживних речовин в кишечнику.

• Інфекційні захворювання (чума, парвовірусний гастроентерит, лептоспіроз)

• Алергічний стан організму.

• Серцево-судинна недостатність, наслідком якої є недостатнє кровопостачання слизової оболонки.

• Кишкові паразити, механічно порушують цілісність слизової і виділяють токсичні продукти обміну.

• Гіповітаміноз, в результаті яких порушується синтез ферментів і стан слизової оболонки.

• Сильні опіки, важкі поранення.