Заг терапія

Загальна терапія

1. Основні правила терапії: урахування єдності організму і зовнішнього середовища

2. Основні правила терапії: Урахування цілісності організму

3. Основні правила терапії:індивідуальність

4. Основні правила терапії: Фізіологічність

5. Основні правила терапії: комплексність

6. Основні правила терапії: проведення лікування на ранніх стадіях

7. Види терапії: Класифікація

9. Етіотропна терапія: протимікробна терапія

10. Етіотропна терапія: специфічна терапія

11. Етіотропна терапія: антидототерапія

12. Етіотропна терапія: пробіотикотерапія

13. Патогенетична терапія: класифікація

14. Терапія регулююча нервово-трофічні функції: визначення, класифікація

15. Терапія регулююча нервово-трофічні функції: застосування місцево-знеболюючих препаратів

16. Терапія регулююча нервово-трофічні функції: Механізм дії новокаїнових блокад

17. Новокаїнові блокади, що застосовуються для лікування внутрішніх хвороб тварин

18. Показання і протипоказання до застосування новокаїнових блокад

19. Неспецифічна стимулювальна терапія: визначення. Класифікація

20. Протеїнотерапія: зміни в організмі за загальної дії у реактивну фазу

21. Протеїнотерапія: зміни в організмі за загальної дії у терапевтичну фазу

22. Протеїнотерапія: локальна дія

23. Протеїнотерапія: місцева дія

24. Показання і протипоказання до протеїнотерапії

25. Тканинна терапія: механізм дії

26. Тканинна терапія: методи застосування, препарати

27. Тканинна терапія: показання і протипоказання

28 Органотерапія

29. Лізатотерапія

30. Замінна терапія її суть

31. Класифікація вітамінів

32. Причини вітамінної недостатності

33. Правила застосування вітамінних препаратів

34. Препарати вітаміну А, що застосовуються для лікування хвороб тварин

35. Препарати вітаміну D, що застосовуються для лікування хвороб тварин

36. Препарати вітаміну Е, що застосовуються для лікування хвороб тварин

37. Препарати вітамінів групи В, що застосовуються для лікування хвороб тварин

38. Показання до застосування вітамінних препараті

39. Класифікація мінеральних речовин

40. Правила застосування мінеральних речовин

41. Ферментотерапія її суть

42. Ферментопатії: класифікація

43. Показання до ферментотерапії

44. Імобілізовані і комплексні ферментні препарати

45. Ферментні препарати мікробіологічного синтезу

46. Переливання крові (гемотрансфузія): методика застосування

47. Переливання крові (гемотрансфузія) показання і протипоказання до застосування

48. Імуностимулювальна терапія: суть, показання до застосування

49. Правила застосування імунокоректорів

50. Класифікація і препарати імуностимуляторів

51. Зовнішні методи застосування лікарських препаратів

52. Ентеральні методи застосування лікарських препаратів

55. Парентаральні методи застосування лікарських препаратів

56. Техніка введення зонда Черкасова

57. Техніка введення магнітного зонда ЗМВ

58. Техніка введення носошлункового зонда коням

58. Методика проведення підшкірних і внутрішньом᾽язових ін᾽єкцій

59. Методика внутрішньовенних введень

60. Методика інтраперитонеальних введень.

Тести

1. Різновиди механізму дії протеїнотерапії

а) загальна;

б) локальна;

в) специфічна;

г) місцева.

2. Як змінюється перебіг патологічного процесу в реактивну фазу?

а) переходить у хронічну форму;

б) загострюється;

в) не змінюється;

г) підвищується температура тіла

д) пригнічується загальний стан;

е) настає збадження тварини.

3. Які лізатопрепарати використовують для лікування хвороб тварин?

а) гідролізин Л-103;

б) сирепар;

в) АСД;

г) амінопептид;

д) сероколострин;

е) гемолізат;

є) ентерофар.

4. Для лікуванні профілактики яких хвороб застосовують сироватку крові тварин реконвалесцентіва

а) шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят;

б) респіраторних хвороб;

в) імунодефіцитного стану;

г ) хвороб печінки;

д) хвороб нирок.

5. Різновиди гемотерапії:

а) аутогемотерапія;

б) гемотрансфузія;

в) гомогемотерапія;

г) гетерогемотерапія;

д) використання лейкоцитарної плазми;

е) серотерапія.

6. До етіотропної терапії відносять:

а) новокаїнові блокади;

б) протимікробну терапію;

в) пробіотикотерапію;

г) протеїнотерапію;

д) ферментотерапію.

7. До патогенетичної терапії відносять:

а) імуностимулювальну терапію;

б) інтерферонотерапію;

в) новокаїнові блокади;

г) жарознижувальні препарати.

8. До замінної терапії відносять:

а) гемотрансфузію;

б) протеїнотерапію;

в) вітамінотерапію;

г) пробіотикотерапію.

д) серотерапію.

9. Механізм дії новокаїнових блокад полягає:

а) у перериванні больового імпульсу від патологічної ділянки до

нервової системи;

б) стимуляції процесів збудження у цнс;

в) стимуляції процесів гальмування у цнс;

г) знеболювальному ефекті.

10. Суть пробіотикотерапії:

а) застосування протимікробних препаратів;

б) застосування штамів симбіонтних мікроорганізмів, які попереджують розвиток дисбактеріозу;

в) застосування імуностимуляторів – продуктів життєдіяльності мікроорганізмів;

г) застосування препаратів, які стимулюють ріст ендогенних корисних мікроорганізмів.

11. До водорозчинних вітамінів відносять:

а) ретинол;

б) токоферол;

в) ергокальциферол;

г) рибофлавін.

д) піридоксин

13. До жиророзчинних вітамінів відносять:

а) аскорбінову кислоту;

б) фолієву кислоту;

в) токоферол;

г) тіамін.

д) холекальціферол

14. Механізм дії тканинних препаратів полягає:

а) в утворенні біогенних стимуляторів;

б) дії на біологічно активні точки;

в) в утворенні гістаміноподібних речовин;

г) нормалізації функцій нервової системи.

15. Механізм дії новокаїнових блокад полягає:

а) у перериванні больового імпульсу від патологічної ділянки до

нервової системи;

б) стимуляції процесів збудження у цнс;

в) стимуляції процесів гальмування у цнс;

г) знеболювальному ефекті