Tsukanov_V.Godiv_tvar_i_tehn_korm_Rob

Міністерство аграрної політики України Миколаївський державний аграрний університет Факультет ТВППТ

Кафедра генетики, годівлі тварин та біотехнології

ГОДІВЛЯ ТВАРИН І ТЕХНОЛОГІЯ КОРМІВ

РОБОЧИЙ ЗОШИТ для лабораторних робіт з дисципліни

напрям підготовки 6.090102 “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”

Студент (ка)______ курсу _______групи

(прізвище, ім’я, по-батькові)

201_/201_ навчальний рік

Миколаїв - 2010

УДК 636.084.41

Робочий зошит для лабораторних робіт з дисципліни ―Годівля тварин і технологія кормів‖, напрям підготовки 6.090102 ―Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва‖ (частина І) підготували Цуканов В.Т., Дехтяр Ю.Ф., Галушко І.А.

Рекомендовано для студентів факультету ТВППТ.

Рецензенти: завідувач кафедри ТМФВ та здоров’я людини Миколаївського державного університету ім. В.О.Сухомлинського, доктор біологічних наук, професор І.М.Рожков; доцент кафедри зоогігієни та ветеринарії МДАУ, кандидат

біологічних наук В.М.Давиденко.

Рекомендовано до видання методичною комісією факультету ТВППТ Миколаївського державного аграрного університету, протокол № __ __

від ―_ _‖ __				_ 2010 року

Укладачі: к.с.-г.н., доцент Цуканов Віктор Тихонович, асистент Дехтяр Юрій Франкович, доцент Галушко Ірина Анатолієвна.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри генетики, годівлі тварин та біотехнології, проф., д.с.-г.н. М.І.Гиль

Редактор
Миколаївський державний аграрний університет
Підписано до друку	Формат	Папір друк №	Друк офсетний
Ум. друк.	арк.	Обл.-вид. арк.
Тираж	пр.	Зам. №

Редакційно-видавничий відділ Миколаївського державного аграрного університету

54010 м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9

3

Зміст

Вступ	4
Розділ 1. Хімічний склад кормів	6
Заняття 1. Хімічний склад кормів, як первинний
показник їх поживності	6
Розділ 2. Оцінка поживності кормів	13
Заняття 1. Перетравність поживних речовин	13
Заняття 2. Визначення матеріальних змін в організмі
тварин за балансами азоту і вуглецю	17
Заняття 3. Визначення енергетичної поживності корму
у вівсяних кормових одиницях	21
Заняття 4. Визначення поживності корму
в обмінній енергії. Енергетична кормова одиниця	25
Заняття 5. Комплексна оцінка поживності кормів	32
Розділ 3. Корми	38
Заняття 1. Зелені корми	39
Заняття 2. Грубі корми	42
Заняття 3. Коренебульбоплоди, баштанні кормові культури	50
Заняття 4. Силос, сінаж	55
Заняття 5. Зернові корми	69
Заняття 6. Відходи переробки сільськогосподарської
сировини рослинного походження	73
Заняття 7. Корми тваринного походження	79
Заняття 8. Комбікорми	82
Заняття 7. Продукти мікробіологічного і хімічного синтезу	88
Література	93
Додатки	94

4

Вступ

Повноцінна годівля сільськогосподарських тварин і птиці є основою для значного підвищення продуктивності і забезпечення населення України високоякісною продукцією тваринництва.

У 1800 році у Європі середня тривалість життя складала 35 років, що в значній мірі пояснюється незадовільним забезпеченням людей харчовими продуктами. Так на душу населення в той час споживалось 300кг хлібопродуктів, 13 кг м’яса і 10 кг жирів, а вже на початок 80-х років ХХ сторіччя – біля 90 кг хлібопродуктів, 74 кг м’яса і 32 кг жирів, більше споживалось молока і яєць, що стало можливим у зв’язку з суттєвим підвищенням продуктивності тваринництва. У зв’язку з цим тривалість життя людей підвищилась у 2 рази.

В теперішній час, необхідно сконцентрувати увагу на основних напрямках розвитку тваринництва - зміцнити кормову базу, підвищити чисельність поголів’я і його продуктивність, впровадити прогресивні технології утримання тварин і виробництва продукції, які будуть сприяти високій рентабельності галузі і забезпечать в найближчі роки споживання продукції сільського господарства на душу населення до таких науково - обґрунтованих норм:

М'ясо і м'ясопродукти, кг – 82,0; Риба і рибопродукти, кг – 18,2; Молоко і молокопродукти, кг – 405,0; Яйця, шт. – 292,0; Картопля, кг -97,0; Овочі та баштанні, кг -171,0; Цукор, кг – 40,0; Олія рослинна, кг – 9,1;

Хліб і хлібопродукти, кг -110,0; Фрукти і ягоди, кг -91,0.

До першочергових завдань відносяться і проблеми, пов’язані з підвищенням врожайності кормових культур, скороченням втрат поживних речовин кормових засобів в процесі їх заготівлі, зберіганні і підготовки до згодовування тваринам, створення страхових запасів кормів, збагачення раціонів необхідними кормовими добавками і біологічно активними речовинами, що безумовно дасть змогу суттєво зміцнити кормову базу тваринництва.

З метою надання студентам допомоги в оволодінні практичними навичками з основ годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів і є розроблений робочий зошит для лабораторних занять. Він складений відповідно до робочої програми та структурно модульної схеми дисципліни, якими передбачено вивчення чотирьох навчальних модулів:

5

Модуль І. Хімічний склад кормів. Модуль ІІ. Оцінка поживності кормів.

Модуль ІІІ. Оцінка поживності і якості кормів.

Модуль ІV. Нормована годівля сільськогосподарських тварин і птиці. Студенти - майбутні спеціалісти сільського господарства і переробної

промисловості повинні добре знати:

-хімічний склад кормів і основні методи їх визначення;

-особливості енергетичної, протеїнової, вуглеводної, жирової, мінеральної, вітамінної поживності кормів; кормових добавок і препаратів;

-прогресивні технології заготівлі і зберігання кормів, а також підготовка їх до згодовування;

-поживні властивості і якість кормів;

-методи руйнування анти поживних речовин кормів;

-основні принципи розробки комбікормів та преміксів для різних видів і статево-вікових груп тварин і птиці;

-визначити і вміти користуватись деталізованими нормами годівлі тварин;

-володіти методами складання раціонів для тварин;

-розрахувати потребу в кормах для тварин.

Розроблений зошит для лабораторних занять з дисципліни ―Годівля тварин і технологія кормів‖ за напрямом підготовки 6.090102 ―Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва‖ дасть змогу студентам оволодіти основами знань по вище зазначеним питанням.

6

Розділ 1. Хімічний склад кормів

Основою розвитку тваринництва і високої її продуктивності є забезпечення тварин поживними речовинами у складі кормів раціону, за яким би тварини отримували їх у потрібній кількості і такої якості, щоб вони давали найбільшу віддачу.

Поживними речовинами називають сполуки, які залучаються до обміну речовин і є необхідними для забезпечення певних фізіологічних функцій.

Поживність корму – це його здатність задовольняти природні потреби тварин у поживних речовинах, які є основою для утворення продукції.

Поживність корму визначається за хімічним складом, перетравними поживними речовинами і продуктивною дією.

Заняття 1. Хімічний склад кормів, як первинний показник їх поживності

― ___ ― _______________ 201 р.

Мета заняття: ознайомитися з хімічним складом кормів, навчитися порівнювати основні властивості кормів за вмістом в них поживних речовин і оцінювати кормові культури за виходом кормових одиниць з 1 га посіву.

Рослини і тварини складаються з різнорідних сполук, основу яких становлять: вуглець, водень, кисень, азот, кальцій, фосфор, натрій, калій, магній, залізо та ін. На перші чотири припадає близько 95% маси тіла, а з урахуванням кальцію і фосфору – 98,5%; на решту – 1,5%.

Хімічний склад кормів є первинним показником поживності і характеризує вміст у них окремих груп сполук та елементів. Найбільш поширеним способом вивчення хімічного складу кормів є зоотехнічний аналіз. За схемою зоотехнічного аналізу в кормах визначають насамперед вміст води і сухої речовини, а в сухій речовині – органічну речовину і золу. Органічна речовина складається з азотистих і безазотистих речовин. Азотовмісні сполуки об’єднані під загальною назвою сирий протеїн, безазотисті включають: сирий жир, сиру клітковину, БЕР (рис. 1).

У новій схемі зоотехнічного аналізу кормів передбачено визначення обмінної енергії, розчинного (РП) і нерозчинного (НРП) протеїну у рубці, вмісту лігніну, целюлози і геміцелюлози або їх суми (НДК) - нерозчинних у нейтральному детергенті, клітинних оболонок, целюлози та лігніну (КДК) - нерозчинних у кислотному детергенті.

Енергетична поживність кормів в обмінній енергії визначається окремо для кожного виду тварин.

Для задоволення потреби жуйних тварин важливо забезпечити не просто загальна кількість сирого протеїну в раціоні, а й оптимальне співвідношення розчинних (РП) і нерозчинних (НРП) в рубці його компонентів. У середньому прийнято вважати оптимальним співвідношенням 60-70:30-40.

7

Корм

Вода

Суха речовина

Мінеральні

Енергія

речовини

Валова

Обмінна

Органічні речовини

Вітаміни, ферменти, гормони, антипоживні речовини та ін.

Вуглеводи

Жири

Сирий протеїн у т.ч. розчинний (РП) і нерозчинний

(НРП) у рубці

Білки

Аміди

Структурні:

Не структурні:

Клітковина (лігнін, целюлоза,

Крохмаль, цукри,

геміцелюлози – НДК)

органічні кислоти та ін.

БЕР

Рис.1. Хімічний склад кормів

До складу кормів відносяться елементи живлення, нестача яких в раціонах тварин викликає негативні процеси в їх організмі.

Вода є обов’язковою субстанцією усіх живих організмів. У тілі тварин раннього віку, особливо новонароджених, води міститься значно більше, ніж у дорослих. Наприклад в тілі новонароджених телят міститься 72% води, у 18-місячному віці-61%, а у дорослих тварин – 52%. Вода в організмі тварин і птиці виконує різноманітні функції:

-вода є середовищем, без якого процеси обміну речовин в організмі неможливі;

-вода - високоефективний розчинник різних речовин і важливий фактор, без якого неможливі гідролітичні процеси в організмі;

-вода є універсальним середовищем, де відбуваються процеси травлення і засвоєння поживних речовин кормів, транспортування кінцевих продуктів ферментативного гідролізу до тканин і синтезу живих речовин, а також систематично виведення із організму продуктів обміну речовин;

-вода забезпечує ефективну роботу нервової системи, крові і лімфи, а також прояву захисних систем імунітету і окремих факторів природної резистентності;

8

- своєчасне споживання тваринами води в достатній кількості в поєднанні з повноцінною годівлею сприяє досягненню високої продуктивності;

У воді міститься 36 ізотопних різновидів, в тому числі дев’ять з них складаються із стабільних ізотопів водню і кисню. Всі вони присутні у воді будь якого природного джерела. До складу води входить дейтерій (D), який з киснем (О16) створює окис дейтерії – важку воду. Вона може як прискорити деякі біологічні процеси, так і затримати. Так, насіння, які зволожені важкою водою не проростають. Вміст важкої води в природній складає всього

0,017%.

Природну воду вважають прісною, якщо вона містить не більше 0,1% розчинних домішок. При концентрації їх в межах 0,1-5% вода вважається мінералізованою, а більше 5% сухого залишку містять розсоли.

В зв’язку з тим, що вода є добрим розчинником, вона дуже легко забруднюється деякими речовинами, які можуть викликати у тварин тяжкі захворювання. До таких речовин можна віднести нітрати і нітрити, аміак, гербіциди і пестициди, важкі метали, фенольні сполуки та інше.

Неякісна вода часто є причиною виникнення і розповсюдження серед тварин інфекційних, інвазійних і масових незаразних захворювань, так званих геохімічних ендемій. Особливо небезпечно використовувати для тварин відкриті джерела води – річки, озера, ставки, де збудники різних інфекційних захворювань зберігають свою активність не тільки місяцями, але й роками.

Потреба тварин у воді задовольняється за рахунок водних джерел, води кормів і ендогенної води, або метаболічної, яка утворюється при біологічному окисленні білків, жирів і вуглеводів. Так, при окисленні 100г жирів утворюється 107г метаболічної води, 100г глюкози – 55,5г і 100г білку

– 41,5г.

Водне голодування характеризується інтоксикацією організму, зміною складу крові, дегенеративними змінами в серцевих м’язах, печінці, нирках та інших органах. Втрата 10% води викликає порушення в функціях організму – прискорення пульсу і послаблення серцевої діяльності, підвищення температури тіла, зниження споживання кормів і секреції шлункового соку, спостерігається м’язове тремтіння, збуджується нервова система. При втраті води із організму в кількості 20-25% наступає смерть.

Вимоги до якості води для сільськогосподарських тварин такі ж як і для людей – не мати шкідливих речовин (нітратів, залишків пестицидів і гербіцидів, свинцю, кадмію та інших елементів), різноманітних збудників інфекцій та інших захворювань. Якщо для тварин використовуються для напування відкриті водоймища, то вода в них повинна бути всебічно проаналізована і якщо вона буде придатна для напування тварин, то водоймище необхідно відповідно облаштувати.

При напуванні тварин велике значення має температура води. Дослідженнями встановлено, що холодна вода негативно впливає на здоров’я, продуктивність тварин і збільшення витрат кормів, а у вагітних

9

тварин можливі аборти. Використання для напування дуже теплої води – більше 20ºС тварини стають схильними до простудних захворювань. Для дорослих тварин найбільш сприятливою є вода температурою 10-12ºС, для вагітних – 12-15 і молодняку в залежності від віку – 15-30ºС.

У молочних корів потреба у воді збільшується з підвищенням надоїв. Так, корова з надоєм 12кг отримує за добу 35-40л, з надоєм 40-45 кг до 110л води. На 1 л молока корови витрачають від 2,31 до 3,17 л води, а сумісно з водою кормів - до 4,0-5,1л.

Вразливі результати досліджень і з об’єктами неживої природи, з яких максимально, за допомогою спеціальної апаратури видалена волога. Всі матеріальні утворення на поверхні нашої планети містять вологу. Якщо в них відсутня хімічно зв’язана вода (конституційна), то в обов’язковому порядку присутня розчинена, або абсорбована, джерелом якої є повітря, навіть в спекотній пустелі повітря має вологу. Дуже ретельні наукові дослідження показали, що речовини в яких практично відсутня волога, змінюють свої фізичні і хімічні властивості вони стають інертними. Так, гримучий газ не вибухає при високих температурах; окис вуглецю не горить в середовищі кисню; сірчана кислота не взаємодіє з лужними металами. Потрібні дуже незначні сліди вологи, щоб їх властивості відновилися.

Суха речовина кормів визначається у зоотехнічному аналізі методом висушування наважки корму в термостаті при температурі 60-65ºС до постійної маси, після чого визначають гігроскопічну вологу. Загальну вологу визначають подальшим висушуванням повітряно-сухого корму при температурі 100-105ºС протягом 2,5-3 годин. По різниці маси наважки корму до і після висушування визначають загальну кількість води і сухої речовини в кормі. Загальну вологу можна визначати експрес-методом – висушуванням наважки корму при температурі 130ºС протягом 40-60 хвилин.

Суха речовина – важливий показник деталізованих норм годівлі тварин. годівлі тварин. А 1 кг сухої речовини розраховуються різні поживні і біологічно активні речовини, а також норми споживання сухої речовини на 100кг живої маси тварин. Важливим показником є кількість обмінної

енергії в 1кг сухої речовини корму.

Суха речовина характеризується вмістом енергії – валової, перетравної, обмінної і чистої, а також розподіляється на 2 групи речовин:

-органічні речовини;

-мінеральні речовини (сира зола);

Органічні речовини складаються з сирого протеїну, жирів, вуглеводів і біологічно активних речовин.

Сирий протеїн включає розчинний (РП) і нерозчинний (НРП) у передшлунках протеїн, що має велике значення при організації годівлі жуйних тварин. Сирий протеїн складається з чистого білку і азотовмісних речовин небілкової природи – амідів (амінокислоти, нітрити, нітрати, сечовина, сечова кислота та ін.). Білки складаються з замінних і незамінних амінокислот. Мікрофлора передшлунків активно використовує азот азотовмісних небілкових речовин для синтезу мікробіального білку, який

10

перетравлюється в сичу зі і тонкому відділі кишечника. Вважається, що 1 г азоту відповідає 6,25 г сирого протеїну.

Сирий жир визначається методом екстракції наважки корма ефіром, і тому в отриманому жирі присутні не тільки жири, але і інші речовини, які розчиняються в органічних розчинниках – воски, смоли, жиророзчинні вітаміни, барвники та інші речовини, які не є жирами. До складу чистого жиру входять ненасичені і насичені жирні кислоти. Жири кормів є суттєвим джерелом енергії для тварин і птиці.

Вуглеводи кормів складаються із структурних (клітковина – целюлоза, лігнін, геміцелюлоза – нейтрально детергентна клітковина) і не структурних вуглеводів (крохмаль, цукри, органічні кислоти та інші без азотисті екстрактивні речовини). Нейтрально-детергентною клітковиною (НДК) є сума структурних вуглеводів клітинної стінки рослин, яка складається із геміцелюлози, целюлози і лігніну, а кислото-детергентною клітковиною є целюлоза і лігнін.

Біологічно активні речовини представляють вітаміни, ферменти, гомони і анти поживні речовини кормів (інгібітори трипсину, ліпооксидаза, гемаглютиніни, сапоніни, нітрати, нітрити і ін.).

Завдання 1. Вказати назву речовин при проведенні зоотехнічного аналізу кормів в таких прикладах:

а) 100 - %вологи = __________________________________________

б) 100 - (%вологи + %золи) = _________________________________

в) 100 - (%вологи + %золи + %протеїну + %жиру + %клітковини) =

=_______________________________________________________

г) %азоту × 6,25 = __________________________________________

д) %сирого протеїну - %білку = _______________________________

е) %протеїну + %жиру + %клітковини + %безазотистих екстрактивних речовин =________________________________________________

ж) нейтрально-детергентна клітковина (НДК) – кислото детергентна клітковина = _____________________________________________

Завдання 2. Визначте вихід поживних речовин з 1 га посіву кормових культур. Зробіть висновки, які корми дають найбільший вихід обмінної енергії і перетравного протеїну.

Культура

Врожай-

Хімічний склад, %

Вихід ц з 1 га

ність,

Перетравний протеїн

Сира клітковина

Сирий жир

Перетравний протеїн

Сира клітковина

Сирий жир

ц/га

Обмінна енергія

Суха речовина

БЕР

Обмінна енергія

Суха речовина

БЕР

Сіно конюшини

40

Люцерна

350

Тимофіївка

220

Картопля

200