Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Drobitko_A.Vinogradar_Lab

.pdf
Скачиваний:
58
Добавлен:
27.03.2016
Размер:
1.97 Mб
Скачать

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Миколаївський державний аграрний університет

Кафедра виноградарства та плодоовочівництва

ВИНОГРАДАРСТВО

Методичні рекомендації до проведення лабораторних занять

зі студентами агрономічного факультету, напрям підготовки 1301 - «Агрономія», освітньо-кваліфікаційний рівень 6.090101 – “Бакалавр”, кваліфікація 3212 – “Технолог з агрономії”

Миколаїв – 2011

УДК 634.8.03 ББК 42.36-3

Методичні рекомендації підготували:

А.В. Дробітько, к.с.г.н., доцент кафедри виноградарства та плодоовочівництва Н.В. Нікончук, к.с.г.н., доцент кафедри виноградарства та плодоовочівництва

Рецензенти: В. А. Іщенко, к. с.-г. наук, заступник директора з наукової роботи Миколаївського інституту агропромислового виробництва, С.Г. Козлов, к.с.-г. наук, доцент кафедри рослинництва МДАУ,

Редактор: В. М. Ганганов, д.е.н., професор, зав. кафедри виноградарства та плодоовочівництва МДАУ.

Відповідальний за випуск: В. В. Гамаюнова, д.с.-г. наук, професор, декан агрономічного факультету МДАУ.

Рекомендовано методичною комісією агрономічного факультету Миколаївського державного аграрного університету від «26» січня 2011р. протокол № 7

© Миколаївський державний аграрний університет

2

ЗМІСТ

 

Передмова…………………………………………………………………...........4

Модуль1. Лабораторна робота №1. Класифікація родини виноградових......

5

Лабораторна робота №2. Анатомія і морфологія виноградної рослини.......

10

Лабораторна робота №3. Агробіологічна оцінка сортів винограду у весняно-

літній період. Вивчення малого річного циклу винограду................................

18

Лабораторна робота №4. Вивчення загибелі зимуючих вічок після

 

перезимівлі. Вплив екологічних факторів на ріст і розвиток рослин

 

винограду................................................................................................................

24

Модуль 2. Лабораторна робота №5(ЧАСТИНА 1).Технологічна схема

 

вирощування кореневласних виноградних саджанців.......................................

28

Лабораторна робота №5(ЧАСТИНА 2). Технологічна схема вирощування

 

щеплених виноградних саджанців.......................................................................

32

Лабораторна робота №6. Способи прискореного розмноження винограду…………………………………………………………………………39

Лабораторна робота №7. Схема організації території винограднику на

 

рівнинній місцевості.............................................................................................

43

Модуль 3. Лабораторна робота №8. Віялові та кордонні формування

 

виноградних кущів................................................................................................

48

Лабораторна робота №9. Типи плодових пагонів і плодових ланок на

 

виноградних кущах...............................................................................................

52

Лабораторна робота №10. Методи визначення оптимальних навантажень

кущів винограду..............................................................................................

55

Лабораторна робота №11. Вивчення шпалерних систем ведення кущів......

66

Лабораторна робота №12. Вивчення обрізування плодоносних виноградних

кущів.......................................................................................................................

71

3

Передмова

У агропромисловому комплексі України виноградарство має велике народногосподарське значення. Основне промислове виробництво його

(97,4%) зосереджено в республіці Крим, Закарпатській, Миколаївській,

Одеській та Херсонській областях. Південь України має сприятливі природно

– кліматичні умови для успішного ведення промислової культури винограду.

Необхідно підвищувати рівень знань працівників у господарствах агропромислового комплексу. Тому теоретичний курс і практичні заняття з дисципліни “Виноградарство” мають важливе значення для студентів агрономічних спеціальностей.

Запровадження кредитно-модульної системи вивчення дисципліни проводиться з метою активізації аудиторної та самостійної роботи студентів.

Крім цього ця система дозволяє оперативно впливати на студента,

заохочувати його до високого рейтингу.

Метою курсу є надання майбутнім спеціалістам агропромислового комплексу необхідних знань з біологічних основ виноградарства, технології вирощування та переробки винограду.

Основні завдання:

вивчити фактори, що впливають на розвиток винограду та урожайність;

оволодіти основами теорії та практики вирощування садивного матеріалу;

підготувати спеціалістів сільськогосподарського виробництва, які володіють знаннями технології вирощування та переробки винограду.

4

Модуль1 Лабораторна робота №1.

Тема: Класифікація родини виноградових

Мета заняття: Вивчити класифікацію родини Vitaceae Juss та найбільш поширені роди винограду, які мають практичне значення. Ознайомитись з еколого - географічними групами сортів європейсько-азіатського винограду

Vitis Vinifera.

Загальні відомості: Виноград відноситься до родини виноградових

(Vitaceae), яка об’єднує 14 родів та 976 видів. Родина Vitaceae Juss

відноситься до порядку Крушинові (Rhamфnales) підкласу Розиди (Rosidae)

класу Магноліопсиди, або Дводольні (Magnoliopsida або Dicotyledones) типу Покритонасінні (Magnoliophyta чи Angiospermae) підцарства Вищі рослини

(Embryobionta) царства Рослини (Vegetabilia). Найбільше розповсюдження та практичне використання отримав рід Вітіс (Vitis L.) який має понад 70 видів,

які поширені в Європі, Азії, Північній Америці. Це ліани, рідше – повзучі чагарники, які різноманітні за морфологічними ознаками і біологічними властивостями. Представники роду Вітіс (Vitіs) розповсюджені в умовах помірного та субтропічного клімату, розселилися майже по всій земній кулі,

крім дуже холодних регіонів. Французький ботанік Ж. Планшон розбив рід

Vitis на 2 підроди: Euvitis (2n = 38) і Muscadinia (2n = 40) (рис.1).

 

 

 

Vitis L.

 

 

 

Підрід

 

 

Підрід

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Euvitis Planch. 2 n = 38

 

 

 

Muscadinia Planch. 2 n

(75)

 

 

= 40 (3)

 

 

 

 

 

 

 

 

Види

 

 

 

Види

 

 

 

 

 

 

 

Євроазіатський (1)

 

 

 

V. rotundifolia Michx.

 

 

 

 

 

 

 

Американські (30)

 

 

 

V. munsoniana Simps.

 

 

 

 

 

V. popenoel Olmo

Східноазіатські (44)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1. Систематика роду Vitis L.

5

Підрід Muscadinia Planch. на даний час об'єднує 3 види американського походження V. munsoniana Simps., V. rotundifolia Michx. і V. popenoel Olmo.

Види підроду Muscadinia Planch. – могутні ліани, ростуть у лісах південного сходу США в приатлантичних районах, у тропічній і субтропічній смугах від Денвара до Флориди, у Техасі й Південній Джорджії.

При вивченні класифікації родини виноградових необхідно звернути особливу увагу на призначення тих чи інших видів для культури винограду.

Підрід Euvitis Planch. – основний у роді Vitis і найчисленніший за кількістю видів. Оскільки ареал роду Vitis розірваний, види підроду Euvitis об'єднують у 3 географічні групи: американські, євроазіатські та східноазіатські види.

Європейсько-азіатський виноград (V.vinifera L.) – вид європейського,

західноазіатського і північноафриканського походження. Назву цьому виду дав К. Лінней, в перекладі з латині вона означає “виноград, що дає вино”.

Вважається що євроазіатська група видів була багаточисельною, про те, з

льодяникового періоду зберігся лише один вид - Вітіс вініфера (Vitis vіnifera L.), – європейсько-азіатський виноград. Цей вид налічує величезну кількість форм, як у дикій природі, так і в культурі, та об’єднує більшість сортів винограду, які вирощують у виробництві. Види відрізняються виключним поліморфізмом, характеризуються значною мінливістю форми листка, гроно та ягоди. Цей вид розділено на два підвиди: виноград лісовий (V.vinifera L. subsp. silvestris Gmel.), що об'єднує дикі форми, і виноград культурний (V. vinifera L. subsp. sativa D.C.), що об'єднує всі культурні сорти (рис.2).

Оскільки сортимент винограду величезний і в кожному регіоні сформувалася своя група сортів, виникла необхідність систематизувати сортову розноманітність. У 1936 р. А.М. Негруль запропонував об'єднати сорти в групи за походженням, поклавши в основу еколого-географічний принцип. Сорти європейсько-азіатського винограду ділять на такі групи: 1)

східні; 2) сорти басейну Чорного моря; 3) західно-європейські, 4)

північноафриканські (по Н.М. Негрулю) (рис.2).

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Vitis vinifera L.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ssp. silvestris Gmel.

 

ssp. sativa D.C.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Nord Africa

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

orientalis

 

 

 

 

 

ocidentali

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рontica

 

 

 

 

tipica

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

abberans

 

caspica

 

 

 

antasiati

 

 

 

iberica

 

 

gallica

 

 

georgica

 

balcanic

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

balcanica

 

opirinea

 

 

 

 

microcarpa

 

 

 

 

 

macrocarpa

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

opiana (мускати)

 

 

 

 

mesocarpa

 

 

 

 

 

 

corinthiaca

 

 

 

 

colchica

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аminea (Шасла)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2. Систематика виду Vitis vinifera L.

Група східних сортів (convar orientalis Negr.). Сорти східної групи поширені в середній Азії, Вірменії, Грузії, Азербайджані, Ірані, Афганістані,

країнах Близького Сходу. Група охоплює до 35% культурних сортів, які за біологічними особливостями сильнорослі могутні рослини, високоврожайні,

короткого дня, довгого вегетаційного періоду. Коефіцієнт плодоношення низький. Рослини слабохолодостійкі, посухо- і солевиносливі; багато сортів з частковою партенокарпією, є також майже безнасінні (кишмишні). В

основному сорти столового призначення, рідше – універсальні.

У групі східних сортів виділено А.М. Негрулем дві підгрупи. Каспійська підгрупа (subconvar caspica) з стародавніми винними сортами Тербаш,

Тавквері, Кара Узюм, Баян Ширей, Тавквері та інші. І передньоазіатська

(subconvar antasiatica), що об'єднує столові сорти – Хусайне, Тайфі рожевий, Kарабурну, Агадаї, Німранг, Катта-Курган та інші.

Група сортів басейну Чорного моря (convar. Pontica Negr.) об'єднує

40% сортів культурного винограду. Основний регіон формотворення –

7

стародавня Колхіда і Мала Азія. Найбільше поширені в Західній Грузії і Північному Кавказі, а також у Криму, Болгарії, Угорщині, Румунії, на Балканах, Греції. Кущі середньорослі, рослини урожайні, середнього і пізнього термінів дозрівання, вологолюбиві, відносно холодо- і

філоксеростійкі. У цій групі є сорти з частково партенокарпією і майже безнасінні форми (Коринка). Накопичують цукру 18-20% за кислотності 6- 10%. Майже всі сорти винні або універсальні, лише небагато з них столові сорти. У середині групи А.М. Негрулем виділено дві підгрупи: грузинська

(subconvar georgica) із сортами Ркацителі, Сапераві, Мцване та інші. І

балканська підгрупа сортів (subconvar balcanica) із сортами Альварна,

Серексія, Чауш та інші. До обох підгруп входять два сортотипи: великоплідні

(macrocarpa) Султані, Чауш, Пухляковський і коринки (corinthiaca) – Коринка біла, Коринка рожева, Коринка чорна.

Західноєвропейські сорти (convar. occidentalis Negr.) об'єднують до

25% сортів культурного винограду. В основному це сорти французького походження, а також сорти Німеччини, Португалії, Іспанії, Італії, Австрії.

За біологічними властивостями це рослини довгого дня і короткого вегетаційного періоду, з високим коефіцієнтом плодоношення, холодостійкі,

чутливі до грибних хвороб. Кущі слаборослі. У групі західноєвропейських сортів немає безнасінних форм, чи з частковою партенокарпією. Сорти призначені для виготовлення вина високої якості. В Україні найбільш поширені з цієї групи сорти: Аліготе, Піно, Рислінг, Трамінер, Семільон,

Каберне-Совіньон, Шардоне та інші.

З групи східних сортів П.М. Грамотенко (1980) виділив самостійну

північноафриканську еколого-географічну групу (convar Nord Africa), що об'єднує столові сорти Єгипту, Марокко, Тунісу і Алжиру.

Американська група видів об’єднує близько 30 видів. Проте в нашій країні отримали розповсюдження і практичне значення п’ять видів: Vitіs ripariа, Vitіs ruspestris, Vitіs berlandiery, Vitіs monticola, Vitіs labruska. Перші чотири види стійкі проти філоксери, а останній - морозостійкий і мало

8

ушкоджується грибковими захворюваннями. Використовують їх для отримання сортів-підщеп, стійких проти хвороб, філоксери, таких як:

Рупестеріс Дю Ло, Ріпарія х Рупестеріс 101-14, Берландієрі х Ріпарія. Вітіс лабруска, не стійкий до філоксери, проте відрізняється високою морозостійкістю (витримує пониження температури до -30 С), не уражується грибковими захворюваннями. Шляхом добору та гібридизації було створено багато сортів, серед яких найбільш відомі Ізабелла, Лідія, Ноа, Конкорд.

Із багаточисельної групи східно-азіатських видів (44 види) практичне значення отримав лише один вид - Вітіс амурензіс - амурський або уссурійський виноград. Ще І.В. Мічурін оцінив високу морозостійкість амурського винограду і використав його для селекції нових сортів. Так було отримано відомі сорти Буйтур, Русский Конкорд, Металлический, та інші. В

Україні амурський виноград також введено до селекційних програм для створення морозостійких сортів і підщеп. Складні схрещування з культурними сортами євроазіатського виду, із залученням американських видів, дали велику кількість форм і сортів, які з успіхом можна вирощувати в північних зонах виноградарства.

Завдання 1. Накреслити та вивчити схему класифікації родини

виноградових.

Контрольні запитання

1)Вивчити ботанічну класифікацію родини виноградових. Назвати та дати характеристику найбільш поширеним родам родини Vitaceae.

2)Дати характеристику європейсько – азіатському виду винограду.

3)Чому американські види винограду стали основним селекційним матеріалом для створення філоксеростійких сортів винограду.

4)Дати характеристику амурського виду винограду.

Матеріали та обладнання: зошити, ручки, підручники. Проспекти,

схеми, додаткова література. Схеми ботанічної класифікації родини

виноградових. Малюки листків родів і видів.

9

Література:

1.Дудник М.О., М. М. Коваль та ін. Виноградарство - Київ,-Урожай.-1999.- 287с.

2. Дикань О.П., А.О.Бондаренко та ін. Виноградарство. Практикум. За ред.

Диканя О.П. Сімферополь, - Бізнес-інформ. – 2002 р. – С. 6-17.

Лабораторна робота №2.

Тема: Анатомія і морфологія виноградної рослини. Загальна будова виноградного куща.

Мета заняття: Вивчити основні морфологічні властивості та специфічні особливості анатомічної будови виноградної рослини. Вивчити особливості будови куща винограду в культурі, засвоїти назви окремих частин та їх роль і функції.

Загальні положення: виноградна рослина має ряд морфологічних і анатомічних особливостей, а саме:

1.дорсовентральність;

2.слаборозвинені механічні тканини;

3.функції підтримування виконують вусики і дуже розвинені міжклітинники, які зумовлюють рихлу будову серцевини, деревини, кори та серцевинних променів;

4.наявність м’ясистих коренів;

5.великі судини листків деревини, які мають високу пропускну спроможність при сокоруху;

6.велика кількість листків з великою листковою пластинкою;

7.рихла будова всіх тканин, що зменшує масу надземних органів.

Виноград — багаторічна деревоподібна ліана, яка в природних умовах формує довгі (до 10-15м) порівняно тонкі стебла, оголені знизу на значній довжині. Ліана набуває форми, що відповідає опорі, на якій розміщуються пагони.

10

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]