ПР И К Л А Д Н А
ЗО О Л О Г І Я
доцент кафедри генетики, годівлі тварин та біотехнології, доцент, канд. біол. наук
КРАМАРЕНКО СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ
http://depositfiles.com/files/8o5gufdos
Л І Т Е Р А Т У Р А
Догель В.А. Зоология беспозвоночных: Учебник для ун- тов. – М.: Высш. школа, 1981. – 606 с.
Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. – Суми: ВДТ “Університетська книга”, 2003. – 592 с.
Кузнецов Б.А., Чернов А.З., Катонова Л.Н. Курс зоологии. – М.: Агропромиздат, 1989. – 399 с.
Лукин Е.И. Зоология. – М.: Агропромиздат, 1989. – 384 с.
Наумов Н.П., Карташев Н.Н. Зоология позвоночных: Учебник для биолог. спец. ун-тов. – В 2-х т. – М.: Высш. школа, 1979.
Наумов С.П. Зоология позвоночных: Учебник для студентов пед. ин-тов по биолог. спец. – М.: Просвещение, 1982. – 464 с.
Л е к ц і я №1
Найпростіші (Protozoa)
Пи т а н н я :
•Загальна характеристика підцарства Найпростіші
•Характеристика типу Саркомастігофори
•Характеристика типу Апікомплексні
•Характеристика типу Міксоспоридії
Загальна структура царства Тварин (Zoa)
Підцарство Найпростіші (Protozoa)
1.Тип Саркомастигофори (Sarcomastigophora)
2.Тип Апікомплексні (Apicomplexa)
3.Тип Мікроспорідії (Microsporea)
4.Тип Міксоспорідії (Myxozoa)
5.Тип Інфузорії (Ciliophora)
Підцарство Багатоклітинні (Metazoa)
6.Тип Губки (Spongia)
7.Тип Кишковопорожнинні (Coelenterata)
8.Тип Реброплави (Ctenophora)
9.Тип Плоскі Черви (Plathelminthes)
10.Тип Круглі Черви (Nemathelminthes)
11.Тип Кільчасті Черви (Annelida)
12.Тип Членистоногі (Arthropoda)
13.Тип Молюски (Mollusca)
14.Тип Голкошкірі (Echinodermata)
15.Тип Хордові (Chordata)
Загальна характеристика підцарства Найпростіші
Найпростіші були відкриті в 1675 р. голландським вченим Антоні ван Левенгук.
В світовій фауні налічується близько 40 000 видів найпростіших, а у фауні України – близько 1500 видів.
Найпростіші дуже поширені у біосфері, але переважна більшість найпростіших – жителі гідросфери. Населяють також вологий грунт. Зустрічаються й паразитичні види.
Розміри найпростіших переважно мікроскопічні – від 2-5 до 50-250 мкм. Проте деякі інфузорії досягають розмірів 1,5-3 мм, а форамініфери – до 10 см.
Клітина найпростіших являє собою цілісний організм й виконує всі функції, властиві багатоклітинному живому організму, а саме: живлення, росту, розвитку, виділення, розмноження, реакції на подразнення.
Вона складається з:
•цитоплазми;
•одного або декількох ядер;
•органоїдів.
Цитоплазма
У цитоплазмі розрізняють два шари: більш густий і тонкий зовнішній (ектоплазму) та рідкий внутрішній (ендоплазму). До складу цитоплазми входять органічні сполуки (білки, жири, вуглеводи, ліпіди), ферменти, вода та неорганічні речовини.
Цитоплазма оточена тоненькою тришаровою мембраною
– плазмалемою. Її товщина складає приблизно 7,5 нанометрів, тобто 7,5*10-6 мм..
Зовні до цитоплазматичної мембрани прилягає глікокалікс, в якому містяться спеціальні рецепторні молекули. За допомогою глікокалексу клітини можуть вибірково накопичувати з навколишнього середовища різні речовини та поглинати їх.
Убагатьох найпростіших мембрана потовщується за рахунок додаткових структур, утворюючи щільну плівку – пелікулу, або справжню оболонку – кутикулу.
Удеяких представників є зовнішній або внутрішній скелет.
В цитоплазмі розташовані загальноклітинні органоїди: мітохондрії, ендоплазматична сітка, рибосоми, апарат Гольджі та ін.
Крім того, у найпростіших є:
-органоїди руху (псевдоподії, джгутики, війки), -органоїди травлення (травні вакуолі; а у
інфузорій клітинний рот, клітинна глотка, клітинний анальний отвір),
-органоїди виділення та осморегуляції
(пульсуючі вакуолі) тощо.
Ядро
Ядер буває одне, два або декілька. Ядро вкрите двошаровою ядерною оболонкою та наповнене ядерним соком (каріоплазмою).
В каріоплазмі знаходяться:
одно чи декілька ядерця, що представлять собою скупчення ультрамікроскопічних гранул на шталт рибосом й складаються із РНК та білків, та
хроматин: деспіралізовані хромосоми, що складаються із ДНК та білків – гістонів.
В інфузорій два ядра й має місце ядерний дуалізм: одне ядро велике (макронуклеус), а друге мале (мікронуклеус). Макронуклеус – ядро соматичне, з ним пов’язані майже всі вегетативні функції організму. Мікронуклеус – ядро генеративне; воно має диплоїдний набір хромосом і несе спадкову інформацію.
Найпростіші також мають фібрілярні структури: -мікрофіламенти, що викликають скорочення тіла або окремих його частин, а також беруть участь у поділі; -мікротрубочки, які виконують роль цитоскелету.