Присвячується 110-річчю

Національного гірничого

університету

Передмова

Реалії сучасної практики господарювання вимагають від студента-економіста вміння дослі­джувати об'єктивні закони розвитку економіки, здатності до творчого обґрунтування й подальшої реалізації альтернативних економічних рішень. У цьому процесі велику роль відіграють історико-економічні знання, серед яких історія економічних учень як наука посідає чи не найважливіше місце. Саме їй належить прерогатива формування багатоваріантного економічного мислення шляхом характеристики всіх домінуючих у той або інший час концепцій. Тільки вдумливе осмислення теоретичних здобутків учених минулого, у чомусь подібних, а частіше суперечливих або й протилежних у методологічному аспекті, дає можливість розробити достовірні підходи до аналізу сучасних економічних проблем. Крім того, ознайомлення з різними точками зору, різними концепціями сприяє розвитку самостійного мислення. При цьому знання різних теорій розширює світогляд, виховує толерантність і повагу до інших теоретичних позицій, формує розуміння того, що в кожній точці зору є частка істини. А це шлях до інтелектуального та духовного збагачення особистості, розвитку її здатності до самостійних наукових досліджень.

Запропонований навчальний посібник суттєво відрізняється від існуючих навчально-методичних видань і підручників з історії економічних учень. Перш за все, для нього характерна компактність − матеріал подано у вигляді лекцій, які досить лаконічно подають історичні умови виникнення, загальну характеристику напряму історії економічних учень, а також відомості про вченого тієї чи іншої епохи й основний зміст його ідей. Така форма ви­кладу матеріалу дозволяє уникнути зайвої деталізації, зосередити увагу на ключових моментах і досить швидко засвоїти зміст теми. Для перевірки отриманих знань у кінці кожної теми пропонуються вправи для самостійної роботи.

Текст лекцій звільнено від коментарів і критичної оцінки концеп­цій минулого, що дає можливість студенту самостійно проаналізувати теорію того чи іншого автора, проявити здатність до творчого осмислення історичних фактів. Теоретичне надбання українських вчених-економістів, що здобули світову славу, розглядається з точки зору відповідних етапів загального процесу еволюції економічної думки.

Розгляду основного матеріалу теми передує аналіз історичних та економічних умов, за яких сформувались економічні погляди й теорії. Це дозволяє висвітлити основний рушійний фактор розвитку економіч­ної думки, а саме, зміни, що відбуваються в економічній системі, науці й тех­ніці певного етапу розвитку суспільства. Безумовно, разом з таки­ми змінами виникала необхідність постійного удосконалення аналітичного інструментарію для проведення економічного аналізу з метою отримання можливості досліджувати нові явища. Саме тому даному питанню в посібнику приділяється особлива увага. Більш того, це видання відображає, перш за все, методологічний підхід, який відзначається смисловою впорядкова­ністю. Економічні школи розглядаються не тільки в хронологічному порядку їх виникнення, а переважно як ланцюг попередників економічних ідей і методологічних засад.

Така логіка зумовила виділення у посібнику шести розділів:

1. Ранні економічні вчення. Цей розділ охоплює епохи Стародавнього світу, середньовіччя та період XVІ − XVIІ століть, коли народжується економічна теорія меркантилізму. Цей ета­п розвитку економічної думки характеризується застосуванням емпіричних методів дослідження.

2. Класична політична економія. Часові рамки, які відповідають даному напрямку − приблизно з кінця XVIІ до першої половини ХІХ століття, коли вперше розробляються й набувають подальшого розвитку методи теоретичного аналізу. Класична школа заклала основи якісного аналізу суттєвих причинно-наслідкових економічних зв'язків, а також досліджень на рівні встановлення об'єктивних закономірностей. На цій основі формуються марксистський і неокласичний напрями економічної теорії (кінець XIX –початок ХХ століття).

3. Марксистський напрям економічної думки. Виклад матеріалу ведеться від зародження політекономії марксизму до сучасного періоду її розвитку, що дає можливість показати еволюцію методу й теорії. У марксизмі відображено формування методу матеріалістичної діалектики, його практичне застосування і поєднання з іншою методологією на сучасному етапі.

4. Неокласична економічна теорія. Даний розділ охоплює період створення методології мікроекономічного аналізу у XIX столітті й становлення неоліберальних теорій другої половини XX століття, в яких мікроекономічний аналіз поєднується з макроекономічним.

5. Кейнсіанство та його еволюція. Розділ відображає епоху, яка починається у 20 − 30-ті рр. XX століття і характеризується спробами вчених-економістів сформувати моделі економіки, які поєднують механізми ринкового саморегулювання та державного втручання в економічне життя. Одночасно ця епоха є періодом, в межах якого відбулося зародження макроекономічного аналізу.

6. Інституціоналізм. Даний розділ описує соціально-інституціональний напрям економічної думки, у якому макроекономічний підхід до аналізу економіч­ної дійсності поєднується з дослідженням впливу на економіку факторів неекономічного порядку.

Автори намагалися, щоб посібник не був надто великим за обся­гом, не лякав студентів занадто складною термінологією, одночасно міг би служити довідником з історії економічних учень як для тих, хто вже знайомий з цією дисципліною, так і для тих, хто тільки-но починає її вивчати.

Висловлюємо глибоку подяку всім тим, хто брав участь у підго­товці до друку нашої книги, завдяки кому вона побачила світ, чиї цінні зауваження допомогли зробити її такою, якою вона є зараз.