Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

stepanov

.pdf
Скачиваний:
3
Добавлен:
30.05.2016
Размер:
325.14 Кб
Скачать

the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2016. – № 26.

УДК 347.73

Степанов В. С. –

здобувач кафедри фінансового права Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

V. S. Stepanov – external PhD student of the department of financial law, Yaroslav Mudryi National Law University (77, Pushkinskaya Str., Kharkiv, 61024, Ukraine)

Розвиток системи непрямого оподаткування: порівняльно-правовийаспект

Стаття присвячена дослідженню ґенези системи непрямого оподаткування крізь призму особливостей історичного становлення окремих видів непрямих податків. В статті проводиться детальний аналіз поглядів вчених на прикметні особливості ґенези акцизів, специфіка історичного становлення яких є відображенням історичної ґенези системи непрямого оподаткування в цілому. З’ясовано, що довгий час акцизи сприймалися як універсальні платежі, тобто ті, що оподатковують майже всі товари споживання. Доведено, що в системі непрямого оподаткування акцизи виникли не першими, їм передували митні платежі, в силу того, що іноземна торгівля розвивалася раніше та більше, аніж внутрішня, і була вагомішою причиною для оподаткування.

Ключові слова: система непрямого оподаткування, акциза, митні платежі, непрямі податки, економічна ефективність, фіскальні цілі, об’єкт оподаткування.

Статья посвящена исследованию генезиса системы косвенного налогообложения сквозь призму особенностей исторического становления отдельных видов косвенных налогов. В статье проводится подробный научно-теоретическийанализ взглядов ученых на отличительные особенности генезиса акцизов, специфика исторического становления которых является отражением исторического генезиса системы косвенного налогообложения в целом. Выяснено, что длительное время акцизы воспринимались как универсальные платежи, которыми облагались почти все потребительские товары. Доказано, что в системе косвенного налогообложения акцизы возникли не первыми, им предшествовали таможенные платежи, в силу того, что иностранная торговля развивалась раньше и больше, чем внутренняя, и была более весомой причиной для налогообложения.

Ключевые слова: система косвенного налогообложения, акциза, таможенные платежи, косвенные налоги, экономическая эффективность, фискальные цели, объект налогообложения.

V.S. Stepanov Development of Indirect Taxation System: Comparative Issue

The article deals with the study of the genesis of the system of indirect taxation in terms of the particularities related to the historical development of certain types of indirect taxes. The article presents a detailed scientific and theoretical analysis of scientific views at the distinctive features of the genesis of excise duty, the specific historical development which reflects the historical genesis of the system of indirect taxation in general. It was found out that for a long time the excise tax was seen as a universal payments, i.e. those that are levied on almost all commodities. It is proved that the system of indirect taxation excise duties did not arise first, they were preceded by customs duties, due to the fact that foreign trade may develop earlier and more than the inner, and more important reason for taxation.

The main part of tax revenues of the state budget in Ukraine is indirect taxes. They include: value added tax, excise duties, customs duties. Indirect taxes amount for up to 70-90%of all the tax revenues. Therefore, a detailed analysis of these taxes is a fundamental point in the study of the entire tax system. Historically, the main types of indirect taxes were excise and duty. The most developed andcost-effectiveare excise taxes, which had various names at different times. The object of taxation, as a rule, was the cost of goods that had specific

ISSN 2409-6415

114

the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2016. – № 26.

characteristics (tobacco, alcohol, cars), or were observed inelastic relative to fluctuations in the price level. In general, the history of excise taxes is the history of indirect taxation in general.

Progressive historical development of the system of indirect taxation has led to the fact that only the amount of excise tax revenues was clearly insufficient to meet the increasing needs of States to implement their core functions. As a result, there are now VAT (to a certain extent a universal excise tax), which in some countries was transformed into a sales tax or value added tax. The latter is widely used in Europe, where it generates the lion's share of the total revenues. However, over time, through the resistance of society and economic efficiency, and, as a consequence, the impossibility of their cancellation, excise duties changed, and became a subject to compromise for their implementation and further development based on social justice.

Keywords: system of indirect taxation, excise, customs duties, indirect taxes, economic efficiency, fiscal objectives, the object of taxation.

Постановка проблеми. Основна частина податкових надходжень державного бюджету в Україні – це непрямі податки. До них відносяться: податок на додану вартість, акцизи, митні платежі. Саме непрямі податки складають до 70-90% від всіх податкових надходжень. Тому детальний аналіз цих податків є принциповим моментом при дослідженні всієї податкової системи. Історично основним видом непрямих податків були акциз та мито. Найбільш розвинутим та економічно ефективним з часом стали саме акцизні податки, які в різні часи називалися по різному. Об’єктом оподаткування, як правило, була вартість товарів, які мали специфічні риси (тютюн, алкоголь, легкові автомобілі), або відзначалися нееластичністю по відношенню до коливання рівня цін. Взагалі, історія акцизів – це історія непрямого оподаткування в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема дослідження ґенези системи непрямого оподаткування крізь призму особливостей історичного становлення окремих видів непрямих податків була об’єктом розгляду та ґрунтовних наукових досліджень таких вчених як В. Л. Андрущенко, Г. В. Бех, Е. Ю. Грачова, А. Н. Козирін, М. П. Кучерявенко, П. В. Мельник, К. Б. Рау, Є. Д. Соколова, Ф. О. Ярошенко, та ін.. Однак, з огляду на перманентний характер наукових пошуків, постійного удосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері непрямого оподаткування та динамічний характер оновлення вітчизняного податкового і митного законодавств, низка питань потребують додаткової уваги.

Невирішені раніше проблеми. За умови наявності ґрунтовних і міждисциплінарних досліджень у розглядуваній площині, на наш погляд, актуальними залишаються проблеми

різних підходів до періодизації та позначення особливостей історичного становлення окремих видів непрямих податків.

Метою пропонованої статі є здійснення поглибленогонауково-теоретичногодослідження ґенези системи непрямого оподаткування крізь призму особливостей історичного становлення окремих видів непрямих податків.

Виклад основного матеріалу. Акцизи з’явилися не першими в системі непрямого оподаткування. Спочатку виникли митні платежі, оскільки іноземна торгівля розвивалася раніше та більше, аніж внутрішня, і була вагомішою причиною для оподаткування. Завдячуючи певним «ксенофобським» настроям, ці податки мали на меті не оподаткування туземних користувачів, а тільки іноземних купців, і падали одночасно на торгівлю імпортну, експортну, і навіть транзитну. Наприклад, у Київській Русі непряме оподаткування спочатку існувало у вигляді торгівельного та судового мита. Був також «перевіз» – як плата за перевіз через річку, «торгівельне» мито – за право влаштовувати ринки. Коли згодом і цих надходжень виявилося недостатньо, почала функціонувати система, яка передувала виникненню акцизів, при якій об’єктом оподаткування, в основному, була вартість товарів, які мали специфічну особливість (наприклад, тютюн, цукор, тощо).

Звертаючись до історії, ми бачимо, що походження акцизів відноситься до глибокої давнини. Саме слово «акциз» за своїм походженням різними вченими тлумачиться порізному: Pay виробляє його від латинського «assidere» - накладати, англійські ж вчені - від «accidere» - відсікати (звідси слово «accise» і пізніше, згідно англійській вимові, - «excise» ) [3,

ISSN 2409-6415

115

the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2016. – № 26.

с. 27]. Так як у колишні часи все податні збори стягувалися натурою: від вина відома частина відливалася, від зернового хліба - відсиплялася, матерії відрізував і т.д., - то останнє виробництво слова «акциз» від accidere здається найбільш вірним.

У Стародавньому Римі податком, який ззовні схожий на акциз був vicesima manumissionis (5%-ийзбір з відпущених на волю рабів); потім при імператорах існував особливий збір з продажу солі, що викликав велике незадоволення; Сервій Туллій піддав оподаткував саме майно громадян, що піддавалося оцінці через кожні п'ять років (п'ятиріччя). У міру того як панування римлян поширювалося все більше і більше успіхами римського зброї, ці збори втрачають значення і видобуток і дохід від завоювань починають набувати головну роль. Рим все більш і більш прагне побудувати своє державне господарство на чужій праці. Підкорені народи обкладалися різноманітними зборами і повинностями; частина земель їх відбиралася і переходила в користування римським громадянам під умовою плати, звичайно 1/10 частини валового доходу. У міру того як побори з переможених розвиваються до величезних розмірів, податки на повноправних громадян слабшають і зустрічаються все рідше і рідше: так, після перемоги Емілія Павла і збагачення їм скарбниці, податок на майно був скасований як непотрібний. 60 років потому був знищений оброк з земель, який сплачувався римськими громадянами. Через 44 роки після цього за пропозицією трибуна Цецилія Метелла були скасовані по всій Італії митні збори.

За імператора Трибеніана відроджуються митні збори в Італії та засновується centesima rerum venalium - 1%-ийакциз на внутрішнє споживання, який став вкрай чутливим для населення і скоро викликав його незадоволення.

Особливого розвитку за своєю чисельністю та різноманітністю акцизи отримали в середні віки: в Німеччині під ім'ям «Kerbe» (бирка), у Франції - «taille», а згодом - «maltôte» і «акцизу». Уже в XIII в. у Франції вводиться акциз на сіль, в XIV ст. входять в повсякденний вжиток Octroi, і потім кожне сторіччя приносить із собою нові непрямі податки. З Франції в XIII ж столітті акцизи перейшли до Голландії і сильно розвинулися тут. За загальним правилом акцизи

при запровадженні користувалися крайньою непопулярністю, що виразилося в самих назвах, давалися їм народом: «дурний податок» - maltôte - у Франції, mala tolta - в Італії, evilduty - в Англії, і т.п. Ця непопулярність обумовлювалася, з одного боку, поширенням акцизів на предмети першої необхідності, з іншого - зловживаннями відкупників і збирачів, і нерідко вела до народних бунтів і повстань. Так, в Англії в XVII в. при справлянні акцизу на м'ясо відбулося народне повстання, був спалений будинок, де цей податок стягувався, а чиновники, що завідували його збором, були кинуті у вогонь. У Люттиху справа одного разу дійшло до того, що духовенство, роздратоване податками на їстівні припаси, залишило місто і піддало його відлученню, яке вдалося зняти тільки завдяки відмові міста від цих податків. Історичне ставлення до подальшого вживляння акцизів в економічне життя описував професор С.І. Іловайський: «Голандія, державне господарство якої у другій половині 17 століття порівняно досягло високого рівня розвитку, не могла залишитися осторонь теоретичної розробки фінансової науки. Великою популярністю у письменників того часу користувалися податки на продукти споживання. Ці податки дуже поширилися у Голландії під назвою акцизів» [2, с. 69]. З Голландії в XVII в. акцизи, разом із назвою переходять до Англії, спочатку у вигляді податків на різного роду напої, вино і тютюн, а потім, внаслідок постійної потреби уряду в грошах, швидко поширюються на масу різних предметів і заслуговують народну ненависть, його поіменували «голландським чортом» (голландський диявол).

Коли у 1680 році у Великобританії пройшла реставрація Стюартів і Карл 2 став королем, до нього одразу ж стали надходити петиції щодо відміни акцизів. Проте Парламент відхиляв ці звернення, і, навпаки, із тимчасових платежів, якими вони були при Довгому Парламенті, перетворив їх на спадкові, тобто постійні. До кінця 17 сторіччя в англійському державному господарстві непряме оподаткування отримало значну перевагу. Також сталися зміни в юридичному характері податку. Якщо до того часу збори носили тимчасовий характер, то тепер вони встановлювалися на постійній основі.

ISSN 2409-6415

116

the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2016. – № 26.

Акцизи, як такі, дістали свого розвитку та

їх покриття у наявності були лише ресурси, які

офіційного визнання лише у 17 сторіччі, і

залишилися після тридцятирічної війни. Це

спершу, наслідком того, що оподатковували

пояснює те, що друга половина 17 сторіччя

предмети першої необхідності, відчули таку

насичена встановленням різного роду податками

народну антипатію, якої не зазнавав жоден

та зборами. Погляди багатьох письменників та

податок до них, навіть подушна подать.

державних діячів того часу, були звернені на

Вперше спробу узагальнити знання про

пошуки нових джерел державних доходів.

оподаткування акцизами було зроблено у 1662

Більшість були схильні до запровадження

році Яном де Віттом у праці «Політичні

акцизів, слідуючи прикладу багатої Голландії та

принципи і максими Голландії», де описувалася

деяких міст, які за допомогою акцизам досягли

негативна дія фіскальної системи, яка заснована

процвітання. У Німеччині велися активні спори

на акцизах і державних позиках. У 1685 році у

щодо

актуальності

та

необхідності

Германії побачила світ робота К. Теутофіоуса

запровадження акцизів. На цьому ґрунті було

«Акциз як золота копальня». В 1693 році Р.

написано багато економічної літератури, та

Темпль висуває план введення універсального

систематизовано розробку фінансової науки (

акцизу у Великобританії [5, с. 137].

 

И.Г. Юсти, Й. Зонненфельс), яка отримала назву

18 сторіччя пройшло в Англії під егідою

«камеральної», тобто науки, яка досліджувала

розквіту акцизного оподаткування. У 1724 році

умови правильного та вигідного управляння

деякі мита були перетворені в акцизи. При цьому

фінансовими ресурсами, які надходять до

переслідувалися лише фіскальні цілі: контроль

скарбниці [1, с. 59].

 

 

переносився в середину країни і посилювався, що

Акцизи, як такі, дістали свого офіційного

мало зменшити ухилення від спати податків і

визнання лише у 17 сторіччі, і спершу, наслідком

збільшити доходи країни.

 

 

того, що оподатковували предмети першої

Розвиток акцизне оподаткування набуло і

необхідності, відчули таку народну антипатію,

в Німеччині. Германські країни у розвитку свого

якої не зазнавав жоден податок до них, навіть

податкового господарства дещо програвали від

подушна подать.

 

 

Франції, Англії, Голландії та деяких італійських.

Вперше спробу узагальнити знання про

Під впливом роздробленості та вкоріненого

оподаткування акцизами було зроблено у 1662

феодалізму

господарство

германських країн

році Яном де Віттом у праці «Політичні

довго

залишалося

 

просякнутим

принципи і максими Голландії», де описувалася

приватноправовими ідеями і носило доменний

негативна дія фіскальної системи, яка заснована

характер. Регалії були

звичайним джерелом

на акцизах і державних позиках. У 1685 році у

прибутку, податки ж утримувалися лише у якості

Германії побачила світ робота К. Теутофіоуса

надзвичайного ресурсу, та право на їх стягнення

«Акциз як золота копальня». В 1693 році Р.

потребувало згоду станів.

 

 

Темпль висуває план введення універсального

Також

їх

негативне

сприйняття

акцизу у Великобританії [5, с. 167].

 

суспільством пояснюється тим, що довгий час

У Франції була дещо інша ситуація. У 17

акцизи сприймалися як універсальні платежі,

сторіччі вона була найбільш розвинутою країною

тобто ті, що оподатковують майже всі товари

Європи, проте з дуже складною податковою та

споживання. Це було рентабельно, оскільки

фінансовою системою, та вкрай скрутним

дозволяло наповнювати державну скарбницю

фінансовим становищем, яке було наслідком

швидко, при мінімальних витратах на їх

розкішного життя королівського двору. На

адміністрування.

Це призвело

фактично до

відміну від інших європейських держав у Франції

нівелювання їх регулюючої функції, та

превалювали прямі податки. Саме тут було

фіскальної у спеціальних акцизів.

 

вперше запропоновано та введено податок на

Сімнадцяте сторіччя охарактеризувалося

розкіш [4, с. 152].

 

 

переворотом у державному господарстві.

18

століття

охарактеризувалося

Сталися зміни у воєнній справі: з’явилися

розвитком теоретичної основи оподаткування.

постійні війська.

При німецьких дворах стала

З’явилися

фундаментальні праці

видатних

популярною запозичена із Франції розкіш.

економістів, які стали передвісниками розвитку і

Потреби можновладців постійно зростали, а для

виділення

податкового

права із всієї системи

ISSN 2409-6415

117

the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2016. – № 26.

фінансового права та економіки. Особливо виділяються роботи Адама Сміта, та Давида Рікардо. Перший розглядаючи та аналізуючи систему оподаткування, звертає увагу на фіскальне значення податків, та їх вплив на платників податків. Він досить позитивно налаштований до непрямого оподаткування, і до акцизів, оскільки на час його діяльності вони укорінилися в Англії, та давали блискучі фінансові результати [4, с. 155].

Що стосується ставлення Давида Рікардо до непрямого оподаткування, то він не був ні прихильником, ні супротивником їх. Він не проводить особливої диференціації між прямим та непрямим оподаткуванням .

Видатний англійський економіст Джон Стюарт Мілль відстоював необхідність непрямого оподаткування та розробив систему, якої треба дотримуватися при його встановленні для найбільшої ефективності всієї податної системи: а) отримувати якомога більший прибуток шляхом оподаткування предметів розкоші; б) стягувати податки, за нагоди, прямо від споживача, а не виробника, для того щоб уникнути додаткових витрат при стягненні податку; в) при оподаткуванні товарів загального споживання, які дають найбільші прибутки, встановлювати градацію окладів податку, щоб таким чином зробити їх більш відповідними до можливостей осіб, які несуть податковий тягар; г) обмежити оподаткування лише невеликою кількістю товарів, щоб зменшити витрати на стягнення податків і не обтяжувати велику кількість виробництв; д) із предметів загального споживання у прерогативі оподатковувати алкогольні напої, так як це може призвести до зменшення їх споживання; г) оподатковувати переважно привізні предмети, при чому, якщо обкладені митом предмети виробляються і всередині країни, слід встановлювати відповідні акцизи; е) не встановлювати занадто високих ставок податків, щоб не було спокуси до ухилення від них. Дотримання всіх цих правил, повинно, за словами Мілля, зменшити недоліки непрямого оподаткування, і збільшити його переваги [4, с. 163].

У 19 столітті митні збори та акцизи зазнали особливого розвитку. Перші з'являються дуже рано і стягуються по різному називаючись. Держава, підкоряючись загальному характеру історичної доби, не зовсім усвідомлювала за

собою право на стягування обов’язкових платежів і підшукує для цього різного роду приводи, головним чином у вигляді надання торговцю при справлянні цих зборів якоїсь послуги. Так, причальне мито сплачувалося за право користування пристанню, влаштованої державою; мостовий збір брався за утримання в справності і спорудження мостів; з іноземних купців бралися мита під приводом, що держава охороняє їх від розбоїв; з суден, які припливають морем, – за охорону їх від піратів, і т.п.

Ще на початку 19 століття відомі російські вчені проводили паралелі акцизу і мита. Подібність цих податкових платежів полягала в тому, що обидва вони як види непрямого оподаткування стягувалися з предметів споживання; відмінність ж між ними заснована на:

по-перше,в тому, що перші підлягають товари внутрішнього виробництва, а другий, принаймні нині, товари іноземні, і,

по-друге,в тому, що мита стягуються виключно при пересуванні товарів; акцизи ж у цій формі в наш час зустрічалися лише як виняток, а звичайно накладалися на продукт в момент його виробництва або переходу до споживачів.

На початку 20 століття акцизи у різних формах превалювали у дохідній частині бюджету Російської імперії

Висновки. Отже, поступальний історичний розвиток системи непрямого оподаткування привів до того, що кількість лише акцизних надходжень стало явно недостатньо для задоволення все зростаючих потреб держави задля реалізації їх основних функцій. Як наслідок з’явився податок з обороту (певною мірою універсальний акциз), який у деяких країнах трансформувався в податок з продажу або податок на додану вартість. Останній широко застосовується у Європі, де формує левову частку загальних надходжень до бюджету. Проте з часом, через супротив суспільства та економічну ефективність, і, як наслідок, неможливість їх відміни, акцизи зазнали змін, та почався пошук компромісних варіантів їх запровадження та подальшого розвитку з урахуванням соціальної справедливості.

ISSN 2409-6415

118

the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2016. – № 26.

Список використаних джерел:

1.Берендтс Э. Н. Русское финансовое право / Э. Н. Берендтс. – СПб. : Тип. С.-Петерб.одиночной тюрьмы, 1914. — 453 с.

2.Иловайский С. И. Косвенное обложение в теории и практике / С. И. Иловайский. – Одесса

:Тип. Шт. войск Одес. воен. окр., 1892. – Вып. 1 – 2. – 202 с.

3.Рау К. Г. Основные начала финансовой науки : перевод с пятого немецкого издания / К. Г. Рау. — СПб. : Типография Майкова, 1868. — 561 с.

4.Тарасов И. Т. Очерк науки финансового права. – Ярославль, 1883 / И. Т. Тарасов // Финансы и налоги: очерки теории и политики ; под ред. А. Н. Козырина. – М. : Статут, 2004. – Т. 4. – 570 с.

5.Ярошенко Ф. О. Історія оподаткування : навчальний посібник / Ф. О. Ярошенко, П. В. Мельник , В. Л. Андрущенко, В. М. Мельник. – Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. – 242 с.

References

1.E. N. Berendts, Russkoe finansovoe pravo / E. N. Berendts. – SPb. : Tip. S.-Peterb.odinochnoi tiurmi, 1914. – 453 p.

2.S. I. Ilovayskiy, Kosvennoe oblozhenie v teorii i praktike / S. I. Ilovayskiy. – Odessa : Tip. Sht. voysk Odes. voen. okr., 1892. – Vyp. 1 – 2. – 202 p.

3.K. G. Ray, Osnovnie nachala finansovoy nauki : perevod s pyatogo nemetskogo izdaniya / K. G. Ray. – SPb. : Tipografiya Maykova, 1868. – 561 p.

4.I. T. Tarasov, Ocherk nauki finansovogo prava. – Yaroslavl, 1883 / I. T. Tarasov // Finansi i nalogi: ocherki teorii i politiki ; pod red. A. N. Kozirina. – M. : Statut, 2004. – T. 4. – 570 p.

5.F. O. Yaroshenko, Istoriia opodatkuvannia : navchalnyi posibnyk / F. O. Yaroshenko, P. V. Melnyk, V. L. Andrushchenko, V. M. Melnyk. – Irpin : Natsionalna akademiia DPS Ukrainy, 2004. – 242 p.

ISSN 2409-6415

119

Соседние файлы в предмете Финансовое право