Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

mandyuk_oleksii_orestovych

.pdf
Скачиваний:
4
Добавлен:
31.05.2016
Размер:
313.83 Кб
Скачать

the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2016. – № 27.

УДК 342.924 (477)

Мандюк Олексій Орестович –

аспірант кафедри адміністративного та інформаційного права, Інституту права та психології Національний університет «Львівська політехніка»

Oleksiy O. Mandyuk –

PhD student of the department of administrative and informational law, Institute of Law and Psychology

National University “Lviv Polytechnic”

(12, Bandera Street, Lviv, 79013, Ukraine)

Введення в дію індивідуальних адміністративних актів

Стаття присвячена вивченню проблеми введення індивідуальних адміністративних актів в дію. Акцентовано увагу на питанні введення в дію обтяжуючих індивідуальних адміністративних актів. На основі аналізу українського законодавства визначено найпоширеніші моменти введення індивідуальних адміністративних актів в дію.

Ключові слова: індивідуальний адміністративний акт, дія акта, введення акта в дію.

Статья посвящена анализу проблемы введения индивидуальных административных актов в действие. Акцентировано внимание на вопросе введения в действие отягощающих индивидуальных административных актов. На основе анализа украинского законодательства определены наиболее распространенные моменты введения индивидуальных административных актов в действие.

Ключевые слова: индивидуальный административный акт, действие акта, введение акта в действие.

O.O. Mandyuk Bringing Individual Administrative Acts into Action

The article deals with analysis of bringing individual administrative acts into action. Concepts of their action, which includes not only the beginning of the action, but the suspension and termination of the action were also considered. The author made differentiation of such terms as “action” and “validity” of individual administrative acts. On the basis of this research the author’s definitions of the mentioned categories were proposed.

Considering the futility of national administrative procedural law the issue of action of individual administrative acts is one of the most difficult in national administrative law science.

On the basis of Ukrainian legislation the most widespread moments of bringing individual administrative acts into action were defined.

In the article special attention was paid to burdening individual administrative acts. To guarantee the rights of private individuals in relation with public authorities it is extremely important to determine the moment of appearing personal obligations and prohibitions. According to the principle of legal certainty, which is one of the elements of the rule of law, it is unacceptable when burdening act bringing into action from the moment of adoption and a person finds out about its existence only during execution of this act.

Notification addressees of burdening individual administrative acts must be defined in legislation of Ukraine not only as a responsibility of all administrative bodies, but also as a necessary prerequisite of bringing acts into action, otherwise there will be a real threat of violation of rights and freedoms of individuals in relations with administrative bodies.

Keywords: individual administrative act, action of act, bringing act into action.

Постановка проблеми. З завершенням

проте не у всіх випадках вступає в дію. Саме з

процедури

прийняття

індивідуального

моменту вступу акта в дію можлива реалізація

адміністративного акта він

набирає чинності,

передбачених у ньому прав, свобод, законних

ISSN 2409-6415

151

the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2016. – № 27.

інтересів та виконання обов’язків, тобто настання тих юридично значимих наслідків для досягнення яких приймається акт.

Аналіз вітчизняного законодавства та теоретичне обґрунтування порядку та юридичних наслідків введення індивідуальних адміністративних актів в дію є необхідним для реформування адміністративно-процедурногозаконодавства України, яке стосується даного питання. Особливо актуальним є дослідження проблеми початку дії обтяжуючих індивідуальних адміністративних актів, адже для гарантування прав приватних осіб у відносинах з публічною владою надзвичайно важливим є визначення моменту, з якого в особи виникають ті чи інші обов’язки та заборони.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання дії правових актів є одним з найбільш актуальних в юридичній науці, особливо це стосується дії індивідуальних актів. І, не зважаючи на те, що багатьма вченими звертається увага на принципове значення індивідуальних адміністративно-правових актів та загалом на індивідуально-правове регулювання, проте досі проблема дії індивідуальних актів залишається практично не дослідженою, а основна увага приділяється дії законів та нормативно-правових актів.

Праці, в яких би детально досліджувалась проблема дії індивідуальних адміністративних актів практично відсутні, а наявні - обмежуються описанням загальних підходів щодо сфери дії правозастосовних актів в часі, просторі та щодо кола осіб. Все ж серед публікацій, які стосуються даної теми варто відзначити певні роботи. Так, в дисертаційному дослідженні російського вченого Яхина Ф.Ф. «Действие административно-правовыхактов» ґрунтовно досліджено питання дії як індивідуальних, так інормативно-правовихадміністративних актів [1]. В дисертаційному дослідженні «Индивидуальныеадминистративно-правовыеакты» – Гвоздєвої А. Н., детально проаналізовано російське законодавство, яке стосується дії індивідуальних адміністративних актів та сформульовано певні авторські погляди на дану проблему [2].

Серед українських публікацій з даної тематики варто відзначити монографічне дослідження Тимощука В. П. – «Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії», в

якому цілий розділ присвячений питанню чинності адміністративних актів та порядку припинення їх дії [3].

Невирішені раніше проблеми. В

українській адміністративно-правовійнауці відсутні ґрунтовні дослідження, які б стосувалися введення індивідуальних адміністративних актів в дію. Тому, враховуючи фрагментарність та недосконалість вітчизняного законодавства в даній сфері, теоретичне опрацювання даної проблеми є актуальним напрямком правових досліджень.

Метою даної статті є дослідження значення та сутності процедури введення індивідуальних адміністративних актів в дію на основі аналізу вітчизняного законодавства та доктринальних напрацювань в цій сфері.

Виклад основного матеріалу. Перш ніж перейти безпосередньо до питання введення індивідуальних адміністративних актів в дію необхідно визначити, що індивідуальний адміністративний акт – це одностороннє волевиявлення адміністративного органу зовнішньої дії, що безпосередньо впливає на права, свободи чи інтереси конкретних осіб або стосується конкретної ситуації.

Також, необхідно звернути увагу, що розгляд питання введення індивідуальних адміністративних актів в дію ускладнюється тим, що в вітчизняному законодавстві та науці відсутня єдина загальновизнана та встановлена термінологія. Так, в науковій літературі поняття чинності та дії актів часто розглядаються як тотожні, або використовується лише один з термінів для позначення як поняття дії акту так і його чинності.

Аналогічна ситуація спостерігається і в українському законодавстві, наприклад, в ч. 4 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» зазначається, що акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію [4]. Тобто, поняття «чинності» та «дії» акта фактично ототожнюються. На відміну від вище наведеного закону, в ст. 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення використовуються терміни набрання законної сили та набрання чинності як синоніми, які за

ISSN 2409-6415

152

the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2016. – № 27.

змістом збігаються з поняттям вступу акта в дію

[5].

У зв’язку з такою термінологічною та понятійною невизначеністю необхідно встановити, що означає поняття дія акта та чим воно відрізняється від інших близьких за змістом понять. В науковій літературі дію акта часто ототожнюють з його чинністю, проте, на нашу думку, доцільніше розглядати ці поняття як самостійні. Таким чином, чинність індивідуального адміністративного акту потрібно розглядати як необхідну передумову його дії, яка дозволяє говорити про акт як явище правової дійсності, тобто чинність індивідуального адміністративного акта це потенційна здатність акта породжувати юридичні наслідки. Дія індивідуального адміністративного акта - це його регулятивний вплив на поведінку адресатів акта, який полягає у виникненні, зміні чи припиненні конкретних прав та обов’язків. Тобто, лише з моменту початку дії індивідуального адміністративного акта він починає тягнути за собою юридично значимі наслідки та його можна вважати джерелом індивідуально-правовогорегулювання.

Якщо не розмежовувати поняття чинності та дії акта, то прийнятий, проте не введений в дію акт нічим не відрізнявся б від проекту акта. Очевидно, що прийнятий акт, який набув чинності принципово відрізняється від проекту акта, адже він володіє юридичною силою та з цього моменту можуть вчинятися певні заходи, необхідні для введення його в дію.

Індивідуальні адміністративні акти існують в часі та просторі і, як засоби правового регулювання, діють на певних осіб. Ці три параметри дії: час, простір та коло осіб визначають сферу дії індивідуальних адміністративних актів.

Дія адміністративно-правовихактів у просторі охоплює територію, на яку ця дія поширюється, але адресатом правових актів є не сама територія, а особи, які на ній знаходяться. Варто зауважити, що цей параметр (межа) дії актів є більш актуальним для нормативноправових актів, а не для індивідуальних, оскільки в індивідуальних актах, як правило, адресат чітко визначений в самому акті. Особливою ознакою індивідуальних адміністративних актів є їх індивідуальний характер, тобто спрямованість на

вирішення конкретних питань адміністративної діяльності, тому сфера дії цих актів по колу осіб та в просторі не є дискусійним питанням у науковій літературі [3, с. 157].

Дія ж індивідуальних адміністративних актів в часі є одним з найскладніших питань в адміністративному праві. Момент набуття актом обов’язкової сили та, відповідно, початок його дії в більшості правових систем, як правило, пов'язується з виконанням процедури доведення його до відома осіб, яких він стосується, якщо мова йде про обтяжуючі акти та з моментом прийняття акта, якщо це стосується сприяючих актів. Тому, обов’язок повідомляти осіб про прийняття щодо них індивідуального адміністративного акту закріплений в законодавстві більшості Європейських країн, оскільки виконання такої процедури є гарантією дотримання прав та свобод осіб, яких цей акт стосується.

У вітчизняному законодавстві та науковій літературі застосовується загальне правило, відповідно до якого як обтяжуючі так і сприяючі індивідуальні адміністративні акти вступають в дію з моменту їх прийняття.

Для сприяючих актів вищенаведене правило може застосовуватися, але, враховуючи принцип правової визначеності, який є одним з елементів верховенства права, не допустимою є ситуація коли обтяжуючий акт вступає в дію з моменту прийняття і особа дізнається про існування такого акту лише під час його виконання. Приватна особа, якої стосується акт має право знати про його існування та мати можливість його оскаржити.

Проте, щодо певних видів індивідуальних адміністративних актів в законодавстві України все ж передбачено обов’язок органу, який приймає індивідуальні акти, доводити їх до відома осіб, яких вони стосуються. Так, наприклад, в ч. 1. ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено [5]. Більш детально описано процедуру доведення до відома постанов про притягнення до адміністративної відповідальності по справах про порушення митних правил. Так, відповідно до ч. 2 ст.538 Митного кодексу України, якщо постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення у вигляді

ISSN 2409-6415

153

the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2016. – № 27.

попередження винесена за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то копія цієї постанови протягом трьох днів з дня її винесення висилається зазначеній особі поштовим відправленням з повідомленням про вручення

[6].

Незважаючи на те, що в багатьох Законах України закріплено обов’язок органу доводити до відома адресата прийнятий ним акт, проте не визначено значення цієї процедури та не зрозуміло, які правові наслідки може мати не виконання цього обов’язку. Так, до прикладу, відповідно до ч. 1. ст. 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова у справі про адміністративне правопорушення, за загальним правилом, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, який відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення становить десять днів з дня винесення постанови [5]. Таким чином, з аналізу вище наведених законодавчих приписів випливає, що згаданий вид індивідуальних адміністративних актів вступає в дію через десять днів з моменту прийняття. Не доведення ж акта до відому адресатів може розглядатися лише як поважна причина пропуску строку для його оскарження.

Як правило, в країнах з розвиненим адміністративно-процедурнимзаконодавством процедура доведення акта до відома особи є не просто обов’язком адміністративного органу, але й необхідною передумовою для вступу його в дію. Так, відповідно до ч. 1 пар. 61 Закону Естонської Республіки «Про адміністративну процедуру» адміністративний акт вступає в силу з моменту, коли його повідомлено або доставлено адресату, якщо в адміністративному акті не передбачено більш пізній строк вступу в силу [7].

На нашу думку, процедури доведення до відому обтяжуючих актів має мати аналогічне значення і в Україні, що дозволить забезпечити реалізацію принципу правової визначеності та сприятиме гарантуванню прав та свобод приватних осіб у відносинах з адміністративними органами.

Вступ індивідуального адміністративного акту в дію може бути пов'язаний не лише з моментом його доведення до відома осіб, яких він стосується, але й з спливом строку на його

оскарження, до прикладу, відповідно до ч. 1 ст. 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова у справі про адміністративне правопорушення, за загальним правилом, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження [5].

Також, необхідно зазначити, що індивідуальний адміністративний акт може починати діяти не з моменту його прийняття, доведення до відома чи спливу строку на оскарження, але й з іншого моменту, якщо це передбачено законодавством чи самим індивідуальним адміністративним актом.

У деяких нормативно-правовихактах в якості моменту вступу індивідуальних адміністративних актів в дію визначається їхня державна реєстрація. Наприклад, відповідно до п. 6 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, строк дії дозволу обчислюється з дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше [8]. Відповідно до вище наведеного припису законодавства, дозвіл на спеціальне користування надрами, який є індивідуальним адміністративним актом, вступає в дію не з моменту його прийняття, а з моменту реєстрації, якщо в самому акті не встановлено інше.

Висновки. Підсумовуючи вище наведене можна зробити висновок, що введення індивідуального адміністративного акта в дію часто не збігається з моментом його прийняття та відповідно набуття ним чинності. Системний аналіз законодавства України дозволяє зробити висновок, що найпоширенішими моментами з якими пов’язується введення індивідуальних адміністративних актів в дію є:

1)дата прийняття акта;

2)дата доведення акта до відома осіб, яких цей акт стосується;

3)дата спливу строку на оскарження акта;

4)дата вказана в самому акті;

5)дата вказана в законодавстві;

6)дата державної реєстрації акта. Враховуючи досвід правового

регулювання питання введення індивідуальних адміністративних актів в країнах з розвиненим адміністративно-процедурнимзаконодавством, необхідним є встановлення чіткої процедури доведення обтяжуючих індивідуальних адміністративних актів до відома осіб, яких ці акти стосуються. Дотримання цієї процедури має

ISSN 2409-6415

154

the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2016. – № 27.

бути визначено в законодавстві України не лише як обов’язок усіх адміністративних органів, але й як необхідна передумова введення актів в дію. У протилежному випадку існуватиме реальна загроза порушення прав та свобод приватних осіб у відносинах з адміністративними органами.

Закріплення на рівні закону загального поряду введення в дію індивідуальних адміністративних актів обов’язкового для всіх

адміністративних органів, сприятиме гарантуванню принципу правової визначеності та підвищенню рівня довіри приватних осіб до публічної влади.

Список використаних джерел:

1.Яхин Ф. Ф. Действие административно – правовых актов : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Ф. Ф. Яхин ; Московский государственный институт международных отношений. – Москва, 2004. – 215 c.

2.Гвоздева А. Н. Индивидуальные административно – правовые акты : дис. ... канд. юрид. наук :

12.00.14/ А. Н. Гвоздеєва ; Вятский государственный гуманитарный университет. – Киров, 2009. – 216 с.

3.Тимощук В. П. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії : монографія / В. П. Тимощук. – К. : «Конус – Ю», 2010. – 296 с.

4.Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 9 квітня 1999 року № 586 – XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20 – 21. – Ст. 190.

5.Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X //Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.

6.Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI //Відомості Верховної Ради України. – 2012. – №44-45,46-47,48. – Ст. 552.

7.Haldusmenetluse seadus, 06 junni 2001.a. – RT I 2001, 58, 354 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ec.europa.eu/internal_market/finances/docs/actionplan/transposition/estonia/d15.3-ee.pdf.

8.Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами : Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/615-2011-п/conv/print1452844483708473.

References

1.F. F. Yakhin, Action of the Administrative Legal Acts : thesis … of candidate of juridical sciences :

12.00.14/ F. F. Jachin ; Moscow State Institute of International Relations. – Moscow, 2004. – 215 p.

2.A. N. Gvozdeva, Individual administrative legal acts : thesis … of candidate of juridical sciences :

12.00.14/ A. N. Gvozdeєva ; Vyatka State University of Humanities. – Kirov, 2009. – 216 p.

3.V. P. Tymoshchuk, Administrative Acts: Procedure of the Adoption and Termination : monograph / V. P. Tymoshchuk. – K. : “Konus – Yu”, 2010. – 296 p.

4.On Local State Administrations : Law of Ukraine of April 9, 1999 No. 586 – XIV // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (the Official Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine). – 1999. – No. 20–21.– Art. 190.

5.Code of Ukraine on Administrative Offences of December 7, 1984 No. 8073-X //Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR (the Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukrainian SSR). – 1984. – No. 51. – Art. 1122.

6.Customs Code of Ukraine of March 13, 2012 No. 4495-VI //Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (the Official Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine). – 2012. – No.44-45,46-47,48. – Art. 552.

7.Haldusmenetluse seadus, 06 junni 2001.a. – RT I 2001, 58, 354 [Online resource]. – Access : http://ec.europa.eu/internal_market/finances/docs/actionplan/transposition/estonia/d15.3-ee.pdf.

ISSN 2409-6415

155

the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2016. – № 27.

8. On Approval of the Procedure for Granting Special Permits for Subsoil Use : Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of May 30, 2011 No. 615 [Online resource]. – Access : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/615-2011-п/conv/print1452844483708473.

ISSN 2409-6415

156

Соседние файлы в предмете Финансовое право