Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Экономика / Конспект (Экономика) Рекута.docx
Скачиваний:
22
Добавлен:
10.07.2016
Размер:
91.04 Кб
Скачать

04.09.15

Принципи підприємництва(ст. 44 господарського кодексу, деякі з принципів)

  • Вільний вибір працівників та видів діяльності.

  • Самостійне формування програми діяльності.

  • Самостійне встановлення цін відповідно до законодавства…

Передумови підприємницької діяльності:

  • Правові

  • Економічні передумови

  • Політичні передумови

  • Психологічні передумови

Правові регулювання підприємства

Сутність та методи державного регулювання підприємництва

Державне регулювання підприємництва – це вплив держави на діяльність підприємницьких структур з метою сприяння та забезпечення нормальних умов функціонування.

Механізми державного регулювання – це система заходів, розроблених державою з урахуванням вимог до ринку та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності.

Механізми бувають адміністративні (Укази, накази, постанови) та економічні (податки, ціни, субсидії, банківські відсотки).

Функції

  • Підтримка пропорційності та споживання

  • Підтримка та розвиток конкуренції, антимонопольні заходи

  • Перерозподіл доходів та соціальний захист підприємців та споживачів

Інструменти

  • Податкова система бюджету (Фіскальна система)

  • Цінове регулювання

  • Кредитно грошове регулювання

  • Зовнішньо економічне регулювання (митні збори, ліцензії та квоти)

Органи

  • Центральні та місцеві органи виконавчої влади

  • Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (центральний орган)

  • Міністерство економіки України

  • Антимонопольний комітет

Державна політика підтримки підприємства – це сукупність пріоритетних, народно господарських підходів та рішень, які визначають основні напрями і форми правового економічного та організаційного сприяння розвитку підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб’єктів господарювання. Під державною підтримкою слід розуміти з одного боку державне регулювання цього сектору економіки, що передбачає свідоме формування державними структурами правових, економічних, та організаційних умов становлення і розвитку підприємництва, а з іншого створення стимулів використання матеріальних і фінансових ресурсів, які залучаються в сферу підприємництва на пільгових засадах, або без оплати.

Організаційні форми

  • Одноосібне володіння (Все майно належить одному власникові фірми, який самостійно керує фірмою, одержує прибуток і несу повну особисту відповідальність за всі зобов’язані фірми.

08.09.15

Підприємство – це організаційно відокремлена і економічно самостійна ланка виробничої сфери народного господарства, що спеціалізується на виготовленні продукції та наданні послуг. Головне завдання підприємства це задоволення потреб ринку в продуктах або послугах.

  • Статут підприємства – це зібрання обов’язкових правил, що регулюють взаємовідносини підприємства з іншими суб’єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність.

  • Колективний договір – це угода між колективом в особі проф. спілки та адміністрацію або власником, яка щорічно переглядається і регулює економічні, виробничі та трудові відносини.

Ознаки підприємств

  • Виробничо технічна єдність.

  • Організаційна соціальна єдність.

  • Фінансово економічна самостійність.

Виробнича структура підприємства – це склад співвідношення та розміри внутрішніх підрозділів та побудова взаємозв’язку між цими підрозділами.

Типи виробничих структур:

  • Цехова система

  • Без цехова

  • Корпусна

  • Комбінацька

Класифікація підприємств

  • Мета і характер діяльності (Комерційні та некомерційні)

  • Форма власності (Приватні, колективні, комунальні та державні)

  • Правовий статус та форма господарювання (по правовому статусу кооперативні, орендні та господарські)

  • Національна належність капіталу (Іноземні, національні та змішані)

  • Галузево функціональний вид діяльності. (будівельні, промислові, сільськогосподарські)

  • Розмір за чисельністю працівників (виділяють малі, середні та великі)

Об’єднані підприємства

  • Асоціація – це найпростіша форма в об’єднанні підприємств з постійною координацією господарської діяльності.

  • Корпорація – це договірне об’єднання господарських суб’єктів на засадах інтеграції з делегуванням її окремих делегацій.

  • Консорціум – це тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталів для реалізації певного проекту.

  • Концерн – це об’єднання підприємницьких структур, що характеризується пропорційним поєднанням власності і контролю найчастіше з використанням принципу диверсифікації виробництва.

  • Холдинг – це організаційна форма об’єднання інвестиційних ресурсів. Кошти спрямовуються на придбання контрольного пакету акцій інших підприємств.

Види ринків за складом

  • Ринок виробників

  • Ринок споживачів

  • Ринок посередників

  • Ринок державних установ

  • Ринок міжнародних установ

Види ринку за елементно технологічним складом

  • Ринок засобів виробництва

  • Ринок предметів споживання

  • Ринок інвестицій

  • Ринок фінансово кредитних ресурсів

  • Ринок інновацій та інформацій

  • Валютний ринок

Види ринків за територіальною ознакою

  • Місцевий

  • Регіональний

  • Національний

  • Транс національний

  • Світовий

Малий бізнес в Україні

До малих підприємств належать наступні:

  • в промисловості і підприємстві до 200чел.

  • в іншій галузі виробничої сфери до 50чел.

  • в науці та науковому обслуговуванні до 100чел.

  • В галузях невиробничої сфери до 25чел.

  • У роздрібній торгівлі до 15чел.

Суть та значення малого бізнесу полягають в том, що він є провідним сектором економіки;

Становить основу дрібно товарного виробництва;

Визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП (Внутрішній валовий продукт);

Здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність ринку та свободу ринкового вибору;

Забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами повсякденного попиту, реалізацію інновацій та додаткові робочі місця;

Має високу мобільність та раціональні форми управління, формує на Ви соціальний прошарок

Сприяє послабленню монополізму та розвитку конкуренції

Функції

  • Формування конкурентного середовища

  • Надання гнучкості ринковій економіці

  • Розвиток науково технічного прогресу

  • Вирішення проблеми зайнятості

  • Формування середнього класу

11.09.15

100%-53,6

Х-10,61

Шаг

Обсяг нормативно чистої продукції

Коефіцієнт випередження

Галузева структура %

А

Б

В

Г

Д

Ін.

1995

1998

2000

1995

1998

2000

1995

1998

2000

Х

Х

10,61

14,9

11.25

3,64

13,22

-

-

-

-

-

Х

23,79

20,97

19,56

4,84

30,65

20,84

24,93

20,34

5,73

28,16

19

27,79

20,98

6,79

24,66

ітог

53,6

100%

100%

100%

15.09.15

Управління підприємством Сучасне управління. Функції управління. Організаційні структури управління

Сучасне управління – це економічна схема управління, що має свою логіку розвитку. Управління виділяють в окремий фактор виробництва. Поряд з капіталом, працею та землею. Суть управлінської діяльності полягає у здійсненні впливу на процес шляхом прийняття рішень. До 80-х років використовувалась раціоналістична концепція в менеджменті. ЇЇ суть полягає в переконаності, що успіх фірми залежить від раціональної організації виробництва, зниження затрат за рахунок використання внутрі виробничих резервів та ефективності використання виробничих ресурсів, тобто від внутрішніх факторів. Фірма розглядається, як закрита система мета і завдання якої є стабільними протягом тривалого часу. Основна стратегія такої схеми – поглиблення спеціалізації виробництва, організаційна структура будується за функціональним принципом, вирішальне значення має контроль. Зараз має розвиток «неформальна концепція», яка приймає за основу ситуаційний підхід до управління. Фірма розглядається, як живий організм відкрита система, головна передумова успіху якої лежить поза межами фірми. Успіх пов’язується з тим наскільки успішно фірма вписується в зовнішнє середовище і пристосовується до нього. Ситуаційний підхід означає, що вся внутрішня побудова фірми є відповіддю на різні впливи зовнішнього середовища.

Функції маркетингу:

  • Зіставлення потреб з можливостями їх задоволення та ресурси.

  • Вивчення потреб споживачів та закономірностей їх формування.

  • Планування

  • Організація

  • Мотивація

  • Контроль

Всі принципи менеджмента були сформульовані в 20-х рр. XXст. А. Файолем. Файоль поділив всі операції на 6 груп (технічні, комерційні, фінансові, обчислювальні, охорона майна та осіб, адміністративні). До управління він відніс адміністративну групу. Файоль вважав, що процес управління полягає в тому, що: передбачати, організовувати, узгоджувати, розпоряджатися та контролювати

Типи організаційних структур

  • Лінійна. Кожен виконавець має одного керівника, від якого отримує завдання. Переваги:

  • відсутність можливості зіпсування для команд керівника;

  • висока оперативність управління;

  • невеликі витрати на управління.

Недолік:

  • Відсутність

  • Функціональна.

ТМ (топ менеджер)

ФП ФП (Функціональний підрозділ)

ЦП ЦП ЦП

Функціональна структура передбачає наявність штабів (ФП), персонал яких має право керівництва і прийняття рішень, тому кожний виробничий підрозділ отримує розпорядження одночасно від декількох керівників. Переваги: якість прийнятих рішень підвищується. Недоліки: можливість команд, що протирічать одна іншій та втрати часу на їх узгодженість, зниження оперативності менеджменту, збільшення персоналу, зниження економічності і порушення принципу єдино начальства.

Лінійно штабна структура:

ТМ (топ менеджер)

ФП ФП

ЦП ЦП ЦП

Передбачає створення при лінійному керівництві спеціальних функціональних служб (штабів), які допомагають йому вирішувати певні виробничі завдання і формувати відповідні управлінські рішення, штаби мають лише дорадчі права. Перелічені структури об’єднані в групу бюрократичних структур, які були розроблені Ф. Тейлером на початку

:

  • За продуктами

  • Групами споживачів

  • Місцем розташування

Приклад девізійної

Групування відділу здійснюється не за функціональним принципом, а по групам споживачів, або за територіальним принципом. Прикладом може бути південна залізнична дорога.

18.09.15

Матрична

Директор

Вироб Від

Конгломератна (Змішана) – характеризується великою кількістю підприємств у своєму складі, які можуть територіально роздроблені на декілька країн та континентів.

Вимоги до організаційних структур управління:

  • Керованість.

  • Динамічність.

  • Чутливість на наявність зворотного зв’язку.

  • Наявність заміни влади.

  • Економічність.

Організації поділяються на централізовані та децентралізовані. Централізована – це така організація в якій право прийняття рішення належить лише топ менеджеру. В децентралізованих організаціях право прийняття рішення належить менеджеру, який максимально наближений до проблеми.

Планування діяльності підприємства.

Суть і основні процедури стратегічного планування на підприємстві. Прогнозування як процедура стратегічного планування. Типи прогнозування. Методи планування. Схема взаємозв’язку планів на підприємстві. Бізнес план підприємства та його розділи

  • Суть і основні процедури стратегічного планування на підприємстві.

Стратегічне планування є особливим видом планової роботи, яка полягає в розробці стратегічних рішень у форми прогнозів, проектів, програм і планів. Вони передбачають висунення таких цілей і стратегій поведінки об’єктів управління, реалізація яких забезпечує їм ефективне функціонування в довгостроковій перспективі, швидку адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища.

Стратегічному плануванню притаманні такі характерні риси:

  • Націленість на середньо- і довгострокову перспективу;

  • Орієнтація на вирішення ключових цілей підприємства, від досягнення яких залежить його виживання і прогрес;

  • Поєднання накреслених цілей з ресурсами на їх досягнення (наявних і залучених у майбутньому);

  • Врахування впливу на планових об’єктів численних зовнішніх факторів;

  • Здатність адаптуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.

  • Стратегічне прогнозування;

  • Програмування;

  • Проектування.

  • Прогнозування як процедура стратегічного планування, його сутність і зміст, типи прогнозування.

Прогнозування – це процес передбачення майбутнього стану підприємства, його внутрішнього і зовнішнього середовища, а також можливих термінів і способів досягнення очікуваних кількісних і якісних результатів.

Важливість прогнозування в умовах ринку пояснюється тим, що, по-перше, ринкове господарство відрізняється коливанням ринкової кон’юнктури і необхідні ці коливання передбачати і згладжувати, по-друге, в цих умовах при розробці стратегічних програм присутній високий рівень невизначеності і можна прогнозувати лише окремі показники.

Суть прогнозування полягає в науковому передбаченні стану об’єкта прогнозування, в основі якого лежить або аналіз тенденцій його розвитку і їх проектування на майбутній період, або використання нормативних розрахунків.

Змістом прогнозування є розробка прогнозів з різними часовими рамками.

Функціями прогнозування є:

  • Передбачувана (описова) – опис можливих або бажаних перспектив;

  • Рекомендуюча – підготовка проектів рішення різноманітних проблем планування.

Типи прогнозування:

  • Прогнозування, яке ґрунтується на використанні інтуїції в процесі передбачування майбутнього;

  • Пошукове прогнозування, яке опирається на наявну в даний час інформацію і передбачає перехід від теперішнього стану до майбутнього;

  • Нормативне, яке оцінює можливості розвитку підприємства, виходячи із поставлених цілей.

Методи прогнозування:

  • Фактографічні (ґрунтуються на використанні фактичних даних, які характеризують зміни в об’єкті прогнозування).

  • Евристичні (передбачають розробку прогнозів зі використанням логічних прийомів, правил, методів і досліджень). Метод експертних оцінок, метод оптимізації, метод дерева цілей.

  • Методи планування.

Планування – це процес встановлення цілей підприємства і вибору найефективніших способів їх досягнення. Мета планування – ліквідувати негативний вплив на підприємство мінливості середовища, в якому воно функціонує. В основі розробки планові підприємства лежить співвідношення між попитом і пропозицією, конкретні договори на поставку продукції між господарюючими суб’єктами, між підприємствами і державою. Серед системи показників планів найважливішими є натуральні показники, показники якості, а також кінцеві показники діяльності підприємства.

При плановій економіці плани «спускались свіше».

Методи планування – це способи встановлення планових показників.

  • Ресурсній метод – використовується при монопольному становищі підприємства на ринку або слабкій конкуренції; планові показники встановлюються, виходячи з ресурсних можливостей підприємства.

22.09.15

Соседние файлы в папке Экономика